logo
БЖД конспект лекцій

Учбове питання 3. Регіональна система управління безпекою життєдіяльності

Регіональна політика у сфері управління безпекою життєдіяльності може передбачати:

  1. Встановлення безпеки шляхом відновлення її структур (служб) на всіх рівнях держадміністрацій і підприємствах;

  2. Визначення чинників, які формують політику регіону;

  3. Визначення змісту і розвитку взаємодій, відповідно чинникам, які формують політику регіону;

  4. Відтворення взаємозв'язків між регіональною (РСУБЖ) і державною системою управління життєдіяльності;

  5. Встановлення взаємодії між суб'єктом (обласною держадміністрацією) і об'єктом (підприємствами) управління.

Регіональна політика у сфері безпеки життєдіяльності є одним з напрямів рішення проблем соціального управління на регіональному рівні.

Зміст політики дає зосереджене, концентроване уявлення про вірогідне використання шляхів і можливостей регіону, його ресурсів, кадрового і наукового потенціалу з одночасним застосуванням сучасних управлінських методів, технологій, рішень, дій з метою реалізації певних можливостей в справі соціального управління.

Встановлення відповідної регіональної політики у сфері управління безпекою життєдіяльності є визнаною необхідністю переходу до формування ринкових відносин, які мають потребу у впровадження заходів, адекватних сучасному положенню у формуванні інститутів влади і підприємницької діяльності. Основним завданням регіональної політики є розробка, встановлення сьогодення і облік прогнозу подальшого розвитку регіонального управління безпекою життєдіяльності відповідно розвитку підприємницької діяльності як взагалі в регіоні, так і безпосередньо в напрямах, які є складеній безпеці.

Зміст політики відтворюють:

а) чинники:

— стратегічні;

— соціальні;

— організаційної діяльності;

— прогнозні;

— оптимізації;

— що визначають стан невиробничого травматизму і ін.

б) склад напрямів (основних), за якими розвивається РСУБЖ:

— нормативно-законодавче забезпечення;

— організація робіт в РСУБЖ;

— освіта;

— наукове забезпечення;

— навчання і пропаганда;

— матеріально-технічне забезпечення;

— профілактичне забезпечення і інше;

в) облік взаємодій між державною і регіональною СУБЖ:

— інтеграція однієї системи в іншу;

— розробка комплексних рішень;

— уточнення змісту заходів і засобів при рішенні конкретних ситуацій, які характерні для державної і регіональної систем управління.

6.4.2. Структури органів, які реалізують регіональну систему управління безпекою життєдіяльності За діючим "Законом України про охорону роботи" і іншими, завдання з управління безпекою життєдіяльності на регіональному рівні покладені на місцеві державні адміністрації і ради народних депутатів, які:

— реалізують державну політику у області безпеки життєдіяльності;

— розробляють регіональну політику у області безпеки життєдіяльності у межах своєї компетенції відповідно державній політиці в цих напрямах;

— формують за участю профспілок програми заходів щодо питань безпеки, гігієна роботи і виробничого середовища, яка має міжгалузеве значення;

— організують з потреби регіональні аварійно-рятівні формування;

— здійснюють контроль за виконанням нормативних актів по безпеці життєдіяльності;

— складають з потреби відповідні фонди.

З метою виконання управлінських функцій місцеві органи створюють відповідні структурні підрозділи — служби охорони роботи, екологічної безпеки, цивільної оборони і інше в місцевих державних адміністраціях і міських виконавчих радах. Служба безпеки життєдіяльності є структурним підрозділом місцевого органу виконавчої влади, яка виходить за наказом голови державної адміністрації.

Свою діяльність певні служби направляють на роботу з підприємствами, установами і організаціями, які розташовані у межах відповідних територій, але, перш за все, з тими, які належать до сфери управління державної адміністрації, підприємств недержавної форми власності.

Координацію робіт певних служб, обласних, міських Київською і Севастопольською держадміністрацією здійснюють відповідні структурні підрозділи органів нагляду і Міністерства, до складу яких вони належать. Відповідно, вказані служби обласних, міських Київської і Севастопольської державних адміністрацій здійснюють методичне керівництво роботою служб районних державних адміністрацій, розглядають уявлення і погоджують призначення керівників цих служб, розглядають питання утворення регіональних фондів.

Структура служб безпеки життєдіяльності залежить від специфіки конкретного регіону — адміністративного розподілу регіону; специфічних особливостей структурних одиниць регіону; географічної і природної характеристики; наявність копалин, водосховищ, річок; насиченості підприємствами (з державною і недержавною формами власності); наявність наукового потенціалу, ВНЗ, коледжів і др.; а також відповідної інфраструктури; зв'язки і сформовані відносини, які склалося в практиці діяльності між адміністративними одиницями регіону.

З метою здійснення координації всіх робіт для забезпечення безпеки життєдіяльності населення регіонів, при обласних державних адміністраціях створеної обласної ради з питань безпеки життєдіяльності населення.

Під час рішення всіх питань, пов'язаних з управлінням безпекою життєдіяльності в регіоні, відповідні структурні підрозділи (що займаються питаннями безпеки життєдіяльності) постійно, в міру необхідності, взаємодіють з іншими підрозділами держадміністрації. Таким чином здійснюється управління і нагляд за безпечною життєдіяльністю населення в регіоні. На обласному рівні до них належать обласне територіальне управління Державного департаменту з нагляду за охороною праці, експертно-технічні центри Державного департаменту з нагляду за охороною праці, обласна державна інспекція пожежного нагляду, обласна санітарно-епідеміологічна станція, обласна державна автоінспекція, обласне управління екологічної безпеки, державна експертиза умов праці, обласна інспекція державного нагляду за станом сільськогосподарських машин, обласне статистичне управління соціального захисту населення, центр стандартизації і метрології, рятувально-водолазна станція, обласна рада профспілки і інше.