7.2.4. Заходи безпеки при проведенні РіНр

Перед проведенням РІНР командири формувань зо­бов'язані роз'яснити о. с. характерні особливості майбутніх дій, ознайомити його з порядком проведення робіт і правилами без­пеки та суворо стежити за їх дотриманням усіма підлеглими. Конкретні заходи безпеки на ділянці (об'єкті) робіт вказуються о. с. одночасно з постановкою завдань.

У ході рятувальних робіт пересування машин, евакуація ура­жених і населення організовуються по розвіданих шляхах. Не­безпечні місця відгороджуються, біля них виставляються добре видимі попереджувальні знаки чи регулювальники. Забороняєть­ся проводити роботи поблизу будинків, що загрожують обвалом.

Для забезпечення безпеки проведення робіт на місцевості, за­раженій РР, необхідно дотримувати встановлений режим, що ре­гламентує максимально припустимий час перебування на цій те­риторії, з урахуванням часу перебування в дорозі з районів розташування у вогнище ураження і назад.

Контроль за величиною отриманої о. с. дози здійснюється за допомогою індивідуальних дозиметрів. Зниження вражаючої до­зи може бути досягнуто проведенням комплексу заходів, основ­ними з яких є:

• змінність роботи і суворе дотримання встановленої для ко­жної зміни тривалості перебування на зараженій місцевості;

• забезпечення необхідних захисних властивостей споруд для відпочинку в районах розташування;

• використання ізолюючого одягу і ЗІЗ;

• дотримання правил поведінки в зоні РЗ.

Тривалість роботи кожної зміни залежить від рівня РЗ місце­вості і заданої припустимої дози опромінення.

Для укриття о. с. відпочиваючих змін у районах розташування і дій використовуються будинки і споруди, які мають найбільші захисні властивості.

З метою зменшення імовірності ураження радіоактивними ви­промінюваннями у вогнищі ураження о. с. забороняється працю­вати без рукавиць, пити, курити і вживати їжу на відкритих діля­нках зараженої території. При проведенні робіт у ЗІЗ шкіри ізолюючого типу слід враховувати такі припустимі терміни пере­бування людей у них:

• при температурі повітря від +24 до +20° С — 40—50 хв.;

• при температурі повітря від +19 до +15° С — 2 год.;

♦ при температурі нижче +15 С — 3 год. і більше. Використання екрануючих комбінезонів, змочених водою, збі­льшує час постійного перебування в захисному одязі в 2-3 рази.

При ліквідації аварій, що відбулися з викидом СДОР, і при знезаражуванні отруйних і агресивних рідин, розлитих з по­шкоджених ємкостей і сховищ, до місця аварії слід підходити тільки з навітряної сторони в ізолюючих протигазах і захисно­му одязі.

Будинки і споруди, що загрожують обвалом, обрушуються.

Роботи в задимлених і загазованих приміщеннях, у колодязях і колекторах підземних магістралей чи під водою обов'язково ви­конуються групами в складі 2-3 чол., один із яких призначається старшим. Забороняється визначати наявність газу в підвалах, ко­лекторах за допомогою відкритого вогню. Спуск людей у колодя­зі, колектори і підвали пошкоджених будинків, не перевірені на загазованість, здійснюється в ізолюючих протигазах з дотриман­ням заходів страховки.

Аварійно-відновлювальні роботи на електричних мережах здійснюються тільки після їх знеструмлення і вживання необхід­них заходів відповідно до правил електробезпеки.

При гасінні нафтопродуктів і роботі в зонах пожеж (високих температур) о. с. повинний використовувати спеціальні засоби захисту і бути попереджений про встановлені сигнали небезпеки

і напрямки виходу; тривалість роботи має становити 10—20 хв. із перервами між входами в зону від однієї до двох годин.

При організації рятувальних робіт у зонах затоплення о. с. фо­рмування повинен бути підготовлений до робіт на воді, сповіще­ний про встановлені сигнали небезпеки і знати шляхи відходу у випадку інтенсивного підвищення рівня води.

У нічний час і при поганій видимості організується освітлення ділянок (об'єктів) робіт, у небезпечних місцях виставляються лі­хтарі з червоним світлом.

Особовий склад формувань повинен уміти надавати першу медичну допомогу потерпілим при будь-яких надзвичайних си­туаціях і у будь-якій обстановці.