1.4.1. Конвенції та Рекомендації моп

• Міжнародна Організація Праці ‑ це спеціалізована агенція ООН, що займається поширенням соціальної справедливості й визнаних міжнародною спільнотою людських і трудових прав.

Вона була заснована в 1919 році і є єдиним збереженим донині великим результатом Версальського договору.

МОП визначає міжнародні трудові стандарти у вигляді Конвенцій і Рекомендацій, що встановлюють мінімальні стандарти основних трудових прав: свобода асоціацій, право організовуватися, колективні угоди, скасування примусової праці, рівні можливості й рівний обіг, і інші стандарти, що регулюють умови у всьому спектрі питань праці. Вона забезпечує технічну допомогу, в основному в області професійного навчання й перепідготовки, політики працевлаштування, управління працею, трудового законодавства й виробничих нормативів, умов праці, кооперативів, соціального забезпечення, статистики праці, охорони праці й виробничої гігієни. Вона допомагає розвитку незалежних організацій працівників і роботодавців і забезпечує цим організаціям послуги з навчання й консультації.

• Конвенція МОП – це міжнародне зобов’язання, яке розроблене і прийняте МОП, вона підлягає ратифікації державами-членами МОП, країна, яка ратифікувала Конвенцію, приймає на себе зобов’язання по застосуванню положень цієї Конвенції.

• Рекомендація МОП ‑ міжнародний документ, який розроблений і прийнятий МОП і розширює зміст тієї чи іншої Конвенції, Рекомендації торкаються питань, які не створюють формальних зобов’язань держав - членів МОП.

Конвенція передбачає розробку кожною державою національної політики в галузі виробничої безпеки та гігієни праці із зазначенням відповідних функцій та відповідальності державних органів, роботодавців і працівників. Рекомендація охоплює технічні аспекти такої політики.