logo
Посібник Осно x

Норми первинних засобів пожежегасіння для

_____________________________________________________

(об'єкт вивчення)

№ з/п

Засоби пожежегасіння

Кількість

Застосування

1.

Вогнегасники:

а) пінні

б)вуглекислотні

в) порошкові

Після проведення практичного заняття

Студенти повинні знати

Студенти повинні вміти

ГЛОСАРІЙ

А

Аварія — пошкодження механізму, машини, пристрою, споруди під час роботи, руху.

Аерозоль — дисперсна система, що складається з дрібних твердих або рідких частинок та газового середовища, де зависли ці частинки.

Акт про нещасний випадок на виробництві — офіційний документ, що складає комісія з розслідування нещасного випадку, унаслідок якого працівник згідно з медичним висновком втратив працездатність щонайменше на один день, або виникла необхідність перевести його на іншу (легшу) роботу терміном щонайменше на один день, або в разі його смерті.

Акт санітарного обстеження — обліковий та медичний документ, в якому лікар або його помічник відображають стан об'єкта при здійсненні поточного санітарного нагляду, а також пропозиції щодо усунення порушень санітарних норм і правил.

Антипірен — речовини чи суміші, які додаються в матеріал (речовину) органічного походження для зниження його горючості.

Атмосферостійка вогнезахисна речовина — речовина, яка забезпечує в заданих інтервалах тривалий вогнезахист виробів, які постійно перебувають під впливом атмосферних факторів.

Б

Безпека — стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди.

Безпека праці — стан умов праці, за яких виключений вплив на працюючих небезпечних виробничих факторів.

Безпечна відстань — найменша допустима відстань між працюючим і джерелом небезпеки, необхідна для забезпечення безпеки працюючого.

Безпечність виробничого обладнання — властивість виробничого обладнання зберігати відповідність вимогам безпеки праці при виконанні заданих функцій в умовах, установлених нормативно-технічною документацією.

Безпечність виробничого процесу — властивість виробничого процесу зберігати відповідність вимогам безпеки праці в умовах, установлених нормативно-технічною документацією.

Безпечність промислової продукції — властивість продукції забезпечити і зберегти протягом певного терміну експлуатації рівень безпеки персоналу, людського оточення і довкілля у межах, обумовлених вимогами чинних нормативних актів та досягнутим науково-технічним рівнем.

Безпечні умови праці, безпека праці — стан умов праці, за якого вплив на працівника небезпечних і шкідливих виробничих чинників усунуто або вплив шкідливих виробничих чинників не перевищує гранично допустимих значень.

В

Важко горючий матеріал - матеріал, який під впливом вогню або високої температури спалахує, чи тліє, чи обвуглюється та далі горить, чи тліє, чи обвуглюється при наявності джерела запалювання, а після його ліквідування горіння чи тління припиняється.

Вентиляція — регульований повітряний обмін у приміщеннях, сприятливий для здоров'я людини; сукупність технічних заходів, які забезпечують такий повітряний обмін.

Види нагляду — спеціалізація в здійсненні державного нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості за галузевою ознакою, залежно від особливостей неконтролюючих галузей народного господарства або контрольованих різновидностей обладнання, робіт. Наприклад, вугільний нагляд, котлонагляд, газовий нагляд, нагляд за охороною надр.

Виконання трудових обов'язків — трудова діяльність за встановленими нормами, правилами та інструкціями.

Вимоги безпеки (праці) — вимоги, встановлені актами законодавства, нормативними і проектними документами, правилами та інструкціями, виконання яких гарантує безпечні умови праці та регламентує поведінку працівника.

Виробничий мікроклімат — поняття, яке характеризується дією таких параметрів виробничого середовища, як температура, вологість, швидкість руху повітря, інфрачервоне випромінювання навколишніх поверхонь.

Виробничий ризик — ймовірність ушкодження здоров'я працівника під час виконання ним трудових обов'язків, що обумовлена ступенем шкідливості та (або) небезпечності умов праці й науково-технічним станом виробництва.

Виникнення пожежі — сукупність процесів, що призводять до пожежі.

Випадок травмування — факт порушення природної цілісності або нормального функціонування організму людини.

Виробнича санітарія — система організаційних і технічних засобів, що попереджують або зменшують дію на працівників шкідливих виро­бничих факторів.

Виробнича травма — травма, що сталася внаслідок дії виробничих чинників.

Виробниче приміщення — замкнений простір у будівлях і спорудах, призначений для трудової діяльності людей.

Виробниче середовище — сукупність фізичних, хімічних, біологічних, соціальних та інших чинників, що діють на людину під час виконання нею трудових обов'язків.

Виробничий травматизм — явище, що характеризується сукупністю виробничих травм і нещасних випадків на виробництві.

Вібраційна хвороба — професійне захворювання, що спричинюється тривалою дією вібрації, яка передається через руки або поверхню опори тіла і характеризується розвитком агіотрофоневрозу, супроводжується іншим порушенням функцій органів і систем.

Вогнегасна речовина — речовина, яка має такі фізико-хімічні властивості, що дозволяють створити умови для припинення горіння.

Вогнезахисна речовина (суміш) — речовина (суміш), яка забезпечує вогнезахист.

Вогнезахист — зниження пожежної небезпеки матеріалів та інструкцій методом спеціальної обробки або нанесення покриття.

Вогнезахищений виріб (матеріал, конструкція) - виріб (матеріал, конструкція), знижена пожежна небезпека якого є наслідком вогнезахисту.

Вогнеперешкоджаючий пристрій — пристрій, що має вогнеперешкоджаючу здатність.

Вогнеперешкодна здатність — здатність перешкоджати поширенню горіння.

Вогнестійкість — здатність будівельних конструкцій та елементів зберігати свої несучі характеристики, а також чинити опір виникненню наскрізних отворів чи прогріванню до критичних температур і поширенню вогню. Примітка. Критичні температури встановлюються діючими методиками.

Вогнище — місце початкового виникнення пожежі.

Г

Гасіння пожежі — процес впливу сил та засобів, а також використання методів та заходів для ліквідації пожежі.

ГОСТ (галузевий стандарт) — одна з категорій стандарту; встановлюється на продукцію, що не охоплена системою державного стандарту; затверджується відповідним міністерством і відомством.

Гігієна — розділ медицини, який вивчає вплив чинників навколишнього середовища на здоров'я людини, її працездатність та тривалість життя, розробляє нормативи, вимоги і санітарні заходи, спрямовані на оздоровлення населених місць, умов життя та діяльності людини (ДСТУ 3038-95).

Гігієна праці — галузь гігієни, яка вивчає вплив трудових процесів і виробничого середовища на організм людини, розробляє гігієнічні

нормативи і санітарні заходи, спрямовані на забезпечення сприятливих і здорових умов праці, профілактику професійної та загальної захворюваності.

Гігієнічна експертиза — розгляд, вивчення експертом (спеціалістом) будь-яких матеріалів, документів, іншої інформації, що потребує спеціальних знань з метою визначення їх відповідності вимогам санітарних норм і правил (гігієнічних нормативів); це комплексне вивчення проектів, державних і відомчих актів, інвестицій, господарських та інших об'єктів на відповідність їх завданням збереження здоров'я населення, попередження можливого шкідливого впливу на нього факторів навколишнього середовища.

Гігієнічна оцінка — вивчення характеру та особливостей певного об'єкта, процесу з метою визначення їх відповідності гігієнічним вимогам з метою розробки оздоровчих і профілактичних заходів.

Гігієнічна характеристика умов праці — визначення й оцінка стану умов праці (робочого місця, виробничого середовища, трудового процесу) щодо відповідності їх державним санітарним нормам, правилам, гігієнічним нормативам.

Гігієнічне нормування — обмеження інтенсивності й тривалості дії на організм людини чинників навколишнього середовища, тобто встановлення вмісту шкідливих хімічних речовин і рівнів фізичних, біологічних і психоемоційних факторів в об'єктах навколишнього середовища, обгрунтування безпечних для людини вмістів шкідливих речовин і рівнів факторів у цих об'єктах.

Гігієнічний норматив (ГН) — це мінімальна і (або) максимальна величина (рівень) кількісного показника, що характеризує фізичний, хімічний, біологічний чинник навколишнього середовища або певне їх поєднання, комплекс, сукупність, що не справляє негативного впливу на здоров'я людини та її майбутніх поколінь. ГН обмежує умови, визнані гігієнічною наукою, допустимі для життєдіяльності людини.

Гігієнічні вимоги — комплекс вимог до об'єкта дослідження, які унемо­жливлюють прояви його шкідливого впливу на здоров'я людини та навколишнє середовище (ДСТУ 3038).

Глибокий вогнезахист — вогнезахист маси виробу, матеріалу, конструкції.

Гостра дія — найменша доза або концентрація речовини, що спричинює при одноразовій дії зміни біологічних показників на рівні цілісного організму, які виходять за межі фізіологічних пристосувальних реакцій.

Горіння - екзотермічна реакція окиснення речовини, яка супроводжується виділенням диму та (або) виникненням полум'я і (або) свічення.

Горючий матеріал — матеріал, що під впливом вогню або високої температури спалахує, чи тліє, чи обвуглюється та далі горить, чи тліє, чи обвуглюється після ліквідування джерела запалювання.

Граничнодопустиме значення шкідливого (виробничого) чинника —граничне значення величини шкідливого виробничого чинника, вплив якого на людину в разі його щоденної регламентованої тривалості не призводить до зниження працездатності і захворювання в період трудової діяльності та в подальший період життя, а також негативно не впливає на здоров'я нащадків.

Граничнодопустима концентрація (ГДК) - це максимальна кількість шкідливої речовини в одиниці об'єму або маси, яка при щоденній дії протягом необмеженого проміжку часу не викликає будь-яких хворобливих змін в організмі і негативних спадкових змін у нащадків; служить умовною, еталонною, реперною (відрахунковою) речовиною, яка визначена в лабораторних умовах; одиниця масштабу, від якої вимірюють ступінь небезпеки забруднення об'єктів навколишнього середовища.

Д

Державний санітарний нагляд (Д.с.н.) — спостереження за дотриманням державними органами, місцевими органами самоврядування, підприємствами та установами, іншими суб'єктами господарювання та громадянами санітарного законодавства, санітарних та протиепідемічних норм і правил з метою попередження, виявлення та припинення їх порушень, яке здійснюється від імені держави органами та установами санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України.

Д.с.н. попереджувальний — нагляд, що здійснюється при проектуванні, будівництві нових об'єктів промислового, житлово-комунального та культурно-побутового призначення, при їх реконструкції та зміні технологічного процесу, а також контроль за відповідністю продуктів харчування і промислових виробів санітарним нормам і вимогам.

Д.с.н. поточний — нагляд за санітарним станом населених місць і діючих об'єктів, за дотриманням на них санітарних та протиепідемічних норм і правил.

Державний нагляд за охороною праці — діяльність уповноважених державних органів і посадових осіб, що спрямована на забезпечення виконання органами виконавчої влади, суб'єктами господарювання і працівниками вимог актів законодавства та інших нормативно-правових актів про охорону праці.

Державний стандарт — одна з основних категорій стандартів; діє на всій території країни, затверджується органами влади (Держстандарт, Держбуд, Кабінет Міністрів).

Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці — правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання.

Джерело запалювання — теплова енергія, що призводить до займання.

Дільниця роботи інспектора — підприємство (група пдприємств або об'єктів), на якому (яких) інспектор здійснює нагляд.

Допустимий рівень — кількісний допустимий норматив безпечного рівня дії речовини, який виражається у вигляді концентрації (дози) за певний середній проміжок часу.

Дорожньо-транспортна пригода — подія, що сталася під час руху транспортного засобу, унаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Е

Евакуаційний вихід — вихід із будинку (споруди), безпосередньо назовні. Вихід із приміщення, що веде назовні до коридору чи сходової клітки безпосередньо через суміжне приміщення.

Евакуація людей під час пожежі — вимушений процес руху людей із зони, де можливий вплив на них небезпечних факторів пожежі.

Експертиза — висновок компетентних осіб (особи), які володіють спеціальними знаннями у відповідній галузі; дослідження спеціалістом (або групою спеціалістів) питання, що потребує спеціальних знань у будь-якій галузі науки, наприклад, медицини, техніки, мистецтва тощо з винесенням певних рекомендацій.

Є

Єдиний комплексний план оздоровчих заходів - річний план заходів щодо охорони здоров'я працюючих на підприємствах чи в установах (дітей у дошкільних закладах, школах тощо), який складається спільними зусиллями профспілкової організації, медико-санітарної частини і санітарно-епідеміологічноі станції.

Ж

Жертва пожежі — загибла людина, смерть якої перебуває в прямому причинному зв'язку з пожежею.

З

Забудовна територія — частина території міста, призначена для будівництва житлових і громадських будинків, розміщення садів, парків, бульварів та ін.

Загальна гігієна — розділ гігієни, який вивчає загальні закономірності впливу чинників навколишнього середовища на здоров'я людини та розробляє методичні підходи до їх дослідження.

Загорання - виникнення горіння під впливом джерела запалювання.

Загроза пожежі - ситуація, що склалася на об'єкті, яка характеризується ймовірністю виникнення пожежі, що перевищує нормативну.

Займання — неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем без

завдавання шкоди.

Запиленість — санітарний показник забруднення повітря, що виражається співвідношенням ваги пилу до одиниці об'єму повітря (в мг/м3).

Засіб захисту на виробництві — засіб, використання якого попереджує або зменшує дію на одного чи більше працюючих небезпечних і (або) шкідливих виробничих факторів.

Засіб захисту (працівника) — засіб, призначений для запобігання або зменшення впливу на працівника небезпечних і (або) шкідливих виробничих чинників.

Засіб індивідуального захисту — засіб, призначений для захисту однієї особи.

Засіб колективного захисту — засіб, призначений для одночасного захи­сту двох і більше осіб.

Захисне взуття — взуття, призначене для попередження або послаблен­ня дії на ноги людини травмуючих факторів.

Захисний одяг — одяг, призначений для попередження або послаблення дії на шкіру (або через шкіру) людини травмуючих факторів.

Захищена площа (об'єм) - площа (об'єм) приміщення, будівлі, споруди, яку може впевнено захистити один технічний засіб (система) пожежогасіння з виникненням пожежі в будь-якому місці.

Звітна документація - документація, що містить звітні дані.

Здоров'я - стан повного фізичного, душевного й соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороби або фізичних дефектів.

Знак безпеки праці - знак, призначений для попереджування працівників про можливу небезпеку, заборону або припис певних дій, а також для інформування про розміщення об'єктів, використання яких пов'язано із унеможливленням або зниженням наслідків дії небезпечних і (або) шкідливих виробничих чинників.

Знаки безпеки праці - знаки, призначені для попередженння працівника про можливу небезпеку, про необхідність використання відповідних засобів захисту, а також такі, що дозволяють і забороняють певні дії працюючих.

Зовнішня пожежна драбина - драбина, що призначена для підйому бойового складу пожежних підрозділів та пожежно-технічного обладнання на дахи будинків і споруд.

Зона дихання - простір у радіусі 50 см. від обличчя працівника.

Зупинка робіт (об'єктів) - припинення подальшого технологічного процесу (подальшої експлуатації об'єкта) й оформленням відповідного документу.

І

Інтоксикація - патологічний стан, обумовлений загальною дією на організм токсичних речовин або речовин екзогенного походження.

Й

Ймовірність виникнення пожежі - математична величина можливості появи необхідних і достатніх умов виникнення пожежі.

Ймовірність впливу небезпечних факторів пожежі - математична величина можливостей впливу небезпечних факторів пожежі із заздалегідь визначеними значеннями їх параметрів.

К

Категорія робіт - розмежування робіт за тяжкістю праці, напруженістю, ступенем професійної небезпеки (шкідливості).

Колір безпеки - установлений колір, призначений для привернення уваги працівника до окремих елементів виробничого обладнання і (або) будівельної конструкції, які можуть бути джерелами небезпечних і (або) шкідливих виробничих чинників, а також до засобів пожежогасіння і знаків безпеки.

Комплексне обстеження - обстеження підприємства (підприємств) групою спеціалістів різних видів нагляду і спеціалізації для всебічної перевірки стану технічної безпеки на підприємстві в цілому.

Контрольно-профілактичиа робота (контрольна діяльність) - комплексна діяльність, яка включає контроль і профілактичні заходи, направлені на попередження аварій і виробничого травматизму, раціональне використання родовищ корисних копалин і охорону надр, збереження вибухових матеріалів і правильне їх використання в народному господарстві.

Л

Лікар санітарний з охорони праці (лікар-гігієніст з гігієни праці) -спеціаліст із проблем санітарного нагляду за дотриманням на промислових, будівельних і сільськогосподарських підприємствах гігієнічних норм і правил, спрямованих на профілактику професійних захворювань, зниження захворюваності працюючих.

Ліквідація пожежі - дії, спрямовані на остаточне припинення горіння, а також на виникнення можливості його повторного виникнення.

Локалізація пожежі - дії, спрямовані на запобігання можливості подальшого поширення горіння і створення умов для його успішної ліквідації наявними силами та засобами.

М

Медичний огляд — огляд працівників спеціальною комісією лікарів з обов'язковими лабораторними, клінічними і функціональними дослідженнями з метою визначення можливості допущення до виконання конкретної роботи (до професії) за станом здоров'я.

Медичне протипоказання - наявність в організмі працівника анатомо­фізіологічних відхилень або патологічних процесів, які перешкоджають виконанню певної роботи.

Межа вогнестійкості - інтервал часу (у годинах чи хвилинах), від початку вогневого стандартного випробування зразків до виникнення одного з граничних станів елементів і конструкцій.

Примітка. Граничний стан встановлюється діючими методиками.

Мікроклімат - комплекс фізичних чинників навколишнього середовища в обмеженому просторі, який впливає на тепловий обмін організму.

Мінімальна вогнегасна концентрація засобів об'ємного гасіння - найменша концентрація засобів об'ємного гасіння в повітрі, яка забезпечує миттєве гасіння дифузійного полум'я речовини в умовах експерименту.

Н

Напруженість праці - характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на центральну нервову систему.

Небезпека — потенційне джерело шкоди.

Небезпечна зона - простір, в якому можлива дія на працівника небезпечних і (або) шкідливих виробничих факторів.

Небезпечний (виробничий) чинник — виробничий чинник, вплив якого на працівника в певних умовах призводить до травм, гострого отруєння або іншого раптового різкого погіршення здоров'я або до смерті.

Небезпечний фактор пожежі - фактор пожежі, вплив якого призводить до травми, отруєння чи загибелі людини, а також до матеріальних збитків.

Небезпечність речовини - властивість речовини при попаданні в організм людини викликати шкідливі для здоров'я ефекти в реальних умовах виробництва або використання хімічних речовин.

Негорючий матеріал - матеріал, який під впливом вогню чи високої температури не спалахує, не тліє і не обвуглюється.

Недопустимий ризик - ризик, якого сучасний рівень розвитку науки, техніки й технології дозволяє уникнути.

Непрацездатність - повна чи часткова втрата загальної або професійної працездатності внаслідок захворювання, нещасного випадку або уродженої фізичної вади.

Несприятливий чинник - причина захворювання, зміни фізіологічних, біохімічних, імунологічних, генетичних та інших показників стану організму.

Нещасний випадок - непередбачений збіг обставин і умов, за яких заподіяна шкода здоров'ю або настала смерть людини.

Нещасний випадок на виробництві — випадок дії на працівника небезпечного виробничого фактора при виконанні ним трудових обов'язків або завдань керівника робіт.

Норматив обстежень підприємств — нормативна кількість обстежень, які повинен провести інспектор на підприємстві (підприємствах) протягом встановленого періоду (місяць, тиждень тощо).

О

Облікова документація — документація, в якій ведетья облік чого-небудь.

Обстеження — проведення огляду, перевірки підприємства, дільниці, об'єкта з метою з'ясування стану безпеки праці, дотримання вимог, правил і норм технологічної безпеки, охорони праці.

Опалення — технічна система, за допомогою якої здійснюється обігрівання повітря та огорож закритих приміщень з метою підтримання певної температури.

Оперативне обстеження — обстеження об'єкта, дільниці, цеху з метою систематичної перевірки стану техніки безпеки для прийняття оперативних заходів.

Опломбування об'єкта — зупинка об'єкта (робіт) шляхом накладення пломби в такій ланці, вилучення якої не заважало б проведенню робіт з усунення виявлених порушень, але не дозволяє виконання основного технологічного процесу.

Орієнтовно-безпечний рівень дії шкідливих речовин — попередньо встановлений санітарно-гігієнічний рівень шкідливих речовин, тимчасово розрахований на основі фізико-хімічних показників гострої небезпеки для здоров'я чи життя людини.

Освітлення — використання променистої енергії, що спричинює світлове відчуття для забезпечення сприйняття та психофізіологічного комфорту людини.

Особиста гігієна — галузь гігієни, яка вивчає питання збереження та зміцнення здоров'я людини шляхом дотримання гігієнічного режиму її життя та діяльності.

Охорона здоров'я працівників — комплекс заходів, спрямованих на збе­реження здоров'я працівникам з урахуванням категорії виконування робіт та виробничого середовища.

Охорона материнства і дитинства — система державних і громадських медико-соціальних заходів, спрямованих на охорону та зміцнення здоров'я жінки, народження і виховання здорової дитини. В Україні ця система спирається на законодавство, охорону жіночої праці, праці вагітної та матері, що годує дитину, соціально-правову охорону матері та дитини, а також на широку мережу соціальних лікувально-профілактичних закладів, які надають акушерсько-гінекологічну та педіатричну допомогу.

Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

П

Перевірка виконання приписів — обстеження об'єкта, підприємства з метою контролю виконання раніше виданого припису.

Перевтома - сукупність стійких несприятливих для здоров'я працівників функціональних порушень в організмі, які виникають унаслідок накопичення стомлення.

Перегрівання - стан організму, що виникає внаслідок накопичення в ньому тепла від навколишнього середовища.

Переохолодження — стан організму, що виникає внаслідок надмірного віддавання тепла в навколишнє середовище.

Періодичний медичний огляд — медичний огляд працівників, який проводять з установленою періодичністю з метою виявлення ознак виробничо зумовлених захворювань, а також патологічних станів, що розвинулися протягом трудової діяльності та перешкоджають роботі далі за певним фахом (ДСТУ 3038).

Пестициди — хімічні речовини, які використовуються для захисту рослин від хвороб, для знищення шкідників, а також для боротьби з носіями захворювань людей і тварин; більшість пестицидів токсична для людини, їх застосування суворо регламентоване.

Підконтрольний об'єкт — виробнича технологічна установка, устаткування, виріб, що контролюється органами Державного нагляду охорони праці.

Підконтрольне підприємство — адміністративно-господарська або адміністративно-технічна одиниця, на якій застосовуються контрольовані органами Державного нагляду охорони праці об'єкти, устаткування або технологія виробництва.

План евакуації під час пожежі — документ, у якому вказано евакуаційні шляхи та виходи, визначені правила поведінки людей, а також порядок і послідовність дій обслуговуючого персоналу на об'єкті при виникненні пожежі.

План пожежогасіння об'єкта — документ, що визначає основні питання організації гасіння пожежі, яка поширилася на об'єкті.

Поверхневий вогнезахист — вогнезахист поверхні виробу, матеріалу, конструкції.

Повідомлення (оповіщення) — письмове повідомлення керівника підприємства про усунення порушень вимог, правил і норм, виявлених при обстеженні і викладених у приписах.

Повітряне середовище — компонент середовища життєдіяльності людини, що являє собою об'єм навколишнього повітря, склад і властивості якого безпосередньо впливають на фізіологічні процеси і підлягають гігієнічному нормуванню.

Пожежа — це неконтрольоване горіння поза межами спеціального вогнища. Залежно від розмірів матеріальних збитків пожежі поділяються на особливо великі, великі та інші. Не належать до пожеж випадки горіння, спричинені специфікою технологічного процесу виробництва чи умовами роботи промислових установок та агрегатів; вибухи та спалахи без наступного горіння; випадки самоспалювання, якщо це не призвело до поширення вогню.

Пожежна небезпека - можливість виникнення та (або) розвитку пожежі.

Пожежна профілактика — комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки людей, запобігання пожежі, обмеження її розповсюдження, а також створення умов для успішного гасіння пожежі.

Пожежне (вогневе) навантаження — загальний тепловий потенціал, який враховує кількість горючого матеріалу, що припадає на 1 м2 площі підлоги будинку чи споруди.

Пожежний відсік - об'єм будинку (споруди), виділений протипожежними перешкодами.

Пожежний нагляд — функція органів пожежної охорони, яка полягає у здійсненні контролю за виконанням заходів, спрямованих на забезпечення пожежної безпеки об'єктів та підвищення ефективності боротьби з пожежами.

Пожежно-оперативне обслуговування — функція пожежних підрозділів, що полягає в рятуванні людей, ліквідації пожеж та загорань, а також у підтримці пожежної техніки у стані постійної готовності.

Пожежобезпека об'єкта — стан об'єкта, за якого з регламентованою ймо­вірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі та впливу на людей небезпечних чинників пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

Показники контрольно-профілактичної роботи — числові вирази ре­зультатів контрольно-профілактичної роботи за відповідний період.

Показник пожежної небезпеки — величина, що кількісно характеризує будь-яку властивість пожежної небезпеки.

Полум'я — горіння у газовій фазі, що супроводжується випромінюванням світла та тепла.

Попередній медичний огляд — медичний огляд, який проводиться під час влаштування на роботу для визначення початкового стану здоров'я претендента та його відповідності конкретно обраній професії (ДСТУ 3038).

Попередній нагляд (попереднагляд) - нагляд за дотриманням вимог нормативно-технічної документації на період проектування, будівництва або реконструкції підприємства (об'єкта), а також на період пусконалагоджувальних робіт.

Постійне робоче місце — робоче місце, на якому працівник перебуває половину або більшу частину свого робочого часу (понад дві години безперервно).

Примітка. Якщо за цих обставин робота виконується на різних дільницях робочої зони, постійним робочим місцем вважається вся зона.

Правила пожежної безпеки — комплекс положень, які визначають порядок дотримування вимог та норм пожежної безпеки при будівництві та експлуатації об'єкта.

Працездатність - здатність людини виконувати певну роботу, яка ви­значається рівнем її фізичних і психофізіологічних можливостей, а також станом здоров'я і професійною підготовленістю.

Припис — документ, в якому викладаються виявлені порушення, терміни їх усунення і пропонуються заходи. Видається керівнику підприємства (структурного підрозділу) за підписом особи, яка проводила або керувала перевіркою.

Причина пожежі - явище чи обставини, що безпосередньо спричинюють виникнення пожежі.

Причини травмування (аварії, порушення) - недоліки конкретного виробничого процесу, виробничого обладнання і робітника, усунення яких зробило б неможливим даний випадок травмування (аварії, порушення).

Продукти горіння — речовини, що утворюються внаслідок горіння.

Промислова безпека - безпека від аварій на виробничих об'єктах і наслідків цих аварій.

Промислові отрути — речовини, що зустрічаються в процесі трудової діяльності людини як вихідні, проміжні, побічні та кінцеві продукти у вигляді газу, пари чи рідини, а також пилу, диму чи туману і які чинять шкідливий вплив на працюючих людей у випадку порушення правил техніки безпеки і гігієни праці, проникаючи в організм у кількості, що не відповідає його спадковим та набутим властивостям (у ряді випадків мова йде про чужу для організму якість зовнішньої дії).

Промислова продукція підвищеної небезпеки — машини, механізми, обладнання, технічні системи (комплекси), інші технічні засоби праці, що характеризуються підвищеним ступенем ризику виникнення аварій, пожеж, загрози життю, заподіяння шкоди здоров'ю чи майну або довкіллю.

Протидимний захист — комплекс організаційних і технічних засобів, спрямованих на запобігання впливу на людей диму, підвищеної температури та токсичних продуктів горіння.

Протипожежна перешкода — будівельна конструкція, інженерна споруда чи технічний засіб, що має нормовану межу вогнестійкості, яка перешкоджає розповсюдженню вогню з одного місця в інше.

Протипожежне водопостачання — комплекс інженерно-технічних споруд, призначених для збирання і транспортування води, зберігання її запасів та використання її для пожежогасіння.

Протипожежний режим — комплекс встановлених норм поведінки людей, правил виконання робіт та експлуатації об'єкта (виробу), спрямованих на забезпечення його пожежної безпеки.

Протипожежний стан об'єкта — стан об'єкта, що характеризується кількістю пожеж та рівнем збитків від них, кількістю загорань, а також травм, отруєнь і загиблих людей, рівнем реалізації вимог пожежної безпеки, рівнем боєготовності пожежних підрозділів та добровільних формувань, а також протипожежної агітації та пропаганди.

Протипожежні вимоги — інженерно-технічне обладнання чи організаційні заходи, спрямовані на запобігання пожежі чи її розповсюдження та гасіння. Як правило, містяться у нормативно-технічних та правових актах державного чи відомчого рівнів.

Професійна захворюваність - явище, що характеризується сукупністю професійних захворювань.

Професійна небезпека, шкідливість - небезпека, яка може виникнути під час виконання роботи та призвести до травми, хвороби або смерті.

Професійна реабілітація - поновлення професійної працездатності. Професійна хвороба, професійне захворювання - патологічний стан людини, зумовлений надмірним напруженням організму або дією шкідливого виробничого чинника під час трудової діяльності.

Професійне отруєння - отруєння, спричинене дією токсичної речовини, контакт з якою був зумовлений характером та умовами професійної діяльності.

Професійний відбір - сукупність заходів, що мають мету відбору найбільш придатних кандидатів для виконання певного виду трудової діяльності за анатомо-фізіологічними і психологічними особливостями людини, а також за станом здоров'я.

Професійні захворювання - захворювання, спричинені негативним впливом на працюючих шкідливих умов праці.

Професійні шкідливості - фактори трудового процесу та виробничого середовища, що можуть безпосередньо або опосередковано спричинити зниження працездатності або погіршення здоров'я працюючих.

Профілактика - система заходів, спрямованих на запобігання захворювань, зміцнення здоров'я і збільшення тривалості життя людини; системи соціальних, гігієнічних, виховних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на попередження захворювань шляхом усунення причин і умов, що їх викликають, а також підвищення опірності організму до шкідливого впливу факторів навколишнього середовища.

Профілактичне обслуговування - функція пожежних підрозділів чи спеціальних служб об'єкта, що полягає в забезпеченні пожежної профілактики.

Пункт припису - окрема позиція припису, що містить перелік порушень, норм, інструкцій на конкретному робочому місці (об'єкті) або перелік робочих місць об'єктів, що мають однотипні порушення.

Р

Ризик - імовірність заподіяння шкоди з урахуванням її тяжкості.

Рівень безпеки - оцінка безпеки посиланням на прийнятий ризик.

Робоча зона - визначений простір, у якому розташовано робочі місця постійного або непостійного (тимчасового) перебування працівників.

Розвиток пожежі — збільшення зони горіння та (чи) ймовірності впливу небезпечних факторів пожежі.

Розумова праця - вид трудової діяльності, який потребує переважного напруження сенсорного апарату, емоційної та психічної сфери людини і не потребує значних фізичних зусиль.

Рятування людей при пожежі - дії з евакуації людей, які не можуть самостійно залишити зону, де можливий вплив на них небезпечних факторів пожежі.

С

Самозаймання — початок горіння без впливу джерела запалювання.

Самоспалахування - самозаймання, що супроводжується появою полум'я.

Санітарна експертиза - вивчення лікарем-гігієністом певного документа (проекту, технологічного регламенту) з метою визначення його відповідності санітарному законодавству.

Санітарна характеристика умов праці - відповідність чинників вироб­ничого середовища гігієнічним вимогам та нормативам.

Санітарне законодавство - сукупність законів і підзаконних правових актів, постанов, розпоряджень, інструкцій, нормативів, виданих органами державної влади, головним державним санітарним лікарем України або органами місцевого самоврядування з питань забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, що обов'язкові для загального виконання.

Санітарні норми — офіційні документи, якими встановлюють гранично до­пустимі значення параметрів факторів навколишнього середовища з метою попередження їх шкідливого впливу на здоров'я людини.

Санітарні правила - офіційні документи, що містять вимоги до безпечної і нешкідливої для здоров'я населення діяльності підприємств, установ, споруд, обладнання та інструментів.

Санітарно-епідеміологічна служба - система установ і закладів Міністерства охорони здоров'я України та інших відомств, що здійснюють санітарний нагляд, а також система проведення санітарно-профілактичних і протиепідемічних заходів, спрямованих на захист здоров'я населення від впливу шкідливих факторів навколишнього середовища, зниження інфекційної захворюваності, поліпшення санітарних умов праці й побуту, проведення гігієнічних та епідеміологічних досліджень і експертиз. Вона включає санітарно-епідеміологічні, дезинфекційні та протичумні станції, центри здоров'я (здорового способу життя), профільні кафедри та науково-дослідні заклади гігієнічного, епідеміологічного профілю.

Санітарно-захисна зона - зона, яка відділяє промислове підприємство від території забудови міст та інших населених пунктів, у межах якої розташування будинків і споруд, а також благоустрій території регламентується санітарними нормами.

Система запобігання пожежі - комплекс організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на виключення умов виникнення пожежі.

Система протипожежного захисту - сукупність організаційних заходів, а також технічних засобів, спрямованих на запобігання впливу на людей небезпечних факторів пожежі та обмеження матеріальних збитків від неї.

Спалахування - займання, що супроводжується появою полум'я. Стомленість - суб'єктивне відчуття втоми.

Стомлення - сукупність тимчасових змін у фізіологічному і психічному стані людини, які з'являються внаслідок напруженої чи тривалої діяльності і призводять до погіршення її кількісних та якісних показників.

Ступінь вогнестійкості — нормована характеристика вогнестійкості будинків і споруд, що визначається межею вогнестійкості основних будівельних конструкцій.

Т

Техніка безпеки - система організаційних заходів і технічних засобів, які запобігають впливу на робітників небезпечних виробничих факторів.

Тимчасове робоче місце - робоче місце, на якому працівник перебуває менше половини або меншу частину (менше двох годин безперервно) тривалості і щоденної роботи (зміни).

Тління - горіння без випромінювання світла, що, як правило, розпізнається з появою диму.

Травма - пошкодження організму при зовнішньому впливі (при пораненні, ударі тощо).

Травмуючий фактор — виробничий фактор, вплив якого на працюючого призвів до травми.

Транспортний засіб — пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також такий, на якому встановлено спеціальне обладнання чи механізм.

Трудова діяльність (людини) — реалізація цільової функції, сформованої потребами суспільства, здійснювана у певній організаційно-правовій формі господарювання.

Трудове каліцтво — втрата здоров'я працівником унаслідок виробничої травми.

Тяжкість праці - характеристика трудової діяльності людини, яка визначає ступінь залученості до роботи м'язів та відображає фізіологічні витрати внаслідок фізичного навантаження (ДСТУ 3038).

У

Умови праці — сукупність параметрів, що характеризують виробниче середовище, в якому відбувається процес праці, і виробниче устаткування, за допомогою яких здійснюється цей процес.

Ф

Фізична праця — характеристика трудової діяльності людини, яка визначає ступінь залучення до роботи м'язів і відображає фізіологічні витрати внаслідок фізичного навантаження.

Фізичні фактори - фактори навколишнього середовища, до яких належать параметри макро- та мікроклімату, шум, вібрація, статична електрика, електромагнітні поля різних частот, іонізуюче випромінювання, інфра- і ультразвук, освітлення, підвищений та знижений атмосферний тиск тощо.

Х

Харчове отруєння — гострі захворювання, які виникають унаслідок вживання їжі, масивно контамінованої певними видами мікробів, або такої, що містить токсичні речовини.

Хвороба — загальне або часткове обмеження життєдіяльності організму, що обумовлене порушенням компенсаторно-пристосувальних механізмів під впливом внутрішніх факторів і характеризується порушенням нормальної життєдіяльності організму, функціональними або морфологічними змінами. Виникнення хвороби пов'язане з впливом на організм шкідливих факторів зовнішнього середовища (фізичних, хімічних, біологічних, психогенних) або внутрішніх факторів.

Хибне повідомлення — письмове повідомлення керівника підприємства про усунення порушень правил і норм технічної безпеки, достовірність якого не підтвердилась при особистій перевірці виконання припису.

Хімічні фактори - пари, гази, рідини, що містять різні хімічні сполуки. Хімічний вогнезахист — вогнезахист, що ґрунтується на хімічній взаємодії антипірену з оброблюваним матеріалом.

Ц

Цільове обстеження - обстеження підприємства, декількох цехів, об'єктів з метою детального вивчення (перевірки) окремих питань техніки безпеки або раціонального використання і охорони надр.

Ш

Шкідлива речовина — 1) речовина, що має здатність за певних умов спричинювати захворювання або відхилення в стані здоров'я;

2) у системі безпеки праці (за Державним стандартом 1.007-76) - речовина, яка при контакті з організмом людини, у випадку порушення вимог безпеки, може спричинювати виробничі травми, професійні захворювання або погіршення стану здоров'я; виявляється сучасними методами як безпосередньо в процесі праці, так і в окремі періоди життя нинішнього чи майбутнього поколінь.

Шкідливий виробничий фактор — виробничий фактор, дія якого на працюючого в певних умовах призводить до захворювання чи зниження працездатності.

Примітка. Залежно від рівня тривалості дії шкідливий виробничий фактор може стати небезпечним.

Шкідливий (виробничий) чинник — виробничий чинник, вплив якого за певних умов може призвести до захворювання, зниження працездатності і (або) негативного впливу на здоров'я нащадків.

Примітка. Залежно від кількості характеристики (рівня, концентрації тощо) і тривалості впливу шкідливий виробничий чинник може стати небезпечним.

Шкода — фізичне ушкодження і (або) збитки, заподіяні здоров'ю людей і (або) майну чи навколишньому середовищу.

Шкода від пожежі - жертви пожежі чи матеріальні втрати, що безпосередньо пов'язані з пожежею.

Шлях евакуації — шлях, що веде до евакуаційного виходу.

Шум — неприємний або небажаний звук чи сукупність звуків, що заважають сприйняттю корисних звукових сигналів, порушують тишу, чинять шкідливу або подразливу дію на організм людини, знижують його працездатність.