1.2.2. Стандарт sa 8000 «Соціальна відповідальність»
Компанії мають можливість добровільно впроваджувати Міжнародний стандарт SAI SA8000®: 2001 «Соціальна відповідальність» (SAI - SOCIAL ACCOUNTABILITY INTERNATIONAL - Міжнародна неурядова організація «Соціальна відповідальність», заснована в 1987 р.)
Цей стандарт визначає вимоги із соціального захисту, що дозволяють компанії розробляти, підтримувати та впроваджувати політику й методи управління питаннями соціального захисту, які компанія може контролювати, а також демонструвати це зацікавленим сторонам.
Стандарт «Соціальна відповідальність» застосовує такі визначення.
Компанія ‑ організація або економічний об'єкт, що несе відповідальність за виконання вимог даного стандарту, включаючи весь персонал (наприклад, директор, керівники, адміністрація, персонал, що працює за наймом, за контрактом або іншим способом представляє компанію).
Компенсація ‑ Дія, спрямована на відшкодування збитку працівникові або колишньому працівникові, заподіяного попереднім порушенням прав працівника, передбачених стандартом SA 8000.
Зацікавлена сторона ‑ Особа або група, зацікавлені в тім, як виконується компанією соціальна політика.
Примусова праця ‑ Робота, яка виконується людиною під погрозою покарання, а не по власній волі, або яку вимагають від неї для погашення боргу.
Компанія повинна взяти на себе обов’язок дотримуватися національного законодавства, а також виконувати інші вимоги, у відношенні яких вона бере на себе зобов'язання із соціальної відповідальності. Коли яке-небудь питання регулюється національним законодавством, іншими вимогами чи даним стандартом, компанія повинна застосовувати найбільш строге положення.
Компанія, яка підтримує вимоги стандарту SA 8000 «Соціальна відповідальність», також повинна поважати принципи наступних міжнародних документів:
Конвенції МОП 29 й 105 (примусова праця);
Конвенція МОП 87 (свобода об'єднань);
Конвенція МОП 98 (право на колективний договір);
Конвенції МОП 100 та 111 (рівна оплата чоловікам і жінкам за рівноцінну роботу);
Конвенція МОП 135 (представники трудящих);
Конвенція МОП 138 і Рекомендація 146 (мінімальний вік);
Конвенція МОП 155 і Рекомендація 164 (охорона праці);
Конвенція МОП 159 (відновлення професійної працездатності і непрацездатність);
Конвенція МОП 177 (надомна робота);
Конвенція МОП 182 (найгірші форми дитячої праці);
Конвенція МОП 187 (про основи, що сприяють безпеці й гігієні праці);
Всесвітня декларація прав людини;
Конвенція ООН про права дитини;
Конвенція ООН про усунення всіх форм дискримінації жінок.
Цей стандарт SA 8000 встановлює вимоги соціальної відповідальності компанії по таким напрямкам соціального захисту:
Дитяча праця
Примусова праця
Охорона праці
Свобода об'єднань і право на колективний договір
Дискримінація
Дисциплінарні заходи
Робочий час
Заробітна платня
Системи управління
Дитяча праця
Компанія не повинна використати або підтримувати використання дитячої праці
Компанія повинна встановлювати, документувати, підтримувати й поширювати серед персоналу й інших зацікавлених сторін політикові й методи сприяння одержанню утворення дітьми відповідно до Рекомендації МОП 146 і молодими працівниками, що підпадають під місцеве законодавство про обов'язкову освіту або навчаються у школі, включаючи заходи, що виключають зайнятість дитини або молодого працівника під час занять у школі й гарантують, що загальний час, що витрачає дитина на проїзд (на роботу й у школу, з роботи й школи), шкільні заняття й роботу, не повинне перевищувати 10 годин на день.
Примусова праця
Компанія не повинна використати або підтримувати використання примусової праці й не повинна жадати від персоналу розміщення «внесків» або пред'явлення посвідчення особи після початку роботи на компанію.
Охорона праці
В галузі охорони праці встановлюються такі критерії соціальної відповідальності.
1. Компанія, з урахуванням специфіки галузі промисловості, у якій вона працює, і певних чинників небезпеки, повинна забезпечити безпечні умови праці й вживати відповідних заходів для запобігання нещасних випадків і збитку здоров'ю, що є наслідком роботи або відбуваються в її процесі, шляхом скорочення, у можливих межах, чинників небезпеки, характерних для виробничого середовища.
2. Компанія повинна призначити представника вищого керівництва, відповідального за охорону праці персоналу й виконання положень даного стандарту SA 8000, що стосується охорони праці.
3. Компанія повинна надавати персоналу, включаючи новий персонал, регулярне і таке, що документується, навчання з техніки безпеки та охорони праці.
4. Компанія повинна організовувати системи, що дозволяють виявляти й запобігати потенційні погрози здоров'ю й безпеці всього персоналу.
5. Компанія повинна надавати всьому персоналові для використання чисті туалетні кімнати, доступ до питної води, а також, при необхідності, санітарні умови для зберігання продовольства.
6. Компанія повинна забезпечувати чистоту й безпеку надаваних персоналу місць відпочинку, а також їхню відповідність основним потребам персоналу.
Свобода об'єднань і право на колективний договір
Компанія повинна поважати право персоналу утворювати професійні спілки за своїм вибором і брати участь у колективних договорах. Представники такого персоналу не будуть піддаватися дискримінації й будуть мати доступ до своїх колег на робочому місці.
Дискримінація
Компанія не повинна застосовувати або підтримувати дискримінацію при найманні на роботу, оплаті, наданні доступу до навчання, підвищенні в посаді, звільненні або виході на пенсію на основі раси, національної приналежності, віросповідання, інвалідності, підлоги, сексуальної орієнтації, приналежності до якої-небудь організації, політичних поглядів або віку.
Компанія не повинна перешкоджати здійсненню права персоналу додержуватися принципів або звичаїв або виконувати свої потреби, пов'язані з расою, національною приналежністю, віросповіданням, інвалідністю, підлогою, сексуальною орієнтацією, приналежністю до якої-небудь організації або політичними поглядами.
Компанія не повинна допускати поводження, включаючи жести, вирази й фізичні контакти, що є загрозливими, образливими, експлуатуючими або такими, що примушують до сексуальних відносин.
Дисциплінарні заходи
Компанія не повинна використати або підтримувати тілесні покарання, психологічне або фізичне насильство або словесні образи.
Робочий час
Компанія повинна дотримувати відповідних законів і промислових стандартів, що визначають годинники роботи. Стандартний робочий тиждень повинна визначатися законодавством, але не повинна на регулярній основі перевищувати 48 годин. Персонал повинен мати, принаймні , один вихідний день за кожен семиденний період. Вся понаднормова робота повинна оплачуватися в розмірі вище звичайного й у жодному разі не повинна перевищувати 12 годин на працівника в тиждень.
Заробітна платня
Компанія повинна гарантувати, що заробітна плата за стандартний тиждень, принаймні, відповідає мінімальним правовим або промисловим стандартам і достатня для забезпечення основних потреб персоналу й дискреційного доходу.
Відрахування із заробітної плати не застосовуються як дисциплінарний захід. Компанія надає працівникам регулярне й докладне обґрунтування складу заробітної плати й виплат. Компанія також повинна гарантувати, що заробітна платня та інші виплати виплачуються в повній відповідності з усіма законами й що гроші виплачуються готівкою або чеком за вибором працівників.
Системи управління
Вище керівництво повинне визначати політику компанії в галузі соціального захисту й умов праці таким чином, щоб вона:
a). включала зобов'язання по виконанню всіх вимог даного стандарту;
b). включала зобов'язання по виконанню національних та інших законів, інших вимог, на які погоджується компанія, а також зобов'язання по дотриманню міжнародних інструментів та їхньої інтерпретації;
c). включала зобов'язання по безперервному поліпшенню;
d). ефективно документувалася, виконувалася, підтримувалася, доводила в доступній і зрозумілій формі до всього персоналу, включаючи директорів, керівників, адміністрацію, спостерігачів і персонал, що працює за наймом, за контрактом або іншим способом представляє компанію;
е). була відкрита для громадськості.
Компанія повинна надати працівникам можливість вибирати свого власного представника для взаємодії з вищим керівництвом з питань, що ставиться до даного стандарту.
Компанія повинна визначити й підтримувати відповідні процедури для оцінки й вибору постачальників/субпідрядників на основі їхньої відповідності вимогам даного стандарту SA 8000.
Компанія повинна визначати й підтримувати процедури для регулярного інформування всіх зацікавлених сторін про виконання вимог стандарту «Соціальна відповідальність».
У випадках коли це передбачено договором, компанія повинна надавати достатню інформацію та доступ до неї всіх зацікавлених сторін, що бажають перевірити, як виконуються вимоги даного стандарту; якщо це також передбачено договором, аналогічна інформація повинна також надаватися постачальниками й субпідрядниками за допомогою включення такої вимоги в контракти компанії.
- Русаловський а. В.
- Русаловський Анатолій Вікторович
- Список скорочень
- Вступ. Загальні питання охорони праці
- В.1. Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном
- В.2. Основні розділи дисципліни «Основи охорони праці»
- В.3. Суб’єкти і об’єкти охорони праці
- В.4. Основні терміни та визначення в галузі охорони праці
- В.5. Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників
- Запитання для самоконтролю
- 1. Міжнародні норми в галузі охорони праці
- 1.1. Соціальне партнерство в охороні праці
- 1.1.1. Поняття соціального партнерства та його суб’єкти
- 1.1.2. Соціальне партнерство в Європейському Союзі
- 1.2. Соціальна відповідальність
- 1.2.1. Визначення соціальної відповідальності
- 1.2.2. Стандарт sa 8000 «Соціальна відповідальність»
- 1.2.3. Стандарт «Кодекс поведінки для електронної галузі»
- 1.2.4. Європейська модель соціальної відповідальності
- 1.3. Законодавча основа Євросоюзу з питань охорони праці
- 1.3.1. Хронологія найважливіших кроків Євросоюзу в галузі охорони праці
- 1.3.2. Охорона праці - частина соціальної політики єс
- 1.3.3. Соціальні положення основного європейського законодавства
- 1.3.4. Директиви з охорони праці
- 1.3.5. Програма дій єс з охорони праці
- 1.3.6. Рамкова директива 89/391/еес «Про введення заходів, що сприяють поліпшенню безпеки і гігієни праці працівників»
- 1.4. Трудові норми Міжнародної організації праці
- 1.4.1. Конвенції та Рекомендації моп
- 1.4.2. Декларація моп основних принципів та прав у світі праці
- 1.4.3. Тристороння Декларація принципів, що стосуються багатонаціональних корпорацій і соціальної політики
- 1.4.4. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці
- Запитання для самоконтролю
- 2. Правові основи охорони праці в Україні
- 2.1. Основні законодавчі акти з охорони праці
- 2.2. Закон України «Про охорону праці»
- 2.2.1.Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- 2.2.2. Гарантії прав громадян на охорону праці
- 2.2.3. Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій
- 2.2.4. Найважливіші надбання закону «Про охорону праці»
- 2.2.5. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- 2.3. Нормативно-правові акти з охорони праці
- 2.3.1. Структура кодування нпаоп
- 2.3.2. Реєстр нпаоп
- 2.4. Стандарти в галузі охорони праці
- 2.4.1. Система стандартів безпеки праці (ссбт)
- 2.4.2. Державні стандарти України з охорони праці
- 2.5. Нормативно-правові акти з охорони праці, що діють на підприємстві
- 2.5.1. Склад і структура нормативно-правових актів з охорони праці, що діють на підприємстві
- 2.5.2. Інструкції з охорони праці
- 2.5.3. Розробка та затвердження нормативно-правових актів з охорони праці, що діють на підприємстві
- 2.6. Фінансування охорони праці
- Запитання для самоконтролю
- 3. Державне управління охороною праці
- 3.1. Система державного управління охороною праці в Україні
- 3.2. Компетенція та повноваження органів державного управління охороною праці
- 3.2.1. Кабінет Міністрів України
- 3.2.2. Держгірпромнагляд
- 3.2.3. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади
- 3.2.4. Рада міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації
- 3.2.5. Органи місцевого самоврядування
- 3.2.6. Об'єднання підприємств
- 3.3. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
- 3.4. Державний нагляд за охороною праці
- 3.4.1. Органи державного нагляду за охороною праці
- 3.4.2. Держгірпромнагляд України
- 3.4.3. Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду
- 3.4.4. Порядок проведення державного нагляду підрозділами Держгірпромнагляду
- 3.5. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- 3.5.1. Вимоги закону «Про охорону праці» до організації громадського контролю
- 3.5.2. Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці
- 3.5.3. Обов'язки уповноважених з питань охорони праці
- 3.5.4. Права уповноважених з питань охорони праці
- Запитання для самоконтролю
- 4. Організація охорони праці на підприємстві
- 4.1. Служба охорони праці на підприємстві
- 4.1.1. Основні завдання служби охорони праці
- 4.1.2. Функції служби охорони праці
- 4.1.3. Структура і чисельності служби охорони праці
- 4.1.4. Права працівників служби охорони праці
- 4.2. Комісія з питань охорони праці підприємства
- 4.2.1. Доцільність створення Комісії
- 4.2.2. Основні завдання Комісії
- 4.2.3. Права Комісії
- 4.3. Система управління охороною праці на підприємстві
- 4.3.1. Забезпечення функціонування суоп
- 4.3.2. Побудова суоп на підприємстві
- 4.3.3. Положення про систему управління охороною праці
- 4.4. Примірний розподіл функціональних обов'язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства
- 11. Головний бухгалтер (бухгалтер):
- 4.5. Планування заходів з охорони праці
- 4.5.1. Види планування заходів з охорони праці
- 4.5.2. Контроль за станом охорони праці
- 4.5.3. Облік і аналіз показників охорони праці
- 4.6. Стимулювання діяльності з охорони праці
- Запитання для самоконтролю
- 5. Навчання з питань охорони праці
- 5.1. Навчання з питань охорони праці при прийнятті на роботу і в процесі роботи
- 5.1.1. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників
- 5.1.2. Спеціальне навчання і перевірка знань з питань охорони праці
- 5.1.3. Навчання з питань охорони праці посадових осіб
- 5.2. Вивчення основ охорони праці у навчальних закладах і під час професійного навчання працівників
- 5.3. Інструктажі з питань охорони праці
- 5.3.1. Види інструктажів
- 5.3.2. Порядок проведення інструктажів для працівників
- 5.3.3. Порядок проведення інструктажів з питань охорони праці для вихованців, учнів, студентів
- 5.4. Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи
- 5.5. Кабінети охорони праці
- Запитання для самоконтролю
- 6. Травматизм та професійні захворювання
- 6.1. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві
- 6.1.1. Обов’язки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків
- 6.1.2. Обставини, за яких проводиться розслідування
- 6.1.3. Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом
- 6.1.4. Основні документи розслідування нещасних випадків та профзахворювань
- 6.1.5. Розслідування нещасних випадків
- 6.1.6. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- 6.2. Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь
- 6.3. Розслідування та облік нещасних випадків невиробничого характеру
- 6.4. Дослідження виробничого травматизму
- 6.4.1. Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин
- 6.4.2. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань
- 6.4.3. Методи дослідження виробничого травматизму
- 6.5. Основні заходи по запобіганню травматизму та професійних захворювань
- Запитання для самоконтролю
- 7. Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві
- 7.1. Завдання страхування від нещасного випадку
- 7.2. Основні принципи страхування від нещасного випадку
- 7.2.1. Суб'єкти та об'єкти страхування
- 7.2.2. Види страхування
- 7.2.3. Страховий ризик і страховий випадок
- 7.3. Фонд соціального страхування від нещасних випадків
- 7.3.1. Правління Фонду
- 7.3.2. Виконавча дирекція Фонду
- 7.3.3. Страхові експерти з охорони праці
- 7.4. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів
- 7.4.1. Джерела фінансування Фонду
- 7.4.2. Страхові тарифи
- 7.4.3. Страхові виплати
- 7.5. Обов'язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків
- 7.5.1. Обов'язки Фонду
- 7.5.2. Права та обов'язки застрахованої особи
- 7.5.3. Права та обов'язки роботодавця як страхувальника
- 7.5.4. Вирішення спорів
- Запитання для самоконтролю
- 8. Інтегровані системи менеджменту в галузі охорони праці
- 8.1. Поняття інтегрованої системи менеджменту у сфері охорони праці
- 8.2. Елементи системи управління охороною праці (ohsas 18001:1999)
- 8.2.1. Загальні вимоги
- 8.2.2. Політика в галузі охорони праці
- 8.2.3. Планування
- 8.2.4. Впровадження і функціонування суоп
- 8.2.5. Перевірки і коригувальні дії
- 8.2.6. Аналіз з боку керівництва
- 8.3. Галузева система управління охороною праці
- 8.3.1. Мета та принципи функціонування
- 8.3.2. Організаційна структура
- 8.3.3. Функціональні задачі суопг по рівнях управління
- 8.3.4. Основні показники ефективності функціонування
- 8.4. Регіональні системи управління охороною праці
- 8.4.1. Мета та основні принципи функціонування
- 8.4.2. Служба охорони праці місцевих державних адміністрацій
- 8.4.3. Основні функції управління охороною праці в суопр
- Запитання для самоконтролю
- 9. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці
- 9 .1. Організація об’єднаних націй
- 9 .2. Всесвітня організація охорони здоров’я
- 9 .3. Міжнародна агенція з атомної енергії
- 9 .4. Міжнародна організація праці
- 9 .5. Європейський Союз
- 9 .6. Співдружність незалежних держав
- Запитання для самоконтролю
- Короткий термінологічний словник
- Перелік основних законодавчих та нормативно-правових актів (до вивчення правових та організаційних питань охорони праці)
- Література
- Русаловський Анатолій Вікторович правові та організаційні питання охорони праці
- 03115, М. Київ, вул. Львівська, 23. Тел. (044) 450-18-75, 424-40-69