4. Риси людини
Риси – це стійкі властивості та особливості поведінки, що проявляються постійно і повторюються в різних ситуаціях (розум, наполегливість, сміливість, ніжність, самостійність тощо). Вони суттєво впливають на життєдіяльність людини і її безпеку.
Інтелект (глузд, розум, розсудливість) у загальному розумінні — це мислительні здібності людини.
Сутність інтелекту зводиться до здатності людини виділити в ситуації суттєві властивості та адаптувати до них свою поведінку, тобто вміння орієнтуватися в умовах, що склалися, і відповідно до них діяти.
До найважливіших характеристик інтелекту належать: глибина, критичність, гнучкість, широта розуму, швидкість, оригінальність, допитливість.
Життєдіяльність людини загалом та будь-яка діяльність зокрема неможливі без відповідальності її суб'єкта.
Відповідальність — це поняття, яке відбиває об'єктивний, конкретно-історичний характер взаємин між особистістю, колективом, суспільством з погляду свідомого здійснення висунутих взаємних вимог. Відповідальність визначає ставлення людини до обов'язку і до наслідків своєї поведінки.
Базові риси конкретної людини можна визначити за допомогою тестів. Для осіб чоловічої статі характерними є такі риси: суворість, реалістичність, наполегливість, відповідальність, базова готовність до зростання та змін, високий самоконтроль поведінки, формальність у контактах. Для жіночої статі — сердечність, гнучкість, низький самоконтроль поведінки, інтерес до участі в суспільних справах, низький рівень самостійності, доброта.
Знання власних рис — це шлях не тільки до ефективної діяльності, а й можливість уникнути небезпек або зменшити їх вплив на організм людини, зберегти здоров'я.
Характер — це сталі риси особистості, що формуються і проявляються в її діяльності і спілкуванні та зумовлюють типові для неї способи поведінки. Характер є сукупністю певних рис особистості. Існує декілька підходів до класифікації характеру людини, але нас цікавить класифікація за її ставленням до певних аспектів діяльності: до праці; до інших людей, колективу, суспільства; до самого себе; до речей.
Отже, ланцюги дій (поведінка) та звичок формують характер, а той, в свою чергу, визначає результативність і ефективність життєдіяльності людини та її безпеки.
- Конспект лекцій
- З м і с т Модуль і. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- Лекція №15. Управління в галузі безпеки життєдіяльності
- 3. Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів
- Наукові засади безпеки життєдіяльності
- Основні поняття та визначення в безпеці життєдіяльності
- Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів
- 2. Оцінка ризику небезпеки
- 3. Концепція прийнятного (допустимого) ризику
- 4. Управління ризиком
- 5. Якісний аналіз небезпек
- Модуль 2. Людина як елемент системи “людина – життєве середовище”
- 2.Діяльність людини
- 3.Середовище життєдіяльності
- 3.1. Природне середовище
- 3.2. Техносфера
- 3.3. Ноосфера
- 4. Соціально-політичне середовище
- 2. Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності
- 3.Загальні уявлення про обмін речовин та енергію
- 2. Психіка людини і безпека життєдіяльності
- 3. Атрибути людини
- 4. Риси людини
- 5. Якості
- 6. Емоційні якості людини
- 7. Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини
- 8. Основні положення ергономіки
- 9. Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров’я
- 2. Літосферні стихійні лиха
- 3. Гідросферні стихійні лиха
- Причинами снігових лавин можуть бути: перенапруження снігового покриву; різкий порив вітру; звукова хвиля; різка зміна метеорологічних умов.
- Атмосферні стихійні лиха
- Лекція 7.Небезпеки техногенного характеру
- 2. Антропогенний вплив на навколишнє середовище
- 3. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
- 3.Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин
- 5. Аварії на транспорті
- 6. Пожежі та вибухи
- Лекція 8.Соціально-політичні небезпеки.
- 2. Війни
- 3. Тероризм
- 4. Екстремальні ситуації криміногенного характеру та способи їх уникнення
- 5.Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння