Посібник Осно x

Тести до теми

1. Метою управління охороною праці є:

а) організація навчання, перевірки знань і проведення інструктажу з питань охорони праці для всіх працівників під час прийняття на роботу і в процесі роботи;

б) забезпечення безпеки, збереження здоров’я та працездатності людини під час трудової діяльності;

в) вживання санкцій за бездіяльність власників щодо поліпшення умов охорони праці;

г) уникнути можливих конфліктів з працівниками щодо права на пільги і компенсації, захистити права працівників на безпечні умови праці.

2. Система управління охороною праці на підприємстві (СУОПП) це:

а) сукупність взаємопов'язаних органів управління підприємством (підрозділом), які на підставі комплексу нормативно-правової документації ведуть цілеспрямовану, планомірну діяльність з метою виконання поставлених завдань з охорони праці;

б) створюється роботодавцем для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям у процесі праці;

в) створюється з метою виявлення причин і факторів незадовільного стану безпеки виробництва, які найбільше впливають на результати діяльності підприємства та на визначення заходів з поліпшення умов та охорони праці;

г) може створюватися відповідно до Закону України «Про охорону пращ» на підприємствах, в організаціях, господарствах з кількістю працюючих 50 і більше осіб незалежно від форм власності та видів господарської діяльності.

3. Об'єктом управління охороною праці є:

а) діядьність всіх працівників підприємства;

б) діяльність роботодавця, керівників структурних підрозділів, функціональних служб і всього колективу підприємства для забезпечення належних здорових і безпечних умов праці на робочих місцях, виробничих ділянках, цехах і підприємствах у цілому, попередження травматизму, профзахворювань і аварій;

в) діяльність роботодавця, для забезпечення належних здорових і безпечних умов праці на робочих місцях, виробничих ділянках, цехах і підприємствах у цілому, попередження травматизму, профзахворювань і аварій;

г) діяльність керівників структурних підрозділів, функціональних служб підприємства для забезпечення належних здорових і безпечних умов праці на робочих місцях, виробничих ділянках, цехах і підприємствах у цілому, попередження травматизму, профзахворювань і аварій.

4. Управління охороною праці здійснюють:

а) на підприємстві – керівники цехів, виробничих дільниць, служб;

б) роботодавець;

в) на підприємстві - роботодавець в цехах, виробничих ділянках і службах - їх керівники;

г) служба охорони праці, яка підпорядковується безпосередньо директору (роботодавцю).

5. Служба охорони праці створюється:

а) керівником підприємства (підрозділу), який на підставі комплексу нормативно-правової документації ведуть цілеспрямовану, планомірну діяльність з метою виконання поставлених завдань з охорони праці;

б) з метою виявлення причин і факторів незадовільного стану безпеки виробництва, які найбільше впливають на результати діяльності підприємства та на визначення заходів з поліпшення умов та охорони праці;

в) може створюватися відповідно до Закону України «Про охорону пращ» на підприємствах, в організаціях, господарствах з кількістю працюючих 50 і більше осіб незалежно від форм власності та видів господарської діяльності;

г) роботодавцем для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям у процесі праці.

6. Служба охорони праці створюється на підприємствах з кількістю працюючих:

а) 50 і більше осіб;

б) 40 і більше осіб;

в) не більше 20- ти осіб;

г) не більше 100 осіб.

7. Громадський контроль за станом охорони праці на підприємствах здійснюють:

а) служба охорони праці підприємства;

б) профспілкові комітети, при яких створюються комісії з охорони праці;

в) комісія з нагляду за охороною праці;

г) керівник підприємства (підрозділу).

8. Контроль буває двох видів:

а) технічний, соціальний;

б) поточний, загальний;

в) технічний, поточний;

г) соціальний, загальний.

9. Перевірка нормативних умов це:

а) контроль за організаційно-технічним забезпеченням безпеки праці в підрозділах і реалізується на рівні організаторів та виконавців робіт;

б) контроль підрозділів за всіма аспектами діяльності в галузі охорони праці; управлінського, організаційного, технічного забезпечення безпеки праці; організації виконуваної профілактичної роботи, створення і додержання нормативних умов; аналіз статистики травматизму тощо, реалізується на управлінському рівні;

в) контроль умов праці на робочих місцях і дільницях, технологічних та виробничих місцях та процесів на відповідність нормативним вимогам, а саме: додержання правил та норм безпосередніми виконавцями, забезпеченість інвентарем, стану робочих місць і дільниць тощо. Він здійснюється на виконавчому рівні;

г) контроль, який передбачає поглиблену перевірку певного виду діяльності підрозділу(-ів) з охорони праці (додержання правил експлуатації вантажопідйомних машин, будівель і споруд, електричного чи іншого устаткування, забезпечення спецодягом тощо) на відповідність нормативним вимогам.

10 Комплексна перевірка перебачає:

11. На першому ступені триступеневого контролю за охороною праці:

а) контроль здійснюється майстром, механіком, уповноваженим інспектором з охорони праці, які щодня на початку зміни перевіряють готовність машин до роботи;

б) щотижня начальник цеху разом з представником комісії з охорони праці здійснюють контроль за охороною праці на своїх ділянках;

в) контроль здійснюють головний інженер, інженер з охорони праці, головний механік раз на місяць перевіряють стан засобів безпеки;

г) щомісяця керівник підприємства здійснює контроль за охороною праці на всих підрозділах підприємства.

12. На другому ступені триступеневого контролю за охороною праці:

г) щомісяця керівник підприємства здійснює контроль за охороною праці на всих підрозділах підприємства.

13. На третьому ступені триступеневого контролю за охороною праці:

г) щомісяця керівник підприємства здійснює контроль за охороною праці на всих підрозділах підприємства.

14. Комісія з питань охорони праці підприємства може створюватися:

а) відповідно до Закону України «Про охорону пращ» на підприємствах, в організаціях, господарствах з кількістю працюючих 50 і більше осіб незалежно від форм власності та видів господарської діяльності;

б) керівником підприємства (підрозділу), який на підставі комплексу нормативно-правової документації ведуть цілеспрямовану, планомірну діяльність з метою виконання поставлених завдань з охорони праці;

в) з метою виявлення причин і факторів незадовільного стану безпеки виробництва, які найбільше впливають на результати діяльності підприємства та на визначення заходів з поліпшення умов та охорони праці;

15. Процедура атестації робочих місць на кожному підприємстві повинна проводитися за ініціативою:

а) керівника служби з охорони праці підприємства;

б) керівництва;

в) представників контролюючих органів нагляду за охороною праці;

г) керівників структурних підрозділів, цехів, дільниць.

16. Основними завданнями атестації робочих місць є:

а) визначення та усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів на робочому місці, а також причин їх виникнення;

б) надати пільгові права на додаткову відпустку, пільгове пенсійне забезпечення, компенсаційні виплати або інші пільги відповідно до чинного законодавства;

в) розробити заходи спрямовані на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям у процесі праці;

г) всі відповіді вірні.

17. Всі робочі місця класифікуються за трьома групами:

а) оптимальні умови праці, допустимі умови праці, недопустимі умови праці;

б)оптимальні умови праці, неоптимальні умови праці, шкідливі і небезпечні умови праці;

в) оптимальні умови праці, неоптимальні умови праці, недопустимі умови праці;

г) оптимальні умови праці, допустимі умови праці, шкідливі і небезпечні умови праці.

18. Сигнальний червоний колір призначений для:

а) позначення протипожежних засобів та абсолютної (невідкладної) зупинки. Крім того, ним фарбують місце, обладнання та прилади, де може виникнути вогненебезпечна чи аварійна ситуація;

б) позначення небезпечних зон устаткування, низько розташованих над проходами конструкцій, виступів на підлогах, а також засобів внутрішньоцехового транспорту;

в) свідчення про безпеку, зокрема про безпеку руху;

г) призначений для фарбування проїздів, проходів, місць складування.

19. Сигнальна розмітка це:

а) знаки безпеки призначені для попередження працюючих про можливу небезпеку, про необхідність застосування відповідних засобів захисту, а також дозволяють чи забороняють певні дії працівників;

б) позначення протипожежних засобів та абсолютної (невідкладної) зупинки;

в) позначення небезпечних зон устаткування, низько розташованих над проходами конструкцій, виступів на підлогах, а також засобів внутрішньоцехового транспорту;

г) кольорове зображення з використанням сигнальних і контрастних кольорів, яке нанесено на поверхні конструкції, стіни, перила, обладнання, машини, механізми (чи їх елементи), стрічки, цепи, стовбці, стійки, загороджувальні бар’єри, щитки та ін. з ціллю позначення небезпеки, а також для вказування інформації.

20. Роботодавець зобов'язаний в разі порушення законодавства про охорону праці:

а) не відшкодовувати збитки, завдані порушенням вимог з охорони праці іншим юридичним, фізичним особам і державі, на загальних підставах, передбачених законом;

б) частково відшкодувати збитки, завдані порушенням вимог з охорони праці іншим юридичним, фізичним особам і державі, на загальних підставах, передбачених законом;

в) відшкодувати збитки, завдані порушенням вимог з охорони праці іншим юридичним, фізичним особам і державі, на загальних підставах, передбачених законом;

г) перекласти відповідальність за завдані порушенням вимог з охорони праці іншим юридичним, фізичним особам на державні органи нагляду за охороною праці.

21. Суб'єктами стимулювання щодо охорони праці можуть бути:

а) державні органи нагляду за охороною праці;

б) конкретні особи, соціальні групи, структурні підрозділи чи підприємство в цілому;

в) конкретні особи;

г) структурні підрозділи чи підприємство в цілому.

Содержание