logo
Книжка БЖД

Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі

Сучасній людській цивілізації властиві стрімкі темпи урбанізації. Вони вирішальне зумовлені двома факторами — «демографічним вибухом» другої половини XX ст. та науково-технічною революцією в усіх сферах.

Урбанізація (від лат. urbanos — міський) означає процес зрос­тання міст і міського населення та підвищення їх ролі в соціально-економічному та культурному житті суспільства. Способи виник­нення міст в історії людства були різними. Міста виникали як сумісні поселення ремісників, що полегшувало їх виробничу діяльність, як центри торгівлі, як воєнні укріплення (фортеці).

Процес світової урбанізації розпочався в Європі, де вперше почали формуватися міста завдяки концентрації засобів виробництва, великої промисловості. Становлення урбанізації почалося на зламі XVIII— XIX ст., коли міста в Західній Європі зосереджували найважливіші засоби ви­робництва й посідали ключові позиції у світовій економіці. Локальний розвиток міст породив певну просторову послідовність світового проце­су урбанізації: Західна Європа — Північна Америка — Австралія та Оке­анія — Східна Європа — Латинська Америка — Азія — Африка.

Уже сьогодні в багатьох країнах світу, особливо економічно розвине­них, частка міського населення становить 85-90% і більше в загальній його чисельності. За прогнозами Комісії ООН з народонаселення, на початку XXI ст. у містах буде мешкати не менше 51% усього населення земної кулі, тоді як 1970 р. частка міського населення становила 38,6%. З'являються і зростають багатомільйонні міста — мегаполіси (Нью-Йорк, Лондон, Токіо та ін.), збільшується їх кількість, розміри та проблеми.

Проявився процес урбанізації і в Україні. До 1918 р. країна була аграрною і в містах проживало 18% населення. Інтенсивна урбанізація в Україні розпоча­лася в 1926-1939pp., коли було взято курс на індустріалізацію народного госпо­дарства, тобто всього лише за 13 років чисельність міського населення зросла в 2,4 разу. За 1940-1970 pp. чисельність міського населення в Україні зростала вже значно нижчими темпами, бо за ЗО років воно збільшилось лише в 1,9 разу. Зсередини 50-хpp. XXcm. почався новий етап інтенсивного зростання кількості міст і чисельності міського населення в Україні. Тільки за останні ЗО років частка міського населення в Україні зросла в 2,2 разу та становила на кінець XX cm. близько 70% загальної чисельності населення. За кількістю великих міст (з населенням понад 100 тис.) наша держава тепер посідає одне з про­відних місць серед країн світу, таких міст зараз — 61. В Україні є 7 міст з населенням, яке перевищило або майже сягає мільйона осіб: Київ, Дніпропет­ровськ, Одеса, Донецьк, Харків, Запоріжжя та Кривий Ріг. До речі, для Києва останні ЗО років був характерний надзвичайно інтенсивний демографічний роз­виток: чисельність його населення зросла майже в 2,5разу і досягла на 2001 рік 2 млн. 600 тис. мешканців.

Урбанізацію неможливо розглядати без зв'язку з розвитком суспіль­ного виробництва, зокрема важкої індустрії, енергетики, хімічної про­мисловості тощо. Разом з нарощуванням промислового потенціалу, ство­ренням нових галузей виробництва у великих містах зростає чисельність населення. Сучасні великі міста — це центри зосередження багатогалу­зевої промисловості, розгалуженої транспортної мережі в густо населе­них житлових масивах. Причому найважливішим джерелом зростання міського населення була й все ще залишається міграція сільських жи­телів у міста. На неї припадає більше половини приросту міського насе­лення в Україні.

Сучасне місто надає своїм жителям багато переваг економічного, соці­ального та суб'єктивного характеру, а саме:

• наявність місць роботи та можливість зміни роботи;

• зосередження закладів науки та культури;

• забезпечення висококваліфікованої медичної допомоги;

• можливість створювати кращі житлові та соціально-побутові умови життя;

• розвиток міжнародної та регіональної культури.

Незважаючи на переваги міського життя, міське середовище для лю­дей є штучним і відірваним від природного, того, в якому тисячоліття­ми проходило їхнє життя. Штучне міське середовище шкідливо впливає на здоров'я населення через забруднення атмосферного повітря, дефіцит сонячного проміння, води, а також стресових факторів, зумовлених на­пруженим ритмом життя, скупченістю населення, недостатністю зеле­них насаджень тощо. Також небезпеку для здоров'я людей у місті ста­новлять шумові, вібраційні навантаження, транспортні проблеми, вплив електричних, магнітних, іонізаційних полів.

Отже, в умовах великого міста загострюються всі сторони життє­забезпечення людей:постачання достатньої кількості повноцінних продуктів харчування та питної води,контроль і запобігання забруд­нення повітря,водних ресурсів,грунтів, утилізація та захоронения нагромаджуваних шкідливих виробничих та побутових відходів, а також соціальні проблеми, пов'язані з різким зменшенням вільного «життє­вого» простору, зростанням міст у висоту, збільшенням захворювань, зумовлених забрудненням та інші.

Визначимо основні небезпеки життя в урбанізованому середовищі.