9 .2. Всесвітня організація охорони здоров’я
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) cтворена у 1946 році на Міжнародній конференції з охорони здоров’я в Нью-Йорку. Статут набув чинності 7 квітня 1948 р. (цей день відзначають як Всесвітній день здоров’я). Штаб-квартира розміщена у Женеві (Швейцарія). У ВООЗ входять 190 держав.
Метою ВООЗ є «досягнення всіма народами вищого рівня здоров’я». Основні напрямки її діяльності: боротьба з інфекційними хворобами; розробка карантинних і санітарних правил; вирішення проблем соціального характеру. ВООЗ надає допомогу в налагоджуванні системи охорони здоров’я та підготовки кадрів, у боротьбі з хворобами. У 1977 році ВООЗ поставила задачу досягнення до 2000 року усіма жителями Землі такого рівня здоров’я, який дозволив би їм вести продуктивний у соціальному й економічному плані спосіб життя. Для реалізації цієї задачі розроблено глобальну стратегію, яка потребує об’єднаних зусиль влади й народів.
Вищим органом ВООЗ, що визначає її політику, є Всесвітня асамблея охорони здоров’я, до якої входять представники усіх країн – членів організації. Вона скликається щороку. Асамблея визначає основні напрямки роботи ВООЗ, розробляє програми в галузі охорони здоров’я, розглядає звіти Виконавчої ради і генерального директора, обговорює і затверджує бюджет ВООЗ. Всесвітня асамблея може укладати угоди в межах компетенції ВООЗ.
Виконавча рада ВООЗ, яка складається з представників 31 держави, що вибираються Асамблеєю на 3 роки, збирається не рідше двох разів на рік. Виконавча рада виконує рішення Асамблеї, визначає порядок денний засідань Асамблеї, створює комітети, вживає заходи надзвичайного характеру. Адміністративним органом Виконавчої ради є Секретаріат на чолі з генеральним директором. Секретаріат підпорядковується Виконавчій раді.
У межах ВООЗ діють шість регіональних організацій: країн Європи, Східного Середземномор’я, Африки, Америки, Східної Азії, західної частини Тихого океану. Представники ВООЗ знаходяться в кожній країні – членові ВООЗ – і на місцях відповідають за діяльність ВООЗ у країнах перебування, консультують уряди щодо розробки й реалізації національних програм охорони здоров’я.
Для того, щоб подолати значні відмінності у показниках стану здоров'я, що існують між країнами Заходу і Сходу Європи, було започатковано програму «Євроздоров'я». Її мета - надати суттєву допомогу країнам Центральної та Східної Європи. Для успішного виконання цієї програми у кожній з країн, яким надається допомога, створено координаційні бюро ВООЗ.
В Україні таке бюро створили у 1994 році. Впроваджуючи програми співробітництва між Урядом України та Європейським регіональним бюро ВООЗ, представництво в Україні має наступні цілі:
координація використання технічної допомоги ВООЗ в країні;
розвиток міжнародного співробітництва в сфері охорони здоров'я із широким залученням міжнародного співтовариства, мобілізація ресурсів й оптимізація їх використання;
обмін необхідною інформацією;
ознайомлення громадськості з проблемами охорони здоров'я.
- Русаловський а. В.
- Русаловський Анатолій Вікторович
- Список скорочень
- Вступ. Загальні питання охорони праці
- В.1. Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном
- В.2. Основні розділи дисципліни «Основи охорони праці»
- В.3. Суб’єкти і об’єкти охорони праці
- В.4. Основні терміни та визначення в галузі охорони праці
- В.5. Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників
- Запитання для самоконтролю
- 1. Міжнародні норми в галузі охорони праці
- 1.1. Соціальне партнерство в охороні праці
- 1.1.1. Поняття соціального партнерства та його суб’єкти
- 1.1.2. Соціальне партнерство в Європейському Союзі
- 1.2. Соціальна відповідальність
- 1.2.1. Визначення соціальної відповідальності
- 1.2.2. Стандарт sa 8000 «Соціальна відповідальність»
- 1.2.3. Стандарт «Кодекс поведінки для електронної галузі»
- 1.2.4. Європейська модель соціальної відповідальності
- 1.3. Законодавча основа Євросоюзу з питань охорони праці
- 1.3.1. Хронологія найважливіших кроків Євросоюзу в галузі охорони праці
- 1.3.2. Охорона праці - частина соціальної політики єс
- 1.3.3. Соціальні положення основного європейського законодавства
- 1.3.4. Директиви з охорони праці
- 1.3.5. Програма дій єс з охорони праці
- 1.3.6. Рамкова директива 89/391/еес «Про введення заходів, що сприяють поліпшенню безпеки і гігієни праці працівників»
- 1.4. Трудові норми Міжнародної організації праці
- 1.4.1. Конвенції та Рекомендації моп
- 1.4.2. Декларація моп основних принципів та прав у світі праці
- 1.4.3. Тристороння Декларація принципів, що стосуються багатонаціональних корпорацій і соціальної політики
- 1.4.4. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці
- Запитання для самоконтролю
- 2. Правові основи охорони праці в Україні
- 2.1. Основні законодавчі акти з охорони праці
- 2.2. Закон України «Про охорону праці»
- 2.2.1.Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- 2.2.2. Гарантії прав громадян на охорону праці
- 2.2.3. Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій
- 2.2.4. Найважливіші надбання закону «Про охорону праці»
- 2.2.5. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- 2.3. Нормативно-правові акти з охорони праці
- 2.3.1. Структура кодування нпаоп
- 2.3.2. Реєстр нпаоп
- 2.4. Стандарти в галузі охорони праці
- 2.4.1. Система стандартів безпеки праці (ссбт)
- 2.4.2. Державні стандарти України з охорони праці
- 2.5. Нормативно-правові акти з охорони праці, що діють на підприємстві
- 2.5.1. Склад і структура нормативно-правових актів з охорони праці, що діють на підприємстві
- 2.5.2. Інструкції з охорони праці
- 2.5.3. Розробка та затвердження нормативно-правових актів з охорони праці, що діють на підприємстві
- 2.6. Фінансування охорони праці
- Запитання для самоконтролю
- 3. Державне управління охороною праці
- 3.1. Система державного управління охороною праці в Україні
- 3.2. Компетенція та повноваження органів державного управління охороною праці
- 3.2.1. Кабінет Міністрів України
- 3.2.2. Держгірпромнагляд
- 3.2.3. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади
- 3.2.4. Рада міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації
- 3.2.5. Органи місцевого самоврядування
- 3.2.6. Об'єднання підприємств
- 3.3. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
- 3.4. Державний нагляд за охороною праці
- 3.4.1. Органи державного нагляду за охороною праці
- 3.4.2. Держгірпромнагляд України
- 3.4.3. Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду
- 3.4.4. Порядок проведення державного нагляду підрозділами Держгірпромнагляду
- 3.5. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- 3.5.1. Вимоги закону «Про охорону праці» до організації громадського контролю
- 3.5.2. Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці
- 3.5.3. Обов'язки уповноважених з питань охорони праці
- 3.5.4. Права уповноважених з питань охорони праці
- Запитання для самоконтролю
- 4. Організація охорони праці на підприємстві
- 4.1. Служба охорони праці на підприємстві
- 4.1.1. Основні завдання служби охорони праці
- 4.1.2. Функції служби охорони праці
- 4.1.3. Структура і чисельності служби охорони праці
- 4.1.4. Права працівників служби охорони праці
- 4.2. Комісія з питань охорони праці підприємства
- 4.2.1. Доцільність створення Комісії
- 4.2.2. Основні завдання Комісії
- 4.2.3. Права Комісії
- 4.3. Система управління охороною праці на підприємстві
- 4.3.1. Забезпечення функціонування суоп
- 4.3.2. Побудова суоп на підприємстві
- 4.3.3. Положення про систему управління охороною праці
- 4.4. Примірний розподіл функціональних обов'язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства
- 11. Головний бухгалтер (бухгалтер):
- 4.5. Планування заходів з охорони праці
- 4.5.1. Види планування заходів з охорони праці
- 4.5.2. Контроль за станом охорони праці
- 4.5.3. Облік і аналіз показників охорони праці
- 4.6. Стимулювання діяльності з охорони праці
- Запитання для самоконтролю
- 5. Навчання з питань охорони праці
- 5.1. Навчання з питань охорони праці при прийнятті на роботу і в процесі роботи
- 5.1.1. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників
- 5.1.2. Спеціальне навчання і перевірка знань з питань охорони праці
- 5.1.3. Навчання з питань охорони праці посадових осіб
- 5.2. Вивчення основ охорони праці у навчальних закладах і під час професійного навчання працівників
- 5.3. Інструктажі з питань охорони праці
- 5.3.1. Види інструктажів
- 5.3.2. Порядок проведення інструктажів для працівників
- 5.3.3. Порядок проведення інструктажів з питань охорони праці для вихованців, учнів, студентів
- 5.4. Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи
- 5.5. Кабінети охорони праці
- Запитання для самоконтролю
- 6. Травматизм та професійні захворювання
- 6.1. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві
- 6.1.1. Обов’язки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків
- 6.1.2. Обставини, за яких проводиться розслідування
- 6.1.3. Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом
- 6.1.4. Основні документи розслідування нещасних випадків та профзахворювань
- 6.1.5. Розслідування нещасних випадків
- 6.1.6. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- 6.2. Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь
- 6.3. Розслідування та облік нещасних випадків невиробничого характеру
- 6.4. Дослідження виробничого травматизму
- 6.4.1. Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин
- 6.4.2. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань
- 6.4.3. Методи дослідження виробничого травматизму
- 6.5. Основні заходи по запобіганню травматизму та професійних захворювань
- Запитання для самоконтролю
- 7. Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві
- 7.1. Завдання страхування від нещасного випадку
- 7.2. Основні принципи страхування від нещасного випадку
- 7.2.1. Суб'єкти та об'єкти страхування
- 7.2.2. Види страхування
- 7.2.3. Страховий ризик і страховий випадок
- 7.3. Фонд соціального страхування від нещасних випадків
- 7.3.1. Правління Фонду
- 7.3.2. Виконавча дирекція Фонду
- 7.3.3. Страхові експерти з охорони праці
- 7.4. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів
- 7.4.1. Джерела фінансування Фонду
- 7.4.2. Страхові тарифи
- 7.4.3. Страхові виплати
- 7.5. Обов'язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків
- 7.5.1. Обов'язки Фонду
- 7.5.2. Права та обов'язки застрахованої особи
- 7.5.3. Права та обов'язки роботодавця як страхувальника
- 7.5.4. Вирішення спорів
- Запитання для самоконтролю
- 8. Інтегровані системи менеджменту в галузі охорони праці
- 8.1. Поняття інтегрованої системи менеджменту у сфері охорони праці
- 8.2. Елементи системи управління охороною праці (ohsas 18001:1999)
- 8.2.1. Загальні вимоги
- 8.2.2. Політика в галузі охорони праці
- 8.2.3. Планування
- 8.2.4. Впровадження і функціонування суоп
- 8.2.5. Перевірки і коригувальні дії
- 8.2.6. Аналіз з боку керівництва
- 8.3. Галузева система управління охороною праці
- 8.3.1. Мета та принципи функціонування
- 8.3.2. Організаційна структура
- 8.3.3. Функціональні задачі суопг по рівнях управління
- 8.3.4. Основні показники ефективності функціонування
- 8.4. Регіональні системи управління охороною праці
- 8.4.1. Мета та основні принципи функціонування
- 8.4.2. Служба охорони праці місцевих державних адміністрацій
- 8.4.3. Основні функції управління охороною праці в суопр
- Запитання для самоконтролю
- 9. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці
- 9 .1. Організація об’єднаних націй
- 9 .2. Всесвітня організація охорони здоров’я
- 9 .3. Міжнародна агенція з атомної енергії
- 9 .4. Міжнародна організація праці
- 9 .5. Європейський Союз
- 9 .6. Співдружність незалежних держав
- Запитання для самоконтролю
- Короткий термінологічний словник
- Перелік основних законодавчих та нормативно-правових актів (до вивчення правових та організаційних питань охорони праці)
- Література
- Русаловський Анатолій Вікторович правові та організаційні питання охорони праці
- 03115, М. Київ, вул. Львівська, 23. Тел. (044) 450-18-75, 424-40-69