3.7. Знезараження води випромінюванням або іншими способами
Наприкінці XIX ст. А.М. Маклаков установив бактерицидну дію ультрафіолетового випромінювання з довжиною хвилі 200 нм. Було доведено, що всі види бактерій і спор гинуть після кількох хвилин опромінювання.
Для розрахунку установки В.Ф.Соколов запропонував з метою знезараження води необхідно використовувати формулу:
Fр = Q α·Klg(p/p0) / (1563,4·η0 η), ( )
де: Fр – розрахунковий потік енергії, Вт; Q – витрата води, яку знезаражують, мг/м3; α – коефіцієнт поглинання, см-1; K – коефіцієнт опору бактерій, який приймають 2500 мк·Вт·с/см²; p0 – ком-індекс води до опромінення; p – ком-індекс води після опромінення, у відповідності з ДГСТ 2874-82 не більше 3; η0 – коефіцієнт використання бактерицидного потоку, який враховує поглинання променів відбивачами (в апаратах із зануреним джерелом) або в кварцових чохлах (в апаратах із зануреними джерелами). Для попередніх розрахунків його можна прийняти 0,9.
Потрібну кількість бактерицидних ламп визначають за формулою:
n=Fр/Fл, ( )
де: Fл – розрахунковий бактерицидний потік однієї лампи, який приймають у відповідності до таблиці.
Витрати електричної енергії (Вт·год/м3) для знезараження води визначають за формулою:
Qe=N·n/Q, ( )
де: N – потужність лампи, Вт
Таблиця 3.5. Величина розрахункового бактерицидного потоку залежно від типу лампи.
Тип лампи | Бактерицидний потік, Вт | Потужність лампи, Вт |
УВ-30 | 2 | 30 |
БУВ-60П | 6,5 | 60 |
ПРК-7 | 35 | 1000 |
РКС-2,5 | – | 6000 |
Як джерело бактерицидного випромінювання використовують ртутно-кварцеві лампи високого тиску ПРК і РКС, ртутно-аргонові лампи низького тиску БУВ.
Особливо ефективно застосовують бактерицидне знезараження УФ випромінюванням на водогонах підземних, джерельних або під руслових вод. Таке знезараження води у 2 – 3 рази дешевше порівняно з хлоруванням. Витрати електричної енергії на знезараження води з підземних джерел водопостачання опроміненням не перевищують 10 – 15, а з поверхневих джерел – 30 Вт·год/м3.
Бактерицидний ефект має також ультразвук. Під дією ультразвуку відбувається механічне руйнування бактерій в результаті ультразвукової кавітації. Ультразвук на 95 % вбиває дизентерійні палички, сипно-тифозний вірус та інші через 1 – 2 хвилини після оброблення. Ефективність дії ультразвукових коливань залежить від природи мікроорганізмів, частоти ультразвукових коливань, тривалості та інтенсивності оброблення ультразвуком. Під дію ультразвуку гинуть як грам-позитивні, так і грам-негативні аеробні бактерії, паличкоподібні, кокові та позитивні, так і грам-негативні аеробні бактерії, паличкоподібні, кокові та інші форми мікроорганізмів. Особливо чутливі нитгаті форми мікроорганізмів, а найменше – кулясті. Основна маса бактерій гине під дією ультразвукових коливань частотою 20 – 30 кГц впродовж 2 – 5 секунд.
Бактерицидний ефект ультразвуку на залежить від каламутності (до 50 мг/дм³) і кольоровості води, яку обробляють. Ультразвукові коливання однаково впливають на вегетативні і спорові форми мікроорганізмів.
До інших способів знезараження води можна віднести термічний та обробку іонами срібла. Термічний спосіб використовують для знезараження невеликої кількості води переважно в лікарнях, санаторіях на транспорті. Під час кип’ятіння впродовж 5 – 10 хв. гинуть практично всі патогенні бактерії. Витрачається велика кількість енергії, тому на водогонах цей спосіб не використовується.
На особливу увагу заслуговує спосіб знезараження води іонами срібла. Оброблення води в якій міститься 0,05 – 0,2 мг/дм3 срібла, впродовж 30 – 60 хв дає змогу досягти санітарної норми.
- I вcе про воду
- 1.1 Все про воду.
- 1.2. Джерела води.
- 1.3. Фізико-хімічні властивості води.
- 1.3.2. Хімічні властивості води.
- 2. Водні ресурси
- 2.1. Водні ресурси України
- 2.2. Загальна характеристика природних вод
- 2.3. Характеристика природних вод України
- 3. Системи і схеми водопостачання
- 3.1 Норми водоспоживання
- 3.1.1. Норми споживання води для промислових потреб
- 3.1.2. Норми споживання води на гасіння пожеж.
- 3.2. Режим водопостачання
- 3.3. Визначення розрахункових витрат і вільного напору води
- 3.4. Знезараження води
- 3.5. Знезараження води хлором
- 3.6. Знезараження води озоном
- 3.7. Знезараження води випромінюванням або іншими способами
- 3.8. Вимоги споживачів до якості води
- 3.9. Вода для охолодження
- 3.10. Вода для паросилових силових
- 3.11. Вода для технологічних цілей промисловості
- 3.12. Вода для використання в сільському господарстві
- 3.13. Водойми рибогосподарського призначення
- 3.13.1. Санітарно-токсикологічна характеристика хімічних домішок води Обґрунтування технології підготовки води
- 3.13.2. Характеристика основних технологічних схем підготовки води
- Безреагентні технологічні схеми поліпшення якості води
- 3.14. Сучасні технологічні схеми підготовки питної води
- 3.16. Прояснення в гідро циклонах
- 3.17. Водозабірні споруди для прийому води із поверхневих джерел
- Схеми водозабірних споруд поєднаного типу
- 3.18. Спеціальні водозабірні споруди
- 3.19. Підземні і поверхневі джерела водопостачання
- 3.19. Водозабірні споруди для прийому води із підземних джерел