Допомога при отруєннях
Отруєння — це група захворювань, викликаних впливом на організм отрут різного походження. При отруєнні, особливо невідомою токсичною речовиною, необхідно негайно викликати лікаря. До прибуття лікаря необхідно припинити контакт потерпшого з отруйною речовиною та видалити її з організму. Оскільки отрути можуть потрапляти в організм трьома шляхами — через шлунково-кишковий тракт,органи дихання та шкіру або слизисті оболонки, то цим визначається характер першої допомоги.
Якщо отрута (за винятком кислот чи лугів) потрапила у шлунково-кишковий тракт, потерпілому негайно кілька разів промивають шлунок до появи чистих промивних вод. Для цього його примушують випити 1,5—2,0 л води ледь підфарбованої марганцевокислим калієм або води з питною содою (1 чайна ложка на 1 склянку води), а потім викликають блювання подразненням кореня язика. Після цього дають суспензію активованого вугілля, яка має хороші адсорбційні властивості. Кишечник очищається за допомогою сольового проносного — 20 г гіркої солі на 0,5 склянки води. Потім потерпілого зігрівають, дають йому багато чаю або кави, але не їжу.
У разі потрапляння отруйних газів або випарів у дихальні шляхи, потерпілому необхідно забезпечити приплив свіжого повітря, вивільнити його від одягу, який утруднює дихання. При запамороченні чи непритомності дати понюхати нашатирний спирт, при зупинці дихання — проводити штучне дихання.
При потраплянні отруйних речовин на шкіру необхідно принаймні змити ділянку тіла водою з милом. Якщо ці речовини мають до того ж агресивну дію, необхідно діяти, як зазначено при хімічних опіках.
Отруєння харчовими продуктами. Причина — вживання неякісних,несвіжих або заражених хвороботворними бактеріями продуктів. Захворювання, як правило, починається через 2-3 години після вживання неякісних продуктів, інколи — через 20-26 годин.
Ознаки:загальне нездужання,нудота,неодноразове блювання, біль у животі,головний біль,частий понос,блідість,спрага, підвищення температури тіла до 38...40 °С, * частий слабкий пульс, судоми. Блювання і понос зневоднюють організм, сприяють втраті солей.
Допомога — діяти, як при потраплянні отрути у шлунково-кишковий тракт.
З метою запобігання харчовим отруєнням не слід допускати вживання недоброякісних та не зовсім свіжих продуктів. Особливо обережно слід вживати консерви і в разі появи підозри на їх низьку якість (здуття кришки, банки, поганий запах, незвичайний колір тощо) не вживати їх. З метою запобігання отруєнням фальшивими спиртними напоями не слід купувати напої сумнівного виробництва, особливо у неорганізованих продавців.
Отруєння ліками, алкогольними та наркотичними речовинами. Особливість першої допомоги полягає в тому, що потерпівшого ні в якому разі не можна залишати самого, оскільки в нього можуть спостерігатися порушення роботи центральної нервової системи — гальмування або збудження її, параліч дихання, непритомність, клінічна смерть.
Отруєння кислотами та лугами — найбільше поширені серед ненавмисних отруєнь хімічними речовинами, які потрапили в організм через стравохід, особливо в побуті, у дітей.
Ознаки. Різкі болі в ротовій порожнині, стравоході та в шлунку, опік (набряк) слизистих, блювання з домішкою крові, труднощі під час ковтання. Іноді характерний запах з рота. Потерпілі часто збуджені, можливий набряк гортані з розвитком асфіксії, непритомність.
Допомога. Негайно видалити слину та слиз з рота потерпілого, загорнувши чайну ложку в марлю, серветку чи хустинку, протерти ротову порожнину. Промити шлунок водою не можна, оскільки це може викликати блювання і призвести до потрапляння отрути у дихальні шляхи. Можна лише дати потерпілому 2-3 склянки води, щоб розбавити кислоту чи луг і зменшити тим самим їх агоесивну дію. Не можна також нейтралізувати кислоту, що потрапила у шлунок, лугом і навпаки, оскільки при цьому утворюється велика кількість вуглекислого газу, що призводить до розтягування шлунка, посилення болю та кровотечі. Якщо виникли ознаки задухи, проводять штучне дихання — краще способом «з рота в ніс», оскільки слизова оболонка рота потерпілого обпечена.
Отруєння оксидом вуглецю. Причини — вдихання чадного газу, генераторного газу, продуктів горіння, диму. В крові блокується зв'язок гемоглобіну з киснем і обмежуються умови для його перенесення кров'ю від легень до тканин.
Ознаки — при легкому отруєнні — шкіра яскраво-рожева, запаморочення,шум у вухах,загальна слабкість,нудота, блювання,слабкий пульс,короткочасна непритомність; при тяжкому отруєнні — нерухомість,судоми,порушення зору, дихання, роботи серця,непритомність протягом годин і навіть діб,клінічна смерть.
Допомога — діяти, як при потраплянні отрути у дихальні шляхи.
- Основи безпеки життєдіяльності
- Тема 1.1. Безпека життєдіяльності як категорія
- Наукові засади безпеки життєдіяльності
- 1.1.2.Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності.
- Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів.
- Системний аналіз у безпеці життєдіяльності
- 1.2.1. Системно-структурний підхід та системний аналіз— методологічна основа безпеки життєдіяльності
- 1.2.2. Система «людина - життєве середовище» та її компоненти
- Рівні системи «людина - життєве середовище
- Ризик як оцінка небезпеки
- Загальна оцінка та характеристика небезпек
- Оцінка ризику небезпеки
- Концепція прийнятного (допустимого) ризику
- Управління ризиком
- Якісний аналіз небезпек
- Тема 2.1. Людина як біологічний та соціальний суб'єкт
- 2.1.1. Людина та її біологічні і соціальні ознаки
- 2.1.2. Діяльність людини
- Середовище життєдіяльності
- 2.2.1. Природне середовище
- 2.2.2. Техносфера
- Ноосфера
- Соціально-політичне середовище.
- Фізіологічні особливості організму людини
- Будова і властивості аналізаторів
- Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності
- Загальні уявлення про обмін речовин та енергію
- Психологічні особливості людини
- Значення нервової системи в життєдіяльності людини
- Психіка людини і безпека життєдіяльності
- Властивості людини
- Атрибути людини
- Риси людини
- Якості людини
- Емоційні якості людини
- Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини
- Основні положення ергономіки
- 2.7. Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров'я
- 2.7.1. Основні визначення здоров'я
- Вплив негативних факторів на здоров'я людини
- Тема 3. Небезпеки життєдіяльності у виробничій сфері та побуті. Засоби їх попередження
- 3.1. Дія шуму і вібрації на організм людини
- Іонізуючі випромінювання, радіаційна безпек
- Основні характеристики іонізуючих випромінювань
- Природні іонізуючі випромінювання
- Штучні джерела іонізуючих випромінювань
- Одиниці вимірювання радіоактивних випромінювань
- Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- Радіаційна безпека
- 3.3. Електромагнітні поля (емп) і випромінювання
- Загальна характеристика електромагнітних полів
- Вплив емп на організм людини
- Небезпека електричного струму
- Загальна характеристика електричної енергії
- Особливості впливу електричного струму на організм людини
- Хімічні і біологічні фактори небезпеки
- Хімічні фактори небезпеки
- Біологічні фактори небезпеки
- Психофізіологічні небезпеки
- Фізична діяльність людини
- Розумова діяльність людини
- Загальна характеристика трудової діяльності
- Психофізіологічні фактори небезпек
- Фактори, які впливають на продуктивність праці
- Тема 4.1. Природні небезпеки
- 4.1.1. Літосферні стихійні лиха
- Деякі рекомендації щодо правил поведінки в умовах небезпеки землетрусу
- Деякі рекомендації щодо правил поведінки при зсувах,снігових лавинах та селях:
- Гідросферні стихійні лиха
- Атмосферні стихійні лиха
- Небезпеки техногенного характеру
- Антропогенний вплив на навколишнє середовище
- 4.2.2. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
- 4.2.3 Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин
- 4.2.4. Аварії на транспорті
- 4.2.5. Пожежі та вибухи
- Соціально-політичні небезпеки
- Тероризм
- Екстремальні ситуації криміногенного характеру та способи їх уникнення
- Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння
- Комбіновані небезпеки
- Природно-техногенні небезпеки
- Природно-соціальні небезпеки
- Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі
- Забруднення атмосфери міст
- Забруднення міських приміщень
- Забруднення питної води в містах
- Шумове, вібраційне та електромагнітне забруднення міст
- Тема 5. Надзвичайні ситуації та їх наслідки
- Запобігання надзвичайним ситуаціям та організація усунення їх негативних наслідків
- Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій
- Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій
- 1) У режимі повсякденної діяльності:
- 3) У режимі діяльності у надзвичайній ситуації:
- 4) У режимі діяльності у надзвичайному стані здійснюються заходи у відповідності з Законом України «Про надзвичайний стан».
- Визначення рівня надзвичайних ситуацій, регламент подання інформації про їх загрозу або виникнення
- Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- Надання першої долікарської допомоги потерпілому
- Призначення першої долікарської допомоги та загальні принципи її надання
- Надання першої допомоги при враженні діяльності мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності
- 5.2.3. Перша допомога при кровотечах та ушкодженнях м'яких тканин
- Перша допомога при вивихах, розтягуваннях і розривах зв'язок та при переломах кісток
- Долікарська допомога при термічних впливах та хімічних опіках
- Допомога при отруєннях
- Допомога при ураженні електричним струмом та блискавкою
- Надання першої допомоги при утопленні
- Правові основи безпеки життєдіяльності
- 6.2. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності
- Кабінет міністрів україни