1.3.2. Хімічні властивості води.
Взаємодія Гідрогену з Оксигеном у газоподібному стані за відсутності каталізатора повільно відбувається лише при 300˚С за схемою
2H2 + O2 = 2H2O
З підвищення температури швидкість реакції швидко зростає і при 550˚С вона відбувається з вибухом. За наявності каталізаторів, зокрема платини, перебіг реакції прискорюється. У разі утворення водяної пари теплота утворення ДH298 = - 241,99 кДж/моль і ДH298 = - 239,03 кДж/моль для рідкої води. Ця реакція є оберненою і в разі зменшення тиску або в разі збільшення температури рівновага зміщується у бік термічної дисоціації. Крім термічної дисоціації вода здатна також до електролітичної, фотохімічної й радіолітичної дисоціації.
Електролітична дисоціація води в рідкому стані відбувається самочинно за схемою
H2O = H+ + OH-
Мірою електролітичної дисоціації є іонний добуток води:
Кв = [H+] [OH-],
де [H+] і [OH-] – відповідно концентрація іонів, моль/1000 г води.
Іонний добуток води за температури 22˚С становить 1014 і характеризує кислотність середовища за шкалою pH (водневий показник).
Після електролізів водних розчинів лугів і кислот вода розкладається на водень кисень. Теоретично потенціал розкладання за 20˚С і 0,101 МПа становить 1,23 В. Фотохімічна дисоціація води відбувається від дією ультрафіолетового випромінювання з довжиною хвилі 165 мкм.
Під дією іонізуючого випромінювання (рентгенівське, α, β, γ та інші заряджені частинки) відбувається радіолітичне розкладання води. В результаті радіолізу утворюється водень, пероксид гідрогену та вільні радикали OH-, H+ і HO2-. Вихід радіолізу становить близько 4 молекули води, що розпалися, на 100 еВ поглиненої енергії випромінювання.
З інертними газами вода утворює гідрати, які є стійкими за дуже низьких температур. Вода окисляється Оксигеном в атомарному стані за схему:
H2O + O = H2O2;
За звичайних температур вода реагує з фтором із виділенням атомарного оксисену:
H2O + F2 = 2HF + O;
Під час розчинення у воді хлору відбувається реакція гідролізу хлору за схемою
H2O + Cl2 = HCl + HOCl;
Вода має слабкі окисні властивості за рахунок атомів Гідрогену з вищим ступенем окиснення іонів H. За високих температур і наявності каталізаторів вода окиснює метан, оксид карбону (II), вуглець, залізо, фосфор, за звичайних умов – лужні й лужноземельні метали та їх гідриди:
CO + H2O = CO2 + H2 (каталізатор Fe);
3 Fe + H2O = Fe3O4 + 4 H2;
CH4 + H2O = CO + 3 H2 (1200 – 1400˚С без каталізатора і з каталізатором – Ni або Co за 700 – 800˚С);
CaH2 + 2 H2O = Ca(OH)2 + 2 H2;
2 Na +2 H2O = 2 NaOH + H2;
Ca + 2 H2O = Ca(OH)2 + H2.
Реакції з вуглецем, оксидом карбону (II) та метаном використовують для промислового виробництва водню.
Фосфор при нагріванні з водою під тиском за наявності каталізатора окислюється до мета фосфорної кислоти:
2 P + 6 H2O = HPO3 + 5 H2.
Натрій і кальцій розкладають воду вже за кімнатної температури. Аналогічно взаємодіють з водою гідриди лужних і лужноземельних металів:
LiH + H2O = LiOH + H2.
Магній і цинк розкладають воду за температури 100˚С:
Mg + 2 H2O = Mg(OH)2 + H2.
При розчиненні у воді кислотних і лужних оксидів утворюються відповідно кислоти та луги, а при розчиненні солей, кислот, основ відбувається їх гідратація, тобто приєднання молекул води до молекул розчиненої речовини.
В результаті техногенної діяльності людини, особливо в останні десятиріччя, практично вся прісна вода підземних і поверхневих вод Землі виявилася забруднена речовинами – ксенобіотиками, які є непотрібними для організму людини (гербіциди, пестициди, нітрати, нітриди, продукти переробки нафти та інші). В процесі біотрансформації забруднюючої речовини можуть розпадатися на більше токсичні речовини ніж вихідні сполуки. Речовини ксенобіотики виявляють поганий вплив на імунну систему людини, спричиняють до різного роду органічним і функціональним розладам. Окрім цього в воді збільшився вміст іонів, які виявляють токсичну дію на організм людини навіть в самих малих концентраціях (Hg2+, Pb2+, Cd2+), а також збільшилися до шкідливих концентрацій іонів корисних речовин в мікроскопічних дозах (Fe3+, Fe2+, Cu2+, Zn2+, Ni2+ і інші). В залежності від негативної дії на організм людини метали розташовуються в ряду послідовності, який називається рядом токсичності металів: Hg > Ag > Cu > Zn > Ni > Pb > Cd > As > Cr > Sn > Fe > Mn >Al > Be > Li. В приведеному ряду елемент більш токсичний ніж наступний.
Склад питної вода у відповідності з нормами ВОЗ, США і України приведений в таблиці 1.3.
Намагаючись споживати якісну питну воду і розуміючи, що підземні джерела, які виходять на поверхню, можуть мати таку воду в багатьох містах люди споживають воду з міських джерел. Такі джерела, особливо неглибокого залягання на міський території можуть мати в своєму складі мутагенні речовини, небезпечні токсини. Окрім цього такі джерела не мають захисту від патогенних мікроорганізмів і вірусів, не належно обладнані в вигляді бювету.
Таблиця 1.3. Показники питної води за стандартами ВОЗ, США, України.
Характеристики води | Допустимі концентрації по нормам в мг/л | ||
| ВОЗ | США | Україна |
Запах (бали) | – | не застерігається | до 2 |
Мутність | 10 | 5 | до 2 |
pH | – | – | 6,5 – 9,5 |
Хлориди | 350 | 250 | до 350 |
Фториди | 1,5 | 0,5 – 1,7 | 0,5 – 1,5 |
Сульфати | 250 | 250 | до 500 |
Нітрати | 50 | 45 | до 10 |
Кальцій | 30 – 125 | – | 60 |
Магній | 30 – 155 | – | 12,5 |
Жорсткість (мг-екв)/л | 2 – 10 | – | до 7 |
Сухий залишок | – | 500 – 1000 | до 1000 |
Залізо | 0,1 | 0,3 | до 0,3 |
Марганець | 0,1 | 0,05 | до 0,1 |
Мідь | 0,05 – 3,0 | 1,0 | до 1 |
Цинк | 5,0 | 5,0 | до 5,0 |
Свинець | 0,1 | 0,05 | до 0,03 |
Арсен | 0,2 | 0,01 – 0,05 | до 0,05 |
Селен | 0,05 | 0,01 | до 0,01 |
Хром | 0,05 | 0,05 | до 0,05 |
Кадмій | 0,05 | 0,01 | до 0,01 |
Срібло | – | 0,05 | до 0,05 |
Барій | – | 1,0 | – |
Ціаніди (CN) | 0,01 | 0,01 – 0,2 | до 0,01 |
Феноли | 0,001 | 0,001 | до 0,01 |
Детергенти | – | – | до 0,2 |
Вільний хлор | – | – | 0,3 – 0,5 |
ДДТ | – | – | 0,03 |
Озон | – | – | 0,1 |
Ртуть | – | – | 0,0005 |
В таблиці 1.3 приведені дані про кількісний склад хімічних елементів в джерелах на міській території Харкова.
В наш час в Харкові поширене розвезення і продаж води в автомобільних цистернах в тару споживачів.
- I вcе про воду
- 1.1 Все про воду.
- 1.2. Джерела води.
- 1.3. Фізико-хімічні властивості води.
- 1.3.2. Хімічні властивості води.
- 2. Водні ресурси
- 2.1. Водні ресурси України
- 2.2. Загальна характеристика природних вод
- 2.3. Характеристика природних вод України
- 3. Системи і схеми водопостачання
- 3.1 Норми водоспоживання
- 3.1.1. Норми споживання води для промислових потреб
- 3.1.2. Норми споживання води на гасіння пожеж.
- 3.2. Режим водопостачання
- 3.3. Визначення розрахункових витрат і вільного напору води
- 3.4. Знезараження води
- 3.5. Знезараження води хлором
- 3.6. Знезараження води озоном
- 3.7. Знезараження води випромінюванням або іншими способами
- 3.8. Вимоги споживачів до якості води
- 3.9. Вода для охолодження
- 3.10. Вода для паросилових силових
- 3.11. Вода для технологічних цілей промисловості
- 3.12. Вода для використання в сільському господарстві
- 3.13. Водойми рибогосподарського призначення
- 3.13.1. Санітарно-токсикологічна характеристика хімічних домішок води Обґрунтування технології підготовки води
- 3.13.2. Характеристика основних технологічних схем підготовки води
- Безреагентні технологічні схеми поліпшення якості води
- 3.14. Сучасні технологічні схеми підготовки питної води
- 3.16. Прояснення в гідро циклонах
- 3.17. Водозабірні споруди для прийому води із поверхневих джерел
- Схеми водозабірних споруд поєднаного типу
- 3.18. Спеціальні водозабірні споруди
- 3.19. Підземні і поверхневі джерела водопостачання
- 3.19. Водозабірні споруди для прийому води із підземних джерел