Розумова діяльність людини

На відміну від фізичної, розумова діяльність супроводжується меншими витратами енергетичних запасів, але це не значить, що вона є легкою. Основним робочим органом під час такого виду діяльності виступає мо­зок. Під час розумової діяльності значно активізуються аналітичні та синтетичні функції ЦНС, ускладнюється прийом і переробка інфор­мації, виникають функціональні зв'язки, нові комплекси умовних реф­лексів, зростає роль функцій уваги, пам'яті, напруження зорового та слухового аналізаторів і навантаження на них. Для розумової діяльності характерні напруження уваги, сприйняття, пам'яті, велика кількість стресів, малорухливість, вимушена поза.

Все це зумовлює застійні явища у м'язах ніг, органах черевної по­рожнини і малого тазу, погіршується постачання мозку киснем, зростає потреба в глюкозі. Погіршуються також функції зорового аналізатора: стійкість ясного бачення, гострота зору, зорова працездатність, збільшується час зорово-моторної реакції.

Розумовій праці притаманний найбільший ступінь напруження ува­ги—в середньому у 5—10 разів вищий, ніж при фізичній праці. Завер­шення робочого дня зовсім не перериває процесу розумової діяльності. Розвивається особливий стан організму — втома, що з часом може пе­ретворитися на перевтому. Все це призводить до порушення нормаль­ного фізіологічного функціонування організму.

Люди, що займаються розумовою діяльністю, навіть у стані перевтоми здатні довгий час виконувати свої обов'язки без особливого зниження рівня працездатності і продуктивності.

Переважно люди розумової діяльності не здатні вимкнути механізм переробки інформації на ніч; вони працюють не лише 8—12 годин на добу, а майже постійно з короткими переключеннями. Це і є підтвер­дженням так званої інформативної теорії, згідно з якою людина під час сну перероблює інформацію, отриману в період активної бадьорості.

Фізичний і розумовий види діяльності вимагають різного напруження певних функціональних систем організму, тому навантаження необхід­но класифікувати відповідно до важкості і напруженості. Важкість праці-це напруження функціональних систем, які зумовлені фізичним навантаженням. Напруженість, своєю чергою, характеризує рівень напру­ження центральної нервової системи.

3. Содержание

   • Основи безпеки життєдіяльності
   • Тема 1.1. Безпека життєдіяльності як категорія
   • Наукові засади безпеки життєдіяльності
   • 1.1.2.Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності.
   • Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів.
   • Системний аналіз у безпеці життєдіяльності
   • 1.2.1. Системно-структурний підхід та системний аналіз— методологічна основа безпеки життєдіяльності
   • 1.2.2. Система «людина - життєве середовище» та її компоненти
   • Рівні системи «людина - життєве середовище
   • Ризик як оцінка небезпеки
   • Загальна оцінка та характеристика небезпек
   • Оцінка ризику небезпеки
   • Концепція прийнятного (допустимого) ризику
   • Управління ризиком
   • Якісний аналіз небезпек
   • Тема 2.1. Людина як біологічний та соціальний суб'єкт
   • 2.1.1. Людина та її біологічні і соціальні ознаки
   • 2.1.2. Діяльність людини
   • Середовище життєдіяльності
   • 2.2.1. Природне середовище
   • 2.2.2. Техносфера
   • Ноосфера
   • Соціально-політичне середовище.
   • Фізіологічні особливості організму людини
   • Будова і властивості аналізаторів
   • Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності
   • Загальні уявлення про обмін речовин та енергію
   • Психологічні особливості людини
   • Значення нервової системи в життєдіяльності людини
   • Психіка людини і безпека життєдіяльності
   • Властивості людини
   • Атрибути людини
   • Риси людини
   • Якості людини
   • Емоційні якості людини
   • Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини
   • Основні положення ергономіки
   • 2.7. Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров'я
   • 2.7.1. Основні визначення здоров'я
   • Вплив негативних факторів на здоров'я людини
   • Тема 3. Небезпеки життєдіяльності у виробничій сфері та побуті. Засоби їх попередження
   • 3.1. Дія шуму і вібрації на організм людини
   • Іонізуючі випромінювання, радіаційна безпек
   • Основні характеристики іонізуючих випромінювань
   • Природні іонізуючі випромінювання
   • Штучні джерела іонізуючих випромінювань
   • Одиниці вимірювання радіоактивних випромінювань
   • Біологічна дія іонізуючих випромінювань
   • Радіаційна безпека
   • 3.3. Електромагнітні поля (емп) і випромінювання
   • Загальна характеристика електромагнітних полів
   • Вплив емп на організм людини
   • Небезпека електричного струму
   • Загальна характеристика електричної енергії
   • Особливості впливу електричного струму на організм людини
   • Хімічні і біологічні фактори небезпеки
   • Хімічні фактори небезпеки
   • Біологічні фактори небезпеки
   • Психофізіологічні небезпеки
   • Фізична діяльність людини
   • Розумова діяльність людини
   • Загальна характеристика трудової діяльності
   • Психофізіологічні фактори небезпек
   • Фактори, які впливають на продуктивність праці
   • Тема 4.1. Природні небезпеки
   • 4.1.1. Літосферні стихійні лиха
   • Деякі рекомендації щодо правил поведінки в умовах небезпеки землетрусу
   • Деякі рекомендації щодо правил поведінки при зсувах,снігових лавинах та селях:
   • Гідросферні стихійні лиха
   • Атмосферні стихійні лиха
   • Небезпеки техногенного характеру
   • Антропогенний вплив на навколишнє середовище
   • 4.2.2. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
   • 4.2.3 Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин
   • 4.2.4. Аварії на транспорті
   • 4.2.5. Пожежі та вибухи
   • Соціально-політичні небезпеки
   • Тероризм
   • Екстремальні ситуації криміногенного характеру та способи їх уникнення
   • Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння
   • Комбіновані небезпеки
   • Природно-техногенні небезпеки
   • Природно-соціальні небезпеки
   • Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі
   • Забруднення атмосфери міст
   • Забруднення міських приміщень
   • Забруднення питної води в містах
   • Шумове, вібраційне та електромагнітне забруднення міст
   • Тема 5. Надзвичайні ситуації та їх наслідки
   • Запобігання надзвичайним ситуаціям та організація усунення їх негативних наслідків
   • Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій
   • Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій
   • 1) У режимі повсякденної діяльності:
   • 3) У режимі діяльності у надзвичайній ситуації:
   • 4) У режимі діяльності у надзвичайному стані здійснюються заходи у відповідності з Законом України «Про надзвичайний стан».
   • Визначення рівня надзвичайних ситуацій, регламент подання інформації про їх загрозу або виникнення
   • Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
   • Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
   • Надання першої долікарської допомоги потерпілому
   • Призначення першої долікарської допомоги та загальні принципи її надання
   • Надання першої допомоги при враженні діяльності мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності
   • 5.2.3. Перша допомога при кровотечах та ушкодженнях м'яких тканин
   • Перша допомога при вивихах, розтягуваннях і розривах зв'язок та при переломах кісток
   • Долікарська допомога при термічних впливах та хімічних опіках
   • Допомога при отруєннях
   • Допомога при ураженні електричним струмом та блискавкою
   • Надання першої допомоги при утопленні
   • Правові основи безпеки життєдіяльності
   • 6.2. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності
   • Кабінет міністрів україни