3.6. Знезараження води озоном
Озон – сильний окисник, здатний убивати бактерії, віруси, спори. Під час озонування води одночасно із знезараженням її відбувається знебарвлення, дезодорація та поліпшення смаку, що є беззаперечною перевагою цього способу. Озон не змінює природної якості води, оскільки його надлишкова кількість через деякий час пронеформується на кисень. Останнім часом у практиці водо підготовки озонування води набуває дедалі більшого поширення. До переваг належать: компактність установок; відсутність громіздського реагентного господарства; можливість автоматизації процесу. Озон належить до пожежнонебезпечних і токсичних речовин Він здатний під час розкладання (розпаду) вибухати, якщо його Концентрація в атмосферному повітрі перевищує 10 % (140 г/м3), та вражати органи дихання, якщо його вміст в повітрі перевищує ГДК (не більше 0,0001 мг/дм3).
Доза озону необхідна для знезараження води, визначається вмістом органічних речовин, значення pH і температури. Рекомендовані дози озону для фільтрованої води коливається від 1 до 3, а для води з підземних джерел – від 0,75 до 1 мг/дм3. У кожному конкретному випадку ці величини уточнюють на підставі лабораторних досліджень.
Озон синтезують на озонатор них станціях з атмосферного повітря під дією тихого електричного розряду Перед подаванням повітря в озонатор з нього ретельно видаляють пил, масло, вологу. Для глибокого осушування використовують адсорбери, заповнені силікагеном або амомогеном. В цьому разі досягають залишкової вологості 0,05 г/м3.
Для озонування води застосовують барботування, інжекцію або механічне перемішування. Найпоширенішими є барботажні контактні камери, на дні яких укладені пористі керамічні або металокерамічні труби. Висота барботажних камер становить 5 м, тривалість перебування води в камері 5 – 7 хвилин.
Озоноповітряну суміш можна вводити у воду до очисних споруд (поп-озонування), після очисних споруд (пост-озонування) та до і після очисних споруд (подвійне озонування). Поп-озонування доцільно проводити за таких умов:
якщо запахи і присмаки води, яку очищують під час її дезодорації не видаляються або підсилюються в процесі її подальшого оброблення;
за одночасного знебарвлення води;
під час проведення лише знебарвлення;
якщо всі процеси оброблення води замінені озонуванням.
Пост-озонування рекомендується проводити тоді, коли присмаки і запахи частково видаляються під час попереднього оброблення та у процесі знезараження води озоном. Подвійне озонування доцільно здійснювати, якщо на очисних спорудах вода прояснюється або хлор разом з коагулянтом застосовують для уникнення бактеріального забруднення очисних вод.
- I вcе про воду
- 1.1 Все про воду.
- 1.2. Джерела води.
- 1.3. Фізико-хімічні властивості води.
- 1.3.2. Хімічні властивості води.
- 2. Водні ресурси
- 2.1. Водні ресурси України
- 2.2. Загальна характеристика природних вод
- 2.3. Характеристика природних вод України
- 3. Системи і схеми водопостачання
- 3.1 Норми водоспоживання
- 3.1.1. Норми споживання води для промислових потреб
- 3.1.2. Норми споживання води на гасіння пожеж.
- 3.2. Режим водопостачання
- 3.3. Визначення розрахункових витрат і вільного напору води
- 3.4. Знезараження води
- 3.5. Знезараження води хлором
- 3.6. Знезараження води озоном
- 3.7. Знезараження води випромінюванням або іншими способами
- 3.8. Вимоги споживачів до якості води
- 3.9. Вода для охолодження
- 3.10. Вода для паросилових силових
- 3.11. Вода для технологічних цілей промисловості
- 3.12. Вода для використання в сільському господарстві
- 3.13. Водойми рибогосподарського призначення
- 3.13.1. Санітарно-токсикологічна характеристика хімічних домішок води Обґрунтування технології підготовки води
- 3.13.2. Характеристика основних технологічних схем підготовки води
- Безреагентні технологічні схеми поліпшення якості води
- 3.14. Сучасні технологічні схеми підготовки питної води
- 3.16. Прояснення в гідро циклонах
- 3.17. Водозабірні споруди для прийому води із поверхневих джерел
- Схеми водозабірних споруд поєднаного типу
- 3.18. Спеціальні водозабірні споруди
- 3.19. Підземні і поверхневі джерела водопостачання
- 3.19. Водозабірні споруди для прийому води із підземних джерел