logo search
Водопостачання СБОР

1.3.2. Хімічні властивості води.

Взаємодія Гідрогену з Оксигеном у газоподібному стані за відсутності каталізатора повільно відбувається лише при 300˚С за схемою

2H2 + O2 = 2H2O

З підвищення температури швидкість реакції швидко зростає і при 550˚С вона відбувається з вибухом. За наявності каталізаторів, зокрема платини, перебіг реакції прискорюється. У разі утворення водяної пари теплота утворення ДH298 = - 241,99 кДж/моль і ДH298 = - 239,03 кДж/моль для рідкої води. Ця реакція є оберненою і в разі зменшення тиску або в разі збільшення температури рівновага зміщується у бік термічної дисоціації. Крім термічної дисоціації вода здатна також до електролітичної, фотохімічної й радіолітичної дисоціації.

Електролітична дисоціація води в рідкому стані відбувається самочинно за схемою

H2O = H+ + OH-

Мірою електролітичної дисоціації є іонний добуток води:

Кв = [H+] [OH-],

де [H+] і [OH-] – відповідно концентрація іонів, моль/1000 г води.

Іонний добуток води за температури 22˚С становить 1014 і характеризує кислотність середовища за шкалою pH (водневий показник).

Після електролізів водних розчинів лугів і кислот вода розкладається на водень кисень. Теоретично потенціал розкладання за 20˚С і 0,101 МПа становить 1,23 В. Фотохімічна дисоціація води відбувається від дією ультрафіолетового випромінювання з довжиною хвилі 165 мкм.

Під дією іонізуючого випромінювання (рентгенівське, α, β, γ та інші заряджені частинки) відбувається радіолітичне розкладання води. В результаті радіолізу утворюється водень, пероксид гідрогену та вільні радикали OH-, H+ і HO2-. Вихід радіолізу становить близько 4 молекули води, що розпалися, на 100 еВ поглиненої енергії випромінювання.

З інертними газами вода утворює гідрати, які є стійкими за дуже низьких температур. Вода окисляється Оксигеном в атомарному стані за схему:

H2O + O = H2O2;

За звичайних температур вода реагує з фтором із виділенням атомарного оксисену:

H2O + F2 = 2HF + O;

Під час розчинення у воді хлору відбувається реакція гідролізу хлору за схемою

H2O + Cl2 = HCl + HOCl;

Вода має слабкі окисні властивості за рахунок атомів Гідрогену з вищим ступенем окиснення іонів H. За високих температур і наявності каталізаторів вода окиснює метан, оксид карбону (II), вуглець, залізо, фосфор, за звичайних умов – лужні й лужноземельні метали та їх гідриди:

CO + H2O = CO2 + H2 (каталізатор Fe);

3 Fe + H2O = Fe3O4 + 4 H2;

CH4 + H2O = CO + 3 H2 (1200 – 1400˚С без каталізатора і з каталізатором – Ni або Co за 700 – 800˚С);

CaH2 + 2 H2O = Ca(OH)2 + 2 H2;

2 Na +2 H2O = 2 NaOH + H2;

Ca + 2 H2O = Ca(OH)2 + H2.

Реакції з вуглецем, оксидом карбону (II) та метаном використовують для промислового виробництва водню.

Фосфор при нагріванні з водою під тиском за наявності каталізатора окислюється до мета фосфорної кислоти:

2 P + 6 H2O = HPO3 + 5 H2.

Натрій і кальцій розкладають воду вже за кімнатної температури. Аналогічно взаємодіють з водою гідриди лужних і лужноземельних металів:

LiH + H2O = LiOH + H2.

Магній і цинк розкладають воду за температури 100˚С:

Mg + 2 H2O = Mg(OH)2 + H2.

При розчиненні у воді кислотних і лужних оксидів утворюються відповідно кислоти та луги, а при розчиненні солей, кислот, основ відбувається їх гідратація, тобто приєднання молекул води до молекул розчиненої речовини.

В результаті техногенної діяльності людини, особливо в останні десятиріччя, практично вся прісна вода підземних і поверхневих вод Землі виявилася забруднена речовинами – ксенобіотиками, які є непотрібними для організму людини (гербіциди, пестициди, нітрати, нітриди, продукти переробки нафти та інші). В процесі біотрансформації забруднюючої речовини можуть розпадатися на більше токсичні речовини ніж вихідні сполуки. Речовини ксенобіотики виявляють поганий вплив на імунну систему людини, спричиняють до різного роду органічним і функціональним розладам. Окрім цього в воді збільшився вміст іонів, які виявляють токсичну дію на організм людини навіть в самих малих концентраціях (Hg2+, Pb2+, Cd2+), а також збільшилися до шкідливих концентрацій іонів корисних речовин в мікроскопічних дозах (Fe3+, Fe2+, Cu2+, Zn2+, Ni2+ і інші). В залежності від негативної дії на організм людини метали розташовуються в ряду послідовності, який називається рядом токсичності металів: Hg > Ag > Cu > Zn > Ni > Pb > Cd > As > Cr > Sn > Fe > Mn >Al > Be > Li. В приведеному ряду елемент більш токсичний ніж наступний.

Склад питної вода у відповідності з нормами ВОЗ, США і України приведений в таблиці 1.3.

Намагаючись споживати якісну питну воду і розуміючи, що підземні джерела, які виходять на поверхню, можуть мати таку воду в багатьох містах люди споживають воду з міських джерел. Такі джерела, особливо неглибокого залягання на міський території можуть мати в своєму складі мутагенні речовини, небезпечні токсини. Окрім цього такі джерела не мають захисту від патогенних мікроорганізмів і вірусів, не належно обладнані в вигляді бювету.

Таблиця 1.3. Показники питної води за стандартами ВОЗ, США, України.

Характеристики води

Допустимі концентрації по нормам в мг/л

ВОЗ

США

Україна

Запах (бали)

не застерігається

до 2

Мутність

10

5

до 2

pH

6,5 – 9,5

Хлориди

350

250

до 350

Фториди

1,5

0,5 – 1,7

0,5 – 1,5

Сульфати

250

250

до 500

Нітрати

50

45

до 10

Кальцій

30 – 125

60

Магній

30 – 155

12,5

Жорсткість (мг-екв)/л

2 – 10

до 7

Сухий залишок

500 – 1000

до 1000

Залізо

0,1

0,3

до 0,3

Марганець

0,1

0,05

до 0,1

Мідь

0,05 – 3,0

1,0

до 1

Цинк

5,0

5,0

до 5,0

Свинець

0,1

0,05

до 0,03

Арсен

0,2

0,01 – 0,05

до 0,05

Селен

0,05

0,01

до 0,01

Хром

0,05

0,05

до 0,05

Кадмій

0,05

0,01

до 0,01

Срібло

0,05

до 0,05

Барій

1,0

Ціаніди (CN)

0,01

0,01 – 0,2

до 0,01

Феноли

0,001

0,001

до 0,01

Детергенти

до 0,2

Вільний хлор

0,3 – 0,5

ДДТ

0,03

Озон

0,1

Ртуть

0,0005

В таблиці 1.3 приведені дані про кількісний склад хімічних елементів в джерелах на міській території Харкова.

В наш час в Харкові поширене розвезення і продаж води в автомобільних цистернах в тару споживачів.