1. Захист від електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
Джерелами випромінювання електромагнітної енергії є різні телевізійні установки та радіостанції, промислові установки високочастотного нагріву (індукційні і конденсаторні), вимірювальні, контрольні і лабораторні прилади тощо. Причиною появи електромагнітних полів (ЕМП) у робочих приміщеннях є неякісне, екранування джерел випромінювання.
Електромагнітне поле характеризується довжиною хвилі:
= c·t = c/f
де с = 3·108 - швидкість розповсюдження радіохвиль, м/с;
- частота коливань, Гц;
t - період коливань, с.
Електромагнітні випромінювання здійснюють шкідливий вплив на організм людини, що проявляється у функціональних порушеннях нервової, ендокринної і серцево-судинної систем, а при великих рівнях опромінення можливі і незворотні органічні зміни, наприклад катаракта очей.
Функціональні порушення, викликані біологічною дією електромагнітних полів, є зворотними, але здатними накопичуватися в організмі. Однак зворотність функціональних порушень не є безмежною і визначається як інтенсивністю і тривалістю опромінення, так і індивідуальними особливостями організму.
Для запобігання професійним захворюванням ГОСТ 12.1.006-84 регламентує гранично допустимі значення напруженості і густини потоку енергії (ГТЇЕ) електромагнітних полів.
За характером дії на організм людини весь спектр радіохвильового діапазону поділяється на піддіапазони: високих частот (ВЧ), ультрависоких (УВЧ), надвисоких (НВЧ) і дуже високих частот (ДВЧ) з довжиною хвиль відповідно 1...10 км, 1...100 м, 1...100 см та 1 ...10 мм. Для випромінювань піддіапазонів ВЧ та УВЧ нормуються електрична (В/м) і магнітна (А/м) складові поля, а, у піддіапазонах НВЧ і ДВЧ - густина потоку енергії (Вт/м2).
Гранично допустимий рівень (ГДР) густини потоку енергії (ГЛЕ) обчислюють за формулою:
ГПЕгдр=W/Т,Вт/м2,
де W - нормоване значення допустимого енергетичного навантаження на організм, що становить для опромінення від антен, які обертаються чи сканують, 20 Втгод/м2, для всіх інших випадків опромінення - 2 Вт·год/м2;
Т - час перебування в зоні опромінення, год.
Для захисту персоналу застосовують такі способи:
зменшення потужності випромінювання джерела ЕМП застосуванням узгоджених навантажень і поглинувачів потужності;
віддалення робочого місця від джерела ЕМП (захист відстанню);
зменшення часу перебування під опроміненням (захист часом);
раціональне розташування в робочому приміщенні устаткування, що випромінює електромагнітну енергію;
встановлення раціональних режимів роботи устаткування і обслуговуючого персоналу;
екранування джерела ЕМП чи робочого місця;
застосування засобів індивідуального захисту;
застосування засобів сигналізації і блокування.
Екрани виконують у вигляді замкнених обємів (камер, кожухів), щитків і ширм із матеріалів з великою електричною провідністю (мідь, латунь, алюміній). Як засоби індивідуального захисту застосовують спецодяг з металізованої тканини та шоломи з електропровідним шаром. Очі захищають окулярами з металізованим склом або замість скелець із сіточками з тонкого дроту.
Всі працюючі на високочастотних установках мають періодично проходити медогляд з метою своєчасного виявлення відхилень у стані здоровя.
- Захист від електромагнітних випромінювань.
- 5.3. Захист від випромінювань
- 6.4. Захист від випромінювань
- Захист від іонізуючих випромінювань
- Захист від іонізуючих випромінювань
- Захист від дії іонізуючих випромінювань.
- 2.3.2 Захист від виробничих випромінювань
- 2.10.5. Захист від іонізуючих випромінювань
- 3.2.2. Захист від виробничих випромінювань
- Захист від іонізуючих випромінювань