1.1. Поняття матеріальних ресурсів та їх роль в забезпеченні виробничого процесу.

Господарська діяльність будь-якого суб’єкта господарювання нерозривно пов’язана з використанням економічних ресурсів різних видів: фінансових, матеріальних, трудових, інформаційних тощо. Значна частка в структурі економічних ресурсів суб’єкта господарювання належить матеріальним ресурсам [1].

У визначенні сутності й змісту матеріальних ресурсів в наукових підходах немає єдності думок. Протягом тривалого часу дискусійним вважається питання про те, що саме включати в термін «матеріальні ресурси» — засоби праці і предмети праці або лише предмети праці.

В галузях економічної науки дане поняття набуло широкого використання, розглянемо детальніше в табл. 1.1.

Їх поділяють на засоби праці та предмети праці: засоби праці характеризують ступінь оволодіння та підпорядкування сил природи виробництву матеріальних благ; предмети праці поділяють на два види: перший – речовини, що вперше відокремлюються працею від природи та перетворюються на продукт, другий – сирі матеріали або сировина, речовини, що пройшли обробку [2, с.95]. Засоби та предмети праці по-різному поводять себе у процесі відтворення: зміна предметів праці відбувається людиною за допомогою засобів праці, при цьому оброблений предмет праці може перетворюватись на засіб праці у іншому трудовому процесі. [3, с.203].

Таблиця 1.1

Визначення поняття “матеріальні ресурси” в довідковій та

навчальній літературі

Продовження табл.1.1.

За джерелами формування матеріальні ресурси поділяють на []:

- власні;

- покупні.

За ступенем участі у процесі створення матеріальних благ та послуг виділяють []:

- матеріальні ресурси основного виробництва;

- обслуговування основного виробництва;

- управління виробництвом.

Залучені

Власні

Обслуговування основного виробництва

Джерела формування

Матеріальні ресурси

Структура

Суспільна форма

Оборотний капітал

Предмети праці

Оборотні засоби виробництва

Основний капітал

Рис. 1.1. Класифікація матеріальних ресурсів за групувальними ознаками

Матеріальні ресурси основного виробництва є такими, що безпосередньо використовуються для виробництва продукції або при виконанні певних

технологічних операцій; на транспортних, ремонтних та допоміжних роботах при зберіганні товарів і матеріалів використовують ресурси обслуговування основного виробництва. Засоби зв’язку, друкарські та інші являють собою матеріальні ресурси управління виробництвом [1, с.463]. Частину матеріальних ресурсів підприємства за матеріально-речовим складом поділяють на основні засоби, а за економічною формою – основні фонди. Основні засоби своєю матеріально-речовою формою беруть участь у створенні споживчої вартості.

Розрізняють галузеву та технологічну структуру основних засобів.

Основні фонди є економічною формою засобів праці, що функціонують у виробничому процесі протягом багатьох кругообігів, частково, в міру зношування, переносять свою вартість на новостворений продукт, відтворюючись через кілька виробничих циклів [5, с.672], вони обчислюються у грошовому вираженні для визначення їх загального обсягу, динаміки і структури, величини вартості, що переноситься на вартість готової продукції, для встановлення зміни величини основних фондів за окремими галузями і підприємствами за певний період.

За виробничим призначенням та матеріально-речовим змістом основні фонди поділяють на [ ]:

- будівлі;

- споруди;

- передавальні пристрої;

- машини та обладнання,

За призначенням їх поділяють на:

- виробничі;

- невиробничі.

Залежно від суспільної форми матеріальні ресурси поділяють на основний та оборотний капітал, які в сукупності являють собою продуктивний капітал. Основний капітал повністю бере участь у виробництві життєвих благ та переносить свою вартість на новостворений продукт частинами, залежно від ступеня зношуваності. В його структурі виділяють активну і пасивну частини.

Тенденція до зростання частки активного капіталу у структурі основного капіталу є позитивною, оскільки зростає обсяг виробництва продукції, знижується собівартість одиниці виробленої продукції, в тому числі за рахунок скорочення величини амортизації і незмінних витрат, що сприяє зростанню конкурентоспроможності підприємства. Порівняно з оборотним капіталом, основний обертається значно повільніше, тому підприємство може економити на складових основного капіталу, якщо це не зашкодить виробництву і працівникам і дозволить підвищити прибутковість підприємства [].

Другою складовою частиною матеріальних ресурсів є предмети праці, які за матеріально-речовим складом є оборотними засобами, а за вартісною формою є оборотними фондами[].

Оборотними засобами називають ту частину засобів виробництва, яка цілком споживається у виробничому процесі впродовж одного циклу, а її вартість повністю переноситься на готову продукцію. Ними є сировина, матеріали, паливо, інструменти, виробничий і побутовий інвентар, запаси готової продукції, в тому числі кошти у незавершених платежах підприємствам-постачальникам, заділи незавершеного будівництва, тара, грошові ресурси [].

За джерелами формування оборотні засоби поділяють на:

- власні;

- залучені.

Власні – це та частина оборотних засобів, що знаходиться в постійному використанні підприємства.

Залучені оборотні засоби являють собою в основному банківські кредити, боргові зобов’язання.

Таким чином, виробнича діяльність підприємства супроводжується безперервним кругообігом оборотних засобів, що є у його розпорядженні. Оборотні засоби залежно від їх ролі в процесі відтворення поділяють на матеріальні оборотні засоби та фонди обігу. Матеріальні оборотні засоби являють собою предмети праці, що безпосередньо використовуються в процесі виробництва продукції, а фонди обігу включають в себе грошові кошти, що необхідні для оплати праці, готову продукцію, призначену для реалізації. Виходячи з економічної сутності матеріальних ресурсів та їх ролі у процесі виробництва, досконала організація, збалансованість, своєчасність та забезпеченість в достатній кількості матеріальними ресурсами підприємства визначають результативність, ефективність, екологобезпечність та конкурен-тноспроможність його функціонування.

Матеріальні ресурси є частиною оборотних фондів підприємства, тобто тих засобів виробництва, які повністю споживаються в кожному виробничому циклі, цілком переносять свою вартість на готову продукцію і в процесі виробництва міняють або втрачають свої споживчі властивості. Найбільшу частку матеріальних ресурсів підприємства складають основні матеріали і запаси. До них відносяться предмети праці, що йдуть на виготовлення продукції і створюючи основний її зміст. До допоміжних відносяться матеріали, що споживані в процесі обслуговування виробництва або додаються до основних матеріалів. Матеріальний потік - потік матеріальних ресурсів, переміщуваних на всьому протязі логістичного процесу [].

Матеріально-виробничі запаси – запаси використовувані як сировина, матеріали і т.п. при виробництві продукції, призначеної для продажу (виконання робіт, надання послуг), використовувані для управлінських потреб організації. Матеріально-виробничі запаси приймаються до обліку за фактичною собівартістю. Фактичною собівартістю матеріально-виробничих запасів, придбаних за платню, признається сума фактичних витрат організації на придбання, за винятком податку на додану вартість і інших відшкодовуваних податків []. Фактична собівартість матеріально-виробничих запасів при їх виготовленні самою організацією визначається виходячи з фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом даних запасів. Облік і формування витрат на виробництво матеріально-виробничих запасів здійснюється організацією в порядку, встановленому для визначення собівартості відповідних видів продукції.

Для безперебійної роботи підприємству необхідні запаси основної сировини і матеріалів, допоміжної сировини і матеріалів, а також виробничих засобів, що швидко зношуються. Такі запаси сировини і матеріалів необхідні для того, щоб []:

- забезпечити можливість виробництва власної продукції до терміну надходження наступної партії і при цьому;

- забезпечити можливість змін потреби сировини і матеріалів при постачанні.

Таким чином, запаси сировини і матеріалів на підприємстві коливаються між їх мінімальним значенням і найбільшим значенням необхідних запасів. Різниця між переважаючим значенням обгрунтованого мінімального запасу і переважаючим значенням економічно і організаційно обгрунтованого найбільшого запасу і є поточним запасом сировини і матеріалів.

Для організації прибуткової роботи підприємства необхідне створення правильної і реальної структури руху матеріальних ресурсів підприємства. У сучасному менеджменті існує велика кількість варіантів управління матеріальними ресурсами підприємства. Задоволення потреби підприємства в матеріальних ресурсах може забезпечуватися двома шляхами: екстенсивним і інтенсивним.

Екстенсивний шлях припускає збільшення здобичі і виробництва матеріальних ресурсів і пов'язаний з додатковими витратами. Крім того, зростання об'єму виробництва при існуючих технологічних системах привело до того, що темпи виснаження природних ресурсів і рівень забруднення навколишнього середовища вийшли за допустимі межі. Тому зростання потреби підприємства в матеріальних ресурсах повинне здійснюватися за рахунок економнішого їх використання в процесі виробництва продукції або інтенсивним шляхом.

Дослідження внутрішньовиробничих резервів економії матеріальних ресурсів складає зміст економічного аналізу, який припускає наступні етапи []:

- оцінка якості планів матеріально-технічного постачання і аналіз їх виконання;

- оцінка потреби підприємства в матеріальних ресурсах;

- оцінка ефективності використання матеріальних ресурсів;

- аналіз, чинника загальної матеріаломісткості продукції;

- оцінка впливу вартості матеріальних ресурсів на об'єм виробництва продукції.

Джерела інформації для аналізу матеріальних ресурсів:

- план матеріально-технічного постачання;

- заявки,;

- специфікації;

- договори на постачання сировини і матеріалів;

- форми статистичної звітності про наявність і використання матеріальних ресурсів і його витрати на виробництво і реалізацію продукції,

- планові і звітні калькуляції собівартості виробів,що випускаються,

- дані про нормативи і норми витрат матеріальних ресурсів.

Умовою безперебійної роботи підприємства є повна забезпеченість матеріальними ресурсами. Потреба в матеріальних ресурсах визначається в розрізі їх видів на потреби основної і не основної діяльності підприємства і на запаси, необхідні .

Потреба в матеріальних ресурсах для нормального функціонування на кінець періоду визначається в трьох оцінках []:

- у натуральних одиницях вимірювання, що необхідне для встановлення потреби в складських приміщеннях;

- у грошовій (вартісній) оцінці для виявлення потреби в оборотних коштах і ув'язки з фінансовим планом;

- у днях забезпеченості – в цілях планування і контролю за виконанням графіка постачання.

В процесі аналізу фактичні запаси найважливіших видів сировини і матеріалів зіставляють з нормативними і виявляють відхилення. Після проведення розрахунків проводиться критична оцінка діяльності підприємства, визначаються можливі шляхи збільшення обсягів виробництва, шляхи економії сировини, зменшення рівня витрат, досягнення максимального рівня прибутку.