Тема 6. Безпека праці

6.1. Основні поняття та принципи забезпечення праці.

6.2. Безпека праці організації

6.3. Психологія безпеки праці

6.4. Технічний прогрес та безпека праці

6.5. Основи інформаційної технології забезпечення безпеки праці (ІТЗБП).

Література: [6.1.-6.14].

6.1. Основні поняття та принципи забезпечення безпеки праці

Небезпека - це явища, процеси, об’єкти, які здатні за певних умов завдати шкоди здоров’ю чи життю людини як відразу, так і в майбутньому, тобто викликати небажані наслідки.

Джерела небезпеки - це сам предмет праці (на що спрямована праця); виробниче середовище (умови праці, організація виробництва з різними елементами управління); знаряддя праці (речі, за допомогою яких людина діє на предмет праці. Наприклад: машина, спеціальні пристрої, інструмент, тощо).

Небезпечний фактор - фактор, вплив якого на працівника у відповідних умовах призводить до травми або іншого раптового гострого погіршення здоров’я працюючого.

Небезпечна зона - простір, в якому можлива дія на працівника небезпечних і (або) шкідливих факторів.

Нещасний випадок - це випадок, що трактується як сукупність двох неодмінних складових: факту виконання працівником трудових обов’язків і наявності небезпечного виробничого фактора, від дії якого він власне й постраждав.

Безпека - це відсутність неприпустимого ризику, пов’язаного з можливістю ушкодження.

Безпека праці - стан умов праці, за якого відсутні фактори, що можуть викликати нещасний випадок.

Безпека умов праці - стан умов праці, за яких вплив на працівника небезпечних і шкідливих виробничих факторів виключено або дія шкідливих чинників не перевищує гранично допустимих рівнів.

Безпека виробничого процесу – здатність виробничого процесу відповідати вимогам безпеки праці під час його протікання в умовах, встановлених нормативною документацією.

Безпека виробничого устаткування – здатність устаткування зберігати безпечний стан під час виконання заданих функцій у певних умовах протягом встановленого часу.

Стандарт безпеки праці - загальні вимоги і норми безпеки по видам небезпечних та шкідливих виробничих факторів.

Принципи забезпечення безпеки праці різноманітні. По функціональному використанню їх можна класифікувати на принципи: орієнтуючі (класифікації, системності, формації та ін.), організаційні (підбір кадрів, резервування інформації, захист часом чи відстанню та ін.), керівні (контролю, плануванню, стимулюванню та ін.) та технічні (блокування, герметизація, стійкості ланки, екранування та ін).

Ці ж принципи можна класифікувати й за галузями знань на суспільно-методологічні (гуманітарні), медико-профілактичні, інженерно-технічні. Суспільно-методологічні принципи застосовуються у всіх сферах діяльності, тому вони є загальними. До них належать: орієнтуючі, організаційні та керівні принципи. Медико-профілактичні принципи включають принципи медичного освідчення, компенсації, ергономічності та ін.

Різні принципи визначають і різні засоби досягнення мети: технічні, гігієнічні, суспільні (організаційні), законодавчі, психологічні, етичні та ін.

Одна з наукових завдань безпеки праці та працеохоронного менеджменту, є виявлення за допомогою засобів пізнання загальних та окремих об’єктивних нових природно-наукових та суспільних законів, які впливають на розвиток охорони праці, отже, і на працеохоронний менеджмент. До них відносяться закони:

• закон відповідності умов середовища перебування фізіологічним та психологічним можливостям людини;

• закон переходу від простої роботи до більш складної, від вузької спеціалізації до більш широкої;

• закон переростання фізичної праці у переважно розумову;

• закон виникнення нових шкідливих та небезпечних факторів з подальшим розвитком НТП; закон старіння знання з часом та ін. (6.3;4).