Моделі організації знань у експертних системах.

Існує багато способів представлення знань в сучасних експертних системах. Найчастіше використовується такі три методи представлення знань: правила, семантичні сітки та фрейми.

Термін “фрейм” у 1975 році ввів М.Мінський, як визначення структури даних для представлення стереотипних ситуацій. В цьому випадку модель даних представляється комбінацією трьох компонентів:

· множини структур даних, об’єкти яких складають вмістиме баз даних;

· множини операцій, які використовуються для пошуку та модифікації даних;

· множини обмежень цілісності, які явно чи неявно визначають множину допустимих станів елементів баз даних.

Представлення знань, що базується на правилах, побудовано на використанні виразу вигляду - “якщо“ (умова) - “тоді“ (дія). Якщо ситуація (факти) в задачі задовольняє правило “якщо“, тоді використовується дія, що визначається частиною “тоді“. Співставлення частин “якщо“ (правил з фактами) може утворити так званий ланцюжок виводу. Правила забезпечують природній спосіб опису процесів, що керуються складним і швидкозмінним середовищем. З допомогою правил можна визначити, як експертна система буде реагувати на зміну даних і при цьому не потрібно заздалегідь вказувати блок-схему управління обробкою даних.

31. Простір станів (фазовий простір) системи управління.

Сукупність всіх факторів системи називається простором станів системи. Зазвичай стан системи позначають вектором цього простору. Траєкторія руху об’єкту.

Ω (U)- область управляючих впливів. Всі можливі варіанти вибору варіантів.

Область допустимих станів позначають Q(Y), y(t) є Q(Y).

32. Об’єкт управління та його опис у фазовому просторі.

Об'єкти управління - елементи структури системи управління та виробничі процеси, на які спрямований вплив функцій управління.

33. Математичний опис функції управління.

Y(t)={y₁(t))

(y2(t)}

34. Область допустимих станів.

Це ті стани які є допустимі. Область допустимих станів позначають Q(Y), y(t) є Q(Y).

35. Область допустимих управлінь.

область допустимих управлінь Ω, всі можливі варіанти. Зазвичай записують t, U(t)є Ω(U).

36. Мета управління.

Мета керування полягає в тому що перевести об’єкт з початкового стану Y(t₀) в кінцевий стан Y(t), що належить під області Q₁, області допустимих станів Q. Y(T) є Q₁ (Y).

37. Завдання управління.

Завдання керування поляє у тому, що в області допустимих управлінь Ω підібрати таке управління визначене на часовому відрізку [Т_{0 ,}Т], де Т – невідоме при якому стан об’єкту управління у підобласті базі станів.

38. Поняття якості управління.

Підходи оцінки якості управління:

Якість управління оцінюється сукупністю показників, що представляє параметри реакції системи на деяку детерміновану вхідну дію.

При другому підході якість управління описується узагальненим показником, що є мірою ефективності досягнення мети управління засобами конкретного управління Увіте.

39. Узагальнений показник якості управління.

При другому підході якість управління описується узагальненим показником, що є мірою ефективності досягнення мети управління засобами конкретного управління Увіте. Узагальнений показник якості це є часова характеристика залежна від функцій управління кінцевого стану та інших факторів при чому конкретній функції управління і іншим параметрам відповідає певне значення показника якості. J інтеграл від t по T G(U(t),Y(t),F(t),X(t),t)dt.