logo
БЖД - конспект

Тема: Укриття населення в захисних спорудах.

План.

1. Класифікація захисних споруд

2. Укриття найпростішого типу

3. Протирадіаційні укриття

4. Сховище

1. Захисні споруди призначені для захисту людей від наслідків аварій і стихійних лих, а також від вражаючої дії зброї масового знищення і звичайних засобів ураження.

Захисні споруди розділяють:

а) За призначенням:

б) За місцем знаходження:

в) За терміном будівництва:

г) За захисними властивостями:

2. У системі захисту населення особливе значення мають найпростіші укриття типу щілин. Щілини будують відкритими і перекритими. Відкрита щілина зменшує ймовірність ураження ударною хвилею в 1,2-2 рази і частково захищає від світлового випромінювання і проникаючої радіації.

Перекрита щілина захищає: від світлового випромінювання-повністю, від ударної хвилі-у 1,5-3 рази, проникаючої радіації і радіоактивного випромінювання-у 200-300 разів, надійно захищає від осколкових і кулькових бомб і запалювальних засобів.

Відкрита щілина - зигзагоподібна траншея з кількох прямих ділянок довжиною до 15м. Стінки щілини укріпляють дошками, очеретом, жердинами та іншим матеріалом. Коли є час і в разі потреби, щілину перекривають шпалами або малогабаритними залізобетонними плитами.

Влаштовують шар гідроізоляції з толі, руберойду, плівки, утрамбованої глини і насипають шар ґрунту товщиною 50-60см. У перекритій щілині роблять вхід з одніс? або двох сторін з дверима і тамбуром. Для вентиляції встановлюють витяжну коробку. Нормальна місткість щілини 10-15чол.

3. Протирадіаційними укриттями (ПРУ) називаються негерметичні захисні споруди, що забезпечують захист людей в умовах надзвичайних ситуацій. До ПРУ відносять спеціально побудовані споруди і будівлі господарського призначення (погреби, підвали, овочесховища) пристосовані під укриття, і звичайні житлові будівлі.

Захисні властивості укриттів визначаються коефіцієнтом послаблення радіації. Наприклад, підвали дерев'яних будинків послабляють радіацію в 7-12 разів, а кам’яних - у 200-300 разів.

У ГГРУ розрахованому на 50чол. і більше повинно бути не менше двох виходів розміром 80* 180см. Для підсилення захисних властивостей у приміщенні забивають вікна і зайві двері, замуровують тріщини і щілини, роблять ґрунтову підсипку ззовні біля стін.

Укриття провітрюється природною вентиляцією через припливний і витяжний канали.

У пристосованих під укриття приміщеннях встановлюють бочки з водою з розрахунку 3-4 літра на одну людину на добу, В туалеті - виносна тара або вигрібна яма. Освітлення від електромережі або переносними електричними ліхтарями. В укритті встановлюють лавки для відпочинку і стелажі для продуктів харчування.

4. Сховище є найбільш надійно захисна споруда, яка захищає від усіх уражальних чинників:

Сховище обладнується комплексом інженерних споруд, що забезпечують необхідні умови життєдіяльності протягом певного часу.

За місцем знаходження сховища бувають вбудованими (у підвалах будинків) і відокремленими.

За місткістю розрізняють: - малі сховища 150-300 чол.; середнє 300-600чол.; великі понад 600чол.

Сховища мають фільтровентиляційні установки (ФВУ).

ФВУ очищує зовнішнє повітря, розподіляє його по відсіках і створює у захисному приміщенні надлишковий тиск, що перешкоджає проникненню зараженого повітря через тріщини і щілини.

Система водопостачання забезпечує людей водою від водопровідної мережі, передбачається аварійне джерело води. Влаштовується система каналізації. Освітлення сховище від електромережі, в аварійних випадках - від автономної електростанції або акумуляторів.

Запас продуктів робиться з розрахунку тіп на 2 доби для кожної людини у сховищі. В сховищі знаходяться прилади дозиметричного контролю (ДП-5); прилади хімічної розвідки (ВПХР); засоби індивідуального захисту (ЦП-7; ЗЗК); індивідуальні засоби медичного захисту (ІП-2); засоби гасіння пожеж; шансовнй інструмент і т. д.