5.2. Умови праці, класифікація факторів та елементів

Умови праці – це умови, які складаються в процесі праці людини – головної продуктивної сили суспільства. Вони поділяються на фактори соціально-економічного, техніко-організаційного та природно - кліматичного характеру, що суттєво впливають не тільки на здоров’я, працездатність людини та її ставлення до праці, на продуктивність праці, економічні результати виробництва, а й на рівень життя, всебічний розвиток людини як особистості.

У навчальному посібнику з економіки умови праці визначаються як сукупність взаємопов’язаних виробничих, санітарно-гігієнічних, психофізичних, естетичних і соціальних чинників конкретної праці, зумовлених розвитком продуктивних сил суспільства, що визначають стан виробничого середовища і вплив на здоров’я і працездатність людини.

Гігієнічна класифікація праці визначає умови праці як сукупність факторів та елементів трудового і виробничого середовища, де здійснюється діяльність людини.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 вересня 2001р. № 450-р „Про нову гігієнічну класифікацію праці та показники, за якими надаються пільги і компенсації працівникам, зайнятим на роботах з шкідливими, важкими та небезпечними умовами праці” впроваджена нова гігієнічна класифікація праці.

Згідно з цією класифікацією умови праці поділяються на чотири класи:

І клас – оптимальні умови – такі умови, в яких не лише зберігається здоров’я працюючих, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності на великий термін часу.

ІІ клас – допустимі умови – характеризуються рівнями факторів трудового і виробничого процесу, які не перевищують установлених гігієнічних нормативів, а можливе відтворення функціонального стану організму відновлюється за час регламентованого відпочинку.

ІІІ клас – шкідливі умови – вони за показниками перевищення гігієнічних нормативів та наслідків можливих змін в організмі працюючих поділяються на чотири ступеня:

ІV клас – небезпечні (екстремальні) умови, вплив яких протягом робочої зміни (або її частини) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення важких форм чотирьох ступенів професійних уражень та травм.

Гігієнічна класифікація праці використовується для:

• роботодавців усіх організаційно-правових форм власності;

• працівників з метою одержання повної інформації про умови праці на своїх робочих місцях;

• установ, що виконують контроль за дотриманням санітарних норм і правил;

• гігієнічних нормативів на робочих місцях, а також оцінки умов праці при атестації робочих місць;

• установ, які здійснюють медичне обслуговування працюючих;

• органів соціального і медичного страхування.

Особливу увагу слід звернути на забезпечення сприятливих умов праці, виділяючи умови праці як об’єкт управління.

Управління умовами праці – це безперервний процес здійснення організаційно-технічних, соціально-економічних та ін. заходів, спрямованих на збереження здоров’я працівників, зменшення впливу несприятливих чинників на людину. Однією з головних вимог до управління умовами праці є підхід як до системи, що стосовно соціально-економічного управління означає прийняття рішень на основі комплексного вивчення взаємозв’язку всіх елементів об’єкта, що керується.

Особливість управління умовами праці полягає в тому, що до неї входять як базові виробничі (другорядні, проміжні), так і надбудовані (третинні, що виходять на поверхню) відносини.

Умови праці на виробництві значною мірою визначаються наявністю виробничих шкідливостей.

Шкідливі умови праці за характером впливу на людину поділяються на фізичні, хімічні, біологічні та психологічні.

Залежно від характеру походження вони поділяються на три групи:

• шкідливості, пов’язані з трудовим процесом (нераціональною організацією праці);

• надмірним напруженням нервової системи; напругою органів зору, слуху; великою інтенсивністю праці тощо;

• шкідливості, пов’язані з виробничим процесом вони створюються за рахунок технічних та технологічних недоліків виробничого устаткування (промислового пилу, шуму, вібрації, хімічних речовин, випромінювання). Всі вони нормуються шляхом установлення санітарних норм, стандартів і кількісно оцінюються;

• шкідливості, пов’язані із зовнішніми обставинами праці і виробництва. Вони зумовлені недоліками загально - санітарних умов на робочому місці (нераціональним опаленням, освітленням виробничих приміщень та ін.).

Наслідком дії виробничих шкідливостей можуть бути: професійні захворювання; підвищення загальної захворюваності; зниження працездатності та продуктивності праці.