7. Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини
Біологічні ритми — це періодичне повторювання зміни характеру та інтенсивності біологічних процесів та явищ у живих організмах.
Усі матеріальні об'єкти у Всесвіті здійснюють циклічний рух. Так, Місяць обертається навколо Землі приблизно за 30 діб, а Земля навколо Сонця — за 365 діб. Період обертання Сонця навколо центра Галактики становить близько 200 млн. років. Ритми притаманні також усім об'єктам мікросвіту і людині в тому числі. Вони пронизують усе живе на Землі на клітинному, тканинному, функціональному рівнях.
Видатний хронобіолог Ф.Хальберг поділив усі біологічні ритми на три групи:
Ритми високої частоти з періодом, що не перевищує півгодинний інтервал (скорочення серцевих м'язів, дихання, біострумів мозку) Ритми середньої частоти з періодом від півгодини до семи діб (зміна сну і бадьорості, активності і спокою, добові зміни в обміні речовин, коливання температури).
Низькочастотні ритми з періодом від чверті місяця до одного року: ендокринні зміни, зимова сплячка, статеві цикли.
Найменший відрізок часу, на який може реагувати мозок людини і її нервова система, становить від 0,5 до 0,8 с. Не випадково період скорочення нашого серця в середньому становить 0,8 с.
Крім цих малих ритмів, установлена ще одна розповсюджена періодичність, яка дорівнює 30 хв. Сюди відносяться цикли сну, скорочення м'язів шлунку, коливання уваги і настрою, а також статева активність. Спить людина або не спить, вона через кожні півгодини зазнає то низьку, то підвищену збудженість, то спокій, то тривогу.
Добові ритми людини цікаві передусім тим, що максимум і мінімум активності різних біологічних процесів не збігаються у часі.
Усі відомі людині явища, що відбуваються як загалом у Всесвіті, так і в Сонячній системі, пронизані ритмами. Цілком природно, що ритми організму людини та інших біологічних об'єктів, що є частиною цієї системи, підпорядковуються її законам: адже життя біологічних організмів сформувалося саме завдяки цим ритмам.
Біоритми ніби зводять разом енергетичну, інформаційну та управлінську характеристики.
Біоритмологія дозволяє не тільки визначати, а й прогнозувати, передбачати той стан організму, який характеризується як стан на межі хвороби.
- Конспект лекцій
- З м і с т Модуль і. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- Лекція №15. Управління в галузі безпеки життєдіяльності
- 3. Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів
- Наукові засади безпеки життєдіяльності
- Основні поняття та визначення в безпеці життєдіяльності
- Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів
- 2. Оцінка ризику небезпеки
- 3. Концепція прийнятного (допустимого) ризику
- 4. Управління ризиком
- 5. Якісний аналіз небезпек
- Модуль 2. Людина як елемент системи “людина – життєве середовище”
- 2.Діяльність людини
- 3.Середовище життєдіяльності
- 3.1. Природне середовище
- 3.2. Техносфера
- 3.3. Ноосфера
- 4. Соціально-політичне середовище
- 2. Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності
- 3.Загальні уявлення про обмін речовин та енергію
- 2. Психіка людини і безпека життєдіяльності
- 3. Атрибути людини
- 4. Риси людини
- 5. Якості
- 6. Емоційні якості людини
- 7. Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини
- 8. Основні положення ергономіки
- 9. Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров’я
- 2. Літосферні стихійні лиха
- 3. Гідросферні стихійні лиха
- Причинами снігових лавин можуть бути: перенапруження снігового покриву; різкий порив вітру; звукова хвиля; різка зміна метеорологічних умов.
- Атмосферні стихійні лиха
- Лекція 7.Небезпеки техногенного характеру
- 2. Антропогенний вплив на навколишнє середовище
- 3. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
- 3.Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин
- 5. Аварії на транспорті
- 6. Пожежі та вибухи
- Лекція 8.Соціально-політичні небезпеки.
- 2. Війни
- 3. Тероризм
- 4. Екстремальні ситуації криміногенного характеру та способи їх уникнення
- 5.Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння