3.2 Небезпека при роботі з азотом

Азот є інертним газом, він не токсичний і не пожежо-вибухонебезпечний. Небезпека при роботі з азотом виникає при розведенні ним повітря в зоні перебування обслуговуючого або ремонтного персоналу і зниженні обємної частки кисню в повітрі, що приводить до кисневої недостатності - задухи.

При вмісті кисню від 14 до 10 % свідомість повністю не втрачається, але порушується правильність суджень і чутливість. Виникає швидка втома і відчуття нездужання. При подальшому зниженні вмісту кисню від 10 до 6 зявляється мязова слабкість, а іноді порушується здатність рухатися.

При вдиханні чистого азоту потерпілий миттєво втрачає свідомість і падає, як оглушений ударом по голові. Якщо його негайно не помістити в зону з підвищеним вмістом кисню, то протягом декількох хвилин настає смерть.

Крім того, існують небезпеки, повязані з використанням у проектованому виробництві певних експлуатаційних матеріалів.

У кислородному цеху, як хладоагент в холодильних машинах установки охолодження води і повітря УОВВ.2300.01 використовується фреон R22 за ДСТУ 8502-93, повна назва - діфтормоно-хлорметан, хімічна формула CHC1F2.

Фреон R22 має ГДК 300мг / м3 ( 500ррт ) і належить до речовин ¬ 4 класу небезпеки за ДСТУ 12.1-007-76 і ГН 2.2.5.686-98.

«Міжгалузевих правил з охорони праці при експлуатації холодильних установок» ПОТ РМ 015-2000.

Для змащення механізму руху турбодетандер - компресорних агрегатів використовується масло турбінне ТП - 30 по ДСТУ 9972-74. Ємність найбільшого маслобака, встановленого в машинному відділенні - 800 літрів. Пожежонебезпечні властивості масла ТП- 30 вказані в ДСТУ 9972-74. В установці охолодження води та повітря УОВВ.23.01 використовується масло Shell Clavus G68 в кількості 114 літрів [3].

Масло знаходиться в закритих системах і при експлуатації не може надати токсичного впливу на обслуговуючий персонал.

Аварійні скиди масла не відбуваються. Для ізоляції блоку розділення повітря використовується мінеральна вата марки «75» за ТУ 1104-576113 -05757742-32-96.

Як адсорбенти в блоці розділення повітря використовується силікагель кусковий марки КСМК по ДСТУ 3956-76, в адсорберах БКО, цеоліт гранульований NaX - БКО тип А за ТУ 2163-003-12678836-2003 і активований оксид алюмінію АТ -К (АО- С) - осушувач по ТУ217891 - М450 2 04819820 2004. У накопичувачах тепла використовується крихта гранульована базальтова по ТУ У 14344890.003-99.

Всі адсорбенти та ізоляційні матеріали в період експлуатації повітрерозподільчої установки знаходяться в замкнутих обємах і не роблять шкідливого впливу на людину.

Однак, при засипці адсорбентів і виконання ізоляційних робіт зазначені матеріали можуть зробити шкідливий вплив на людину через органи дихання [3].