3.5.2. Біологічні фактори небезпеки

* Загальна характеристика біологічних об'єктів. Одним з видів небезпеки є біологічні речовини, до яких відносять макроорганізми (рослини та тварини) і патогенні мікроорганізми, збудники інфекцій­ них захворювань (бактерії, віруси, грибки, рикетсії, спірохети, най­ простіші).

* Отруйні рослини. Близько 700 видів рослин можуть викликати важкі чи смертельні отруєння людей. Токсичною речовиною отруйних рослин є різні сполуки, які належать переважно до алкалоїдів, глюкозидів, кислот, смол, вуглеводнів тощо.

За ступенем токсичності рослини поділяють на:

• отруйні (біла акація, бузина, конвалія, плющ тощо) ;

• дуже отруйні (наперстянка, олеандр тощо);

• смертельно отруйні (білена чорна, беладона, дурман звичайний). Наведемо характеристику дії отруйних рослин на організм людини:

* Патогенні організми. Особливостями дії мікроорганізмів є:

• висока ефективність зараження людей;

• здатність викликати захворювання внаслідок контакту здорової людини із хворою або з певними зараженими предметами;

• наявність певного інкубаційного періоду, тобто з моменту зараження до прояву повного захворювання (від декількох годин до десятків днів);

• певні труднощі з визначенням окремих видів збудників;

• здатність проникати в негерметизовані приміщення, інженерні споруди і заражати в них людей.

В організм людини збудники інфекцій можуть потрапляти:

• через верхні дихальні шляхи (повітрям);

• через шлунково-кишковий тракт (повітряно-крапельним);

• через проникнення у кров (переважно кровососними паразитами);

• через шкіру та слизові оболонки.

Основними інфекційними захворюваннями в наш час вважають ♦чуму, ♦сибірку, ♦сап, ♦холеру, ♦лихоманку, ♦віспу, ♦ботулізм, ♦грижа тощо. Проникаючи у внутрішні органи людини, збудники інфекційних захворювань можуть викликати різні розлади, як клінічного, там і анатомічного характеру. Деякі із збудників захворювань можуть сприйняти інфекційні хвороби через харчі (вода, молоко, продукти)И вживаючи які людина хворіє. Поширенню багатьох інфекцій сприяють комахи, а також недотримання правил особистої гігієни.

Дуже велика кількість інфекційних захворювань передається через дихальні шляхи. Збудники цих захворювань паразитують на слизових оболонках носа, горла, гортані тобто на слизових так званих верхніх дихальних шляхів. При спілкування хворого зі здоровою людиною збудник захворювання передається під час розмови — з носа.

і рота найдрібніші частки слизу розбризкуються і внаслідок цього відбувається ураження здорової людини. Патогенні мікроорганізми легко проникають у верхні дихальні шляхи здорової людини. Внаслідок цього відбувається поширення епідемій, особливо в місцях скупчення людей. Боротьба з цими захворюваннями ведеться ізоляцією хворих, за допомогою правил особистої гігієни та безпеки.

При зараженні кров'яними інфекціями, що передаються в момент укусу комахами, необхідно використовувати такі засоби, як ізоляцію інфікованих людей, їх лікування, захист неінфікованих людей від укусів комах, знищення збудників інфекційних зах­ворювань тощо.

Хворих, уражених інфекцією зовнішніх покривів, необхідно повністю

♦ Біологічна зброя. Цей дуже небезпечний вид зброї призначений для масового ураження живих організмів (людей, тварин, рослин), д також для пошкодження військових об'єктів. Основу такого виду зброї становлять патогенні організми (бактерії, віруси, грибки, рикетсії) і а токсини, що виробляють бактерії.

Біологічна (або бактеріологічна ) зброя — це спеціальний вид зброї, II зарядженої біологічними засобами.

Особливих методів захисту від негативної дії отруйних рослин і тва­рин не існує. Лише необхідно досконало знати їх, знати симптоми їхньої дії, вміти вирізняти їх серед інших і якомога рідше з ними «зустрічатися».

Одним з найефективніших методів боротьби з інфекційними захво­рюваннями є їх специфічна профілактика. Вона заснована на створю­ванні штучного імунітету шляхом попереджувальних щеплень. У наш час широкого вжитку набули щеплення проти чуми, туляремії, бруце­льозу, туберкульозу, сибірки, правця, дифтерії, черевного тифу, висип­ного тифу, натуральної віспи, коклюшу тощо.-Проти деяких захворю­вань попереджувальні щеплення проводяться за певним розробленим планом (проти віспи, дифтерії, туберкульозу). Проти інших інфекцій щеплення проводять лише в тих випадках, коли виникає загроза їх поширення.

Для успішної боротьби з інфекційними захворюваннями навіть в умовах мирного часу у багатьох випадках необхідно здійснювати масові щеплення в дуже короткі терміни.

У наш час існує велика кількість захворювань, збудники яких можуть бути використані ворогом як бактеріальні засоби. Зробити щеп­лення проти всіх цих захворювань неможливо, тому що жодна людина не витримає такої кількості щеплень. У цих випадках, особливо для встановлення виду застосованого збудника, вдаються до антибіотики та інших спеціальних препаратів. Вони забезпечують загибель вірусі у незахищеному щепленням організмі, а також допомагають організми якому зроблено щеплення, легше справитись із збудниками захворювання. Також для лікування використовуються бактеріофаги та лікувальні сироватки.

Бактеріофаги викликають в організмі людини розчинення хвороботворних мікробів та упереджують розвиток хвороби або забезпечую™ лікувальний ефект. Сироваткам властиве швидке створення в організм штучного неприйняття того чи іншого інфекційного захворювання.]

Для захисту від проникнення в організм людини інфекції використовують такі ж засоби, як і для захисту від радіоактивних та хімічні: отруйних речовин. Ці засоби захисту поділяють на:

• індивідуальні (протигази, захисні маски і засоби захисту шкіри

• колективні (спеціально обладнані інженерні споруди

У комплексі заходів, спрямованих на протибіологічний захист, обов'язковими складовими є дезинфекція, дезинсекція і дератизація.

* Дезинфекція — це знищення або вилучення хвороботворних мікроб з зовнішнього середовища. Поряд з дегазацією та дезактивацією дезинфекція входить у поняття спеціальної обробки різних об'єкти з метою ліквідації наслідків застосування бактеріологічної зброї.

* Дезинсекція проводиться для знищення шкідливих для людини комах та кліщів — збудників інфекційних захворювань.

* Дератизація проводиться для боротьби з гризунами, що можуть бути джерелом або переносниками інфекцій.