logo
Особливості застосування газових та аерозольних вогнегасних засобів

3.3 Експериментальне дослідження вогнегасної ефективності газоаерозольної суміші

Для створення ефективної вогнегасної суміші необхідно підібрати таку рецептуру складників, яка могла б забезпечувати максимальний вогнегасний ефект при дії аерозольно-газового струменю та були б синергетичними компонентами один для одного.

В першу чергу ми досліджували вогнегасну ефективність при одночасній подачі газу та аэрозолю.

Мінімальна кількість експериментів для отримання середнього значення досліджуваної величини не менше трьох. При поганій відтворюваності результатів число експериментів було збільшено до 6.

Усереднені результати залежності тривалості горіння метану від маси АУС наведені в таблиці 2.

Таблиця 2.

Флегматизувальна ефективність суміші аерозоль + СО2 при конценрації АУС в 15 г/м3.

з/п

% CO2

Результат

Примітка

1

4

+

Займання. Повільне поширення полумя. Незначне збільшення тиску. Поширення полумя на весь обєм пароповітряної суміші.

2

5

+

Займання після дії джерела запалювання 3 с. Повільне поширення полумя. Незначне збільшення тиску. Обмежене поширення полумя на 80% обєму.

3

6

+

Займання після дії джерела запалювання 3 с. Повільне поширення полумя. Незначне збільшення тиску. Обмежене поширення полумя на 60% обєму.

4

7

+

Займання після дії джерела запалювання 5 с. Повільне поширення полумя. Незначне збільшення тиску. Обмежене поширення полумя на 40% обєму.

5

8

+

Займання після дії джерела запалювання 5 с. Повільне поширення полумя. Незначне збільшення тиску. Обмежене поширення полумя на 20% обєму.

6

9

-

Флегматизація.

Як видно вже при концентрації в 15 г/м3 досягається достатньо вагома флегматизуюча дія газоаерозольної суміші. В наступній серії експериментів визначали флегматизуючу дію при концентрації аерозолю в 30 г/м3 Збільшення концентрації аерозолю до 30 г/м3 призводить до зменшення флегматизувальної концентрації СО2 в суміші до 3%. При цьому змінюється поведінка поширення полумя по горючій системі. Полумя повільно поширюється у вигляді сфери від джерела запалювання. При збільшенні концентрації аерозолю відбувається збільшення інгібуючої ролі аерозолю, що підтверджується отриманими результатами дослідів (табл.3).

Кількість вогнегасної речовини, необхідної для досягнення нормативної концентрації для обємного гасіння, розраховують із рівнянь, наведених у 7.6.2 або 7.6.3, або з даних, наведених у таблиці 3. Кількість вогнегасної речовини, що необхідна для обємного пожежогасіння, наводять у відповідних частинах ISO 14520.

Таблиця 3.

Флегматизувальна ефективність суміші аерозоль + СО2 при конценрації АУС в 30 Г/M3.

з/п

% CO2

Результат

Примітка

1

1

+

Займання після дії джерела запалювання 2 с. Повільне поширення полумя. Незначне збільшення тиску. Поширення полумя на верхню частину обєму пароповітряної суміші.

2

2

+

Займання після дії джерела запалювання 3 с. Повільне поширення полумя. Незначне збільшення тиску. Поширення полумя на 25% суміші.

3

3

-

Відсутність займання після дії джерела запалювання 5 с.

Подальше збільшення концентрації аерозолю до 40 г/м3 призвело до зменшення конценрації СО2 при якій відбувається ефективна флегматизація до 2%. Результати експерименту наведено в таблиці 4.

Таблиця 4

Флегматизувальна ефективність суміші аерозоль + СО2 при конценрації АУС в 40 Г/M3 .

з/п

Маса АУС г/м3

% CO2

Рез-тат

Примітка

1

40

1

+

Займання після дії джерела запалювання 2 с. Повільне поширення полумя. Незначне збільшення тиску. Поширення полумя 45% суміші.

2

40

1,5

+

Займання після дії джерела запалювання 3 с. Повільне поширення полумя. Незначне збільшення тиску. Поширення полумя 20% суміші.

3

40

2

-

Відсутність займання після дії джерела запалювання 5 с.

Виходячи з результатів експериментів флегматизаційна ефективність газоаерозольної суміші при різних концентраціях СО2, буде мати наступну залежність (рис 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Враховуючи, що флегматизаційна ефективність газоаерозольної суміші з добавками СО2 працює за складним механізмом, що включає як інгібуючу так і флегматизуючу дію окремих компонентів газоаерозолю, а додатковий вміст СО2 створює не бажане газове середовище ,представляє інтерес флегматизувальна сумарна дія СО2 та іншого інертного газу( наприклад N2).

Частково цього можна досягнути, збільшивши ступінь газифікації аерозолеутворювальної сполуки при її згорянні. На підставі цих припущень розраховані рецептурні склади АУС, які теоретично мали б забезпечувати

більшу ступінь газифікації. Також на характер перебігу процесу горіння АУС суттєвий вплив має хімічна природа палива. Зробити висновок про вплив природи палива та продуктів його перетворення на вогнегасну ефективність одержуваних аерозолів можна провівши експериментальні дослідження.