1.4. Планування потреб у матеріальних ресурсах виробничо-технічного призначення
Матеріальні витрати складають значну частку витрат на виробництво продукції, робіт та послуг. Тому виробнича програма підприємства може бути виконана тільки за умови своєчасного й повного забезпечення її необхідними матеріально-енергетичними ресурсами. Задоволення потреб підприємств у матеріальних ресурсах здійснюється двома шляхами []:
- екстенсивним, що передбачає збільшення виробництва матеріальних ресурсів і пов'язаний з додатковими затратами;
- інтенсивним, коли забезпечення підприємств матеріалами, сировиною, паливом, енергією передбачає більш економне їх використання в процесі виробництва. Економія ресурсів є рівнозначною збільшенню їх виробництва.
Важливим інструментом пошуку внутрішньовиробничих резервів економії і раціонального використання матеріальних ресурсів служить економічний аналіз, основними завданнями якого є [] :
- оцінка потреби підприємства в матеріальних ресурсах;
- вивчення якості планів матеріально-технічного забезпечення та аналіз їх виконання;
- характеристика динаміки та виконання планів за показниками матеріальних ресурсів;
- визначення системи факторів, які обумовлюють відхилення фактичних показників використання матеріалів від планових або від відповідних показників за минулий період;
- кількісний вимір впливу факторів на відхилення показників;
- оцінка внутрішньовиробничих резервів економії матеріальних ресурсів.
Аналіз проводиться на основі вихідної інформації, яку складають: план матеріально-технічного забезпечення, заявки, наряди, угоди, фондові повідомлення, форми статистичної звітності, оперативні дані відділу матеріально-технічного забезпечення.
Важливе значення має аналіз обгрунтованості норм витрат матеріалів та виявлення резервів їх удосконалення.
Усі ці показники враховують при плануванні потреб у матеріальних ресурсах [].
Повний всебічний аналіз є обов'язковою передумовою для вирішення будь-якого виробничого, економічного та організаційного завдання. Не можна ефективно управляти, не знаючи своїх можливостей, переваг, недоліків, конкретних економічних умов. На основі даних аналізу проводиться планування, прогнозування та економічне моделювання розвитку підприємства.
У комплексі робіт з управління матеріальними ресурсами важливе місце посідає планування та прогнозування попиту (потреб) продукції виробничо-технічного призначення, пошук ресурсів для їх задоволення.
У процесі планування визначаються []:
- види матеріальних ресурсів, потрібних для забезпечення виробничо-господарської діяльності підприємства;
- кількість матеріальних ресурсів для виконання виробничої програми за видами і термінами їх постачання;
- затрати на матеріально-технічне постачання;
- можливості організації виробництва окремих матеріальних ресурсів на своєму підприємстві (деталі, комплектуючі, напівфабрикати);
- можливості використання вторинних ресурсів та відходів виробництва;
- вибір постачальників і виявлення їх можливостей.
Основними завданнями плану матеріально-технічного забезпечення (МТЗ) є []:
1. Своєчасне і повне задоволення потреб підприємства в матеріально-технічних ресурсах.
2. Забезпечення високої якості ресурсів.
3. Мінімізація витрат на придбання, доставку і збереження товарно-матеріальних цінностей.
4. Визначення оптимальних строків поставки і розмір транспортних партій матеріальних ресурсів.
Визначення оптимального рівня запасів матеріальних ресурсів.
6. Розробка політики економії матеріальних ресурсів, залучення в оборот вторинних ресурсів.
7. Створення умов для ефективної роботи структурних підрозділів.
Метою розробки плану із забезпечення є оптимізація потреб в ресурсах, оскільки економія може призвести до погіршення якості та конкурентоспроможності продукції, а бажання створення понаднормативних запасів і нераціонального їх використання — до «замороження» оборотних засобів і зниження ефективності їх використання, що впливатиме на кінцеві ресурси діяльності підприємства [].
В умовах ринку підприємства самостійно організовують забезпечення матеріальними ресурсами, виходячи із кон'юнктури ринку, можливостей потенціальних партнерів, інформації з питань коливання цін. В цих умовах більшість підприємств розробляють не тільки поточні, але й довгострокові плани матеріально-технічного забезпечення. Наприклад, систему довгострокового планування застосовує 70-80% великих японських корпорацій.
Змінилися також функції відділів МТЗ, їх робота носить аналітичний характер. Потребу в матеріальних ресурсах служба МТЗ визначає на основі замовлень виробничих підрозділів, які є основними споживачами, оскільки тільки вони знають: які, де, скільки і в який період потрібні певні матеріально-технічні ресурси [].
Показниками планування матеріально-технічних ресурсів є []:
- номенклатура і розміри запасів сировини, матеріалів, палива, комплектуючих, тари, запасних частин для поточного ремонту;
- номенклатура і величина запасів незавершеного виробництва та напівфабрикатів, вузлів, деталей, що находяться в процесі обробки;
- норми витрат товарно-матеріальних цінностей на витрати виробів і його окремих елементів;
- ефективність використання матеріальних ресурсів;
- конструктивний склад виробів (рецептури), показники якості надійності, довговічності, конкурентоздатності продукції.
Порядок планування потреб у матеріальних ресурсах []:
Розрахунок потреб у матеріальних ресурсах за асортиментом.
Аналіз ефективності використання ресурсів.
Вивчення ринку сировини, матеріалів.
Розробка плану закупок матеріальних ресурсів.
Потреба в матеріальних ресурсах визначається з врахуванням галузевих особливостей підприємств в наступному розрізі []:
- потреба в сировині і матеріалах;
- потреба в паливі та енергії;
- потреба в обладнанні.
План потреб в матеріальних ресурсах підприємства складається в чотири етапи [].
На першому етапі розробляється проект плану у формі заявок з визначенням потреб по окремих видах матеріальних ресурсів. Вихідною базою для цього є:
- стратегічний план підприємства;
- досягнуті показники споживання ресурсів у попередній рік до планового.
На другому етапі проводиться аналіз ефективного використання матеріальних ресурсів і проект плану матеріально-технічного забезпечення коригується на основі уточнення виробничої програми, завдань по впровадженню нової технології, скорегованих норм витрат матеріалів і виробничих запасів.
На третьому етапі проводиться аналіз ринку матеріальних ресурсів, оцінюється доцільність закупок того чи іншого ресурсу чи виготовлення його власними силами і приймається відповідне рішення.
На четвертому етапі складаються баланси матеріально-технічних ресурсів з визначенням кількості матеріалів і джерел їх закупок.
Одночасно з цим в плані матеріально-технічного забезпечення визначаються постачальники й терміни поставок матеріалів. При складанні цього розділу плану враховують повну потребу в матеріальних ресурсах, потрібних для виробництва продукції, для експериментальних і ремонтних робіт, виготовлення технологічних інструментів. Потребу в матеріальних ресурсах розраховують відділ матеріально-технічного забезпечення разом з відділами головного механіка, головного енергетика та технічним і планово-економічним відділами. Потребу в матеріальних ресурсах визначають на рік, квартал і місяць. У квартальних планах конкретизується номенклатура матеріальних ресурсів і час їх надходження на підприємство. Місячні плани передбачають оперативне забезпечення матеріалами у відповідності з виділеними фондами і встановленими термінами поставок на робочі місця.
Вихідними даними для розробки планів матеріально-технічного забезпечення є: план випуску продукції, обсяги капітального будівництва, план технічного розвитку, нормативи і норми витрат матеріалів [].
Потреби в матеріально-технічних і енергетичних ресурсах визначаються в натуральній та вартісній формах з метою узгодженості цього розділу плану з планом собівартості, прибутку, рентабельності та фінансовим планом.
План матеріально-технічного забезпечення є одним із основних розділів плану економічного розвитку підприємства. В ньому визначається кількість сировини, основних і допоміжних матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів та інших матеріальних ресурсів, потрібних для виконання виробничої програми.
Планування матеріальних ресурсів передбачає визначення потреби в ресурсах з асортименту, номенклатури; розрахунок планових цін та складання номенклатурного цінника; встановлення прогресивних, технічно-обгрунтованих норм витрат сировини і матеріалів на одиницю продукції; встановлення прямих зв'язків з підприємствами-постачальниками на основі договорів. Планування потреб у ресурсах здійснюється на основі наукових методів. Методи визначення потреби в матеріалах - це способи встановлення кількості матеріальних ресурсів, потрібних для здійснення виробничої та іншої діяльності підприємства. В практиці планування матеріально-технічного забезпечення використовують різні методи визначення потреби в матеріалах залежно від наявності потрібних даних, специфіки технологічних процесів виготовлення продукції, призначення матеріалів та інших особливостей виробництва і споживання матеріалів. До них належать: метод прямого розрахунку, аналогії, за типовими нормами, динамічними коефіцієнтами, математично-статистичні методи та балансовий метод.
Найбільш прогресивним є метод прямого розрахунку, який дозволяє одержати науково-обгрунтовані дані про величину планових витрат матеріалів. Потреба в матеріалах визначається за формулою:
(1.8)
де НІу — норма витрат і-го матеріалу на виробництво одиниці і-й продукції;
Пу - програма виробництва і-й продукції в плановому періоді;
n - кількість найменувань продукції у, на виробництво якої використовується і-й матеріал.
Цей метод має багато різновидів у залежності від норм, що використовуються (на деталь, виріб), а також від виробничої програми.
За допомогою балансового методу визначається рівень відповідності між загальними потребами народного господарства і ресурсами для їх задоволення. Балансовий метод — метод встановлення й дотримання матеріально-речових і вартісних пропорцій за допомогою системи балансів.
Матеріальний баланс—система показників, яка дає змогу співставити дані про ресурси певної продукції та потреби в ній підприємства, галузі, народного господарства [].
Баланс складається з двох розділів, у яких відображається відповідно: потреба в матеріальних ресурсах і джерелах їх забезпечення. В першому розділі визначається потреба в матеріальних ресурсах для виконання виробничої програми, робіт, послуг, на проведення ремонту основних фондів, поповнення незавершеного виробництва та на утворення перехідних запасів; у другому розділі визначаються джерела забезпечення - купівля, вторинні ресурси, економія матеріальних ресурсів, використання наднормативних, невикористаних запасів і незавершеного виробництва та інші джерела.
Матеріальні баланси використовуються при аналізі сучасного стану і для визначення напрямів розвитку матеріально-речових елементів суспільного виробнитцва на перспективу [].
Складовою частиною річної потреби підприємства в матеріальних ресурсах є потреба у створені виробничих запасів сировини та матеріалів.
Розмір виробничих запасів залежить від []:
- величини потреб у різних видах сировини і матеріалів;
- періодичності виготовлення продукції підприємствами-постачальниками;
- періодичності запуску сировини і матеріалів у виробництво;
- сезонності поставок матеріалів;
- співвідношення транзитної і складської форми забезпечення;
- розміру транзитних поставок.
Величина виробничого запасу обґрунтовується його нормою, тобто середнім запасом матеріалів у днях його середньодобового споживання і планується на кінець року як перехідний. Розмір перехідноного запасу визначається за формулою:
(1.9)
де Зni — розмір перехідного запасу;
Ni — норма перехідного запасу і-го матеріалу, днів;
Пmi — потреба в і-му матеріалі на товарний випуск;
r - кількість днів у плановому періоді.
Також норму запасів можна визначити за формулою:
(1.10)
де 3tmax - максимальна величина поточного запасу;
Зстр — страховий запас;
Зпід — підготовчий запас.
3tmax визначається шляхом множення середньодобових витрат (р) на інтеграл поставки (t);
3tmax = prt.
Середньодобові витрати визначаються шляхом ділення загальної потреби в матеріалі на кількість календарних днів у періоді, за рік вважається за 360 днів, квартал - за 90. Інтервал поставки визначається різними способами (середньо-зважувальним, на основі мінімальної норми відпустки даного матеріалу тощо).
Основним джерелом надходження ресурсів є виробництво []. Розміри надходжень за цією статтею встановлюються з урахуванням наявних виробничих потужностей та їх зміни в плановому періоді у зв'язку з додатковим уведенням і вибуттям основних фондів, забезпеченістю виробничої програми сировиною, матеріалами, паливом, кваліфікованою робочою силою, коштами відповідно до прогнозованого випуску продукції, потреби в ній народного господарства.
Для визначення можливих розмірів надходжень даної продукції обчислюють планову середньорічну величину виробничих потужностей на підставі даних про очікувану наявність їх на початок планового періоду, а також про середньорічне їх введення та вибуття.
Випуск продукції залежить не тільки від величини виробничих потужностей, а й від ефективності їх використання. Тому слід проаналізувати можливості збільшення віддачі основних виробничих фондів на підприємствах, які випускають дану продукцію.
З деяких видів промислової продукції важливим джерелом надходжень є імпорт. Його величина визначається на підставі торговельно-економічних угод нашої держави та окремих фірм з іншими країнами і закордонними фірмами.
Залишки продукції у постачальників, на базах і складах підприємств оптової торгівлі та торговельно-посередницьких організацій на початок планового періоду також є джерелом надходжень для задоволення народногосподарських потреб.
Значну питому вагу за багатьма видами матеріальних ресурсів мають інші надходження, які утворюються за рахунок державних резервів, вторинних матеріальних ресурсів, повторного використання тощо.
Виконані розрахунки дозволяють розробити необхідні заходи для збалансування потреб та ресурсів, а також для досягнення певних наявних пропорцій у розвитку народного господарства [].
Висновки до розділу 1
Отже, матеріальні ресурси являють собою частину оборотних фондів підприємства, тобто тих засобів виробництва, які повністю споживаються в кожному виробничому циклі, цілком переносять свою вартість на готову продукцію і в процесі виробництва змінюють або втрачають свої споживчі властивості.
Необхідною умовою виконання плану по виробництву продукції, зниженню її собівартості, зростанню прибутку і рентабельності є повне і своєчасне забезпечення підприємства сировиною і матеріалами необхідного асортименту і якості.
Зростання потреби підприємства в матеріальних ресурсах може бути задоволене екстенсивним шляхом (придбання або виготовлення більшої кількості матеріалів і енергії) або інтенсивним (більш економним використаням запасів у процесі виробництва продукції).
Для організації прибуткової роботи підприємства необхідне створення правильної і реальної структури руху матеріальних ресурсів підприємства. У сучасному менеджменті існує велика кількість варіантів управління матеріальними ресурсами підприємства.
Постачання виробництва необхідними матеріальними ресурсами є початковою ланкою виробничого процесу, а збут готової продукції - його завершенням. Під матеріально-технічним постачанням підприємства розуміється процес забезпечення його всіма видами матеріально-технічних ресурсів у необхідні терміни та в обсягах, необхідних для нормального здійснення його виробничо-господарської діяльності. Від організації постачання, своєчасності надходження матеріальних ресурсів у виробництво в необхідному асортименті, кількості і належної якості в значній мірі залежать рівномірний і ритмічний випуск готової продукції, її якість та ефективність діяльності колективу підприємства.
Раціональне використання матеріальних ресурсів - один з найважливіших чинників зростання обсягу продажів і зниження собівартості продукції, а отже, і зростання прибутку і рентабельності матеріали, використовувані при виробництві продукції, безпосередньо впливають і на якість виробленої продукції, і на ціни її реалізації.
Матеріальні витрати складають значну частку всіх витрат на виробництво продукції, робіт, послуг. Тому виробнича програма підприємства може бути виконана тільки за умови своєчасного і повного забезпечення її необхідними матеріально-енергетичними ресурсами.
Важливими чинниками забезпеченості організації матеріальними ресурсами є правильність розрахунку потреби в них, раціонально організоване матеріально-технічне постачання та економне ефективне використання матеріальних ресурсів у виробництві.
- Розділ 1 теоретичні основи управління матеріальними ресурсами на підприємстві
- 1.1. Поняття матеріальних ресурсів та їх роль в забезпеченні виробничого процесу.
- 1.2 Показники матеріальних ресурсів
- 1.3. Управління матеріально-технічним забезпеченням
- 1.4. Планування потреб у матеріальних ресурсах виробничо-технічного призначення
- Розділ 2. Сучасний стан управління матеріальними ресурсами на підприємстві
- 2.1. Загальна характеристика кп «Березанського ккп»
- 2.2. Аналіз виробничо-економічних показників підприємства
- Рентабельність продукції – показує, який прибуток має підприємство з кожної гривні, затраченої на виробництво та реалізацію продукції по розрахунку формули 2.7:
- 2.3. Аналіз фінансового стану підприємства
- 2.4. Аналіз показників матеріаловіддачі та матеріалоємності на підприємстві
- Розділ 3 удосконалення управління матеріальними ресурсами на підприємстві
- Економічний ефект від впровадження роздільного збору
- Розділ 4. Охорона праці
- 4.1. Система управління охороною праці на підприємстві
- 4.2 Аналіз виробничого травматизму по підприємству
- 4.3. Заходи щодо попередження та усунення причин виробничого травматизму і професійних захворювань
- 4.4. Витрати на охорону праці на підприємстві