2.1 Вплив моніторів на органи зору

Сьогодні все більше уваги приділяється оптимізації й індивідуалізації шкільної освіти. Збільшується число шкіл нового типу - шкіл, що йдуть шляхом випереджального навчання. Вивчення деяких предметів у таких школах починається раніш, ніж у звичайних середніх школах, і зокрема вивчення основ інформатики й обчислювальної техніки найчастіше починається в середніх класах, а в деяких школах - у молодших класах. Під час обговорення будь якої системи розвиваючого і випереджального навчання прийнято вказувати, розвиток яких сааме здібностей забезпечує ця система. Однак, не прийнято акцентувати увагу на тім, чого дана система не може розвити, і розвитку чого надана система перешкоджає. Не завжди враховується і “біологічна ціна”, що учень сплачує за придбання знань, тобто ті енергетичні і психологічні витрати, що супроводжують процес навчання.

Якщо питання про вплив електромагнітних полів на здоровя людини ще до кінця не вирішене, то вже точно відомо, що на зір компютер впливає негативно. Це і самосвітіння екрана, що створює незначні умови для сприйняття зорової інформації, дискретний спосіб формування зображення миготіння екрана, яке сприймається рефлекторно, недостатній контраст зображення і фону екрана.

У дітей особливо часто втомлюються очі, оскільки їхні очні мязи ще “не дозріли”. Коли діти докладають надмірне зусилля у будь-якому занятті, вони часто стають дратівливими. Якщо дитина збуджена більше, ніж звичайно, і для цього немає певної очевидної причини, то це цілком може бути логічним наслідком тривалого перебування за компютером. У 2000 р. професор медичних наук Ю.З. Розеблюм запропонував класифікацію «компютерного зорового синдрому», який поділили на дві групи: «зорові» і «очні».

«Очні» - різь, печія в очах, відчуття «піску» під повіками, болі в орбітах, почервоніння очних яблук, повязані з впливом фізичних факторів (наприклад, ультрафіолетове випромінювання) на тканини ока; такі симптоми в подальшому формують і призводять до виникнення так званого синдрому сухого ока, який потребує більш тривалого, а інколи, й постійного комфортного лікування.

«Зорові» - затуманювання, сповільнене перефокусування з ближніх обєктів на дальні, двоїння, швидка втома при читанні, неможливість роздивлятись дрібні деталі після роботи на компютері - зумовлені самим характером зорової праці і повязані з процесом акомодації (можливість бачити на різних відстанях), з її постійним напруженням, що в подальшому призводять до виникнення спазмів акомозації, з переходом у сформовану короткозорість.

У дітей надмірне захоплення роботою за компютером може збільшити вже наявні проблеми із зором. Багато з них страждає незначним погіршенням зору, що можна розцінювати радше як певну прикрість. Згодом буде потрібна лише нескладна корекція зору, - натомість втручання медицини, можливо, вдасться уникнути до досягнення юнацького або дорослого віку. Та якщо діти так сильно захоплені компютером, що весь вільний час проводять за клавіатурою, то ця “прикрість” може переростити у щось більше, що вимагатиме необхідної корекції вже в ранньому віці. На щастя, більшості дітей цих проблем вдається достатньо легко уникнути (бодай тому, що компютер іще не став звичним атрибутом кожного). Але, якщо у неї зявляються неприємні відчуття на кшталт запалення, “різі в очах” або якщо зненацька в дитини виникають труднощі з читанням або іншими шкільними заняттями, то необхідно терміново відвідати офтальмолога. І при цьому необхідно повідомити, що у вдома є компютер, і розповісти, скільки часу за ним проводить дитина. Це - соціальна і медична проблема, що потребує вирішення за допомогою окулярів, контактних лінз, оперативних втручань, соціальної орієнтації при виборі професії, адаптації в оточуючому середовищі, а інколи і втрати працездатності. Бо, активними користувачами компютера є діти різних вікових категорій. І саме в них виникають найчастіше вищевказані проблем з зором. І саме в них, особливо, в молодому шкільному віці, найшвидше виникає і розвивається короткозорість.

Після тривалої роботи з компютером можуть виникати такі неприємні відчуття, як "роздратування" око (почервоніння, сльозотеча або сухість рогівки), стомлення (загальна втома, біль і важкість у очах і голові), труднощі при фокусуванні зору. Можливі також болі в спині і мязові спазми. Всі ці проблеми можна запобігти, зробивши більш зручним робоче місце або використовуючи окуляри, якщо це необхідно.[3, 7, 8]

Зрештою, є кілька простих рекомендацій, які допоможуть уникнути можливих проблем із зором (див. додаток А). Найбільш очевидне вирішення проблеми - обмеження кількості часу, проведеного дітьми за компютером без перерви. Рекомендують робити коротку перерву через кожні 30 хвилин занять. Ідеальною “розрядкою” може бути фізична активність, яка не потребує напруження зору. Деякі спеціалісти пропонують застосовувати вправи для очей, які допомагають дітям уникнути проблем, повязаних із використанням компютера. Це можуть бути такі прості вправи, як, наприклад, спостереження за обєктами, що рухаються в полі зору, або концентрація зору на віддалених предметах. Непогано також урізноманітнювати характер занять дитини за компютером. Наприклад, роботу з текстовим процесором можна чергувати з грою, в якій присутні обєкти, що рухаються. Ще один засіб зменшити ризик перенапруги очей полягає у виборі якісного монітора. Монітори з високою роздільною здатністю і високою частотою оновлення екрану завжди зручніші та менш шкідливі для очей.

Важливо вжити заходів для зменшення відблисків від монітора. Яскраве та нерівне освітлення в кімнаті може викликати неприємні відбитки на екрані. Можливі засоби вирішення цієї проблеми полягають у вимиканні верхнього освітлення, використанні фіранок на вікнах, що пропускають занадто яскраве світло, та повороти монітора таким чином, аби ні прямо перед ним, ані позаду нього не було яскравих джерел світла.