Шумове, вібраційне та електромагнітне забруднення міст
Для мешканців міста шум — справа звичайна. Досить часто людина навіть не замислюється над його протиприродністю. В будь-якому регіоні міста шумить автотранспорт, гуркоче трамвай, з певним шумом працює підприємство, поблизу злітають з аеродрому літаки. В квартирах шумлять холодильники і пральні машини, в під'їздах — ліфти. Цей перелік можна продовжити. Якщо шуму так багато в нашому житті, може здатися, що він не шкідливий. Однак за своїм впливом на організм людини шум більше шкідливий, ніж хімічне забруднення. За останні ЗО років у всіх великих містах шум збільшився на 12-15 дБ, а суб'єктивна гучність виросла в 3-4 рази. Шум знизив продуктивність праці на 15-20%, суттєво підвищив ріст захворюваності. Експерти вважають, що в великих містах шум скорочує життя людини на 8-12 років.
Частота захворювань серцево-судинної системи у людей, які живуть у за-шумлених районах, у кілька разів вища, а ішемічна хвороба серця у них трапляється утричі частіше. Зростає також загальна захворюваність.
Особливо вражає вплив шуму на міських жителів. Якщо на 100 тисяч сільських мешканців припадає 20-30 тих, хто погано чує, то в містах ця цифра виростає в 5разів. За даними статистики, жителі великих міст втрачають гостроту слуху вже з ЗО років (в нормі — в 2 рази пізніше). Під впливом шуму погіршується сон та сприйнятливість до навчання. Діти стають більш агресивними та вередливими.
Для позначення комплексного впливу шуму на людину медики ввели термін — «шумова хвороба». Симптомами цієї хвороби є головний біль, нудота, дратівливість, які досить часто супроводжуються тимчасовим зниженням слуху. До шумової хвороби схильні більшість мешканців великих міст, які постійно отримують шумові навантаження. Наприклад, нормативні рівні звуку в дБ для мешканців житлових кварталів повинні становить 55 вдень і 45 вночі. Однак різні джерела техногенного шуму вносять вагомий внесок у звукове середовище міста. У сучасних міських районах зі значним рухом транспорту рівень шуму близький до небезпечної межі в 80 дБ.
Шум діє на організм людини не тільки прямо й опосередковано. Шум має й інші можливості впливу. Так, у міських умовах тривалість життя дерев коротша, ніж у сільській місцевості. Головною причиною цього є вплив інтенсивного шуму. При дії шуму в 100 дБ рослини виживають 10 днів. При цьому швидко гинуть квіти і уповільнюється ріст рослин.
Отже, шум шкідливий, але чи можна зменшити його вплив на живі організми, включаючи людину. Виявляється, можливо, і таких заходів багато. Насамперед, необхідно суворо дотримуватись чинних нормативів. На сьогодні на вулицях великих міст шум не спускається нижче 80 дБ. Для того щоб зменшити цей рівень, докладаються значні зусилля, насамперед, з удосконалення самої техніки. Конструктори працюють над малошумниим двигунами й транспортними засобами,житлові забудови віддаляють від вуличних магістралей,останні відокремлюють від будинків бетонними екранами,поліпшують покриття.
Поради щодо зменшення шуму в квартирі
-відрегулюйте в найбільш сприятливому для вас режимі гучність дзвоника вхідних дверей та телефону
— для звукоізоляції стін використовуйте гіпсокартонні плити (їх закріплюють під шпалерами,) або спеціальні прокладки з натруальної пробки під лінолеум, килимове покриття або паркет
— щоб двері не скрипіли, змажте їх машинним маслом, щоб не грюкали прибийте до косяка смужку тонкої гуми
—заменіть двері в ванну кімнату на мастикові або дерев'яні,які герметично закриваються
— коли на кухні відкритий кран або працює витяжка, не вмикайте там телевізор
— привчайте домочадців щільніше прикривати двері в свої кімнати, не вмикати телевізор і магнітофон на повну гучність
Ефективним заходом боротьби з шумом в містах є озеленення. Дерева, які посаджені близько одне від одного, оточені густими кущами, значно знижують рівень техногенного шуму і покращують міське середовище.
До негативних фізичних чинників міста належить також вібрація. Джерелами вібрації в містах є:рейковий транспорт, автомобільний транспорт,будівельна техніка,промислові установки.
Зазвичай вібрація розповсюджується від її джерела на відстань до 100 м. Найбільш потужне джерело вібрації — залізничний транспорт. Коливання ґрунту поблизу залізниці перевищує землетрус силою 6-7 балів. В метро інтенсивна вібрація розповсюджується на 50-70 м.
Несприятливо впливають на організм людини і електромагнітні випромінювання промислової частоти (50 герц) та частот радіохвильового діапазону. В помешканнях електромагнітні поля створюють: радіоапаратура, телевізори, холодильники тощо, що становить певну небезпеку. Якщо поруч знаходиться постійне джерело електромагнітного випромінювання, яке працює на аналогічній (чи є кратною) частоті, що може призвести до збільшення або зменшення нормальної частоти роботи людського органа, то наслідком цього можуть бути головний біль, порушення сну, перевтома, навіть загроза виникнення стенокардії. Найбільш небезпечним випромінювання є тоді, коли людина (а особливо дитина) спить.
Безперечно, обійтися без електропобутових приладів неможливо, та й не потрібно. Головне — дотримуватись певних правил:
• у спальні не варто встановлювати комп'ютер, «базу» для радіотелефони, а також вмикати на ніч пристрої для підзарядки батарейок та акумуляторів;
• телевізор, музичний центр, відеомагнітофон на ніч треба вимикати з електромережі;
• електронний будильник не повинен стояти в головах;
• потужність мікрохвильових печей може змінюватись, тому час від часу треба звертатися до майстра, щоб контролювати рівень випромінювання.
- Основи безпеки життєдіяльності
- Тема 1.1. Безпека життєдіяльності як категорія
- Наукові засади безпеки життєдіяльності
- 1.1.2.Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності.
- Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів.
- Системний аналіз у безпеці життєдіяльності
- 1.2.1. Системно-структурний підхід та системний аналіз— методологічна основа безпеки життєдіяльності
- 1.2.2. Система «людина - життєве середовище» та її компоненти
- Рівні системи «людина - життєве середовище
- Ризик як оцінка небезпеки
- Загальна оцінка та характеристика небезпек
- Оцінка ризику небезпеки
- Концепція прийнятного (допустимого) ризику
- Управління ризиком
- Якісний аналіз небезпек
- Тема 2.1. Людина як біологічний та соціальний суб'єкт
- 2.1.1. Людина та її біологічні і соціальні ознаки
- 2.1.2. Діяльність людини
- Середовище життєдіяльності
- 2.2.1. Природне середовище
- 2.2.2. Техносфера
- Ноосфера
- Соціально-політичне середовище.
- Фізіологічні особливості організму людини
- Будова і властивості аналізаторів
- Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності
- Загальні уявлення про обмін речовин та енергію
- Психологічні особливості людини
- Значення нервової системи в життєдіяльності людини
- Психіка людини і безпека життєдіяльності
- Властивості людини
- Атрибути людини
- Риси людини
- Якості людини
- Емоційні якості людини
- Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини
- Основні положення ергономіки
- 2.7. Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров'я
- 2.7.1. Основні визначення здоров'я
- Вплив негативних факторів на здоров'я людини
- Тема 3. Небезпеки життєдіяльності у виробничій сфері та побуті. Засоби їх попередження
- 3.1. Дія шуму і вібрації на організм людини
- Іонізуючі випромінювання, радіаційна безпек
- Основні характеристики іонізуючих випромінювань
- Природні іонізуючі випромінювання
- Штучні джерела іонізуючих випромінювань
- Одиниці вимірювання радіоактивних випромінювань
- Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- Радіаційна безпека
- 3.3. Електромагнітні поля (емп) і випромінювання
- Загальна характеристика електромагнітних полів
- Вплив емп на організм людини
- Небезпека електричного струму
- Загальна характеристика електричної енергії
- Особливості впливу електричного струму на організм людини
- Хімічні і біологічні фактори небезпеки
- Хімічні фактори небезпеки
- Біологічні фактори небезпеки
- Психофізіологічні небезпеки
- Фізична діяльність людини
- Розумова діяльність людини
- Загальна характеристика трудової діяльності
- Психофізіологічні фактори небезпек
- Фактори, які впливають на продуктивність праці
- Тема 4.1. Природні небезпеки
- 4.1.1. Літосферні стихійні лиха
- Деякі рекомендації щодо правил поведінки в умовах небезпеки землетрусу
- Деякі рекомендації щодо правил поведінки при зсувах,снігових лавинах та селях:
- Гідросферні стихійні лиха
- Атмосферні стихійні лиха
- Небезпеки техногенного характеру
- Антропогенний вплив на навколишнє середовище
- 4.2.2. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
- 4.2.3 Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин
- 4.2.4. Аварії на транспорті
- 4.2.5. Пожежі та вибухи
- Соціально-політичні небезпеки
- Тероризм
- Екстремальні ситуації криміногенного характеру та способи їх уникнення
- Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння
- Комбіновані небезпеки
- Природно-техногенні небезпеки
- Природно-соціальні небезпеки
- Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі
- Забруднення атмосфери міст
- Забруднення міських приміщень
- Забруднення питної води в містах
- Шумове, вібраційне та електромагнітне забруднення міст
- Тема 5. Надзвичайні ситуації та їх наслідки
- Запобігання надзвичайним ситуаціям та організація усунення їх негативних наслідків
- Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій
- Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій
- 1) У режимі повсякденної діяльності:
- 3) У режимі діяльності у надзвичайній ситуації:
- 4) У режимі діяльності у надзвичайному стані здійснюються заходи у відповідності з Законом України «Про надзвичайний стан».
- Визначення рівня надзвичайних ситуацій, регламент подання інформації про їх загрозу або виникнення
- Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- Надання першої долікарської допомоги потерпілому
- Призначення першої долікарської допомоги та загальні принципи її надання
- Надання першої допомоги при враженні діяльності мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності
- 5.2.3. Перша допомога при кровотечах та ушкодженнях м'яких тканин
- Перша допомога при вивихах, розтягуваннях і розривах зв'язок та при переломах кісток
- Долікарська допомога при термічних впливах та хімічних опіках
- Допомога при отруєннях
- Допомога при ураженні електричним струмом та блискавкою
- Надання першої допомоги при утопленні
- Правові основи безпеки життєдіяльності
- 6.2. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності
- Кабінет міністрів україни