3.4. Небезпека електричного струму
3.4.1. Загальна характеристика електричної енергії
Електрична енергія широко використовується в промисловості, на транспорті, в сільському господарстві, побуті.
Широке і різноманітне застосування електричної енергії пояснюється її такими ознаками:
-
електричну енергію можна отримати з інших видів енергії: механічної, теплової, ядерної, хімічної, променевої;
-
велика кількість електричної енергії зі швидкістю світла за відносно малих втрат передається на величезні відстані. У наш час діють лінії електропередачі, довжиною більше тисячі кілометрів;
-
електрична енергія легко розподіляється між приймачами практично будь-якими порціями. У техніці зв'язку, автоматиці і вимірювальній техніці використовуються пристрої, потужність яких вимірюється одиницями, а то й десятими частками долі ват. Водночас є електричні пристрої (двигуни, нагрівальні установки) потужністю у тисячі і десятки тисяч кіловат;
> порівняно легко електрична енергія перетворюється в інші види енергії: механічну, теплову, променеву, хімічну. Перетворення електричної енергії в механічну за допомогою електродвигунів дозволяє найбільш зручно, технічно досконало, найощадніше приводити в рух різноманітні машини і механізми в промисловості, сільському господарстві, транспорті, побуті. Електричні джерела світла забезпечують високу якість штучного освітлення.
Без телевізорів, радіоприймачів, магнітофонів, холодильників, пилососів, пральних машин, електропрасок, електрифікованих кухонних приладів ми вже не уявляємо собі життя. Усе це електрифікація, за допомогою якої людина мільйонноразово збільшила свою силу. Всебічна механізація енергетичної діяльності людини зумовила небачене ускладнення технічних систем і керування ними.
Постала невідкладна потреба мільйонноразового посилення інтелектуальної діяльності людини. Людина здійснила якісний Перехід і в цій галузі, винайшовши електронну обчислювальну машину (ЕОМ) — двигун нової науково-технічної революції. Основне її завдання — автоматизація інтелектуальної діяльності людини, а в майбутньому — створення штучного інтелекту.
ЕОМ стали технічною базою інформатики — науки і техніки збирання, передавання й перетворення інформації. Власне, сам комп'ютер є універсальним пристроєм збирання, запам'ятовування та перетворення інформації. Системи інформатики, як і комп'ютери, побудовані на використанні явищ електрики.
Людина поставила собі на службу силу електрики. Але крім благ, які створює електрика, вона є джерелом високої небезпеки, а інтенсивність її використання підвищує загрозу цієї небезпеки. Слід відзначити, що при розробці техніки людина створює її якомога менш небезпечною, створює відповідні засоби захисту від небезпеки, вибирає способи дії з урахуванням небезпеки. Але незважаючи на ці запобіжні заходи, з розвитком електротехніки та зростанням використання електрики небезпека зростає швидше, ніж людська протидія. У чому ж полягає небезпека електрики? Щоб відповісти на це запитання, треба пізнати природу електрики і її вплив на організм людини.
* Електрика — сукупність явищ, зумовлених існуванням, рухом II / взаємодією електрично заряджених тіл або часток.
* Електричний струм — це упорядкований (спрямований) рух електрично заряджених часток.
Струм у металах зумовлений наявністю вільних електронів, у електролітах — іонів. Звичайно силою, яка викликає такий рух, є сила з боку електричного поля усередині провідника, яке визначається електричною напругою на кінцях провідника.
Наявність електричного струму в провідниках призводить до їх нагрівання, зміни хімічного складу, створення магнітного поля. '
Електричні прилади, установки, обладнання, з яким людина має справу, становлять для неї велику потенційну небезпеку, яка посилюється тим, що органи чуття людини не можуть на відстані виявити наявність електричної напруги, як, наприклад, теплову, світлову чи механічну енергію. Тому захисна реакція організму виявляється тільки після безпосереднього потрапляння під дію електричного струму. Другою особливістю дії електричного струму на організм людини є те, що струм, проходячи через людину, діє не тільки в місцях контактів і на шляху протікання через організм, а й викликає рефлекторні порушення нормальної діяльності окремих органів (серцево-судинної системи, системи дихання). Третя особливість — це можливість одержання електротравм без безпосереднього контакту із струмопровідними частинами — при переміщенні по землі поблизу ушкодженої електроустановки (у випадку замикання на землю), ураження через електричну дугу.
- 1 Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- 1.1. Безпека життєдіяльності як категорія
- 1.1.1. Наукові засади безпеки життєдіяльності
- 1.1.2. Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності
- 1.1.3. Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів
- 1.2. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності
- 1.2.2. Система «людина — життєве середовище» та її компоненти
- 1.2.3. Рівні системи «людина—життєве середовище»
- Соціальні спільноти
- 1.3. Ризик як оцінка небезпеки
- 1.3.1. Загальна оцінка та характеристика небезпек
- Категорії серйозності небезпек
- Рівні ймовірності небезпеки
- Матриця оцінки ризику
- Індекс ризику небезпеки
- 1.3.2. Концепція прийнятного (допустимого) ризику
- Стан травматизму в Україні у 1997 — 1998 роках
- 1.3.3. Управління ризиком
- 1.3.4. Якісний аналіз небезпек
- Завдання для самостійного опрацювання
- Питання для обговорення на семінарських заняттях
- 2. Людина як елемент системи «людина - життєве середовище»
- На основі набутих знань Ви повинні вміти:
- 2.1. Людина як біологічний та соціальний суб'єкт
- 2.1.1. Людина та її біологічні і соціальні ознаки
- 2.1.2. Діяльність людини
- 2.2. Середовище життєдіяльності
- 2.2.1. Природне середовище
- 2.2.2. Техносфера.
- 2.2.3. Ноосфера
- 2.2.4. Соціально-політичне середовище
- 2.3. Фізіологічні особливості організму людини
- 2.3.1. Будова і властивості аналізаторів
- 2.3.2. Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності
- Зв'язок між зоровим сприйняттям довжини хвиль і суб'єктивним відчуттям світла
- 2.3.3. Загальні уявлення про обмін речовин та енергію
- Обмін речовин і енергії в клітині
- Вітаміни і їх функції
- Значення мікроелементів для організму людини
- 2.4. Психологічні особливості людини
- 2.4.1. Значення нервової системи в життєдіяльності людини
- 2.4.2. Психіка людини і безпека життєдіяльності
- Властивості людини
- 2.4.3. Атрибути людини
- 2.4.4. Риси людини
- 2.4.5. Якості людини
- Види рухових реакцій
- 2.4.6. Емоційні якості людини
- 2.5.Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини
- 2.6. Основні положення ергономіки
- 2.7. Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров'я
- 2.7.1. Основні визначення здоров'я
- 2.7.2. Вплив негативних факторів на здоров'я людини
- Завдання для самостійного опрацювання
- 3 Небезпеки життєдіяльності у виробничій сфері та побуті. Засоби їх попередження
- 3.1. Дія шуму і вібрації на організм людини
- Вібрація впливає на
- 3.2. Іонізуючі випромінювання, радіаційна безпека 3.2.1. Основні характеристики іонізуючих випромінювань
- 3.2.2 Природні іонізуючі випромінювання
- 3.2.3. Штучні джерела іонізуючих випромінювань
- 3.2.4. Одиниці вимірювання радіоактивних випромінювань
- 3.2.5. Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- 3.2.6. Радіаційна безпека
- 3.3. Електромагнітні поля (емп) і випромінювання 3.3.1. Загальна характеристика електромагнітних полів
- 3.3.2. Вплив емп на організм людини
- Штучні джерела уф випромінювання
- 3.4. Небезпека електричного струму
- 3.4.2. Особливості впливу електричного струму на організм людини
- Наслідок ураження людини електричним струмом залежить від:
- 3.5. Хімічні і біологічні фактори небезпеки 3.5.1. Хімічні фактори небезпеки
- 3.5.2. Біологічні фактори небезпеки
- 3.6. Психофізіологічні фактори небезпеки
- 3.6.1. Фізична діяльність людини
- 3.6.2. Розумова діяльність людини
- 3.6.3. Загальна характеристика трудової діяльності
- 3.6.4. Втома
- 3.6.5. Фактори, які впливають на продуктивність праці
- 4. Небезпеки, що ведуть до надзвичайних ситуацій, та заходи зниження їх наслідків
- 4.1. Природні небезпеки
- 4.1.1. Тектонічні стихійні лиха
- 4.1.2. Топологічні стихійні лиха
- 4.1.3. Метеорологічні стихійні лиха
- 4.2. Небезпеки техногенного характеру
- 4.2.1. Антропогенний вплив на навколишнє середовище
- 4.2.2. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
- 4.2.3. Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин
- 4.2.4. Аварії на транспорті
- 4.2.5. Пожежі та вибухи
- 4.3. Соціально-політичні небезпеки
- 4.3.2. Тероризм
- 4.3.3. Екстремальні ситуації криміногенного характеру та способи їх уникнення
- 4.3.4. Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння
- 4.4. Комбіновані небезпеки
- 4.4.1. Природно-техногенні небезпеки
- 4.4.2. Природно-соціальні небезпеки
- 4.5. Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі
- 4.5.1. Забруднення атмосфери міст
- 4.5.2. Забруднення міських приміщень
- 4.5.3. Забруднення питної води в містах
- 4.5.4. Шумове, вібраційне
- 5.1. Запобігання надзвичайним ситуаціям та організація усунення їх негативних наслідків
- 5.1.2. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій
- 5.1.3. Визначення рівня надзвичайних
- 5.1.4. Організація життєзабезпечення
- 5.1.5. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- 5.2. Надання першої долікарської допомоги потерпілому
- 5.2.1. Призначення першої долікарської
- 5.2.2. Надання першої допомоги при враженні діяльності мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності
- 5.2.3. Перша допомога при кровотечах та ушкодженнях м'яких тканин
- 5.2.4. Перша допомога при вивихах, розтягуваннях і розривах зв'язок та при переломах кісток
- 5.2.5. Долікарська допомога при термічних впливах та хімічних опіках
- 5.2.6. Допомога при отруєннях
- 5.2.7. Допомога при ураженні електричним струмом та блискавкою
- 5.2.8. Надання першої допомоги при утопленні
- 6.1. Правові основи безпеки життєдіяльності
- 6.2. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності