3.5.2. Біологічні фактори небезпеки
* Загальна характеристика біологічних об'єктів. Одним з видів небезпеки є біологічні речовини, до яких відносять макроорганізми (рослини та тварини) і патогенні мікроорганізми, збудники інфекцій них захворювань (бактерії, віруси, грибки, рикетсії, спірохети, най простіші).
* Отруйні рослини. Близько 700 видів рослин можуть викликати важкі чи смертельні отруєння людей. Токсичною речовиною отруйних рослин є різні сполуки, які належать переважно до алкалоїдів, глюкозидів, кислот, смол, вуглеводнів тощо.
За ступенем токсичності рослини поділяють на:
-
отруйні (біла акація, бузина, конвалія, плющ тощо) ;
-
дуже отруйні (наперстянка, олеандр тощо);
-
смертельно отруйні (білена чорна, беладона, дурман звичайний). Наведемо характеристику дії отруйних рослин на організм людини:
Отруйна рослина | Час початку дії | Характеристика впливу на організм людини |
Білена чорна | через 30-40 хв. | Почервоніння обличчя і шиї, збуджений стан, судоми рук та ніг, галюцинації, слинотеча, а згодом сухість у роті тощо. |
Цикута | через 5 хв. | Часте блювання, сильна слинотеча, запаморочення, блідість шкіри, з'являються сильні судоми. |
Гриби | від 15 хв. до 2-3 діб | Нестерпний біль під грудьми, постійне блювання, згущення крові, судоми, призводить до летальних , випадків |
трапляються частіше, ніж в рослинних організмах. Отрути, що виробляються тими чи іншими організмами, є хімічними чинниками, які .
беруть участь у міжвидових взаємодіях. Приклади використання хімічних
речовин для нападу або захисту можна знайти на всіх сходинках еволюційного розвитку. Наведемо приклади деяких небезпечних тварин.
Тваринний організм | Вплив на організм людини |
Павук ( тарантул) | Надзвичайно сильні больові відчуття, головний біль, слабкість, порушення свідомості, судоми, тахікардія, підвищення тиску, летальні випадки |
Кліщі | Укуси, почервоніння, стан загального отруєння |
Комахи (оси, бджоли, мурашки, жуки) | Алергічні реакції, анафілактичний шок, неврози шкіри, запалення, больові відчуття, летальні наслідки |
Риби (скати, морські дракони, скорпени) | Уколи, слабкість, деколи втрата свідомості, діарея, судоми, порушення дихання, зниження тиску, летальні випадки |
Рептилії (кобри, змії) | Параліч скелетної й дихальної мускулатури, пригнічення функцій центральної нервової та дихальної систем, в'ялість, апатія, гальмування рефлексів, патологічний сон, летальні випадки |
* Патогенні організми. Особливостями дії мікроорганізмів є:
-
висока ефективність зараження людей;
-
здатність викликати захворювання внаслідок контакту здорової людини із хворою або з певними зараженими предметами;
-
наявність певного інкубаційного періоду, тобто з моменту зараження до прояву повного захворювання (від декількох годин до десятків днів);
-
певні труднощі з визначенням окремих видів збудників;
-
здатність проникати в негерметизовані приміщення, інженерні споруди і заражати в них людей.
В організм людини збудники інфекцій можуть потрапляти:
-
через верхні дихальні шляхи (повітрям);
-
через шлунково-кишковий тракт (повітряно-крапельним);
-
через проникнення у кров (переважно кровососними паразитами);
-
через шкіру та слизові оболонки.
Основними інфекційними захворюваннями в наш час вважають ♦чуму, ♦сибірку, ♦сап, ♦холеру, ♦лихоманку, ♦віспу, ♦ботулізм, ♦грижа тощо. Проникаючи у внутрішні органи людини, збудники інфекційних захворювань можуть викликати різні розлади, як клінічного, там і анатомічного характеру. Деякі із збудників захворювань можуть сприйняти інфекційні хвороби через харчі (вода, молоко, продукти)И вживаючи які людина хворіє. Поширенню багатьох інфекцій сприяють комахи, а також недотримання правил особистої гігієни.
Дуже велика кількість інфекційних захворювань передається через дихальні шляхи. Збудники цих захворювань паразитують на слизових оболонках носа, горла, гортані тобто на слизових так званих верхніх дихальних шляхів. При спілкування хворого зі здоровою людиною збудник захворювання передається під час розмови — з носа.
і рота найдрібніші частки слизу розбризкуються і внаслідок цього відбувається ураження здорової людини. Патогенні мікроорганізми легко проникають у верхні дихальні шляхи здорової людини. Внаслідок цього відбувається поширення епідемій, особливо в місцях скупчення людей. Боротьба з цими захворюваннями ведеться ізоляцією хворих, за допомогою правил особистої гігієни та безпеки.
При зараженні кров'яними інфекціями, що передаються в момент укусу комахами, необхідно використовувати такі засоби, як ізоляцію інфікованих людей, їх лікування, захист неінфікованих людей від укусів комах, знищення збудників інфекційних захворювань тощо.
Хворих, уражених інфекцією зовнішніх покривів, необхідно повністю
Збудник | Хвороба | Вплив на організм людини |
Бактерії | Чума | Морозить, підвищується температура, сильні головні болі, втрата свідомості |
| Сибірка | Підвищення температури, специфічні карбункули на шкірі та слизових оболонках, сепсис, смерть |
| Холера | Дія на клітини слизової оболонки, втрата води та солей призводить до шоку |
| Ботулізм | Зниження температури, нудота, блювота, в очах двоїться, порушується мова та дихання |
Віруси | Натуральна віспа | Підвищення температури, сильний головний біль, блювота, набухання слизової оболонки очей та ротової порожнини, висип, гнійні пухирці |
| Жовта лихоманка | Підвищення температури, сильний головний біль, біль у м'язах та кістках, біль у печінці, жовте забарвлення шкіри, кровотеча з носа, блювота, кривавий пронос |
Рикетсії | Висипний тиф | Підвищення температури, сильний головний біль, морозить, втрата свідомості, лихоманка |
Грибки | Бластомікоз | Ураження шкіри та легень, кісток, внутрішніх органів, мозкової оболонки |
| Кокцидіодомікоз | Нагадує грип, розповсюдження по всьому тілу, сухоти, вражає центральну нервову систему |
♦ Біологічна зброя. Цей дуже небезпечний вид зброї призначений для масового ураження живих організмів (людей, тварин, рослин), д також для пошкодження військових об'єктів. Основу такого виду зброї становлять патогенні організми (бактерії, віруси, грибки, рикетсії) і а токсини, що виробляють бактерії.
Біологічна (або бактеріологічна ) зброя — це спеціальний вид зброї, II зарядженої біологічними засобами.
Особливих методів захисту від негативної дії отруйних рослин і тварин не існує. Лише необхідно досконало знати їх, знати симптоми їхньої дії, вміти вирізняти їх серед інших і якомога рідше з ними «зустрічатися».
Одним з найефективніших методів боротьби з інфекційними захворюваннями є їх специфічна профілактика. Вона заснована на створюванні штучного імунітету шляхом попереджувальних щеплень. У наш час широкого вжитку набули щеплення проти чуми, туляремії, бруцельозу, туберкульозу, сибірки, правця, дифтерії, черевного тифу, висипного тифу, натуральної віспи, коклюшу тощо.-Проти деяких захворювань попереджувальні щеплення проводяться за певним розробленим планом (проти віспи, дифтерії, туберкульозу). Проти інших інфекцій щеплення проводять лише в тих випадках, коли виникає загроза їх поширення.
Для успішної боротьби з інфекційними захворюваннями навіть в умовах мирного часу у багатьох випадках необхідно здійснювати масові щеплення в дуже короткі терміни.
У наш час існує велика кількість захворювань, збудники яких можуть бути використані ворогом як бактеріальні засоби. Зробити щеплення проти всіх цих захворювань неможливо, тому що жодна людина не витримає такої кількості щеплень. У цих випадках, особливо для встановлення виду застосованого збудника, вдаються до антибіотики та інших спеціальних препаратів. Вони забезпечують загибель вірусі у незахищеному щепленням організмі, а також допомагають організми якому зроблено щеплення, легше справитись із збудниками захворювання. Також для лікування використовуються бактеріофаги та лікувальні сироватки.
Бактеріофаги викликають в організмі людини розчинення хвороботворних мікробів та упереджують розвиток хвороби або забезпечую™ лікувальний ефект. Сироваткам властиве швидке створення в організм штучного неприйняття того чи іншого інфекційного захворювання.]
Для захисту від проникнення в організм людини інфекції використовують такі ж засоби, як і для захисту від радіоактивних та хімічні: отруйних речовин. Ці засоби захисту поділяють на:
-
індивідуальні (протигази, захисні маски і засоби захисту шкіри
-
колективні (спеціально обладнані інженерні споруди
У комплексі заходів, спрямованих на протибіологічний захист, обов'язковими складовими є дезинфекція, дезинсекція і дератизація.
* Дезинфекція — це знищення або вилучення хвороботворних мікроб з зовнішнього середовища. Поряд з дегазацією та дезактивацією дезинфекція входить у поняття спеціальної обробки різних об'єкти з метою ліквідації наслідків застосування бактеріологічної зброї.
* Дезинсекція проводиться для знищення шкідливих для людини комах та кліщів — збудників інфекційних захворювань.
* Дератизація проводиться для боротьби з гризунами, що можуть бути джерелом або переносниками інфекцій.
- 1 Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- 1.1. Безпека життєдіяльності як категорія
- 1.1.1. Наукові засади безпеки життєдіяльності
- 1.1.2. Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності
- 1.1.3. Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів
- 1.2. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності
- 1.2.2. Система «людина — життєве середовище» та її компоненти
- 1.2.3. Рівні системи «людина—життєве середовище»
- Соціальні спільноти
- 1.3. Ризик як оцінка небезпеки
- 1.3.1. Загальна оцінка та характеристика небезпек
- Категорії серйозності небезпек
- Рівні ймовірності небезпеки
- Матриця оцінки ризику
- Індекс ризику небезпеки
- 1.3.2. Концепція прийнятного (допустимого) ризику
- Стан травматизму в Україні у 1997 — 1998 роках
- 1.3.3. Управління ризиком
- 1.3.4. Якісний аналіз небезпек
- Завдання для самостійного опрацювання
- Питання для обговорення на семінарських заняттях
- 2. Людина як елемент системи «людина - життєве середовище»
- На основі набутих знань Ви повинні вміти:
- 2.1. Людина як біологічний та соціальний суб'єкт
- 2.1.1. Людина та її біологічні і соціальні ознаки
- 2.1.2. Діяльність людини
- 2.2. Середовище життєдіяльності
- 2.2.1. Природне середовище
- 2.2.2. Техносфера.
- 2.2.3. Ноосфера
- 2.2.4. Соціально-політичне середовище
- 2.3. Фізіологічні особливості організму людини
- 2.3.1. Будова і властивості аналізаторів
- 2.3.2. Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності
- Зв'язок між зоровим сприйняттям довжини хвиль і суб'єктивним відчуттям світла
- 2.3.3. Загальні уявлення про обмін речовин та енергію
- Обмін речовин і енергії в клітині
- Вітаміни і їх функції
- Значення мікроелементів для організму людини
- 2.4. Психологічні особливості людини
- 2.4.1. Значення нервової системи в життєдіяльності людини
- 2.4.2. Психіка людини і безпека життєдіяльності
- Властивості людини
- 2.4.3. Атрибути людини
- 2.4.4. Риси людини
- 2.4.5. Якості людини
- Види рухових реакцій
- 2.4.6. Емоційні якості людини
- 2.5.Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини
- 2.6. Основні положення ергономіки
- 2.7. Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров'я
- 2.7.1. Основні визначення здоров'я
- 2.7.2. Вплив негативних факторів на здоров'я людини
- Завдання для самостійного опрацювання
- 3 Небезпеки життєдіяльності у виробничій сфері та побуті. Засоби їх попередження
- 3.1. Дія шуму і вібрації на організм людини
- Вібрація впливає на
- 3.2. Іонізуючі випромінювання, радіаційна безпека 3.2.1. Основні характеристики іонізуючих випромінювань
- 3.2.2 Природні іонізуючі випромінювання
- 3.2.3. Штучні джерела іонізуючих випромінювань
- 3.2.4. Одиниці вимірювання радіоактивних випромінювань
- 3.2.5. Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- 3.2.6. Радіаційна безпека
- 3.3. Електромагнітні поля (емп) і випромінювання 3.3.1. Загальна характеристика електромагнітних полів
- 3.3.2. Вплив емп на організм людини
- Штучні джерела уф випромінювання
- 3.4. Небезпека електричного струму
- 3.4.2. Особливості впливу електричного струму на організм людини
- Наслідок ураження людини електричним струмом залежить від:
- 3.5. Хімічні і біологічні фактори небезпеки 3.5.1. Хімічні фактори небезпеки
- 3.5.2. Біологічні фактори небезпеки
- 3.6. Психофізіологічні фактори небезпеки
- 3.6.1. Фізична діяльність людини
- 3.6.2. Розумова діяльність людини
- 3.6.3. Загальна характеристика трудової діяльності
- 3.6.4. Втома
- 3.6.5. Фактори, які впливають на продуктивність праці
- 4. Небезпеки, що ведуть до надзвичайних ситуацій, та заходи зниження їх наслідків
- 4.1. Природні небезпеки
- 4.1.1. Тектонічні стихійні лиха
- 4.1.2. Топологічні стихійні лиха
- 4.1.3. Метеорологічні стихійні лиха
- 4.2. Небезпеки техногенного характеру
- 4.2.1. Антропогенний вплив на навколишнє середовище
- 4.2.2. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
- 4.2.3. Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин
- 4.2.4. Аварії на транспорті
- 4.2.5. Пожежі та вибухи
- 4.3. Соціально-політичні небезпеки
- 4.3.2. Тероризм
- 4.3.3. Екстремальні ситуації криміногенного характеру та способи їх уникнення
- 4.3.4. Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння
- 4.4. Комбіновані небезпеки
- 4.4.1. Природно-техногенні небезпеки
- 4.4.2. Природно-соціальні небезпеки
- 4.5. Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі
- 4.5.1. Забруднення атмосфери міст
- 4.5.2. Забруднення міських приміщень
- 4.5.3. Забруднення питної води в містах
- 4.5.4. Шумове, вібраційне
- 5.1. Запобігання надзвичайним ситуаціям та організація усунення їх негативних наслідків
- 5.1.2. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій
- 5.1.3. Визначення рівня надзвичайних
- 5.1.4. Організація життєзабезпечення
- 5.1.5. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- 5.2. Надання першої долікарської допомоги потерпілому
- 5.2.1. Призначення першої долікарської
- 5.2.2. Надання першої допомоги при враженні діяльності мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності
- 5.2.3. Перша допомога при кровотечах та ушкодженнях м'яких тканин
- 5.2.4. Перша допомога при вивихах, розтягуваннях і розривах зв'язок та при переломах кісток
- 5.2.5. Долікарська допомога при термічних впливах та хімічних опіках
- 5.2.6. Допомога при отруєннях
- 5.2.7. Допомога при ураженні електричним струмом та блискавкою
- 5.2.8. Надання першої допомоги при утопленні
- 6.1. Правові основи безпеки життєдіяльності
- 6.2. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності