На умови праці безпосередньо впливають:

* речові елементи продуктивних сил — засоби праці і перш за все знаряддя, предмети праці і способи їх обробки;

* виробничі, в тому числі трудові відносини, характер і зміст праці;

* використання техніки і організація виробництва;

* режим робочого часу і відпочинку;

* підвищення кваліфікації, медичне і побутове обслуговування тощо.

Умови праці складаються з великої кількості різних елементів, які класифікуються залежно від спрямованості і характеру їх впливу на працівника, від конкретної форми прояву того чи іншого елемента.

Фактори, які визначають умови праці і впливають на здоров'я і працездатність людини поділяють на такі групи:

Ø соціально-економічні - включають законодавчу і нормативно-правову базу, що регламентує умови праці;

Ø психофізіологічні фактори - обумовлені конкретним змістом трудової діяльності, характером праці (фізичне і нервово-психічне навантаження монотонність, темп і ритм праці);

Ø санітарно-гігієнічні умови - визначають зовнішнє виробниче середовище (температура повітря, шум, вібрація, освітлення тощо), а також санітарно-побутове обслуговування на виробництві;

Ø естетичні - сприяють формуванню позитивних емоцій у працівника (архітектурне, конструкторське, художнє оформлення інтер'єру, обладнання, оснащення, виробничого одягу тощо);

Ø соціально-психологічні фактори - характеризують взаємовідносини в трудовому колективі і створюють морально-психологічний клімат.

Міжнародна організація праці виділяє десять груп факторів виробничого середовища, які впливають на працездатність людини:

Ø фізичне зусилля передбачає пересування або підтримування вантажів, зусилля натиску на предмет праці тощо. Виділяють такі його рівні: незначне, середнє, важке і дуже важке;

Ø нервова напруга визначається складністю розрахунків, високою відповідальністю, інтелектуальним навантаженням, особливими вимогами до точності, небезпекою для життя тощо. Нервова напруга може бути: незначна, середня і підвищена;

Ø темп роботи визначає кількість трудових рухів за одиницю часу. Він може бути помірним, середнім, високим;

Ø робоче положення визначається положенням тіла людини по відношенню до засобів виробництва. Розрізняють обмежене, незручне, незручно-обмежене і дуже незручне положення;

Ø монотонність роботи полягає в багаторазовості повторення одноманітних короткочасних операцій, може бути незначною, середньою і підвищеною;

Ø температура, вологість, теплове випромінювання в робочій зоні. Виділяють незначну, підвищену (знижену), середню, високу, дуже високу стадії впливу;

Ø забрудненість повітря визначається вмістом домішок у повітрі і їх впливом на організм людини. Забрудненість повітря має п'ять ступенів: незначний, середній, підвищений, сильний, дуже сильний;

Ø виробничий шум. Частота шуму визначається в герцах, сила шуму -- в децибелах. Розрізняють помірний, підвищений і сильний шум;

Ø вібрація, обертання, поштовхи на робочому місці можуть бути підвищені, сильні, дуже сильні;

Ø освітленість у робочій зоні визначається в люксах, має два рівні: недостатня і погана або осліплююча.

Перелічені фактори виробничого середовища впливають на працездатність працівника і на стан його здоров'я. Метою наукової організації праці є зменшення ступеня небезпечного впливу умов праці на людський організм, створення умов для збереження працездатності робітника і стабільно високого рівня продуктивності праці. Створення на робочих місцях за нормальних умов праці повинне йти за такими напрямами:

Ø впровадження у виробництво нової техніки, яка забезпечує збереження здоров'я людини;

Ø застосування нових прогресивних технологій, які сприяють виведенню людей з шкідливих робочих зон;

Ø впровадження сучасних засобів техніки безпеки, які забезпечують запобігання виробничого травматизму;

Ø проведення організаційних, психофізіологічних і соціальних заходів щодо оздоровлення виробничого середовища, забезпечення санітарно-гігієнічних умов, які б запобігали професіональним захворюванням;

Ø покращення естетичних умов виробництва на основі впровадження художніх елементів, що позитивно впливають на самопочуття працівника і на підвищення результативності його праці тощо.