6.1.6. Спеціальне розслідування нещасних випадків
Спеціальному розслідуванню підлягають:
нещасні випадки із смертельними наслідками;
групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості ушкодження їх здоров'я;
випадки смерті працівників на підприємстві;
випадки зникнення працівників під час виконання трудових (посадових) обов'язків;
нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого (за рішенням органів Держгірпромнагляду).
Віднесення нещасних випадків до таких, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі до нещасних випадків з можливою інвалідністю потерпілого, здійснюється відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, що затверджується МОЗ.
Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку (далі ‑ спеціальна комісія), що призначається наказом керівника територіального органу Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства.
До складу спеціальної комісії включаються (мал.6.2):
посадова особа територіального органу Держгірпромнагляду (голова комісії);
представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань за місцезнаходженням підприємства;
представник органу, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі його відсутності ‑ місцевій держадміністрації;
керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства або інший представник роботодавця;
представник первинної організації профспілки підприємства, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки;
представник профспілкового органу вищого рівня;
представник установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, - у разі розслідування випадку гострого професійного захворювання (отруєння).
Залежно від кількості загиблих, характеру і можливих наслідків аварії до складу спеціальної комісії можуть бути включені спеціалісти МНС, представники органів охорони здоров'я та інших органів.
Роботодавець зобов'язаний забезпечити належні умови і сприяти роботі спеціальної комісії.
Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло 5 і більше осіб або травмовано 10 і більше осіб, проводиться спеціальною комісією, яка призначається наказом Держгірпромнагляду. До складу цієї комісії включаються керівники Держгірпромнагляду, органу, до сфери управління якого належить підприємство, місцевого органу виконавчої влади, виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, галузевого або територіального об'єднання профспілок, роботодавця, представники первинних організацій профспілок, членами яких є потерпілі, або уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці, якщо потерпілі не є членами профспілок, відповідного органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій (у разі необхідності), органів охорони здоров'я та інших органів.
У разі коли Кабінетом Міністрів України прийнято спеціальне рішення щодо утворення комісії з розслідування групового нещасного випадку (аварії, що призвела до нещасних випадків), головою спеціальної комісії призначається посадова особа Держгірпромнагляду, яка входить до складу комісії, утвореної Кабінетом Міністрів України.
Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10 робочих днів. У разі необхідності строк спеціального розслідування може бути продовжений органом, який призначив спеціальну комісію.
Спеціальна комісія зобов'язана:
обстежити місце, де стався нещасний випадок, одержати письмові чи усні пояснення від роботодавця і його представників, посадових осіб, працівників підприємства, потерпілого, якщо це можливо, опитати інших осіб - свідків нещасного випадку та осіб, причетних до нього;
визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;
з'ясувати обставини і причини нещасного випадку;
визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом;
установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;
зустрітися з потерпілими або членами їх сімей чи особами, які представляють їх інтереси, з метою розгляду питань щодо розв'язання соціальних проблем, які виникли внаслідок нещасного випадку, внесення пропозицій щодо їх розв'язання відповідним органам, а також дати потерпілим (членам їх сімей, особам, які представляють інтереси потерпілих) роз'яснення щодо їх прав у зв'язку з настанням нещасного випадку.
У разі потреби у проведенні лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи для встановлення причини нещасного випадку і розроблення заходів щодо запобігання подібним випадкам роботодавець зобов'язаний за рішенням спеціальної комісії утворити експертну комісію із залученням до її роботи за рахунок коштів підприємства експертів ‑ спеціалістів науково-дослідних, проектно-конструкторських, експертних та інших організацій, органів виконавчої влади та державного нагляду за охороною праці.
Під час спеціального розслідування роботодавець зобов'язаний:
зробити у разі необхідності фотознімки місця, де стався нещасний випадок, пошкоджених об'єктів, машин, механізмів, устаткування, інструменту, а також надати спеціальній комісії технічну документацію та інші необхідні матеріали;
створити належні умови для роботи спеціальної комісії, забезпечити її для цілей розслідування транспортними засобами, засобами зв'язку, службовими приміщеннями;
організувати у разі розслідування випадків гострого професійного захворювання (отруєння) медичне обстеження працівників відповідної дільниці підприємства;
забезпечити проведення необхідних лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо;
організувати друкування, тиражування і оформлення в необхідній кількості матеріалів спеціального розслідування.
Роботодавець, компенсує витрати, пов'язані з діяльністю спеціальної комісії та залучених до її роботи спеціалістів, в тому числі витрати на відрядження працівників, які є членами спеціальної комісії або залучені до її роботи.
За результатами спеціального розслідування складаються акт спеціального розслідування нещасного випадку форми Н-5, акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом форми Н-1 стосовно кожного потерпілого, або форми НПВ, якщо нещасний випадок визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом, Карта форми П-5 стосовно кожного потерпілого у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, а також оформляються інші матеріали спеціального розслідування.
Примірники актів форми Н-5, форми Н-1 (або форми НПВ) підписуються головою і всіма членами спеціальної комісії протягом п'яти днів після оформлення матеріалів спеціального розслідування.
Керівник органу Держгірпромнагляду, який призначив спеціальну комісію, повинен розглянути і затвердити примірники актів форми Н-5 та форми Н-1 (або форми НПВ) протягом доби після надходження матеріалів спеціального розслідування.
На вимогу потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, голова спеціальної комісії зобов'язаний ознайомити їх з документами, що містяться в матеріалах спеціального розслідування.
Роботодавець у п'ятиденний строк після затвердження акта форми Н-5 зобов'язаний:
видати наказ про виконання запропонованих спеціальною комісією заходів та запобігання виникненню подібних випадків;
надіслати за рахунок підприємства копії матеріалів розслідування органам прокуратури, іншим органам, представники яких брали участь у спеціальному розслідуванні, Держгірпромнагляду, Національному науково-дослідному інституту охорони праці, виконавчій дирекції Фонду, а у разі розслідування випадків гострого професійного захворювання (отруєння) ‑ установі державної санітарно-епідеміологічної служби.
Примірник затвердженого Акта форми Н-5 разом з примірником затвердженого Акта форми Н-1 (або форми НПВ), примірником Карти форми П-5 ‑ у разі гострого професійного захворювання (отруєння) надсилається, зокрема, потерпілому, членам його сім'ї або особі, яка представляє його інтереси.
- Русаловський а. В.
- Русаловський Анатолій Вікторович
- Список скорочень
- Вступ. Загальні питання охорони праці
- В.1. Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном
- В.2. Основні розділи дисципліни «Основи охорони праці»
- В.3. Суб’єкти і об’єкти охорони праці
- В.4. Основні терміни та визначення в галузі охорони праці
- В.5. Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників
- Запитання для самоконтролю
- 1. Міжнародні норми в галузі охорони праці
- 1.1. Соціальне партнерство в охороні праці
- 1.1.1. Поняття соціального партнерства та його суб’єкти
- 1.1.2. Соціальне партнерство в Європейському Союзі
- 1.2. Соціальна відповідальність
- 1.2.1. Визначення соціальної відповідальності
- 1.2.2. Стандарт sa 8000 «Соціальна відповідальність»
- 1.2.3. Стандарт «Кодекс поведінки для електронної галузі»
- 1.2.4. Європейська модель соціальної відповідальності
- 1.3. Законодавча основа Євросоюзу з питань охорони праці
- 1.3.1. Хронологія найважливіших кроків Євросоюзу в галузі охорони праці
- 1.3.2. Охорона праці - частина соціальної політики єс
- 1.3.3. Соціальні положення основного європейського законодавства
- 1.3.4. Директиви з охорони праці
- 1.3.5. Програма дій єс з охорони праці
- 1.3.6. Рамкова директива 89/391/еес «Про введення заходів, що сприяють поліпшенню безпеки і гігієни праці працівників»
- 1.4. Трудові норми Міжнародної організації праці
- 1.4.1. Конвенції та Рекомендації моп
- 1.4.2. Декларація моп основних принципів та прав у світі праці
- 1.4.3. Тристороння Декларація принципів, що стосуються багатонаціональних корпорацій і соціальної політики
- 1.4.4. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці
- Запитання для самоконтролю
- 2. Правові основи охорони праці в Україні
- 2.1. Основні законодавчі акти з охорони праці
- 2.2. Закон України «Про охорону праці»
- 2.2.1.Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- 2.2.2. Гарантії прав громадян на охорону праці
- 2.2.3. Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій
- 2.2.4. Найважливіші надбання закону «Про охорону праці»
- 2.2.5. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- 2.3. Нормативно-правові акти з охорони праці
- 2.3.1. Структура кодування нпаоп
- 2.3.2. Реєстр нпаоп
- 2.4. Стандарти в галузі охорони праці
- 2.4.1. Система стандартів безпеки праці (ссбт)
- 2.4.2. Державні стандарти України з охорони праці
- 2.5. Нормативно-правові акти з охорони праці, що діють на підприємстві
- 2.5.1. Склад і структура нормативно-правових актів з охорони праці, що діють на підприємстві
- 2.5.2. Інструкції з охорони праці
- 2.5.3. Розробка та затвердження нормативно-правових актів з охорони праці, що діють на підприємстві
- 2.6. Фінансування охорони праці
- Запитання для самоконтролю
- 3. Державне управління охороною праці
- 3.1. Система державного управління охороною праці в Україні
- 3.2. Компетенція та повноваження органів державного управління охороною праці
- 3.2.1. Кабінет Міністрів України
- 3.2.2. Держгірпромнагляд
- 3.2.3. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади
- 3.2.4. Рада міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації
- 3.2.5. Органи місцевого самоврядування
- 3.2.6. Об'єднання підприємств
- 3.3. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
- 3.4. Державний нагляд за охороною праці
- 3.4.1. Органи державного нагляду за охороною праці
- 3.4.2. Держгірпромнагляд України
- 3.4.3. Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду
- 3.4.4. Порядок проведення державного нагляду підрозділами Держгірпромнагляду
- 3.5. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- 3.5.1. Вимоги закону «Про охорону праці» до організації громадського контролю
- 3.5.2. Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці
- 3.5.3. Обов'язки уповноважених з питань охорони праці
- 3.5.4. Права уповноважених з питань охорони праці
- Запитання для самоконтролю
- 4. Організація охорони праці на підприємстві
- 4.1. Служба охорони праці на підприємстві
- 4.1.1. Основні завдання служби охорони праці
- 4.1.2. Функції служби охорони праці
- 4.1.3. Структура і чисельності служби охорони праці
- 4.1.4. Права працівників служби охорони праці
- 4.2. Комісія з питань охорони праці підприємства
- 4.2.1. Доцільність створення Комісії
- 4.2.2. Основні завдання Комісії
- 4.2.3. Права Комісії
- 4.3. Система управління охороною праці на підприємстві
- 4.3.1. Забезпечення функціонування суоп
- 4.3.2. Побудова суоп на підприємстві
- 4.3.3. Положення про систему управління охороною праці
- 4.4. Примірний розподіл функціональних обов'язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства
- 11. Головний бухгалтер (бухгалтер):
- 4.5. Планування заходів з охорони праці
- 4.5.1. Види планування заходів з охорони праці
- 4.5.2. Контроль за станом охорони праці
- 4.5.3. Облік і аналіз показників охорони праці
- 4.6. Стимулювання діяльності з охорони праці
- Запитання для самоконтролю
- 5. Навчання з питань охорони праці
- 5.1. Навчання з питань охорони праці при прийнятті на роботу і в процесі роботи
- 5.1.1. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників
- 5.1.2. Спеціальне навчання і перевірка знань з питань охорони праці
- 5.1.3. Навчання з питань охорони праці посадових осіб
- 5.2. Вивчення основ охорони праці у навчальних закладах і під час професійного навчання працівників
- 5.3. Інструктажі з питань охорони праці
- 5.3.1. Види інструктажів
- 5.3.2. Порядок проведення інструктажів для працівників
- 5.3.3. Порядок проведення інструктажів з питань охорони праці для вихованців, учнів, студентів
- 5.4. Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи
- 5.5. Кабінети охорони праці
- Запитання для самоконтролю
- 6. Травматизм та професійні захворювання
- 6.1. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві
- 6.1.1. Обов’язки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків
- 6.1.2. Обставини, за яких проводиться розслідування
- 6.1.3. Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом
- 6.1.4. Основні документи розслідування нещасних випадків та профзахворювань
- 6.1.5. Розслідування нещасних випадків
- 6.1.6. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- 6.2. Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь
- 6.3. Розслідування та облік нещасних випадків невиробничого характеру
- 6.4. Дослідження виробничого травматизму
- 6.4.1. Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин
- 6.4.2. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань
- 6.4.3. Методи дослідження виробничого травматизму
- 6.5. Основні заходи по запобіганню травматизму та професійних захворювань
- Запитання для самоконтролю
- 7. Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві
- 7.1. Завдання страхування від нещасного випадку
- 7.2. Основні принципи страхування від нещасного випадку
- 7.2.1. Суб'єкти та об'єкти страхування
- 7.2.2. Види страхування
- 7.2.3. Страховий ризик і страховий випадок
- 7.3. Фонд соціального страхування від нещасних випадків
- 7.3.1. Правління Фонду
- 7.3.2. Виконавча дирекція Фонду
- 7.3.3. Страхові експерти з охорони праці
- 7.4. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів
- 7.4.1. Джерела фінансування Фонду
- 7.4.2. Страхові тарифи
- 7.4.3. Страхові виплати
- 7.5. Обов'язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків
- 7.5.1. Обов'язки Фонду
- 7.5.2. Права та обов'язки застрахованої особи
- 7.5.3. Права та обов'язки роботодавця як страхувальника
- 7.5.4. Вирішення спорів
- Запитання для самоконтролю
- 8. Інтегровані системи менеджменту в галузі охорони праці
- 8.1. Поняття інтегрованої системи менеджменту у сфері охорони праці
- 8.2. Елементи системи управління охороною праці (ohsas 18001:1999)
- 8.2.1. Загальні вимоги
- 8.2.2. Політика в галузі охорони праці
- 8.2.3. Планування
- 8.2.4. Впровадження і функціонування суоп
- 8.2.5. Перевірки і коригувальні дії
- 8.2.6. Аналіз з боку керівництва
- 8.3. Галузева система управління охороною праці
- 8.3.1. Мета та принципи функціонування
- 8.3.2. Організаційна структура
- 8.3.3. Функціональні задачі суопг по рівнях управління
- 8.3.4. Основні показники ефективності функціонування
- 8.4. Регіональні системи управління охороною праці
- 8.4.1. Мета та основні принципи функціонування
- 8.4.2. Служба охорони праці місцевих державних адміністрацій
- 8.4.3. Основні функції управління охороною праці в суопр
- Запитання для самоконтролю
- 9. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці
- 9 .1. Організація об’єднаних націй
- 9 .2. Всесвітня організація охорони здоров’я
- 9 .3. Міжнародна агенція з атомної енергії
- 9 .4. Міжнародна організація праці
- 9 .5. Європейський Союз
- 9 .6. Співдружність незалежних держав
- Запитання для самоконтролю
- Короткий термінологічний словник
- Перелік основних законодавчих та нормативно-правових актів (до вивчення правових та організаційних питань охорони праці)
- Література
- Русаловський Анатолій Вікторович правові та організаційні питання охорони праці
- 03115, М. Київ, вул. Львівська, 23. Тел. (044) 450-18-75, 424-40-69