2.2 Слуховий аналізатор.

Слух - це здатність організму сприймати та розрізняти звукові коливання за допомогою слухового аналізатора. Людське вухо здатне сприймати звуки з частотами від 16 до 20 000 Гц.

Сприймальною частиною звукового аналізатора є вухо. Воно поділяється на три відділи: зовнішнє, середнє і внутрішнє.

Рис. 2.2. Схема будови вуха:

1 — зовнішній слуховий прохід;

2 — барабанна перетинка;

3 — порожнина середнього вуха

(барабанна порожнина);

4 — молоточок; 5 — наковальня;

6 — стременко; 7 — напівкруглі канали;

8 — равлик; 9 — євстахієва труба

Звукові хвилі з навколишнього середовища надходять до зовнішнього слухового проходу і надають коливного руху барабанній перетинці, далі через ланку слухових кісточок передаються в порожнину равлика внутрішнього вуха коливання волокон равлика передаються розташованим в них клітинам Корнієвого органа. Внаслідок цього виникає нервовий імпульс, котрий передається до відповідного відділу кори великих півкуль головного мозку, де виникає відповідна слухова уява.