Загальні підходи до оцінки умов праці та забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці

Оцінка умов праці на робочих місцях - установлення ступеня шкідливості й небезпеки факторів виробничого середовища, увазі й напруженості праці на конкретному робочому місці.

Фактичний стан умов праці оцінюється в практиці роботи підприємств тільки на робочих місцях, передбачених галузевими переліками робіт з важкими й шкідливими, особливо важкими й особливо шкідливими умовами праці.

Оцінка умові праці виробляється на основі інструментальних вимірів рівнів факторів виробничого середовища або за результатами чергової атестації робочих місць. Результати оцінки відбиваються в Карті умов праці на даному робочому місці. Ступінь шкідливості факторів виробничого середовища й ваги робіт установлюються в балах за критеріями, наведеним у гігієнічній класифікації праці, розробленої вченими-гігієністами й затвердженої Міністерством охорони здоров'я України.

У Гігієнічній класифікації наведені сім санітарно-гігієнічних факторів умов праці (шкідливі хімічні речовини, пил у повітрі робочої зони, вібрація, шум, інфрачервоне випромінювання, що не іонізує випромінювання, температура повітря) і чотири показники ступеня важкості праці (статичне навантаження за зміну при втриманні вантажу, що піднімає вручну; динамічне навантаження за зміну; максимальна разова величина вантажу, що піднімає вручну й змінний вантажообіг).

По кожному з факторів, залежно від ступеня перевищення гранично припустимих концентрацій або гранично припустимих рівнів і ступеня важкості роботи, установлені три відповідні групи шкідливості.

За результатами інструментальних вимірів або на підставі експертних оцінок (як виняток ) кожний зі значимих факторів може бути віднесений до першої, другої або третьої групи шкідливості й відповідно його вплив на умови праці буде оцінюватися в один, два або три бали. При оцінці впливу даного фактора на стан умов праці враховується тривалість його дії протягом зміни. Бали (Хф), установлені по ступені шкідливості з і ваги роботи, коректуються по формулі:

Хф = Хст * Т,

де: Хст - ступінь шкідливості або ваги робіт, установлена по показниках Гігієнічної класифікації праці й виражена в балах; Т - відношення часу дії даного фактора до тривалості зміни.

Для організацій, що мають обмежені можливості для проведення інструментальних вимірів рівнів факторів виробничого середовища, може (як виняток ) застосовуватися метод експрес-оцінки. На робочих місцях, де в цей час технічно або економічно не представляється можливим усунути шкідливий вплив факторів виробничого середовища, установлюється доплата працюючої за роботу в несприятливих умовах праці. Так, на роботах з важкими й шкідливими умовами праці (сумарна оцінка по всіх факторах від 2 до 6 балів) уводиться доплата до тарифної ставки (окладу) у розмірі від 4 до 12 відсотків, на роботах з особливо важкими й особливо шкідливими умовами праці (сумарна оцінка в балах від 6 до 10 і більше) доплати можуть становити від 16 до 24 відсотків.

На працездатність людини також впливають особистісні фактори: її настрій, ставлення до праці, стан здоров'я та ін.

Фактори виробничого середовища мають психологічні і фізіологічні межі.

Психологічна межа характеризується певними нормативами, перевищення яких викликає у працюючих відчуття дискомфорту.

Фізіологічна межа характеризується такими нормативами, перевищення яких потребує припинення роботи.

Кожний із цих факторів виробничого середовища діє відокремлено, і його вплив ураховується окремо під час атестації і паспортизації робочого місця.

На підприємствах і в організаціях (незалежно від форм власності і господарювання), де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, проводиться атестація робочих місць. Основна мета атестації полягає в урегулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками щодо реалізації їхніх прав на здорові і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Робоче місце за умовами праці оцінюється з урахуванням впливу всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу на працюючих. На підставі комплексної оцінки робочі місця відносяться до одного із видів умов праці:

• з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці;

• зі шкідливими і важкими умовами праці;

• зі шкідливими умовами праці.

Ці дані заносяться до Карти умов праці.

За результатами атестації складаються переліки:

• робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільги і компенсації, передбачені законодавством;

• робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких пропонується встановити пільги і компенсації за рахунок коштів підприємства;

• робочих місць з несприятливими умовами праці, на яких необхідно здійснити першочергові заходи щодо їх поліпшення.

Умови праці визначаються певними критеріями факторів виробничого середовища і трудового процесу

На кожному робочому місці на працездатність впливають, здебільшого, декілька факторів, а не всі, і їх вплив можна подати через інтегральну оцінку умов праці. Крім особистих факторів, вплив яких неможливо врахувати прямими показниками, а лише через показники приросту виробітку за одиницю часу в разі незмінних умов виробничого середовища і якісного стану робочої сили.