Промислове шпигунство

Шпигунство - це цілеспрямована діяльність по збору відомостей, що цікавляться, які можуть нанести протилежній стороні певні втрати, і кваліфікується законодавчими органами протилежної сторони як злочинна.

Характерні особливості діяльності промислового шпигунства:

• Оволодіння ринками збуту.

• Підробка товарів.

• Дискредитація або усунення конкурентів.

• Перепродаж фірмових секретів.

• Зрив переговорів по контрактах.

• Шантаж окремих осіб.

• Створення умов для підготовки і проведення терористичних і диверсійних акцій.

Особливу загрозу для об'єктів економіки представляють такі підривні акції, як: постачання наперед неякісної, застарілої продукції і дії, які створюють передумови для виникнення аварій, надзвичайних ситуацій, масових отруєнь і т.п.

Із зростанням інфляції, посиленням конкуренції і соціальної напруги в світі промислове шпигунство активізується і засобів на його ведення, як правило, не жаліють. Причетними до його ведення є недержавні організації і приватні особи.

Як свідчить практика, недержавні організації, які займаються промисловим шпигунством, виявляють найбільшу зацікавленість в таких питаннях:

• маркетинг і стратегія цін;

• технічна специфікація існуючої і перспективної продукції;

• умови контрактів;

• перспективні плани розвитку виробництва;

• фінансовий стан об'єкту;

• умови продажу або злиття об'єктів;

• організаційна структура об'єкту;

• найважливіші елементи систем безпеки, кодів і процедур доступу до інформаційних мереж і центрів.

Для добування потрібної інформації вищезазначені організації користуються спеціальними формами і методами, наприклад:

• завуальовані питання фахівцям конкурента;

• обманне запрошення на роботу фахівців, які працюють у конкурента, з пропозицією заповнити тест із спеціально підібраними питаннями;

• обманні переговори з представником конкурента про придбання товарів або ліцензії і, після отримання необхідної інформації, відмова від предмету переговорів;

• безпосереднє таємне спостереження за об'єктом, яким може бути фахівець, відділ або установа;

• використання професійних агентів для отримання інформації;

• посягання на власність конкурента;

• підкуп співробітників з ключових відділів конкурента;

• засилання агентів до службовців або фахівців конкурента;

• підслуховування розмов конкурента;

• викрадання креслень, зразків, документів;

• шантаж і різноманітні способи тиску;

• незаконне отримання інформації через корумповані елементи у владних структурах.

Ведеться промислове шпигунство за допомогою різноманітних технічних засобів:

• спеціальна звукозаписна апаратура;

• прилади для зняття інформації з телефонних ліній зв'язку;

• міні-радіовкладки;

• апаратура для зняття інформації з вікон за допомогою лазерних випромінювачів;

• навідні мікрофони;

• спеціальні системи спостереження і передачі відеозображення;

• спеціальна фотоапаратура;

• прилади спостереження;

• прилади нічного бачення;

Величезна маса комерційної інформації зберігається в електронних базах даних, які також є об'єктом промислового шпигунства.

Злочинні нашарування в жорстокій боротьбі за прибуткові сфери і території країн проникають в структури влади і управління, втягують в свою діяльність державний апарат.

Найактивніше промисловим шпигунством займаються транснаціональні корпорації (ТНК). Фахівці вважають, що на сьогодні в світі не менше 55 тисяч транснаціональних корпорацій, які мають близько 170 тисяч філіалів. Триста значних транснаціональних корпорацій контролює близько 25 відсотків всіх активів, з них сто найбільших в 1990 році володіли активами на загальну суму 3,1 трильйонів доларів.

У розвідувальній діяльності транснаціональних корпорацій використовуються всі види шпигунства, починаючи з науково-технічного і кінчаючи політичним. Особливе місце в цій сфері належить зарубіжним філіалам, які володіють розвідувальною мережею "інформаторів" по всій країні перебування і колосальними фінансовими можливостями.

Окрім інформації про діяльність фірм, банків, організацій і іншого, спецслужби транснаціональних корпорацій збирають дані на видних політичних діячів, як своєї країни, так і країн, де знаходяться філіали ТНК, з метою зробити на них тиск ради своїх інтересів. З цією ж метою ведеться робота по складанню досьє на провідних фахівців і менеджерів фірм-конкурентів, а спеціальні служби крупних корпорацій ведуть пошук, вивчають і переманюють талановитих учених з різних країн.