Загальні уявлення про обмін речовин та енергію

Фізіологічні особливості організму людини необхідно розглядати з ура­хуванням його взаємодії з навколишнім середовищем. У цьому випадку можливе більш повне уявлення про джерела небезпек для здоров'я та жит­тя людини. Така взаємодія здійснюється шляхом обміну речовин і енергії.

Життєві процеси організму пов'язані з постійним поглинанням речовин з навколишнього середовища і виділенням кінцевих продуктів розпаду в це середовище. Сукупність цих двох процесів складає обмін речовин. Саме обмін речовин створює те єднання, котре існує між живими організмами та навко­лишнім середовищем.

Обмін речовин властивий як живій, так і неживій природі. Однак між ними існує принципова різниця. Внаслідок обміну речовин неживих тіл останні незворотно руйнуються, тоді як обмін речовин живих організмів з навколишнім середовищем є основною умовою його існування.

Обмін речовин і енергії в клітині :

Пластичний обмін — (асиміляція, анаболізм) Сукупність реакцій біосинтезу (утворення речовин) відбуваються з поглинанням енергії

Енергетичний обмін — (дисиміляція, катаболізм) Сукупність реакцій розщеплення речовин з виділенням енергії

Обмін речовин складається з двох процесів: асиміляції, або анаболізму — пластичний обмін (засвоєння речовин та синтезу специфічних для кожної тканини сполук), і дисиміляції, або катаболізму — енергетичний обмін (ферментативного розщеплення органічних речовин та виведення з організму продуктів розпаду).

Внаслідок процесів дисиміляції харчових речовин утворюються продукти розпаду та енергія, які забезпечують хід процесів асиміляції. Взаємозв’язок цих процесів забезпечує існування тваринного організму.

В основі обміну речовин лежить велика кількість хімічних реакцій, які відбуваються в певній послідовності і тісно

пов 'язані одна з одною. Ці реакції каталізуються ферментами і знаходяться під контролем нервової системи.

Обмін речовин можна умовно розділити на зовнішній обмін, який включає надходження харчових речовин в організм та видалення кінцевих продуктів розпаду, і внутрішній, який охоплює всі перетворення харчових речовин у клітинах організму.

Харчові речовини, які потрапили в організм, витрачаються на енер­гетичні та будівельні процеси, які протікають одночасно. При розпаді харчових речовин виділяється енергія, яка витрачається на синтез спе­цифічних для даного організму сполук, на підтримку постійної темпера­тури тіла, проведення нервових імпульсів та ін.

Основним методом дослідження обміну речовин є метод визначення балансу речовин, які потрапили в організм та видалились зовні, а також їх енергетичної цінності. У Баланс енергії визначається на основі даних про калорійність харчових речовин, які вживаються, а також кінцевих продуктів, котрі виводяться з організму.

Потреба людини в енергії визначається дослідним шляхом і вира­жається в калоріях. Кількість калорій, які надходять в організм з будь-якими продуктами, називається калорійністю їжі. Енергозабезпеченість їжі повинна відповідати енерговитратам організму, тобто енергетичні потреби людини повинні повністю покриватися за рахунок енергетич­ної цінності харчових продуктів, які входять у раціон людини.

Основні види харчових речовин

Для нормального функціонування організму щоденний раціон повинен включати шість основних складових: білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини та воду. Харчові речовини, які люди отримують разом з їжею, можна умовно розділити на дві групи: ті, котрі необхідні їм у великих кількостях, або макрокомпоненти (вода, білки, жири, вуглеводи), та ті, котрі необхідні в менших кількостях, або мікрокомпоненти (вітаміни та мінеральні компоненти).

Білки. Білки належать до життєво необхідних речовин, без яких неможливе життя, ріст і розвиток організму. Це пластичний матеріал для формування клітин і міжклітинної речовини. Всі складові частини людського організму складаються з білків (м'язи, серце, мозок і навіть кістки містять значну кількість білків). Білки входять до складу гормонів, ферментів, антитіл, які забезпечують імунітет. Вони беруть участь в обміні вітамінів, мінеральних речовин, в доставці кров'ю кисню, жирів, вуглеводів, вітамінів, гормонів. Значення білків визначається не тільки різноманітністю їх функцій, але й незамінністю їх іншими речовинами. Якщо жири і вуглеводи тією чи іншою мірою взаємозамінні, то білки будь-чим компенсувати неможливо. Тому білки вважаються найбільш цінними компонентами ї'жі.

Обмін органічних речовин

Білки-це органічні речовини,що складаються з амінокислот,які поєднуючись між собою в різних композиціях,надають білкам різноманітних властивостей.Харчова і біологічна цінність білків визначається збалансованістю амінокислот,що входять до їх складу.Певна частина амінокислот розщеплюється до органічних кислот,з яких в організмі знову синтезуються нові амінокислоти,а потім білки.Ці амінокислоти називаються замінними.Однак вісім амінокислот, а саме:ізолейцин,лейцин, лізин,метіонін,фіналалалін,триптафан,троенін і валін- не можуть утворюватись в організмі людини з інших амінокислот і повинні потрапляти з їжею.Ці амінокислоти називаються незамінними.

Основними джерелами тваринного білка в харчуванні є м’ясо,яйця,молоко і молочні продукти.Основними джерелами рослинного білка є хліб і крупи.Найдоступнішим джерелом білка є бобові.Доповнюючи їх м’ясом,молоком,яйцями та хлібом,можна задовольнити значну частку потреби організму в білку.

Поєднання білків тваринного та рослинного походження підвищує цінність білкового харчування.Тому в харчуванні людини доцільно поєднувати білки зернових культур з білками молока і м’яса(хлібом з молоком,гречану кашу з молоком,вареники з сиром,пиріжки з м’ясом.)

Жири.Роль жирів у харчуванні визначається їх високою калорійністю й участю в процесах обміну.Жири забезпечують у середньому 33% добової енергоцінності раціону.З жирами в організм надходять необхідні для життєдіяльності речовини:вітаміни А,D,Е,К і біологічно важливі фосфоліпіди(лецитин,холін).Жири забезпечують всмоктування з кишечника низки мінеральних речовин та жиророзчинних вітамінів.У вигляді сполук з білками жири входять до складу клітинних оболонок і ядер,беруть участь у регулюванні обміну речовин у клітинах.

Дефіцит жирів в їжі послаблює імунітет,тобто знижує опір організму інфекціям.Вони поліпшують смак їжі і викликають відчуття ситості.При нестачі жирів в організмі потреба в енергії задовольняється в основному за рахунок вуглеводів і ,частково,білків,що збільшує витрати білків та незамінних амінокислот.

Жири складаються з гліцерину та жирних кислот,які можуть бути насиченими та ненасиченими.Ненасичені жирні кислоти підвищують еластичність та зменшують проникливість судинної стінки,утворюють з холестерином легкорозчинні сполуки,які легко виводяться з організму,забезпечують нормальний ріст і розвиток організму.

Жири можуть бути рослинного та тваринного походження.Тваринні й рослинні жири мають різні фізичні властивості та склад.Тваринні жири-це тверді речовини,до складу яких входить значна кількість насичених жирних кислот.Рослинні жири,як правило,рідини,які містять ненасичені жирні кислоти.Джерелом рослинних жирів є олії(99,9%),горіхи(53-65%),вівсяна(6,9%) та гречана крупи.Джерелом тваринних жирів-сало(90-92%жиру),вершкове масло(72-82%),жирні свинина(49%),ковбаси(20-40%),сметана(30%),сири(15-30%).

Вуглеводи.Вуглеводи є основною частиною харчового раціону.Фізіологічне значення вуглеводів переважно визначається їх енергетичними властивостями.Вони-головне джерело енергії організму(становлять 55% енергоцінності добового раціону).Тому в організмі їх міститься тільки близько 2%,хоча в їжі їхня частка становить 70%(400-500 г надобу).Частково вуглеводи дають початок жирам,органічним кислотам,білкам,використовуються в пластичних та інших процесах організму.Надмірне споживання вуглеводів-поширена причина порушення обміну речовин,що сприяє розвитку низки захворювань.При раціональному харчуванні дол 30% вуглеводів їжі здатні переходити в жири.У разі ж надмірної кількості вуглеводів цей відсоток вищий.

Вуглеводи поділяють на групи:моносахариди-глюкоза, фруктоза,галактоза;олігосахариди-сахароза;полісахариди-крохмаль,глікоген,клітковина,пектинові речовини.Основним джерелом вуглеводів у харчуванні людини є рослинна їжа,і тільки лактоза і глікоген містяться в продуктах тваринного походження.Моносахариди(прості вуглеводи) легкорозчинні у воді,швидко всмоктуються в канали травлення й легко засвоюються.Вони мають виражений солодкий смак.

Вітаміни.Важливе значення для організму людини мають вітаміни.Вони регулюють процеси обміну речовин,необхідні для формування ферментів,гормонів та ін.Вітаміни беруть участь в окисних процесах ,внаслідок яких з вуглеводів і жирів утворюються численні речовини,які використовуються організмом як енергетичний та пластичний матеріал.

Вітаміни майже не синтезуються в організмі і повинні надходити з їжею.Відсутність вітамінів в раціоні протягом тривалого часу може спричинити різні захворювання.У нашому кліматичному поясі наприкінці зими та на початку весни найчастіше зустрічається найбільший дефіцит вітамінів А,С,РР,В.

Мінеральні речовини.Мінеральні речовини не мають енергетичної цінності,але необхідні для життєдіяльності організму.Потрапляють вони в організм з продуктами харчування у вигляді мінеральних солей. Мінеральні речовини, які містяться в харчових продуктах і тканинах організму в значній кількості, відносять до макроелементів. Макроеле­менти бувають основного та кислотного характеру. До основних нале­жать кальцій, магній, калій, натрій, до кислих — фосфор, сірка, хлор. Продуктами харчування, які містять макроелементи кислотного харак­теру, є м 'ясо, птиця, яйця, сичужний сир, хліб, бобові, журавлина тощо. В молоці, кефірі, овочах, багатьох ягодах, фруктах містяться макроеле­менти основного характеру. Основні властивості макроелементів наве­дені в табл. 2.З.

Таблиця 2.3

Значення макроелементів для організму людини

Мікроелементи — це група хімічних елементів, присутніх в організмі людини і тварин у малих концентраціях. Добова потреба в них виражається в міліграмах або частках міліграма. Мікроелементи мають високу біологічну активність та необхідні для життєдіяльності організму. До таких мікроелементів належать залізо, мідь, кобальт, нікель, марганець, стронцій, цинк, хром, йод, фтор. Нестача цих речовин у харчуванні може призвести до структурних та функціональних змін в організмі, а їх надлишок має токсичну дію. Найбільш дефіцитні мінеральні елементи в їжі людини — кальцій та залізо. Основні властивості мікроелементів наведені в табл. 2.4.

Таблиця 2.4 Значення мікроелементів для організму людини

Неправильне харчування суттєво знижує захисні сили організму і працездатність, порушує процеси обміну речовин, призводить до передчасного старіння і може спричиняти виникнення багатьох захворювань, зокре­ма інфекційного характеру.

Надмірне харчування, особливо в сполученні з нервово-психічною напругою, малорухливим способом життя, вживанням алкогольних на­поїв і курінням, може призвести до виникнення багатьох захворювань. Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) до захворювань, пов'язаних з надмірною вагою, віднесені атеросклероз,серцево-судинні порушення, гіпертонія, ожиріння,жовчнокам'яна хворо­ба,цукровий діабет та інші. Переїдання досить часто буває причиною захворювань органів кровообігу.

Раціональним вважається таке харчування, яке забезпечує нормаль­ну життєдіяльність організму, високий рівень працездатності і опору впливу несприятливих факторів навколишнього середовища, максимальну тривалість активного життя.