5.1.3. Визначення рівня надзвичайних
ситуацій, регламент подання інформації про їх загрозу або виникнення
Загроза виникнення надзвичайної ситуації будь якого класу чи рівня — це реальна загроза для життя і здоров'я людей, загроза порушення нормальних умов їх життя і діяльності або ж значних матеріальних втрат. Завданням безпеки життєдіяльності як галузі науково-практичної діяльності є захист здоров'я та життя людини і середовища її проживання! від небезпек, а також розробка і реалізація відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя! і діяльності людини. Виконання цього завдання особливо гостро стоїть під час загрози виникнення та при виникненні надзвичайних ситуацій.
У темі, присвяченій управлінню ризиком, було показано, що порядок пріоритетів при розробці будь-якого проекту потребує, щоб вже на перших стадіях розробки продукту або системи в їх проект, наскільки це можливо, були включені елементи, що виключають небезпеку. Якщо виявлено, що небезпеки неможливо уникнути повністю, необхідно знизити ймовірність ризику до припустимого рівня шляхом вибору відповідного рішення. Саме під час загрози виникнення та при виникненні надзвичайних ситуацій з усією очевидністю проявляється необхідність застосування концепції прийнятного ризику. Але використання теорії ризику можливе лише в тому разі, коли можна порівняти між собою ризик абсолютно різних небезпек, а для цього необхідно, щоб різного виду небезпеки мали кількісні характеристики однакової розмірності.
-
Таку кількісну характеристику всіх надзвичайних ситуацій можна отримати завдяки використанню класифікаційних карток надзвичайних ситуацій, які зібрано у Класифікатор надзвичайних ситуацій в Україні.
Цей класифікатор призначається для використання органами виконавчої влади та органами управління всіх рівнів чинної в Україні ЄДСЗР. Для спрощення машинної обробки інформації класифікатор визначає оригінальний код кожної надзвичайної ситуації, що складається з 5 цифр, які вказують на клас, групу і вид надзвичайної ситуації, та однієї літери, яка вказує рівень надзвичайної ситуації (О — об'єктовий, М — місцевий, Р — регіональний, Д — державний).
До надзвичайних ситуацій техногенного характеру (код 10000) належать групи (в дужках зазначено код групи):
-
транспортні аварії (катастрофи — 10100);
-
пожежі, вибухи (10200);
-
аварії з викидом (загрозою викиду) сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) на об'єктах економіки (10300);
-
наявність у навколишньому середовищі шкідливих речовин понад гранично допустимі концентрації (10400);
-
аварії з викидом (загрозою викиду) радіоактивних речовин (10 500);
-
раптове руйнування споруд (10600);
-
аварії на електроенергетичних системах (10700); . ,
-
аварії на системах життєзабезпечення (10800);
-
аварії систем зв'язку та телекомунікацій (10900);
-
аварії на очисних спорудах (11000);
-
гідродинамічні аварії (11100).
Надзвичайні ситуації природного характеру (код 20000) включають групи:
-
геологічні (20100);
-
метеорологічні (20200);
-
гідрологічні морські та гідрологічні прісноводні (20300 та 20400);
-
пожежі в природних екосистемах (20500);
-
інфекційна захворюваність людей (20600);
-
отруєння людей (20700);
-
інфекційні захворювання сільськогосподарських тварин (20800);
-
масова загибель диких тварин (20900);
-
ураження сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками (20950). До надзвичайних ситуацій соціально-політичного характеру (код 30000)
належать:
* збройні напади, захоплення і утримання важливих об'єктів або реальна загроза вчинення таких акцій щодо органів державної влади, дипломатичних та консульських установ, правоохоронних органів, телерадіоцентрів та вузлів зв'язку, військових гарнізонів, державних закладів, атомних електростанцій або інших об'єктів атомної енергетики (30100);
*замах на керівників держави та народних депутатів України (30200);
-
напад, замах на членів екіпажу повітряного або швидкісного морського (річкового) судна, викрадення або спроба викрадення, знищення або спроба знищення таких суден, захоплення заручників з числа членів екіпажу чи пасажирів (30300);
-
встановлення вибухового пристрою в громадському місці, установі, організації, підприємстві, житловому секторі, на транспорті (30400);
-
зникнення або викрадення з об'єктів зберігання, використання, переробки та під час транспортування вогнепальної зброї, боєприпасів, авто озброєння, вибухових матеріалів, радіоактивних речовин, СДОР, наркотичних речовин, препаратів та сировини (30500);
-
виявлення застарілих боєприпасів (30600);
-
аварії на арсеналах, складах боєприпасів та інших об'єктах військового призначення з викидом уламків, реактивних та звичайних снарядів (30700).
Зазначений класифікатор не містить ні конкретних, ані спеціальних ознак небезпечних ситуацій воєнного характеру і не дає їхнього поділу на групи. Особливості оцінки та реагування на надзвичайні ситуації воєнного характеру визначаються законодавством України, окремими нормативними і відповідними оперативними і мобілізаційними планами і не вивчаються в межах навчальної програми дисципліни «Безпека життєдіяльності».
Кожна кваліфікаційна картка надзвичайної ситуації містить інформацію про вид, групу та клас надзвичайної ситуації, ознаки виду надзвичайної ситуації та рівень цих ознак, коли ситуація вважається надзвичайною, коли вимагається термінове оповіщення про неї та коли вона вимагає державного реагування. Ознаки виду надзвичайної ситуації характеризують загрозу або виникнення надзвичайної ситуації і поділяються на конкретні (фізичні, хімічні, технічні, статистичні та інші) та спеціальні.
У процесі визначення рівня надзвичайної ситуації (НС) послідовно розглядаються три групи факторів:
-
територіальне поширення;
-
розмір заподіяних (очікуваних) економічних збитків та людських втрат;
-
класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій.
У додатку 2 наведено приклади деяких кваліфікаційних карток, які можуть бути використані при проведенні семінарських та практичних занять з теми.
Встановлення факту віднесення аварійної події до рангу НС, визначення виду та рівня НС проводиться у такій послідовності.
При настанні аварійної події оперативний черговий персонал об'єкта сповіщає про неї постійному органу управління місцевого рівня ЄДСЗР, а також відповідному, за підпорядкуванням, галузевому органу управління місцевого або регіонального чи загальнодержавного рівня.
Постійні органи повсякденного управління місцевого рівня ЄДСЗР та вищевказані галузеві органи здійснюють першу оцінку аварійної події на її відповідність вимогам віднесення до рангу НС.
З цією метою виконується цільовий пошук необхідної класифікаційної картки, а вже в ній — схожої конкретної ознаки. У разі збігу або значної схожості аварійної події хоч з однією з наведених у картці конкретних ознак провадиться зіставлення числових критеріїв цієї ознаки з реальною межею, яка досягнута аварійною подією. При перевищенні хоч одного з критеріїв аварійна подія заноситься до журналу НС і про це негайно сповіщаються орган повсякденного управління регіонального рівня ЄДСЗР і регіональна, структура галузевих міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, де також вона реєструється в журналі НС під визначеним цифровим кодом з додаванням в кінці літери «М» (місцева).
Навіть якщо параметри аварійної події досягли рівня встановленого в класифікаційній картці першого критерію і це відносить НС лише до місцевого рівня, контроль за її розвитком повинні забезпечити, одночасно готуючи додаткові сили та засоби реагування до направлення в місце події, регіональні органи управління ЄДСЗР. Це поширюється і на випадки, коли аварійна подія сталася за межами конкретного об'єкта і тому з самого початку є місцевою.
При подальшому погіршенні ситуації і досягненні критеріїв, що визначенні у колонці термінового сповіщення, НС переходить до регіонального рівня управління, який повинен взяти на себе відповідальність за своєчасне, повне і адекватне реагування на НС, і терміново сповістити про НС органи повсякденного управління державного рівня ЄДСЗР (оперативно-чергові служби МНС України, галузевих міністерств та інших центральних органів виконавчої влади). У цей період НС заноситься до журналу НС державного рівня під визначеним цифровим кодом з додаванням в кінці літери «Р» (регіональна). Одночасно змінюється літера в коді у всіх журналах інших рівнів управління. З цього моменту контроль за її розвитком повинні забезпечити, одночасно готуючи додаткові сили та засоби реагування до направлення в місце події, органи управління державного рівня ЄДСЗР.
Відповідальність за своєчасне, повне і об'єктивне інформування координаційних органів управління державного рівня ЄДСЗР покладена Кабінетом Міністрів України на галузеві міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, якими розроблені та узгоджені відповідні класифікаційні картки.
У разі подальшого погіршення ситуації і досягнення критеріїв, що визначені в останньому стовпчику картки, НС переходить до державного рівня управління, органи якого з цього моменту беруть на себе відповідальність за своєчасне, повне та адекватне реагування на НС. У журналах реєстрації всіх рівнів знову і вже остаточно змінюється літера у визначеному цифровому коді з «Р» на «Д» (державна).
У разі, якщо прояви аварії (катастрофи) можуть бути віднесені до різних галузей або конкретних видів НС, остаточне рішення щодо її класифікації приймає комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій на тому рівні, до якого належить ситуація.
Приклад. Оперативний черговий м'ясокомбінату у місті N доповідає органу повсякденного управління місцевого рівня ЄДСЗР про факт виявлення аварійної події — пожежі у приміщенні з ємностями аміаку.
Черговий органу повсякденного управління місцевого рівня ЄДСЗР дає першу оцінку/ НС. Враховуючи прогнозний розвиток події, існує можливість її класифікації за картками 10206 (Пожежі на радіаційно-хімічно та біологічно небезпечних об'єктах) або 10301 (Аварія з викидом (загрозою викиду), утворення та розповсюдження СДОР під час виробництва, переробки або зберігання (захоронення)).
Внаслідок розгляду характеристик аміаку (СДОР 4 класу небезпеки) та максимальної кількості аміаку, що може бути у ємностях (5 тонн), місцева комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій приймає рішення, що ця подія належить до техногенних аварій (клас 10000), може бути охарактеризована як можлива аварія з викидом (загрозою викиду) СДОР на об'єктах економіки (крім транспорту) — група 10300 і конкретизована як аварія з викидом (загрозою викиду), утворення та розповсюдження СДОР під час виробництва, переробки або зберігання (захоронення), що визначається карткою 10301. Виходячи з кількості аміаку, що може бути у ємностях — 5 тонн — черговий зразу присвоює їй рівень регіональної і терміново сповіщає про це орган повсякденного управління регіонального рівня ЄДСЗР і регіональну структуру Мінагропрому України.
Уся ця робота провадиться одночасно з вжиттям всіх можливих заходів з гасіння пожежі силами підрозділів м'ясокомбінату та місцевих пожежників.
Попередній код події — 10301-Р, ознака 109г -5т.
Орган повсякденного управління регіонального рівня ЄДСЗР і регіональні структури МВС України та Мінагропрому України перевіряють обґрунтованість кодування події, уточнюють, що реально у місткостях знаходиться лише 200 кг аміаку, приймають управління ліквідацією НС на себе і повідомляють органам повсякденного управління державного рівня ЄДСЗР уточнені дані: Код НС 10301-Р, ознака 109г - 0,2т.
- 1 Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- 1.1. Безпека життєдіяльності як категорія
- 1.1.1. Наукові засади безпеки життєдіяльності
- 1.1.2. Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності
- 1.1.3. Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів
- 1.2. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності
- 1.2.2. Система «людина — життєве середовище» та її компоненти
- 1.2.3. Рівні системи «людина—життєве середовище»
- Соціальні спільноти
- 1.3. Ризик як оцінка небезпеки
- 1.3.1. Загальна оцінка та характеристика небезпек
- Категорії серйозності небезпек
- Рівні ймовірності небезпеки
- Матриця оцінки ризику
- Індекс ризику небезпеки
- 1.3.2. Концепція прийнятного (допустимого) ризику
- Стан травматизму в Україні у 1997 — 1998 роках
- 1.3.3. Управління ризиком
- 1.3.4. Якісний аналіз небезпек
- Завдання для самостійного опрацювання
- Питання для обговорення на семінарських заняттях
- 2. Людина як елемент системи «людина - життєве середовище»
- На основі набутих знань Ви повинні вміти:
- 2.1. Людина як біологічний та соціальний суб'єкт
- 2.1.1. Людина та її біологічні і соціальні ознаки
- 2.1.2. Діяльність людини
- 2.2. Середовище життєдіяльності
- 2.2.1. Природне середовище
- 2.2.2. Техносфера.
- 2.2.3. Ноосфера
- 2.2.4. Соціально-політичне середовище
- 2.3. Фізіологічні особливості організму людини
- 2.3.1. Будова і властивості аналізаторів
- 2.3.2. Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності
- Зв'язок між зоровим сприйняттям довжини хвиль і суб'єктивним відчуттям світла
- 2.3.3. Загальні уявлення про обмін речовин та енергію
- Обмін речовин і енергії в клітині
- Вітаміни і їх функції
- Значення мікроелементів для організму людини
- 2.4. Психологічні особливості людини
- 2.4.1. Значення нервової системи в життєдіяльності людини
- 2.4.2. Психіка людини і безпека життєдіяльності
- Властивості людини
- 2.4.3. Атрибути людини
- 2.4.4. Риси людини
- 2.4.5. Якості людини
- Види рухових реакцій
- 2.4.6. Емоційні якості людини
- 2.5.Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини
- 2.6. Основні положення ергономіки
- 2.7. Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров'я
- 2.7.1. Основні визначення здоров'я
- 2.7.2. Вплив негативних факторів на здоров'я людини
- Завдання для самостійного опрацювання
- 3 Небезпеки життєдіяльності у виробничій сфері та побуті. Засоби їх попередження
- 3.1. Дія шуму і вібрації на організм людини
- Вібрація впливає на
- 3.2. Іонізуючі випромінювання, радіаційна безпека 3.2.1. Основні характеристики іонізуючих випромінювань
- 3.2.2 Природні іонізуючі випромінювання
- 3.2.3. Штучні джерела іонізуючих випромінювань
- 3.2.4. Одиниці вимірювання радіоактивних випромінювань
- 3.2.5. Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- 3.2.6. Радіаційна безпека
- 3.3. Електромагнітні поля (емп) і випромінювання 3.3.1. Загальна характеристика електромагнітних полів
- 3.3.2. Вплив емп на організм людини
- Штучні джерела уф випромінювання
- 3.4. Небезпека електричного струму
- 3.4.2. Особливості впливу електричного струму на організм людини
- Наслідок ураження людини електричним струмом залежить від:
- 3.5. Хімічні і біологічні фактори небезпеки 3.5.1. Хімічні фактори небезпеки
- 3.5.2. Біологічні фактори небезпеки
- 3.6. Психофізіологічні фактори небезпеки
- 3.6.1. Фізична діяльність людини
- 3.6.2. Розумова діяльність людини
- 3.6.3. Загальна характеристика трудової діяльності
- 3.6.4. Втома
- 3.6.5. Фактори, які впливають на продуктивність праці
- 4. Небезпеки, що ведуть до надзвичайних ситуацій, та заходи зниження їх наслідків
- 4.1. Природні небезпеки
- 4.1.1. Тектонічні стихійні лиха
- 4.1.2. Топологічні стихійні лиха
- 4.1.3. Метеорологічні стихійні лиха
- 4.2. Небезпеки техногенного характеру
- 4.2.1. Антропогенний вплив на навколишнє середовище
- 4.2.2. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
- 4.2.3. Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин
- 4.2.4. Аварії на транспорті
- 4.2.5. Пожежі та вибухи
- 4.3. Соціально-політичні небезпеки
- 4.3.2. Тероризм
- 4.3.3. Екстремальні ситуації криміногенного характеру та способи їх уникнення
- 4.3.4. Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння
- 4.4. Комбіновані небезпеки
- 4.4.1. Природно-техногенні небезпеки
- 4.4.2. Природно-соціальні небезпеки
- 4.5. Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі
- 4.5.1. Забруднення атмосфери міст
- 4.5.2. Забруднення міських приміщень
- 4.5.3. Забруднення питної води в містах
- 4.5.4. Шумове, вібраційне
- 5.1. Запобігання надзвичайним ситуаціям та організація усунення їх негативних наслідків
- 5.1.2. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій
- 5.1.3. Визначення рівня надзвичайних
- 5.1.4. Організація життєзабезпечення
- 5.1.5. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- 5.2. Надання першої долікарської допомоги потерпілому
- 5.2.1. Призначення першої долікарської
- 5.2.2. Надання першої допомоги при враженні діяльності мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності
- 5.2.3. Перша допомога при кровотечах та ушкодженнях м'яких тканин
- 5.2.4. Перша допомога при вивихах, розтягуваннях і розривах зв'язок та при переломах кісток
- 5.2.5. Долікарська допомога при термічних впливах та хімічних опіках
- 5.2.6. Допомога при отруєннях
- 5.2.7. Допомога при ураженні електричним струмом та блискавкою
- 5.2.8. Надання першої допомоги при утопленні
- 6.1. Правові основи безпеки життєдіяльності
- 6.2. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності