Єдина система цивільного захисту, її організаційна структура та режим діяльності.
Єдина державна система цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру. - це сукупність органів управління, сил та засобів центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, на які покладається реалізація державної політики у сфері цивільного захисту.
Залежно від існуючої або прогнозованої обстановки, масштабів і особливостей НС рішенням органу виконавчої влади у межах конкретної території можуть встановлюватися такі режими функціонування системи ЦЗ:
1. Режим повсякденного функціонування – за нормальної виробничо-промислової, радіаційної, хімічної обстановки. У цьому режимі проводять такі заходи:
– спостереження і контроль за станом довкілля, обстановкою на потенційно небезпечних об’єктах і прилеглих до них територій;
– розробку і виконання заходів щодо запобігання НС, забезпечення захисту населення, зменшення можливих матеріальних утрат.
2. Режим підвищеної готовності – у разі істотного погіршення виробничо-промислової, радіаційної, хімічної та іншої обстановки. У цьому режимі здійснюють заходи режиму повсякденного функціонування, і додатково:
– формування оперативних груп для виявлення причини погіршення обстановки;
– здійснення заходів для запобігання виникнення НС, захисту населення і територій;
– приведення у стан підвищеної готовності наявних сил і засобів тощо.
3. Режим надзвичайної ситуації – у разі виникнення і під час ліквідації наслідків НС. У цьому режимі:
– організовують захист населення і територій;
– організовують роботу, пов’язану з локалізацією або ліквідацією наслідків НС;
– забезпечують стале функціонування об’єктів економіки та об’єктів першочергового життєзабезпечення постраждалого населення.
4. Режим надзвичайного стану – встановлюють відповідно до вимог Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану».
Органи управління за функціональним призначенням поділяються на координувальні, постійні та органи повсякденного управління.
Координувальні органи, що забезпечують координацію діяльності виконавчої влади у сфері ЦЗ, такі:
– на загальнодержавному рівні – Рада національної безпеки і оборони України, Кабінет Міністрів України, що створює Державну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (ТЕБ та НС);
– на регіональному рівні – комісії з ТЕБ та НС Ради міністрів АРК, держадміністрацій областей, міст Києва та Севастополя;
– на місцевому рівні – комісії з ТЕБ та НС районних державних адміністрацій;
– на об’єктовому рівні – комісії з НС об’єкта.
Постійними органами управління є МНС, територіальні органи МНС, органи виконавчої влади на відповідному рівні та уповноважені підрозділи цих органів (управління, відділи) з питань НС та ЦЗ населення, а на об’єктовому рівні – підрозділ (відділ, сектор) або спеціально призначені особи з питань НС.
Органи повсякденного управління – це центри управління в НС, оперативно-чергові служби уповноважених органів з питань НС та захисту населення усіх рівнів; диспетчерські служби центральних і місцевих органів виконавчої влади, державних підприємств, організацій, установ.
- Законодавча та нормативна документація з охорони праці в закладах освіти
- Організація роботи служби охорони праці в закладах освіти: структура, функції.
- Документація навчального кабінету з охорони праці в закладах освіти.
- Посадові обов’язки з охорони праці завідуючих кабінетом, вчителя, викладача.
- Навчання з охорони праці учнів та співробітників в закладах освіти.
- Вимоги до розробки інструкції з охорони праці в навчальному кабінеті.
- Інструктажі з охорони праці з учнями шкіл.
- Організація ступеневого контролю з охорони праці в закладах освіти.
- Порядок розслідування нещасних випадків з учнями шкіл, вихованцями, студентами.
- Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в закладах освіти.
- Загальні заходи та засоби регулювання параметрів мікроклімату.
- Природне освітлення в закладах освіти, види, нормування, експлуатація.
- Штучне освітлення в закладах освіти, види, джерела світла для навчальних приміщень, нормування.
- Охорона праці під час проведення навчальних занять (за фахом).
- II. Вимоги безпеки перед початком роботи
- III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
- IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи
- Вимоги охорони праці до організації робіт учнів по самообслуговуванню.
- Вимоги охорони праці до організації предметних та туристичних екскурсій з учнями шкіл.
- Вимоги охорони праці при роботи на комп’ютері для учнів, співробітників навчальних закладів.
- II. Вимоги безпеки перед початком роботи
- III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
- Вимоги охорони праці до перевезення учнів на транспорті.
- II. Вимоги безпеки перед початком перевезення організованих груп дітей
- III. Вимоги безпеки під час перевезення організованих груп дітей
- IV. Вимоги безпеки після закінчення перевезення організованих
- V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
- Суть і складові системи пожежного захисту в закладах освіти.
- Вимоги охорони праці до організації та проведення масових заходів в навчальних закладах.
- Поняття про надзвичайні ситуації, причини виникнення та складові системи їх моніторингу.
- Закон України « Про правові засади цивільного захисту», мета та його зміст.
- Основні етапи аналізу надзвичайних ситуацій та прогнозування їх наслідків.
- Характеристика зон радіоактивного зараження.
- Принципи і заходи захисту населення і територій у надзвичайних ситуаціях.
- Єдина система цивільного захисту, її організаційна структура та режим діяльності.
- Особливості навчання дітей з питань особистості безпеки, основ цивільного захисту.
- Інформування населення про наявність загрози або виникнення надзвичайної ситуації, правила поведінки та способів дій в цих умовах.
- Психологічна допомога населенню, яке постраждало внаслідок надзвичайної ситуації.