2.4. Міжнародне співробітництво у галузі охорони праці
Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці охоплює наступні основні напрямки:
вивчення, узагальнення та впровадження світового досвіду організації охорони праці, покращення умов та техніки безпеки, зокрема впровадження міжнародних стандартів системи управління охороною праці (МС СУОП);
участь у міжнародних інституціях з соціально-трудових відносин та у роботі їх органів;
одержання консультацій зарубіжних експертів та технічної допомоги у питаннях вдосконалення законодавчої та нормативної бази охорони праці;
проведення та участь у міжнародних наукових та науково – практичних конференціях та семінарах;
підготовка кадрів з охорони праці за кордоном.
Плідне співробітництво налагоджено між Україною та Міжнародною організацією праці (МОП).
МОП була заснована урядами з метою міжнародного співробітництва в справі забезпечення довгострокового миру в усьому світі й знищення соціальної несправедливості шляхом покращення умов праці. Характерною рисою організації і структури МОП є те, що представники підприємців і організацій працюючих приймають участь у роботі разом з представниками урядів різних країн. Створена в 1919 році вона стала в 1946 році першим спеціалізованим закладом ООН. МОП нараховує 175 Держав - членів. За час свого існування МОП прийняла 181 конвенцію і 190 рекомендацій по основним правам в області праці, найма та професійної підготовки, умов праці, соціального забезпечення та охорони праці. Ці документи є результатом детального обговорення відповідних питань на щорічних сесіях МОП. Законотворча діяльність МОП здійснюється шляхом розробки й реалізації конвенцій та рекомендацій, які відповідали б умовам праці, що постійно змінюються.
Конвенції та рекомендації не є актами, що автоматично з’єднують членів МОП, але уряди зобов’язані їх ураховувати своїми національними законодавчими органами. Таким чином, у МОП діє система контролю за застосуванням в Державах – членах Організації конвенцій і рекомендацій. Кожна країна, член МОП, зобов’язана подавати доповіді про застосування на своїй території ратифікованих нею конвенцій, а також інформації про стан законодавства і практики з питань, що порушуються в окремих, не ратифікованих нею конвенціях.
Україна є членом МОП з 1954 року. Із 181 конвенції, що прийняті на цей час Організацією, Україна ратифікувала 50, серед яких найважливіші нормативні акти що стосуються основоположних прав людини. За фінансової підтримки міжнародних інституцій з 1996 року в Україні реалізується проект МОП „Мобілізація підприємств і працівників на запобігання зловживанням шкідливими речовинами в країнах Центральної та Східної Європи”.
Налагоджується співробітництво в галузі охорони праці України із Європейським Союзом. Так з 1994 року було укладено угоду про партнерство й співробітництво між Україною та ЄС. Видано низку указів, постанов, спрямованих на створення необхідних правових і організаційних засад для виконання цієї угоди; затверджено Стратегію інтеграції України до ЄС. Серед зазначених заходів центральне місце відведено питанням адаптації національного законодавства до законодавства ЄС.
Наприклад: директива ЄЕС (Європейського Економічного Співтовариства) 89/391, що співвідноситься із законом України „Про охорону праці” про здійснення заходів щодо поліпшення безпеки і охорони здоров’я найманих працівників під час роботи та 89/654 „Про мінімальні вимоги безпеки і захисту здоров’я на робочих місцях”.
Перша з них організаційно та за змістом розділів підкреслює, що в умовах ринкової економіки основою відносин між головними суб’єктами – роботодавцем і працівником – є закон про створення безпечних та нешкідливих умов праці.
Друга директива містить основні вимоги з охорони праці, що мають бути враховані при організації робочих місць як у виробничих приміщеннях, так і на відкритому повітрі.
На сьогодні уряди, політики, соціальні партнери, вчені і страхові компанії більшості країн Європи – членів ЄС, приділяють зростаючу увагу пошукам шляхів, що ведуть до посилення охорони праці. Створено Європейський фонд поліпшення умов життя і праці, який є однією з організацій Європейського Союзу.
В рамках програми Tacis здійснюється робота над проектом „Сприяння у забезпечені охорони праці в Україні” (з метою підвищення рівня ефективності). Основні напрямки цього проекту включають: удосконалення нормативної бази в галузі охорони праці (ОП); створення інформаційного центру агітації та пропаганди з питань ОП; відпрацювання механізму економічних розрахунків на підприємстві, спрямованих на створення безпечних і здорових умов праці працюючим.
В рамках угоди про співробітництво в галузі охорони праці (грудень 1994 року) фахівці України разом із фахівцями інших держав СНД проводять спільну роботу щодо вдосконалення системи стандартів безпеки праці (ССБП).
- Тема 1. Предмет, структура, зміст, мета курсу „Основи охорони праці”. Соціально-економічне значення охорони праці
- Предмет, мета курсу „Основи охорони праці”
- 1.2. Зв’язок курсу з іншими дисциплінами
- 1.3. Сучасний стан охорони праці в Україні
- 1.4. Зарубіжний досвід у вирішенні проблем охорони праці у розвинених країнах
- Контрольні запитання
- Тема 2. Законодавча та нормативна база України про охорону праці План
- 2.1. Законодавчі акти, що регулюють охорону праці людини
- 2.2. Державні нормативні акти з охорони праці (днаоп)
- Граничні переміщення, підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми
- 2.4. Міжнародне співробітництво у галузі охорони праці
- Контрольні запитання
- Тема 3. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві (організації)
- 3.1. Державне управління охороною праці в Україні
- 3.1.1. Система управління охороною праці
- Охорона праці
- 3.1.2. Основотворчі принципи формування
- 3.1.4. Реформування економічного механізму
- 3.2.Організація управління охороною праці на виробництві
- 3.2.1. Система управління охороною праці (суоп)
- 3.2.2. Програма поліпшення умов, охорони і безпеки праці
- 3.2.3.Служба з охорони праці
- 3.2.4. Аудит охорони праці на підприємстві
- 3.3. Державний нагляд, відомчий, регіональний та громадський
- Тема 4. Основи фізіології та психології праці
- 4.1. Праця як основний вид діяльності людини
- 4.2. Працездатність людини, основні сучасні проблеми
- 4.3. Важкість праці
- Контрольні запитання
- Тема 5. Основи гігієни праці та виробничої санітарії
- 5.1. Виробниче середовище: сутність і основні чинники
- 5.2. Умови праці, класифікація факторів та елементів
- 5.3. Санітарне законодавство
- 5.4. Атестація робочих місць за умовами праці
- 5.5. Засоби компенсації впливу на працівників несприятливих умов праці
- Контрольні запитання
- Тема 6. Безпека праці
- 6.2. Безпека праці організації
- 6.3. Психологія безпеки
- 6.4. Технічний прогрес та безпека праці
- 6.5 Основи інформаційної технології забезпечення безпеки праці (ітзбп)
- Контрольні запитання
- Тема 7. Пожежна безпека
- 7.1. Пожежа як фактор техногенної катастрофи
- 7.2. Основні причини пожеж
- 7.3. Фактори небезпечного впливу пожеж
- Тема 8. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.
- 8.1. Загальні поняття
- 8.2.Порядок розслідування, обліку та аналізу нещасних випадків
- Особливості розслідування профзахворювнь
- Розслідування та облік аварій
- Розділ 9. Економічні аспекти охорони праці
- 9.1. Гарантії працівників на охорону праці.
- 9.2. Відшкодування власником збитків працівникам у разі ушкодження їх здоров’я.