logo
Вся книга Рус 2007

3.4.2. Держгірпромнагляд України

Державний комітет України з нагляду за охороною праці (Держгірпромнагляд України) є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Ця державна установа від часу свого заснування до нинішніх часів дещо змінювала свій статус та назву, ці обставини слід враховувати, оскільки офіційні посилки на нормативно-правові акти з охорони праці, інші документи містять, як правило, поточну назву цієї установи на момент затвердження документів.

В теперішній час Держгірпромнагляд в своїй діяльності керується «Положенням про Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2006 р. № 1315.

Основними завданнями Держгірпромнагляду у галузі охорони праці є:

Держгірпромнагляд відповідно до покладених на нього завдань:

1). Готує пропозиції щодо формування державної політики у сфері охорони праці;

2). Координує роботу міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, інших суб'єктів господарювання у сфері безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, промислової безпеки;

3). Розробляє за участю міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, всеукраїнських об'єднань роботодавців і професійних спілок проект Загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і контролює її виконання;

4). Здійснює державний нагляд за додержанням законодавства з охорони праці;

5). Проводить розслідування та веде облік аварій і нещасних випадків які підлягають спеціальному розслідуванню;

6). Узагальнює практику застосування законодавства з охорони праці, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення, організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства;

7). Опрацьовує і затверджує нормативно-правові акти з охорони праці;

8). Здійснює державний нагляд за діяльністю Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в частині здійснення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих чинників, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням, фінансування та виконання загальнодержавної, галузевих і регіональних Програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

9). Веде Державний реєстр нормативно-правових актів з питань охорони праці;

10). Визначає порядок проведення навчання і перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці, здійснює контроль за організацією навчання і перевірки знань зазначених осіб;

11). Організовує роботу із сертифікації засобів індивідуального захисту працівників, підготовки, атестації та сертифікації фахівців з системи управління охороною праці;

12). Погоджує навчальні плани і програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів з охорони праці;

13). Бере участь в організації експертизи проектів будівництва (реконструкції, технічного переоснащення) підприємств і виробничих об'єктів, засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працівників на їх відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці;

14). Готує пропозиції щодо вдосконалення системи обліку, державної звітності з питань, що належать до його компетенції;

15). Бере участь у підготовці міжнародних договорів України; забезпечує виконання зобов'язань України за міжнародними договорами у сфері охорони праці, здійснює міжнародне співробітництво у зазначеній сфері;

16). Формує державне замовлення на проведення науково-дослідних робіт з питань охорони праці;

17). Розглядає в установленому порядку звернення громадян з питань, що належать до його компетенції, та вживає заходів до вирішення порушених у зверненнях питань;

18). Виконує інші функції, передбачені законодавством.

Держгірпромнагляд України має право:

  1. Представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях та під час укладення міжнародних договорів;

  2. Одержувати від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій інформацію, документи та інші матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

  3. Залучати спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції;

  4. Скликати в установленому порядку наради з питань охорони праці;

  5. Утворювати за погодженням з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади комісії, експертні та робочі групи;

  6. Організовувати і провадити видавничу діяльність з метою висвітлення питань реалізації державної політики у сфері промислової безпеки, охорони праці;

  7. Заслуховувати звіти посадових осіб центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з питань промислової безпеки, охорони праці.

Рішення Держгірпромнагляду України є обов'язковими для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

Держгірпромнагляд очолює Голова, якого призначає на посаду Кабінет Міністрів України.

Для погодженого вирішення питань, обговорення найважливіших напрямів діяльності в Держгірпромнагляді утворюється колегія. Персональний склад колегії затверджує Голова Держгірпромнагляду. До складу колегії входить Голова Держгірпромнагляду (голова колегії), його заступники, керівники структурних підрозділів, інші керівні працівники Держгірпромнагляду, а також за згодою представники відповідних комітетів Верховної Ради України, органів державної влади, громадських організацій, науковці та інші особи.