Основні положення ергономіки
Ергономіка (від грець, ergon —робота і nomos — закон) — наукова дисципліна, що комплексно вивчає людину в конкретних умовах її діяльності в сучасному виробництві. Вона вивчає трудову діяльність людини у системі «людина-техніка-середовише» з метою її ефективності, безпеки та комфорту.
Ергономіка виникла у зв'язку зі значним ускладненням технічних засобів і умов їх функціонування, суттєвими змінами трудової діяльності людини. За цих обставин різко зросла «вартість» помилки людини при управлінні складними системами. Тому при проектуванні нової і модернізації існуючої техніки особливо важливо враховувати можливості і особливості людей, які будуть її використовувати. Вирішуючи задачі такого типу, необхідно узгоджувати між собою окремі рекомендації психології, фізіології, гігієни праці, соціальної психології та пов'язувати їх в єдину систему вимог до того чи іншого виду трудової діяльності людини. Термін «ергономіка» запропонував ще 1857 р. польський природодослідник В.Ястшембовський. Як самостійна наукова дисципліна ергономіка сформувалась після 1949 року.
Людина, машина і навколишнє середовище розглядаються в ергономічних дослідженнях як складна система. Основний об'єкт досліджень ергономіки - система «людина-техніка».
Ергономіка займається вивченням:
-характеристики людини, техніки і середовища, які проявляються в умовах їх взаємозв 'язку
- методів врахування цих факторів при модернізації діючих і створенні нової техніки і технології
-проблем доцільного розподілу функцій між людиною та технікою
-оптимізації системи «людина — техніка -середовище» (ЛТС)
з урахуванням можливостей і особливостей працівника, специфіки експлуатації технічних систем і факторів довкілля
Комплексний підхід, характерний для ергономіки, дозволяє одержати всебічне уявлення про трудовий процес і тим самим відкриває широкі можливості для його удосконалення. Ергономіка вирішує також низку проблем, поставлених у системотехніці: оцінка надійності, точності і стабільності роботи операторів, дослідження впливу психологічної напруженості, втоми, емоційних факторів і особливостей нервово-психічної організації оператора на ефективність його діяльності в системі «людина — техніка», вивчення пристосування та творчих можливостей людини.
Людину, що працює за допомогою машини, називають оператором. Зважаючи на те, що саме цей тип діяльності є основним предметом ергономічного дослідження, розглянемо його психофізіологічну суть більш детально стосовно безпеки життєдіяльності. Найхарактернішою рисою оператора є те, що він позбавлений можливості безпосередньо спостерігати за керованим об'єктом і змушений користуватися інформацією, що надходить до нього каналами зв'язку. Така діяльність називається діяльністю з інформаційними моделями реальних об'єктів.
Суттєвою особливістю діяльності людини з інформаційною моделлю є необхідність взаємозв'язку відомостей, одержаних за допомогою приладів, екранів, табло як між собою, так і з реальними об'єктами, що управляються
Основні етапи діяльності оператора при вирішенні певних задач: 1перший етап — сприйняття інформації;
2 другий етап - оцінка інформації, її аналіз та узагальнення на основі заздалегідь заданих або сформованих критеріїв оцінки.
Проблемами взаємодії людини та машини займається також інженерна психологія, що з'явилась як розділ і психології, і ергономіки, завданнями якої є:
•вивчення впливу психологічних факторів на ефективність системи ЛТС;
•аналіз функції людини у системі ЛТС, вивчення структури та класифікації діяльності оператора;
• вивчення процесів переробки інформації людиною-оператором;
•розробка принципів і методів професійного добору і підготовки операторів у системі ЛТС.
- Основи безпеки життєдіяльності
- Тема 1.1. Безпека життєдіяльності як категорія
- Наукові засади безпеки життєдіяльності
- 1.1.2.Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності.
- Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів.
- Системний аналіз у безпеці життєдіяльності
- 1.2.1. Системно-структурний підхід та системний аналіз— методологічна основа безпеки життєдіяльності
- 1.2.2. Система «людина - життєве середовище» та її компоненти
- Рівні системи «людина - життєве середовище
- Ризик як оцінка небезпеки
- Загальна оцінка та характеристика небезпек
- Оцінка ризику небезпеки
- Концепція прийнятного (допустимого) ризику
- Управління ризиком
- Якісний аналіз небезпек
- Тема 2.1. Людина як біологічний та соціальний суб'єкт
- 2.1.1. Людина та її біологічні і соціальні ознаки
- 2.1.2. Діяльність людини
- Середовище життєдіяльності
- 2.2.1. Природне середовище
- 2.2.2. Техносфера
- Ноосфера
- Соціально-політичне середовище.
- Фізіологічні особливості організму людини
- Будова і властивості аналізаторів
- Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності
- Загальні уявлення про обмін речовин та енергію
- Психологічні особливості людини
- Значення нервової системи в життєдіяльності людини
- Психіка людини і безпека життєдіяльності
- Властивості людини
- Атрибути людини
- Риси людини
- Якості людини
- Емоційні якості людини
- Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини
- Основні положення ергономіки
- 2.7. Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров'я
- 2.7.1. Основні визначення здоров'я
- Вплив негативних факторів на здоров'я людини
- Тема 3. Небезпеки життєдіяльності у виробничій сфері та побуті. Засоби їх попередження
- 3.1. Дія шуму і вібрації на організм людини
- Іонізуючі випромінювання, радіаційна безпек
- Основні характеристики іонізуючих випромінювань
- Природні іонізуючі випромінювання
- Штучні джерела іонізуючих випромінювань
- Одиниці вимірювання радіоактивних випромінювань
- Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- Радіаційна безпека
- 3.3. Електромагнітні поля (емп) і випромінювання
- Загальна характеристика електромагнітних полів
- Вплив емп на організм людини
- Небезпека електричного струму
- Загальна характеристика електричної енергії
- Особливості впливу електричного струму на організм людини
- Хімічні і біологічні фактори небезпеки
- Хімічні фактори небезпеки
- Біологічні фактори небезпеки
- Психофізіологічні небезпеки
- Фізична діяльність людини
- Розумова діяльність людини
- Загальна характеристика трудової діяльності
- Психофізіологічні фактори небезпек
- Фактори, які впливають на продуктивність праці
- Тема 4.1. Природні небезпеки
- 4.1.1. Літосферні стихійні лиха
- Деякі рекомендації щодо правил поведінки в умовах небезпеки землетрусу
- Деякі рекомендації щодо правил поведінки при зсувах,снігових лавинах та селях:
- Гідросферні стихійні лиха
- Атмосферні стихійні лиха
- Небезпеки техногенного характеру
- Антропогенний вплив на навколишнє середовище
- 4.2.2. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
- 4.2.3 Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин
- 4.2.4. Аварії на транспорті
- 4.2.5. Пожежі та вибухи
- Соціально-політичні небезпеки
- Тероризм
- Екстремальні ситуації криміногенного характеру та способи їх уникнення
- Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння
- Комбіновані небезпеки
- Природно-техногенні небезпеки
- Природно-соціальні небезпеки
- Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі
- Забруднення атмосфери міст
- Забруднення міських приміщень
- Забруднення питної води в містах
- Шумове, вібраційне та електромагнітне забруднення міст
- Тема 5. Надзвичайні ситуації та їх наслідки
- Запобігання надзвичайним ситуаціям та організація усунення їх негативних наслідків
- Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій
- Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій
- 1) У режимі повсякденної діяльності:
- 3) У режимі діяльності у надзвичайній ситуації:
- 4) У режимі діяльності у надзвичайному стані здійснюються заходи у відповідності з Законом України «Про надзвичайний стан».
- Визначення рівня надзвичайних ситуацій, регламент подання інформації про їх загрозу або виникнення
- Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- Надання першої долікарської допомоги потерпілому
- Призначення першої долікарської допомоги та загальні принципи її надання
- Надання першої допомоги при враженні діяльності мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності
- 5.2.3. Перша допомога при кровотечах та ушкодженнях м'яких тканин
- Перша допомога при вивихах, розтягуваннях і розривах зв'язок та при переломах кісток
- Долікарська допомога при термічних впливах та хімічних опіках
- Допомога при отруєннях
- Допомога при ураженні електричним струмом та блискавкою
- Надання першої допомоги при утопленні
- Правові основи безпеки життєдіяльності
- 6.2. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності
- Кабінет міністрів україни