2. Топологічні стихійні лиха.

Повені.

За даними ЮНЕСКО, від повеней у 20 ст. загинуло 9 млн. осіб. Тільки за рік збитки у всьому світі становлять мільярди доларів. Збитки від повеней зростають. Суттєвим фактом, який сприяє зростанню збитків від повеней, є техногенний вплив на природне середовище. Йдеться, передусім, про вирубку лісів. Після рубок інфільтраційні властивості ґрунту знижуються в 3,5 рази, а інтенсивність його змиву збільшується в 15 разів.

Тією чи іншою мірою повені періодично спостерігаються на більшості великих річок України. Серед них Дніпро, Дністер, Прип'ять, Західний Буг, Тиса та інші. Повені бувають також на невеликих річках та в районах, де взагалі немає визначених русел. У цих районах повені формуються за рахунок зливових опадів.

Найбільш катастрофічних наслідків на території України мала повінь у липні 2008 року на території західних областей: Чернівецька, Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська, Вінницька і Закарпатська. Це найсильніша повінь на території України за останні 200 років, наслідки руйнувань вимірюються мільярдами гривень, зруйновано сотні житлових будинків, частково знищено урожай, постраждало майно та домашні тварини, присутні людські жертви (близько 40 осіб). Повінь викликала інші стихійні лиха, такі як зсуви грунтів.

Загальними є такі наслідки повеней:

• затоплення шаром води значної площі землі;

• ушкодження та руйнування будівель та споруд;

• ушкодження автомобільних шляхів та залізниць;

• руйнування обладнання та комунікацій, меліоративних систем;

• загибель свійських тварин та знищення врожаю сільськогосподарських культур;

• вимивання родючого шару ґрунту;

• псування та нищення сировини, палива, продуктів харчування, добрив тощо;

• загроза інфекційних захворювань(епідемії);

• погіршення якості питної води;

• загибель людей.

Деякі рекомендації щодо правил поведінки при повені:

• отримавши попередження про затоплення, необхідно терміново вийти в безпеч-не місце - на височину (попередньо відключивши воду, газ, електроприлади);

• якщо повінь розвивається повільно, необхідно перенести майно в безпечне місце, а самому зайняти верхні поверхні (горища), дахи будівель;

• для того, щоб залишити місця затоплення, можна скористатися човнами, катерами та всім тим, що здатне утримати людину на воді (колоди, бочки, автомобільні камери тощо);

• постаратися зібрати усе, що може знадобитись: плавзасоби, рятува­льне коло, мотузки, східці, сигнальні засоби;

• стрибати у воду тільки в останній момент, коли немає більше надії на порятунок.

• коли людина опинилася у воді, їй необхідно скинути важкий одяг та взуття, скористатись плаваючими поблизу засобами й чекати на допомогу.

• рятувати людей, відсічених стихією від інших, надавати першу допо­могу постраждалим;

Зсуви.

Зсуви - це катастрофічні порушення рівноваги в заляганні гірських порід на схилах. Зсуви можуть виникнути на всіх схилах з нахилом в 20° і більше в будь-яку пору року. Зсуви залежать від багатьох причин:

• геологічної будови (наявності шарів глин, по яких відбувається сковзання),

• гідрогеологічних умов (зволоження порід, що лежать вище водотривкого шару),

• порушення рівноваги схилу під дією ерозії

• необачне втручання людини (підрізання схилу дорогою тощо)

За швидкістю зміщення порід зсуви поділяють на:

• повільні (швидкість становить декілька десятків сантиметрів на рік);

• середні (швидкість становить декілька метрів за годину або добу);

• швидкі (швидкість становить десятки кілометрів за годину).

Об'єм порід, які зміщується при зсувах, перебуває в межах в декількох сот до багатьох мільйонів кубічних метрів.

Найзначніші осередки зсувів на території України зафіксовані на Правобережжі Дніпра, на Чорноморському Узбережжі, в Закарпатті та Чернівецькій області.

Зсуви руйнують будівлі, знищують сільськогосподарські будівлі, створюють небезпеку при добування корисних копалин, викликають ушкодження комунікацій, водогосподарських споруд, головним чином гребель.

Найбільш дійовим захистом від зсувів є запобігання - відведення поверхневих вод, штучне перетворення рельєфу, фіксація схилу за допомогою підпорів.

Снігові лавини.

Снігові лавини також належать до зсувів і виникають так само, як і інші зсувні зміщення. Сили щеплення снігу переходять певну межу, і гравітація викликає зміщення снігових мас уздовж схилу. Шлях лавини позначається вибоїнами, поваленими деревами. Сніг з уламками гірських порід, що скочуються з гір, зупиняється лише в нижній частині схилу або в долині.

Великі лавини виникають на схилах 25-65° через перевантаження схилу після значного випадання снігу, частіше під час відлиги, в наслідок формування в нижніх частинах снігової товщі горизонту розрихлення.

Сила удару лавини варіюється від 5 до 50 т на квадратний метр (наприклад, удар у 3 т на метр викликає руйнацію дерев'яних будівель, а 10 т на метр вириває з коренем дерева). Швидкість руху лавин може коливатися від 25 до 75 м за секунду.

Причини сходження снігових лавин:

1. Перенапруження снігового покрову.

2. Різкий порив вітру.

3. Звукова хвиля.

4. Різка зміна метеорологічних умов.

Розрізняють три типи лавин:

• із снігу, яких щойно випав (утворюються під час і після снігопаду);

• пов'язана з ламкими шарами сніжного покриву,

• виникає через танення снігу.

Існує пасивний та активний захист від лавин.

• При пасивному захисті уникають використання лавинонебезпечних схилів або ставлять на них загороджувальні щити.

• При активному захист проводять обстріл лавинонебезпечних схилів, що викликає сходження невеликих, безпечних лавин, запобігаючи таким чином накопиченню критичних мас снігу.

Правила поведінки, при потраплянні під лавину:

• рухайте руками і ногами, імітуючи плавання, для того щоб залишитися на поверхні;

• захистіть ніс і рот, щоб не задихнутися;

• коли ви закінчили пересуватися, спробуйте звільнити прос­тір перед носом і грудьми;

• не панікуйте, вірте, що допомога прийде;

• заощаджуйте сили, щоб не так швидко витрачати кисень;

• переборіть бажання заснути.

Селі.

Виникають селі у басейнах невеликих гірських річок в наслідок злив, інтенсивного танення снігів, проривів завальних озер, обвалів, зсувів, землетрусів.

"Сель" (сайль) - слово арабське і в перекладі означає бурхливий потік, тобто за зовнішнім виглядом селевий потік - це шалено вируюча хвиля висотою з п'ятиповерховий будинок, яка мчить ущелиною з великою швидкістю.

За складом твердого матеріалу, який переносить селевий потік, їх можна поділити на:

• грязьові (суміш води з фунтом при незначній концентрації каміння);

• грязекам'яні (суміш води, гравію, невеликого каміння);

• водокам'яні (суміш води з переважно великим камінням).

Засоби боротьби з селевими потоками досить різноманітні:

• будівництво гребель;

• каскаду запруд для руйнації селевого потоку,

• стінок для закріплення відкосів.

На території України сельонебезпечними є долини річок Стрия, Черемошу у Карпатах, їх перегороджують греблями і водосховищами – сельоуловлювачами, що поглинатимуть сельовий матеріал і регулюватимуть стік.

Правила поведінки при селях:

• у випадку попередження про селевий потік, слід якомога швидше залишити приміщення і вийти в безпечне місце;

• надавати допомогу людям, які потрапили в селевий потік, використовуючи дошки, палки, мотузки та інші засоби; виводити людей з потоку в напрямку його руху, поступово наближаючись до краю;

• у місцях підвищеної небезпеки пересуватися з дуже уважно;

• дізнатися про існування спеціальних планів щодо захисту людей, для того, щоб бути готовим брати участь у їхньому виконанні.