Послідовність заповнення карти умов праці:

1.За ДСН 3.3.6.042-99 визначається категорія робіт і встановлюються оптимальні показники мікроклімату.

2.За гігієнічною класифікацією праці та іншими джерелами визначається перелік факторів умов праці на робочому місці, для яких за нормативними документами встановлюють гранично допустимий рівень або гранично допустиму концентрацію (ГДК, ГДР), які заносяться в гр. 1, 2, 3.

3.Для кожного з факторів умов праці проводиться за загальноприйнятими методиками інструментальний замір фактичного значення фактора. Для навчальних цілей фактичні значення факторів умов праці беруться з матеріалів попередньо проведеної паспортизації або з літературних джерел.

4.Визначається коефіцієнт нормозабезпеченості:

К_н = 1 ±(А_в-А_н)/А_н, (1)

де А_в - виміряне значення факторів умов праці; А_н - нормативне значення фактора.

Знак « + » ставиться для розрахунку за гранично-допустимим значенням нормативного параметру А_н; знак «—» — з мінімально допустимим значенням А_н. Результати розрахунків заносяться в гр. 5 табл. 5.1.

Гранично допустиме значення коефіцієнта нормозабезпечення повинне дорівнювати одиниці. Якщо воно більше за одиницю, то це означає, що діючий фактор умови праці вищий за гранично допустимий рівень і треба вжити заходів для зниження дії цього фактора, тим самим поліпшити умови праці.

5.Відповідно до технології виконання процесу встановлюється тривалість дії кожного фактора і результати заносяться у гр. 6 і 7 таблицю.

6.Визначається коефіцієнт небезпеки К_дф від кожного фактора умов праці і від усіх діючих факторів К. Результати підрахунків заносяться у гр. 8 і 9 табл. 1. Ці коефіцієнти обчислюються за формулами:

К_аф = К_н • Т_дф; (2)

К = К_дф/п, (3)

де Т_дф - тривалість дії фактора; п - кількість факторів умов праці.

7.3а табл. 1 встановлюється ступінь шкідливості фактора і визначається початкова та розрахункова кількість балів X та Х_фак. Розрахункова кількість балів X визначається за формулою:

Хфак = X • Т_дф (4)

Початкова і розрахункова кількість балів заносяться відповідно у гр. 10-15 табл. 5.1.

8. Визначаються фактори технічної небезпеки і результати заносяться у табл. 2.

Виявити фактори технічної небезпеки можна методом вибирання їх з карт контролю механізмів та пристроїв за показниками безпеки і контролю техніки.

9. Визначається коефіцієнт травмонебезпеки:

К_т = П_о/П_ф, (5)

Де П_о кількість небезпечних факторів; П_ф - загальна кількість факторів.

10. Розраховується коефіцієнт небезпеки на робочому місці:

Таблиця 2.Фактори технічної небезпеки

Таблиця.3. Розміри доплат до тарифної ставки або посадового окладу за працю в шкідливих умовах

Характеристика роботи	Сума балів	Розмір доплати, % до тарифної ставки або окладу
3 важкими і шкідливими умовами праці	До 2 2.1-4	4 8
	4.1-6	12
3 особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці	6.1-8 8.1-10 Більше 10	16 20 24

Крм = К + Кm, (6)

де К - сумарний коефіцієнт небезпеки від шкідливих факторів умов праці; Кm - коефіцієнт травмонебезпеки.

Коефіцієнт небезпеки на робочому місці повинен бути меншим за одиницю, якщо він більший за одиницю, треба вжити заходів щодо його зниження.

11.Визначається сумарна кількість балів за даними табл. 5.1.

12.За даними табл. 3. встановлюється розмір доплат до тарифної ставки або посадового окладу.

Далі визначається можливість підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до рекомендацій, викладених у Постанові Кабінету Міністрів України № 442 від 01.08.92 р.

Після проведення практичного заняття

Студенти повинні знати

• яка мета паспортизації санітарно-технічного стану робочих місць;

• що може бути об'єктом для проведення паспортизації;

• яка послідовність заповнення карти умов праці;

• методику складання карти умов праці;

• що зазначається в паспорті санітарно-технічного стану.

Студенти повинні вміти

• складати карту умов праці для конкретного робочого місця (згідно з

завданням).

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

Тема: Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві

Мета: навчитися практично проводити процес розслідування, кодування інформації та обліку нещасних випадків.

Забезпечення заняття:

Роздатковий матеріал: методичні вказівки до виконання практичного заняття.

ХІД РОБОТИ

1. Повторити теоретичний матеріал необхідний для проведення практичного заняття.

2. Вивчити Порядок про розслідування та облік нещасних випадків, пофесійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях та засвоїти таке:

• дія цього Положення поширюється на власників підприємств або уповноважені ними органи (роботодавці);

• осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які відповідно до законодавства уклали з роботодавцем трудовий договір (контракт) або фактично були допущені до роботи в інтересах підприємства (далі - працівники), і на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно;

• розслідування нещасних випадків (професійних захворювань), що сталися з працівниками, які перебували у відрядженні за кордоном, проводиться згідно з цим Положенням, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;

• Міноборони, МВС, СБУ, Держкомкордон, Державний департамент з питань виконання покарань, МНС встановлюють за погодженням з Держнаглядохоронпраці порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підвідомчих підприємствах, у військових частинах, підрозділах, організаціях з урахуванням вимог цього Положення щодо осіб, які не перебувають з ними у трудових відносинах;

• порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з учнями і студентами навчальних закладів під час навчально-виховного процесу, трудового і професійного навчання в навчальному закладі, визначається МОН за погодженням з Держгірпромнагляд, відповідним профспілковим органом і виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - Фонду).

3. Самостійно написати висновки до практичного заняття.