Оцінка ризику небезпеки
Для того щоб пояснити, що будь-яка система, яка надає деякий рівень особистих, соціальних, технологічних, наукових або промислових переваг, містить необхідний, навіть обов'язковий елемент ризику, зробимо невеличкий відступ.
Наприклад, безпечні леза не є зовсім безпечними, вони тільки безпечніші, ніж їхні аналоги. Вони забезпечують допустимий рівень ризику поряд зі збереженням переваг менш безпечних пристроїв, які вони замінюють. Жоден літак не зміг би піднятися у небо, жодна машина не змогла б рушити, жоден корабель не зміг би вийти у море, якщо б виникла необхідність перед цим виключити усі ризики та усі небезпеки. Подібним чином неможливо було б працювати на свердлильному верстаті, керувати автомобілем, йти по вулиці, пірнати у воду, готувати обід тощо без деякого елементу функціонального ризику.
Існує ризиковий баланс між відомими перевагами та недоліками консервантів, що використовуються у харчовій промисловості, між відомими перевагами використання радіації для медичної діагностики і лікування (напр., рентгенівська діагностика, радіаційна терапія) та відомими загрозами людському здоров'ю від впливу радіації. Завжди можна навести декілька прикладів, коли відносно безпечний матеріал або частина обладнання можуть за певних умов ставати небезпечними. Навіть така дія, як пиття води, але у великій кількості, може стати причиною серйозних проблем з нирками.
Отже, безпека є насправді відносним поняттям. Абсолютної безпеки для всіх обставин та умов не існує. Просте запитання: «Яка безпека є достатньою?» не має простої відповіді. Вираз «безпека на 99,9%», що використовується для означення високого рівня гарантії або низького рівня ризику, особливо в рекламі, не може вважатися коректним.
Для того щоб визначити серйозність небезпеки, існують різні критерії.
Категорії серйозності небезпеки, представлені у табл. 1.3, встановлюють кількісне значення відносної серйозності ймовірних наслідків небезпечних умов. Використання категорій серйозності небезпеки дуже корисно для визначення відносної важливості використання профілактичних заходів для забезпечення безпеки життєдіяльності, коли вона застосовується для певних умов чи пошкоджень системи. Наприклад, ситуації, які належать до категорії І (катастрофічні небезпеки), потребують більшої уваги, ніж віднесені до категорії IV (незначні небезпеки).
Категорії серйозності небезпек
Таблиця 1.3
Вид | Категорія | Опис нещасного випадку |
Катастрофічна | / | Смерть або зруйнування системи |
Критична | // | Серйозна травма, стійке захворювання, суттєве пошкодження у системі |
Гранична | III | Незначна травма, короткочаснезахворювання, пошкодження у системі |
Незначна | IV | Менш значні, ніж у категорії III, травми, захворювання,пошкодження у системі |
Рівні ймовірності небезпеки, представлені у табл. 1.4, є якісним відображенням відносної ймовірності того, що відбудеться небажана подія, яка є наслідком не усунутої або непідконтрольної небезпеки. Базуючись на вищій імовірності небезпеки будь-якої системи, можна дійти висновку щодо специфічних видів діяльності людей. Тому, використовуючи водночас методики визначення серйозності і ймовірності небезпеки, можна визначити, вивчити небезпеки, віднести їх до певного класу і вирішити їх, виходячи з серйозності небезпеки, потенційно ймовірних наслідків та ймовірності, що такі наслідки будуть мати місце.
Таблиця 1.4 Рівні ймовірності небезпеки
Вид | Рівень | Опис наслідків |
Часта | А | Велика ймовірність того, відбудеться що подія |
Можлива | В | Може трапитися декілька разів за життєвий цикл |
Випадкова | С | Іноді може відбутися за життєвий цикл |
Віддалена | D | Малоймовірна, але можлива подія протягом життєвого циклу |
Неймовірна | Е | Настільки малоймовірно, що можна припустити, що така небезпека ніколи не відбудеться |
Наприклад, якщо зіткнення літаків у повітрі, без сумнівів, буде класифікуватися як категорія І (катастрофа), то її можливість або ймовірність буде віднесена до рівня D (незначна), виходячи зі статистики випадків зіткнення літаків у повітрі.
Зусилля, спрямовані на зменшення шкоди від такого роду випадків, зійдуть до здійснення специфічного, але відносно незначного контролю для запобігання подібній ситуації. І навпаки, зіткнення двох автомобілів на переповненій автостоянці може бути класифіковане як незначна (категорія IV) подія з ймовірністю, що належить до рівня А (часта) або рівня В (можлива). Зусилля у цьому випадку будуть сфокусовані на забезпеченні дешевого та ефективного контролю через високу ймовірність цієї події: знаки, які вказують напрямок руху автомобільного транспорту, широкі місця для паркування, обмеження швидкості, улаштування нерівностей, що примушують зменшити швидкість, тощо є прикладом такого контролю.
Звідси випливає, що коли потенційна небезпека події буде віднесена до категорії І (катастрофічна) з рівнем імовірності А (часта), то всі зусилля без сумнівів потрібно спрямовувати на виключення цієї небезпеки з конструкції або забезпечити посилений контроль до запуску системи або проекту.
Легко помітити, що серйозна небезпека може бути припустимою, якщо може бути доведено, що її ймовірність надто низька, так само може бути припустимою вірогідна подія, якщо може бути доведено, що результат її незначний. Ці міркування дають підстави для припущення, що ймовірність припустимого ризику небезпеки обернено пропорційна її серйозності.
Табл. 1.5 демонструє приклад матриці ризиків небезпеки, яка включає елементи табл. 1.3 та 1.4 для того, щоб забезпечити ефективний інструмент для апроксимації припустимого та неприпустимого рівнів або ступенів ризику. Встановивши буквено-цифрову систему оцінки ризику для кожної категорії серйозності та кожного рівня ймовірності, можна глибше класифікувати та оцінювати ризик за ступенем припустимості. Використання такої матриці полегшує оцінку ризику.
Таблиця 1.5 Матриця оцінки ризику
Частота, з якою відбувається подія | Категорія небезпеки | ||||
| І Катастрофічна | II Критична | /// Гранична | IV Незначна | |
(А) Часто | ІА | 2А | ЗА | 4А | |
(В) вірогідно | 1В | 2В | 3В | 4В | |
(С) Час від часу | 1C | 2С | ЗС | 4С | |
(D) віддалено | ID | 2D | 3D | 4D | |
(Е) Неймовірно | IE | 2Е | ЗЕ | 4Е | |
Індекс ризику небезпеки | |||||
Класифікація ризику 1А,1В,1С,2А,2В,ЗА 1D,2C,2D,3B,3C 1E,2E,3D,3E,4A,4B 4C,4D,4E | Критерії ризику Неприпустимий (надмірний) Небажаний (гранично допустимий) Припустимий з перевіркою (прийнятний) Припустимий без перевірки (знехтуваний) |
- Основи безпеки життєдіяльності
- Тема 1.1. Безпека життєдіяльності як категорія
- Наукові засади безпеки життєдіяльності
- 1.1.2.Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності.
- Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів.
- Системний аналіз у безпеці життєдіяльності
- 1.2.1. Системно-структурний підхід та системний аналіз— методологічна основа безпеки життєдіяльності
- 1.2.2. Система «людина - життєве середовище» та її компоненти
- Рівні системи «людина - життєве середовище
- Ризик як оцінка небезпеки
- Загальна оцінка та характеристика небезпек
- Оцінка ризику небезпеки
- Концепція прийнятного (допустимого) ризику
- Управління ризиком
- Якісний аналіз небезпек
- Тема 2.1. Людина як біологічний та соціальний суб'єкт
- 2.1.1. Людина та її біологічні і соціальні ознаки
- 2.1.2. Діяльність людини
- Середовище життєдіяльності
- 2.2.1. Природне середовище
- 2.2.2. Техносфера
- Ноосфера
- Соціально-політичне середовище.
- Фізіологічні особливості організму людини
- Будова і властивості аналізаторів
- Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності
- Загальні уявлення про обмін речовин та енергію
- Психологічні особливості людини
- Значення нервової системи в життєдіяльності людини
- Психіка людини і безпека життєдіяльності
- Властивості людини
- Атрибути людини
- Риси людини
- Якості людини
- Емоційні якості людини
- Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини
- Основні положення ергономіки
- 2.7. Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров'я
- 2.7.1. Основні визначення здоров'я
- Вплив негативних факторів на здоров'я людини
- Тема 3. Небезпеки життєдіяльності у виробничій сфері та побуті. Засоби їх попередження
- 3.1. Дія шуму і вібрації на організм людини
- Іонізуючі випромінювання, радіаційна безпек
- Основні характеристики іонізуючих випромінювань
- Природні іонізуючі випромінювання
- Штучні джерела іонізуючих випромінювань
- Одиниці вимірювання радіоактивних випромінювань
- Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- Радіаційна безпека
- 3.3. Електромагнітні поля (емп) і випромінювання
- Загальна характеристика електромагнітних полів
- Вплив емп на організм людини
- Небезпека електричного струму
- Загальна характеристика електричної енергії
- Особливості впливу електричного струму на організм людини
- Хімічні і біологічні фактори небезпеки
- Хімічні фактори небезпеки
- Біологічні фактори небезпеки
- Психофізіологічні небезпеки
- Фізична діяльність людини
- Розумова діяльність людини
- Загальна характеристика трудової діяльності
- Психофізіологічні фактори небезпек
- Фактори, які впливають на продуктивність праці
- Тема 4.1. Природні небезпеки
- 4.1.1. Літосферні стихійні лиха
- Деякі рекомендації щодо правил поведінки в умовах небезпеки землетрусу
- Деякі рекомендації щодо правил поведінки при зсувах,снігових лавинах та селях:
- Гідросферні стихійні лиха
- Атмосферні стихійні лиха
- Небезпеки техногенного характеру
- Антропогенний вплив на навколишнє середовище
- 4.2.2. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
- 4.2.3 Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин
- 4.2.4. Аварії на транспорті
- 4.2.5. Пожежі та вибухи
- Соціально-політичні небезпеки
- Тероризм
- Екстремальні ситуації криміногенного характеру та способи їх уникнення
- Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння
- Комбіновані небезпеки
- Природно-техногенні небезпеки
- Природно-соціальні небезпеки
- Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі
- Забруднення атмосфери міст
- Забруднення міських приміщень
- Забруднення питної води в містах
- Шумове, вібраційне та електромагнітне забруднення міст
- Тема 5. Надзвичайні ситуації та їх наслідки
- Запобігання надзвичайним ситуаціям та організація усунення їх негативних наслідків
- Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій
- Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій
- 1) У режимі повсякденної діяльності:
- 3) У режимі діяльності у надзвичайній ситуації:
- 4) У режимі діяльності у надзвичайному стані здійснюються заходи у відповідності з Законом України «Про надзвичайний стан».
- Визначення рівня надзвичайних ситуацій, регламент подання інформації про їх загрозу або виникнення
- Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- Надання першої долікарської допомоги потерпілому
- Призначення першої долікарської допомоги та загальні принципи її надання
- Надання першої допомоги при враженні діяльності мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності
- 5.2.3. Перша допомога при кровотечах та ушкодженнях м'яких тканин
- Перша допомога при вивихах, розтягуваннях і розривах зв'язок та при переломах кісток
- Долікарська допомога при термічних впливах та хімічних опіках
- Допомога при отруєннях
- Допомога при ураженні електричним струмом та блискавкою
- Надання першої допомоги при утопленні
- Правові основи безпеки життєдіяльності
- 6.2. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності
- Кабінет міністрів україни