logo
Посібник

3.3. Електромагнітні поля (емп) і випромінювання 3.3.1. Загальна характеристика електромагнітних полів

Біосфера протягом усієї своєї еволюції перебувала під впливом електромагніт­них полів (ЕМП), так званого фонового випромінювання, спричиненого природою. Навколо Землі існує електричне поле напруженістю у середньому 130 В/м. Спос­терігаються річні, добові та інші варіації цього поля, а також: випадкові його зміни під впливом грозових розрядів, опадів, завірюх, пилових бур, вітрів.

Наша планета має також магнітне поле. Це магнітне поле коливається з 80 та 11-річним циклами змін, а також: більш короткочасними змінами зрізних при­чин, пов'язаних із сонячною активністю (магнітні бурі).

Земля постійно перебуває під впливом ЕМП, які випромінюються Сонцем. Це електромагнітне випромінювання включає в себе інфрачервоне (14), видиме ульт­рафіолетове (УФ), рентгенівське та у-випромінювання. Інтенсивність випроміню­вання змінюється періодично, а також швидко та різко збільшується при хромос­ферних спалахах. ЕМП в біосфері відіграють універсальну роль носіїв інформації. Зв'язок на основі ЕМП є найбільш інформативним і економічним.

ЕМП як засіб зв'язку в біосфері порівняно зі звуковою, світловою чи хімічною інформацією мають такі переваги:

Зазначені ЕМП впливають на біологічні об'єкти, зокрема на люди­ну, під час усього часу його існування. Це дало змогу у процесі ево­люції пристосуватися до впливу таких полів і виробити захисні меха­нізми, які захищають людину від можливих пошкоджень за рахунок природних чинників. Але вчені все ж спостерігають кореляцію між змінами сонячної активності та серцево-судинними та іншими захво­рюваннями людей.

У процесі індустріалізації людство додало до фонового випромінювання, спри­чиненого природою, цілу низку чинників, що підсилило фонове випромінювання. Через це ЕМП антропогенного походження почали значно перевищувати природний фон і до нашого часу перетворилися на небезпечний екологічний чинник.

Зростання рівня техногенних ЕМП різко посилилося на початку 30-х років XX cm. і зараз їх рівень в окремих районах в сотні разів перевищує рівень природних полів. У сучасному місті джерелом штучних ЕМП є радіо, телевізійні центри, репітранслятори, засоби радіозв'язку різного призначення, лінії електропередач, особливо висо­ковольтні, а також електротранспорт, різні електроенергетичні установки. В аеропортах працюють потужні радіолокаційні станції, радіопередавачі, які ви­промінюють у навколишнє середовище потоки електромагнітної енергії, на військових

об'єктах використовуються радіолокаційні станції для проведення розвідки тощо. Кількість джерел і потужність полів, які вони створюють, щорічно зростає.

ЕМП мають певну потужність, енергію і поширюються у вигляді елек­тромагнітних хвиль. Основними параметрами електромагнітних коливань є: *довжина хвилі, * частота коливань і * швидкість розповсюдження.

За частотою антропогенні електромагнітні випромінювання класи­фікуються так:

Частота коливань визначається в герцах (Гц). Похідні одиниці: кіло­герц (1 кГц = іб3 Гц); мегагерц (1 МГц = 106 Гц); гігагерц (1 ГГц = 109 Гц).