2.2.4. Соціально-політичне середовище
Виділяють такі сфери суспільного життя:
матеріальна — охоплює процеси матеріального виробництва, розподілу, обміну, споживання;
соціально-політична — включає соціальні та політичні стосунки людей у суспільстві — класові, національні, групові, міждержавні тощо. Саме ця сфера охоплює такі явища й процеси, як революція, реформа, війна, класова боротьба. У цій сфері функціонують такі соціальні інститути, як партія, держава, громадські організації;
духовна — це широкий комплекс ідей, поглядів, уявлень, тобто весь спектр виробництва свідомості, трансформації її від однієї інстанції до іншої (засоби масової інформації), перетворення на індивідуальний духовний світ людини;
культурно-побутова — це такі явища, як виробництво культурних цінностей, життя сім'ї, побутові проблеми (організація відпочинку, вільного часу), освіта, виховання тощо.
Усі сфери суспільного життя взаємопов'язані. Важливу роль у суспільстві відіграють соціальні відносини. Соціальні відносини виникають між людьми у процесі їхньої діяльності та спілкування. Вони характеризують життєдіяльність людини і поділяються на економічні, соціально-політичні, ідеологічні, культурні, побутові, сімейні та інші.
Соціальні відносини
*економічного
*політичного
*норми життя суспільства *правового
*морального
*суспільні правила життя й поведінки людей
В основі суспільних відносин лежать індивідуально-суспільні інтереси і потреби людей. В суспільстві постійно виникають і вирішуються різноманітні суперечності, зіткнення інтересів і суспільних цінностей, відносин. Завершальним етапом механізму вирішення суперечностей у системі суспільних відносин є конфлікт.
Таблиця 2.1 Основні типи конфліктів між людьми
Соціальні конфлікти | ||
за учасниками | за сферами | за характером |
* внутріособистісні * міжособистісні * між особою і суспільством * між групами * міждержавні | * економічні * політичні * ідеологічні * міжнаціональні * релігійні * побутові тощо | * справлені * випадкові * давні |
Усе історичне суспільство постає перед нами як конфліктне. У цьому зв'язку конфлікт виявляється не відхиленням від норми, а нормою , співіснування людей у соціумі, формою встановлення пріоритетів у і системі інтересів, потреб, суспільних відносин взагалі. Люди конфліктують з різних причин — економічних, політичних, соціальних, екологічних, моральних, релігійних, ідеологічних тощо. Конфлікти бувають. різними: між країнами і народами, соціальними верствами й націями, підприємствами та установами, робітниками й адміністрацією, підприємцями та екологами, студентами й. викладачами, чоловіками та жінками, молодшим і старшим поколінням.
Своєчасне нерозв'язання конфліктів може призвести до соціальної напруги у суспільстві, викликати появу гострих суперечностей, надзвичайних ситуацій соціально-політичного характеру, надзвичайних подій, що загрожуватимуть безпеці суспільства.
Люди в процесі життєдіяльності об'єднуються в соціальні групи. Соціальна група— це сукупність певного числа людей, об'єднаних спільним інтересом чи спільною справою. Об'єднання людей у соціальні групи відбувається на засадах не лише матеріальних інтересів. Деякі групи (релігійні) ґрунтуються на засадах духовності. Є групи, в основі яких лежать кровородинні зв'язки, взаємодопомога, відповідальність {рід, сім'ї тощо). Людей єднають також спільні етнічні особливості {народ, нація), соціально-політичні інтереси {партія, держава), громадсько-моральні та культурні пристрасті {суспільні організації, братства, спілки тощо).
Слід розрізняти малі, середні й великі соціальні групи.
* Малі соціальні групи — це групи, що об'єднують до декількох десятків осіб: сім'я, первинні виробничі об'єднання (бригади), сусідські спільності, дружні (товариські) компанії, шкільний клас тощо.
* Середні соціальні групи — цим терміном позначають жителів одного села чи міста, працівників одного заводу, викладачів одного, навчального закладу.
* Великі соціальні групи — класи, етнічні спільності (нація, народність, плем'я), вікові групи (молодь, пенсіонери), статеві об'єднання (чоловіки, жінки) — це численні об'єднання людей (до декількох десятків і com мільйонів).
Якісний стан компонентів соціально-політичного середовища буття людини значною мірою впливає на її здоров'я, життєдіяльність та тривалість життя.
- 1 Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- 1.1. Безпека життєдіяльності як категорія
- 1.1.1. Наукові засади безпеки життєдіяльності
- 1.1.2. Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності
- 1.1.3. Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів
- 1.2. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності
- 1.2.2. Система «людина — життєве середовище» та її компоненти
- 1.2.3. Рівні системи «людина—життєве середовище»
- Соціальні спільноти
- 1.3. Ризик як оцінка небезпеки
- 1.3.1. Загальна оцінка та характеристика небезпек
- Категорії серйозності небезпек
- Рівні ймовірності небезпеки
- Матриця оцінки ризику
- Індекс ризику небезпеки
- 1.3.2. Концепція прийнятного (допустимого) ризику
- Стан травматизму в Україні у 1997 — 1998 роках
- 1.3.3. Управління ризиком
- 1.3.4. Якісний аналіз небезпек
- Завдання для самостійного опрацювання
- Питання для обговорення на семінарських заняттях
- 2. Людина як елемент системи «людина - життєве середовище»
- На основі набутих знань Ви повинні вміти:
- 2.1. Людина як біологічний та соціальний суб'єкт
- 2.1.1. Людина та її біологічні і соціальні ознаки
- 2.1.2. Діяльність людини
- 2.2. Середовище життєдіяльності
- 2.2.1. Природне середовище
- 2.2.2. Техносфера.
- 2.2.3. Ноосфера
- 2.2.4. Соціально-політичне середовище
- 2.3. Фізіологічні особливості організму людини
- 2.3.1. Будова і властивості аналізаторів
- 2.3.2. Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності
- Зв'язок між зоровим сприйняттям довжини хвиль і суб'єктивним відчуттям світла
- 2.3.3. Загальні уявлення про обмін речовин та енергію
- Обмін речовин і енергії в клітині
- Вітаміни і їх функції
- Значення мікроелементів для організму людини
- 2.4. Психологічні особливості людини
- 2.4.1. Значення нервової системи в життєдіяльності людини
- 2.4.2. Психіка людини і безпека життєдіяльності
- Властивості людини
- 2.4.3. Атрибути людини
- 2.4.4. Риси людини
- 2.4.5. Якості людини
- Види рухових реакцій
- 2.4.6. Емоційні якості людини
- 2.5.Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини
- 2.6. Основні положення ергономіки
- 2.7. Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров'я
- 2.7.1. Основні визначення здоров'я
- 2.7.2. Вплив негативних факторів на здоров'я людини
- Завдання для самостійного опрацювання
- 3 Небезпеки життєдіяльності у виробничій сфері та побуті. Засоби їх попередження
- 3.1. Дія шуму і вібрації на організм людини
- Вібрація впливає на
- 3.2. Іонізуючі випромінювання, радіаційна безпека 3.2.1. Основні характеристики іонізуючих випромінювань
- 3.2.2 Природні іонізуючі випромінювання
- 3.2.3. Штучні джерела іонізуючих випромінювань
- 3.2.4. Одиниці вимірювання радіоактивних випромінювань
- 3.2.5. Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- 3.2.6. Радіаційна безпека
- 3.3. Електромагнітні поля (емп) і випромінювання 3.3.1. Загальна характеристика електромагнітних полів
- 3.3.2. Вплив емп на організм людини
- Штучні джерела уф випромінювання
- 3.4. Небезпека електричного струму
- 3.4.2. Особливості впливу електричного струму на організм людини
- Наслідок ураження людини електричним струмом залежить від:
- 3.5. Хімічні і біологічні фактори небезпеки 3.5.1. Хімічні фактори небезпеки
- 3.5.2. Біологічні фактори небезпеки
- 3.6. Психофізіологічні фактори небезпеки
- 3.6.1. Фізична діяльність людини
- 3.6.2. Розумова діяльність людини
- 3.6.3. Загальна характеристика трудової діяльності
- 3.6.4. Втома
- 3.6.5. Фактори, які впливають на продуктивність праці
- 4. Небезпеки, що ведуть до надзвичайних ситуацій, та заходи зниження їх наслідків
- 4.1. Природні небезпеки
- 4.1.1. Тектонічні стихійні лиха
- 4.1.2. Топологічні стихійні лиха
- 4.1.3. Метеорологічні стихійні лиха
- 4.2. Небезпеки техногенного характеру
- 4.2.1. Антропогенний вплив на навколишнє середовище
- 4.2.2. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
- 4.2.3. Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин
- 4.2.4. Аварії на транспорті
- 4.2.5. Пожежі та вибухи
- 4.3. Соціально-політичні небезпеки
- 4.3.2. Тероризм
- 4.3.3. Екстремальні ситуації криміногенного характеру та способи їх уникнення
- 4.3.4. Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння
- 4.4. Комбіновані небезпеки
- 4.4.1. Природно-техногенні небезпеки
- 4.4.2. Природно-соціальні небезпеки
- 4.5. Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі
- 4.5.1. Забруднення атмосфери міст
- 4.5.2. Забруднення міських приміщень
- 4.5.3. Забруднення питної води в містах
- 4.5.4. Шумове, вібраційне
- 5.1. Запобігання надзвичайним ситуаціям та організація усунення їх негативних наслідків
- 5.1.2. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій
- 5.1.3. Визначення рівня надзвичайних
- 5.1.4. Організація життєзабезпечення
- 5.1.5. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- 5.2. Надання першої долікарської допомоги потерпілому
- 5.2.1. Призначення першої долікарської
- 5.2.2. Надання першої допомоги при враженні діяльності мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності
- 5.2.3. Перша допомога при кровотечах та ушкодженнях м'яких тканин
- 5.2.4. Перша допомога при вивихах, розтягуваннях і розривах зв'язок та при переломах кісток
- 5.2.5. Долікарська допомога при термічних впливах та хімічних опіках
- 5.2.6. Допомога при отруєннях
- 5.2.7. Допомога при ураженні електричним струмом та блискавкою
- 5.2.8. Надання першої допомоги при утопленні
- 6.1. Правові основи безпеки життєдіяльності
- 6.2. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності