Наслідок ураження людини електричним струмом залежить від:
-
сили струму
-
часу проходження через організм
-
характер струму (постійний чи змінний)
-
напруги, частоти
-
опору тіла людини
-
шляху протікання в тілі людини
-
фізичного стану людини
-
умов навколишнього середовища
Електричний опір людини в основному визначається опором рогового шару шкіри, який можна розглядати як тонкий і недосконалий діелектрик, а м'язи і кров — як провідник. Опір шкіри залежить від площі поверхні і щільності контакту, а також від сили струму і тривалості його дії. Чим вони більші, тим менший опір шкіри (із збільшенням тривалості протікання струму збільшується нагрівання шкіри, потовиділення, в ній відбуваються електролітичні зміни). Опір шкіри також: залежить від прикладеної напруги, оскільки вже при напрузі /О—38В пробивається верхній роговий шар шкіри, вона втрачає властивості діелектрика і стає провідником — через тіло людини проходить струм. При напрузі 127—220В і вище шкіра вже майже не впливає на опір тіла. Суха шкіра має опір приблизно 100 кОм. Опір внутрішніх органів, тканин і судин значно менший (приблизно 800 Ом). При розрахунках опір тіла людини приймають за 1 кОм.
Має значення шлях струму через тіло і особливо місця входу і виходу струму. Із можливих шляхів проходження струму через тіло людини найбільш небезпечним є той, при якому вражається головний мозок (голова — руки, голова — ноги), серце і легені (руки — ноги). Але відомі випадки смертельних уражень електричним струмом, коли струм зовсім не проходив через серце, легені, а йшов, наприклад, через палець або через дві точки на гомілці. Це пояснюється існуванням на тілі людини особливо уразливих точок , які використовують при лікуванні голкотерапією.
Вплив електричного струму на організм людини залежить і від фізичного і психічного стану людини. Нездоров'я, втома, голод, сп'яніння та емоційне збудження призводять до зниження опору.
Несприятливий мікроклімат (підвищена температура, вологість, струмопровідний пил) збільшують небезпеки ураження струмом тому що волога (піт), пил знижують опір шкіри.
При ураженні електричним струмом насамперед необхідно надати потерпілому першу долікарську допомогу (див. розділ 5.2).
- 1 Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- 1.1. Безпека життєдіяльності як категорія
- 1.1.1. Наукові засади безпеки життєдіяльності
- 1.1.2. Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності
- 1.1.3. Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів
- 1.2. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності
- 1.2.2. Система «людина — життєве середовище» та її компоненти
- 1.2.3. Рівні системи «людина—життєве середовище»
- Соціальні спільноти
- 1.3. Ризик як оцінка небезпеки
- 1.3.1. Загальна оцінка та характеристика небезпек
- Категорії серйозності небезпек
- Рівні ймовірності небезпеки
- Матриця оцінки ризику
- Індекс ризику небезпеки
- 1.3.2. Концепція прийнятного (допустимого) ризику
- Стан травматизму в Україні у 1997 — 1998 роках
- 1.3.3. Управління ризиком
- 1.3.4. Якісний аналіз небезпек
- Завдання для самостійного опрацювання
- Питання для обговорення на семінарських заняттях
- 2. Людина як елемент системи «людина - життєве середовище»
- На основі набутих знань Ви повинні вміти:
- 2.1. Людина як біологічний та соціальний суб'єкт
- 2.1.1. Людина та її біологічні і соціальні ознаки
- 2.1.2. Діяльність людини
- 2.2. Середовище життєдіяльності
- 2.2.1. Природне середовище
- 2.2.2. Техносфера.
- 2.2.3. Ноосфера
- 2.2.4. Соціально-політичне середовище
- 2.3. Фізіологічні особливості організму людини
- 2.3.1. Будова і властивості аналізаторів
- 2.3.2. Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності
- Зв'язок між зоровим сприйняттям довжини хвиль і суб'єктивним відчуттям світла
- 2.3.3. Загальні уявлення про обмін речовин та енергію
- Обмін речовин і енергії в клітині
- Вітаміни і їх функції
- Значення мікроелементів для організму людини
- 2.4. Психологічні особливості людини
- 2.4.1. Значення нервової системи в життєдіяльності людини
- 2.4.2. Психіка людини і безпека життєдіяльності
- Властивості людини
- 2.4.3. Атрибути людини
- 2.4.4. Риси людини
- 2.4.5. Якості людини
- Види рухових реакцій
- 2.4.6. Емоційні якості людини
- 2.5.Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини
- 2.6. Основні положення ергономіки
- 2.7. Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров'я
- 2.7.1. Основні визначення здоров'я
- 2.7.2. Вплив негативних факторів на здоров'я людини
- Завдання для самостійного опрацювання
- 3 Небезпеки життєдіяльності у виробничій сфері та побуті. Засоби їх попередження
- 3.1. Дія шуму і вібрації на організм людини
- Вібрація впливає на
- 3.2. Іонізуючі випромінювання, радіаційна безпека 3.2.1. Основні характеристики іонізуючих випромінювань
- 3.2.2 Природні іонізуючі випромінювання
- 3.2.3. Штучні джерела іонізуючих випромінювань
- 3.2.4. Одиниці вимірювання радіоактивних випромінювань
- 3.2.5. Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- 3.2.6. Радіаційна безпека
- 3.3. Електромагнітні поля (емп) і випромінювання 3.3.1. Загальна характеристика електромагнітних полів
- 3.3.2. Вплив емп на організм людини
- Штучні джерела уф випромінювання
- 3.4. Небезпека електричного струму
- 3.4.2. Особливості впливу електричного струму на організм людини
- Наслідок ураження людини електричним струмом залежить від:
- 3.5. Хімічні і біологічні фактори небезпеки 3.5.1. Хімічні фактори небезпеки
- 3.5.2. Біологічні фактори небезпеки
- 3.6. Психофізіологічні фактори небезпеки
- 3.6.1. Фізична діяльність людини
- 3.6.2. Розумова діяльність людини
- 3.6.3. Загальна характеристика трудової діяльності
- 3.6.4. Втома
- 3.6.5. Фактори, які впливають на продуктивність праці
- 4. Небезпеки, що ведуть до надзвичайних ситуацій, та заходи зниження їх наслідків
- 4.1. Природні небезпеки
- 4.1.1. Тектонічні стихійні лиха
- 4.1.2. Топологічні стихійні лиха
- 4.1.3. Метеорологічні стихійні лиха
- 4.2. Небезпеки техногенного характеру
- 4.2.1. Антропогенний вплив на навколишнє середовище
- 4.2.2. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
- 4.2.3. Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин
- 4.2.4. Аварії на транспорті
- 4.2.5. Пожежі та вибухи
- 4.3. Соціально-політичні небезпеки
- 4.3.2. Тероризм
- 4.3.3. Екстремальні ситуації криміногенного характеру та способи їх уникнення
- 4.3.4. Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння
- 4.4. Комбіновані небезпеки
- 4.4.1. Природно-техногенні небезпеки
- 4.4.2. Природно-соціальні небезпеки
- 4.5. Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі
- 4.5.1. Забруднення атмосфери міст
- 4.5.2. Забруднення міських приміщень
- 4.5.3. Забруднення питної води в містах
- 4.5.4. Шумове, вібраційне
- 5.1. Запобігання надзвичайним ситуаціям та організація усунення їх негативних наслідків
- 5.1.2. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій
- 5.1.3. Визначення рівня надзвичайних
- 5.1.4. Організація життєзабезпечення
- 5.1.5. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- 5.2. Надання першої долікарської допомоги потерпілому
- 5.2.1. Призначення першої долікарської
- 5.2.2. Надання першої допомоги при враженні діяльності мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності
- 5.2.3. Перша допомога при кровотечах та ушкодженнях м'яких тканин
- 5.2.4. Перша допомога при вивихах, розтягуваннях і розривах зв'язок та при переломах кісток
- 5.2.5. Долікарська допомога при термічних впливах та хімічних опіках
- 5.2.6. Допомога при отруєннях
- 5.2.7. Допомога при ураженні електричним струмом та блискавкою
- 5.2.8. Надання першої допомоги при утопленні
- 6.1. Правові основи безпеки життєдіяльності
- 6.2. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності