5.2.8. Надання першої допомоги при утопленні

Людину, що тоне, необхідно передусім витягнути з води на берег чи палубу судна. Витягуючи потерпілого, необхідно бути дуже обережним, оскільки він може не контролювати свої дії і здатен, вчепившись за рятівника, потягнути за собою і його. Рекомендується підпливати до утопаючого ззаду, захопити його за голову і буксирувати до берега. Є і інші способи буксирування, при яких потерпілого захлопують за плечі або під руки. Головне — не дати змоги потопаючому схопити рятівника та паралізувати його дії. Доцільно витягувати потерпілого за його одяг чи за волосся.

Якщо підпливти до потопаючого ззаду неможливо, а він не контро­лює свої дії, чинить опір та намагається вхопитися за рятівника, по­трібно пірнути під нього, захопити однією рукою під коліно, а долонею другої руки сильно штовхнути інше коліно спереду і повернути потопа­ючого до себе спиною. У крайніх випадках, коли потерпілий своїми дія­ми створює загрозу життю рятівника, хапаючись за нього, потрібно негайно звільнитися від «обіймів» потопаючого. Якщо потопаючий за­хопив одночасно тулуб та руки рятівника спереду, необхідно завдати кулаком різкого удару в область ребер потопаючого. Залежно від місця захвату можливі інші способи звільнення.

Залежно від того, чи наповнились легені потерпілого водою чи ні, роз­різняють два види утеплення — мокре і сухе. При справжньому (мокро­му) утопленні рідина обов'язково потрапляє в легені (75-95% усіх утоплень). При рефлекторному звуженні голосової щілини вода не потрапляє в легені і людина гине від механічної асфіксії (5-20% усіх утоплень). Трапля­ються утеплення від первинної зупинки серця і дихання внаслідок травми, температурного шоку тощо. Утеплення може настати також при три­валому пірнанні, коли кількість кисню в організмі зменшується до рівня, що не відповідає потребам мозку.

Ознаки. У випадку мокрого утоплення, коли потерпілого рятують одразу після занурення під воду, у початковий період після його підняття на по­верхню спостерігається загальмований або збуджений стан, шкірні покри­ви і губи бліді, дихання супроводжується кашлем, пульс прискорений, морозить. Верхній відділ живота здутий, нерідко буває блювання. Вказані ознаки можуть швидко зникнути, але інколи слабкість, запаморочення, біль у грудях та кашель зберігаються протягом кількох днів.

Якщо тривалість остаточного занурення потерпілого під воду становила не більше кількох хвилин, після витягнення з води людина непритомна, шкірні покриви синюваті, з рота і з носа витікає пінна рідина рожевого забарвлення, зіниці слабо реагують на світло, щелепи міцно стиснуті, дихання уривчасте або відсутнє, пульс слабкий, неритмічний, стан організму характеризується як атональний.

У тих випадках, коли після остаточного занурення потерпілого під воду минуло 2-3 хвилини, самостійне дихання і серцева діяльність, як правило, відсутні, зіниці розширені і не реагують на світло, шкірні покриви синюшні. Ці ознаки свідчать про настання клінічної смерті.

При сухому утопленні посиніння шкіри виражене менше, ніж при мокро­му, в азональному періоді відсутнє витікання пінистої рідини з рота. Клінічна смерть триває 4-6 хвилин.

Утеплення, що розвинулось внаслідок первинної зупинки серця і серцевої діяльності, характеризується різкою блідістю шкіри, відсутністю рідини в по­рожнині рота і носа, зупинкою дихання і серця, розширенням зіниць. У таких } утоплеників клінічна смерть може тривати 10-12 хвилин.

Допомога. Якнайшвидше очистити порожнину рота і глотки утопленого від слизу, мулу та піску. Якщо в дихальних шляхах потерплого є вода, її необхідно швидкої видалити, для чого потерпілого перевертають на живіт, перегинають через коліно, ■ щоб голова звисала вниз, і кілька разів натискають на спину (рис. 5.7). Після цього потерпілого перевертають обличчям догори і починають робити оживлення.

Рис.5.7. Видалення води з дихальних шляхів та шлунка у витягнутого з води.

Коли утопленик врятований у початковому періоді утеплення, треба насам­перед вжити заходів до усунення емоційного стресу: зняти мокрий одяг, досуха обтерти тіло, заспокоїти. Якщо потерпілий непритомний при досить спонтанному диханні, його кладуть горизонтально, піднімають на 40-50° ноги, дають подихати нашатирним спиртом. Одночасно зігрівають потерпілого, про­водять масаж грудної клітки, розтирають руки і ноги.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

Вивчити класифікацію надзвичайних ситуацій, встановлену Постановою Кабінету Міністрів України № 1099 та їх кодування

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ НА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТТЯХ

1. Надзвичайна ситуація: її ознаки, види, рівні.

2. Приклади надзвичайних ситуацій останніх днів, тижнів, місяця.

3. Найбільші в історії світу катастрофи.

4. Постанова Кабінету Міністрів України № 1099 «Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій».

5. Єдина-державна система запобігання і реагування «а надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру.

6 Режими функціонування ЄДСЗР.

7. Класифікаційна картка надзвичайної ситуації.

8. Надзвичайний стан.

9. Евакуація населення в разі надзвичайної ситуації.

10. Тимчасове розселення громадян у безпечних районах.

11. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій.

12. Перша долікарська допомога та загальні принципи її надання.

13. Організація першої долікарської допомоги на підприємствах та в організаціях.

14. Надання першої допомоги при ураженні діяльності мозку.

15. Перша допомога людині, що перебуває у стані клінічної смерті.

16. Перша допомога при ушкодженнях м'яких тканин.

17. Перша допомога при кровотечах.

18. Перша допомога в разі зупинки дихання.

19. Перша допомога при вивихах, розтягах і розривах зв'язок.

20. Перша допомога при переломах кісток.

21. Перша допомога при термічних опіках.

22. Перша допомога при хімічних опіках.

23. Перша допомога при обмороженнях.

24. Перша допомога при отруєннях.

25. Види враження людини електричним струмом.

26. Перша допомога потерпілому в разі дії електричного струму.

27. Перша допомога при утопленні.

ТЕМИ ДЛЯ ДОПОВІДЕЙ, РЕФЕРАТІВ І КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

1. Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій.

2. Найбільші у світі катастрофи, стихійні лиха, епідемії.

3. Надзвичайні ситуації минулого тижня.

4. Аналіз діяльності сил і засобів ЄДСЗР на прикладі конкретної надзвичайної ситуації.

5. Як діяли органи державної влади під час аварії на Чорнобильській АЕС і як вони повинні були б діяти зараз в разі аналогічної ситуації відповідно до вимог ЄДСЗР?

6. Використовуючи класифікаційні картки надзвичайної ситуації, визначте, чи відноситься конкретне стихійне лихо, аварійна або інша подія до надзвичайної ситуації, а якщо так, то її вид та рівень.

7. Правовий режим надзвичайного стану.

8. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях.

9. Організація ліквідації надзвичайних ситуацій.

10. Організація першої долікарської допомоги на підприємствах, в установах та організаціях.

11. Аптечка першої долікарської допомоги.

12. Перша долікарська допомога при конкретних видах травм та захворювань.