6.4.3. Методи дослідження виробничого травматизму
Найбільш поширеними взаємодоповнюючими методами дослідження виробничого травматизму є статистичний і монографічний. Але сьогодні все більше уваги приділяють економічному та ергономічному методам. Застосовують також інші методи дослідження виробничого травматизму.
Статистичний метод
Статистичний метод базується на аналізі статистичного матеріалу по травматизму, який накопичений па підприємстві, в регіоні або в галузі за декілька років.
Первинні дані для цього аналізу містяться в актах за формою Н-1. Статистичний аналіз дозволяє групувати нещасні випадки по статі, віку, професії, стажу роботи потерпілих, часу, місцю, типу нещасних випадків, їх причинам, характеру отриманих травм, виду обладнання тощо. Цей метод дозволяє встановити найбільш характерні види травм по окремим виробництвам, визначити причини, які спричиняють найбільшу кількість нещасних випадків, виявити небезпечні місця, розробити і провести необхідні організаційно-технічні заходи.
При проведенні статистичного аналізу для характеристики рівня виробничого травматизму на підприємстві і в галузі використовують кількісні і якісні відносні показники, засновані на вивченні первинних документів про травматизм.
Кількісний показник коефіцієнт частоти травматизму Кч розраховується на 1000 працюючих:
Кч=Н1000/С, (6.1)
де Н ‑ число нещасних випадків та професійних захворювань, що сталися на підприємстві за звітний період (наприклад, півріччя, рік) і призвели до втрати працездатності на 1 добу і більше;
С ‑ середньоспискова чисельність працюючих на підприємстві за той самий звітний період.
Тобто коефіцієнт частоти травматизму Кч - це кількість нещасних випадків або профзахворювань, які сталися у відповідний період часу, на 1000 працюючих.
Якісний показник травматизму коефіцієнт тяжкості травматизму Кт характеризує середню втрату працездатності в днях, що припадають на одного потерпілого за звітний період:
Кт=Д/Н, (6.2)
де Д - сумарне число днів непрацездатності всіх потерпілих, які втратили працездатність на добу і більше під час звітного періоду.
Коефіцієнт тяжкості - це середня тривалість непрацездатності одного потерпілого, яка виражена в робочих днях за відповідний звітний період (півріччя, рік).
Крім цих показників, застосовується показник, за яким визначається кількість втрачених через травми робочих днів, що припадають на 1000 працюючих. Його називають коефіцієнтом трудових втрат і підраховують як добуток двох вищенаведених показників:
К= Кч Кт =1000Д/С. (6.3)
Різновидами статистичного методу є груповий і топографічний методи аналізу травматизму.
Груповий метод
При груповому методі досліджуються травми конкретної групи за визначеними однорідними ознаками: часу травмування, кваліфікації; спеціальності, віку потерпілого; видам робіт; причинам нещасних випадків та інші. Це дозволяє визначити найбільш несприятливі обставини в організації робіт та фактичний стан умов праці на підприємстві або його підрозділах.
Топографічний метод
При топографічному методі нещасні випадки вивчаються на території, підприємства, на плані розташування обладнання у цеху та ін. Накопичення знаків, які позначають місця нещасних випадків, в якійсь зоні, на позначці робочого місця або обладнання характеризує підвищену небезпечність і потребує відповідних профілактичних заходів.
Монографічний метод
Монографічний метод представляє собою поглиблений аналіз небезпечних і шкідливих виробничих чинників, які властиві технологічному процесу, обладнанню, ділянці виробництва, окремим робочим місцям. Аналізуються всі обставини нещасних випадків, виконуються за необхідності відповідні дослідження та випробування. Цей метод дозволяє не тільки проаналізувати нещасні випадки, а й виявити потенційні небезпечні чинники, які існують на виробництві, що вивчається, а також використати отримані результати при проектуванні виробництва, при його модернізації та для розробки заходів з охорони праці.
Економічний метод
Економічний метод полягає в визначенні заподіяної економічної шкоди від травматизму, визначенні економічної ефективності від затрат на розробку та впровадження заходів з охорони праці. Цей метод доповнює інші методи дослідження травматизму, збагачує їх результатами економічного аналізу.
Ергономічний метод
Ергономічний метод ґрунтується на комплексному вивченні системи «людина - машина - виробниче середовище». Відомо, що кожному виду трудової діяльності відповідають визначені фізіологічні, психофізіологічні і психологічні якості людини, а також її антропометричні дані. Тому при комплексній відповідності вказаних властивостей людини до конкретної трудової діяльності можлива ефективна і безпечна робота. Порушенню цієї відповідності може бути первинною причиною нещасних випадків.
Статистичний, економічний, ергономічний методи аналізу травматизму трудомісткі, їх застосування потребує високої кваліфікації виконавців, аналізу великих об’ємів інформації із застосуванням комп’ютерів.
Існують і використовуються на практиці також інші методи дослідження травматизму.
- Русаловський а. В.
- Русаловський Анатолій Вікторович
- Список скорочень
- Вступ. Загальні питання охорони праці
- В.1. Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном
- В.2. Основні розділи дисципліни «Основи охорони праці»
- В.3. Суб’єкти і об’єкти охорони праці
- В.4. Основні терміни та визначення в галузі охорони праці
- В.5. Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників
- Запитання для самоконтролю
- 1. Міжнародні норми в галузі охорони праці
- 1.1. Соціальне партнерство в охороні праці
- 1.1.1. Поняття соціального партнерства та його суб’єкти
- 1.1.2. Соціальне партнерство в Європейському Союзі
- 1.2. Соціальна відповідальність
- 1.2.1. Визначення соціальної відповідальності
- 1.2.2. Стандарт sa 8000 «Соціальна відповідальність»
- 1.2.3. Стандарт «Кодекс поведінки для електронної галузі»
- 1.2.4. Європейська модель соціальної відповідальності
- 1.3. Законодавча основа Євросоюзу з питань охорони праці
- 1.3.1. Хронологія найважливіших кроків Євросоюзу в галузі охорони праці
- 1.3.2. Охорона праці - частина соціальної політики єс
- 1.3.3. Соціальні положення основного європейського законодавства
- 1.3.4. Директиви з охорони праці
- 1.3.5. Програма дій єс з охорони праці
- 1.3.6. Рамкова директива 89/391/еес «Про введення заходів, що сприяють поліпшенню безпеки і гігієни праці працівників»
- 1.4. Трудові норми Міжнародної організації праці
- 1.4.1. Конвенції та Рекомендації моп
- 1.4.2. Декларація моп основних принципів та прав у світі праці
- 1.4.3. Тристороння Декларація принципів, що стосуються багатонаціональних корпорацій і соціальної політики
- 1.4.4. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці
- Запитання для самоконтролю
- 2. Правові основи охорони праці в Україні
- 2.1. Основні законодавчі акти з охорони праці
- 2.2. Закон України «Про охорону праці»
- 2.2.1.Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- 2.2.2. Гарантії прав громадян на охорону праці
- 2.2.3. Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій
- 2.2.4. Найважливіші надбання закону «Про охорону праці»
- 2.2.5. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- 2.3. Нормативно-правові акти з охорони праці
- 2.3.1. Структура кодування нпаоп
- 2.3.2. Реєстр нпаоп
- 2.4. Стандарти в галузі охорони праці
- 2.4.1. Система стандартів безпеки праці (ссбт)
- 2.4.2. Державні стандарти України з охорони праці
- 2.5. Нормативно-правові акти з охорони праці, що діють на підприємстві
- 2.5.1. Склад і структура нормативно-правових актів з охорони праці, що діють на підприємстві
- 2.5.2. Інструкції з охорони праці
- 2.5.3. Розробка та затвердження нормативно-правових актів з охорони праці, що діють на підприємстві
- 2.6. Фінансування охорони праці
- Запитання для самоконтролю
- 3. Державне управління охороною праці
- 3.1. Система державного управління охороною праці в Україні
- 3.2. Компетенція та повноваження органів державного управління охороною праці
- 3.2.1. Кабінет Міністрів України
- 3.2.2. Держгірпромнагляд
- 3.2.3. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади
- 3.2.4. Рада міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації
- 3.2.5. Органи місцевого самоврядування
- 3.2.6. Об'єднання підприємств
- 3.3. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
- 3.4. Державний нагляд за охороною праці
- 3.4.1. Органи державного нагляду за охороною праці
- 3.4.2. Держгірпромнагляд України
- 3.4.3. Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду
- 3.4.4. Порядок проведення державного нагляду підрозділами Держгірпромнагляду
- 3.5. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- 3.5.1. Вимоги закону «Про охорону праці» до організації громадського контролю
- 3.5.2. Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці
- 3.5.3. Обов'язки уповноважених з питань охорони праці
- 3.5.4. Права уповноважених з питань охорони праці
- Запитання для самоконтролю
- 4. Організація охорони праці на підприємстві
- 4.1. Служба охорони праці на підприємстві
- 4.1.1. Основні завдання служби охорони праці
- 4.1.2. Функції служби охорони праці
- 4.1.3. Структура і чисельності служби охорони праці
- 4.1.4. Права працівників служби охорони праці
- 4.2. Комісія з питань охорони праці підприємства
- 4.2.1. Доцільність створення Комісії
- 4.2.2. Основні завдання Комісії
- 4.2.3. Права Комісії
- 4.3. Система управління охороною праці на підприємстві
- 4.3.1. Забезпечення функціонування суоп
- 4.3.2. Побудова суоп на підприємстві
- 4.3.3. Положення про систему управління охороною праці
- 4.4. Примірний розподіл функціональних обов'язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства
- 11. Головний бухгалтер (бухгалтер):
- 4.5. Планування заходів з охорони праці
- 4.5.1. Види планування заходів з охорони праці
- 4.5.2. Контроль за станом охорони праці
- 4.5.3. Облік і аналіз показників охорони праці
- 4.6. Стимулювання діяльності з охорони праці
- Запитання для самоконтролю
- 5. Навчання з питань охорони праці
- 5.1. Навчання з питань охорони праці при прийнятті на роботу і в процесі роботи
- 5.1.1. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників
- 5.1.2. Спеціальне навчання і перевірка знань з питань охорони праці
- 5.1.3. Навчання з питань охорони праці посадових осіб
- 5.2. Вивчення основ охорони праці у навчальних закладах і під час професійного навчання працівників
- 5.3. Інструктажі з питань охорони праці
- 5.3.1. Види інструктажів
- 5.3.2. Порядок проведення інструктажів для працівників
- 5.3.3. Порядок проведення інструктажів з питань охорони праці для вихованців, учнів, студентів
- 5.4. Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи
- 5.5. Кабінети охорони праці
- Запитання для самоконтролю
- 6. Травматизм та професійні захворювання
- 6.1. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві
- 6.1.1. Обов’язки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків
- 6.1.2. Обставини, за яких проводиться розслідування
- 6.1.3. Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом
- 6.1.4. Основні документи розслідування нещасних випадків та профзахворювань
- 6.1.5. Розслідування нещасних випадків
- 6.1.6. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- 6.2. Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь
- 6.3. Розслідування та облік нещасних випадків невиробничого характеру
- 6.4. Дослідження виробничого травматизму
- 6.4.1. Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин
- 6.4.2. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань
- 6.4.3. Методи дослідження виробничого травматизму
- 6.5. Основні заходи по запобіганню травматизму та професійних захворювань
- Запитання для самоконтролю
- 7. Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві
- 7.1. Завдання страхування від нещасного випадку
- 7.2. Основні принципи страхування від нещасного випадку
- 7.2.1. Суб'єкти та об'єкти страхування
- 7.2.2. Види страхування
- 7.2.3. Страховий ризик і страховий випадок
- 7.3. Фонд соціального страхування від нещасних випадків
- 7.3.1. Правління Фонду
- 7.3.2. Виконавча дирекція Фонду
- 7.3.3. Страхові експерти з охорони праці
- 7.4. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів
- 7.4.1. Джерела фінансування Фонду
- 7.4.2. Страхові тарифи
- 7.4.3. Страхові виплати
- 7.5. Обов'язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків
- 7.5.1. Обов'язки Фонду
- 7.5.2. Права та обов'язки застрахованої особи
- 7.5.3. Права та обов'язки роботодавця як страхувальника
- 7.5.4. Вирішення спорів
- Запитання для самоконтролю
- 8. Інтегровані системи менеджменту в галузі охорони праці
- 8.1. Поняття інтегрованої системи менеджменту у сфері охорони праці
- 8.2. Елементи системи управління охороною праці (ohsas 18001:1999)
- 8.2.1. Загальні вимоги
- 8.2.2. Політика в галузі охорони праці
- 8.2.3. Планування
- 8.2.4. Впровадження і функціонування суоп
- 8.2.5. Перевірки і коригувальні дії
- 8.2.6. Аналіз з боку керівництва
- 8.3. Галузева система управління охороною праці
- 8.3.1. Мета та принципи функціонування
- 8.3.2. Організаційна структура
- 8.3.3. Функціональні задачі суопг по рівнях управління
- 8.3.4. Основні показники ефективності функціонування
- 8.4. Регіональні системи управління охороною праці
- 8.4.1. Мета та основні принципи функціонування
- 8.4.2. Служба охорони праці місцевих державних адміністрацій
- 8.4.3. Основні функції управління охороною праці в суопр
- Запитання для самоконтролю
- 9. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці
- 9 .1. Організація об’єднаних націй
- 9 .2. Всесвітня організація охорони здоров’я
- 9 .3. Міжнародна агенція з атомної енергії
- 9 .4. Міжнародна організація праці
- 9 .5. Європейський Союз
- 9 .6. Співдружність незалежних держав
- Запитання для самоконтролю
- Короткий термінологічний словник
- Перелік основних законодавчих та нормативно-правових актів (до вивчення правових та організаційних питань охорони праці)
- Література
- Русаловський Анатолій Вікторович правові та організаційні питання охорони праці
- 03115, М. Київ, вул. Львівська, 23. Тел. (044) 450-18-75, 424-40-69