7.1.5. Дії сил цо при ліквідації наслідків стихійних лих

У більшості випадків стихійні лиха супроводжуються загибеллю матеріальних цінностей, а іноді і людськими втратами. Тому при ліквідації наслідків стихійних лих основним завданням сил ЦО є врятування людей і (по можливості) матеріальних цін­ностей. Успіх дій формувань багато в чому залежить від своєчас­ної організації і проведення розвідки й обліку конкретних умов обстановки. Оскільки стихійні лиха виникають раптово, опові­щення о. с. формувань, їх укомплектування і створення угрупо­вань сил ЦО повинні проводитися в найкоротший термін. Виступ формувань з районів збору в райони дій повинен здійснюватися з максимально можливою швидкістю. Командири формувань у ра­йонах робіт повинні постійно знати обстановку і, у відповідності

з її зміною, уточнювати раніше поставлені чи ставити нові за­вдання підрозділам.

Прогнозування загрози повеней дозволяє вчасно здійснити ком­плекс попереджувальних заходів, які значно знижують можливі збитки, а також створити сприятливі умови для проведення рятува­льних та інших невідкладних робіт у зонах затоплення. 3міст цих заходів і їх обсяг визначаються часом попередження повені.

Так, масштаби повеней, які викликаються весняними водами, можна прогнозувати за місяць і навіть більше завдяки постійним спостереженням органами гідрометеослужби, визначенню висоти снігового покриву і встановленню залежності виникнення повені від нього, визначенню запасів вологи в ґрунті, знанню строків скресання річок, температури повітря в період паводку і т.п. От­же, можна заздалегідь провести протипаводкові заходи.

При паводках, які викликаються заторами, час попередження звичайно обчислюється декількома годинами, тобто він значно менший, ніж у розглянутому вище випадку. Але з огляду на те, що місця постійних заторів звичайно відомі, запобіжні заходи можна вжити задовго до льодоходу.

Паводки, які викликаються випаданням рясних злив та інтен­сивним таненням льодовиків, прогнозуються на основі багаторі­чних спостережень.

Про майбутню небезпеку повені чи селевого потоку оповіща­ються всі організації і населення. Начальники, штаби і служби ЦО приводять у готовність формування, які залучаються до ве­дення боротьби зі стихійним лихом, ставлять їм завдання, вказу­ють послідовність, способи і терміни їх виконання, уточнюють питання взаємодії й організовують управління.

Для виявлення й уточнення обстановки організовується розві­дка. Найбільш оперативною є повітряна, яка до того ж дає мож­ливість одержання інформації про значні території. Більш точний стан поблизу гребель і мостів визначають, використовуючи дані наземної розвідки.

У населених пунктах і на об'єктах, яким загрожує затоплення, виставляються рятувальні пости зі складу формувань і встанов­люється зв'язок з ними. Для захисту мостів, гребель, водозабір­них та інших споруд виділяються аварійні команди. У місцях, де можливі затори льоду, установлюється цілодобове чергування команд підривників. 3а рішенням місцевих органів влади можуть бути проведені: завчасна евакуація населення, вивезення матері­альних цінностей і відгін сільськогосподарських тварин у безпе­чні місця.

Про початок і порядок евакуації керівний склад ЦО оповіщає населення по місцевих каналах радіотрансляції і телебачення, че­рез адміністрацію ОГ і домоуправління. У випадку раптових па-водків попередження населення здійснюється всіма наявними тех­нічними засобами, включаючи і гучномовні рухливі установки.

Успіх у проведенні рятувальних робіт залежить від того, на­скільки оперативно організована розвідка, швидко і повно оціне­на сформована обстановка, вчасно організовані дії сил і чітке управління ними.

РІНР у зонах затоплення і селевих потоків пов'язані з небезпе­кою, особливо при діях на воді, на льоду і при виконанні підривних робіт. Особовий склад, який залучається для цих цілей, повинен бу­ти навчений правилам поведінки на воді, прийомам порятунку по­топаючих і надання їм першої медичної допомоги. Формування, що діють на плавзасобах, оснащуються необхідним інвентарем: рятува­льними кругами, поясами, баграми, драбинами, канатами і т.п.

Для підтримки порядку в районах затоплення, на шляхах ева­куації населення й у місцях його зосередження, на маршрутах руху сил, а також на автомобільних і залізничних шляхах органі­зовується комендантська служба. Крім того, у зонах затоплення і місцях зосередження евакуйованого населення організовується охорона громадського порядку, яка гарантує безпеку людей, за­хист державного й особистого майна.

Урагани, володіючи великою руйнівною силою, можуть зада­ти населенню і народному господарству серйозних матеріальних збитків і нерідко призводять до загибелі людей. Виникають вони в результаті різкого порушення рівноваги в атмосфері, що вияв­ляється в незвичайних умовах циркуляції повітря.

При ураганах обриваються електричні проводи на опорах, по­рушується телефонний і телеграфний зв'язок, зриваються покрів­лі з житлових будинків, виробничих будинків і тваринницьких ферм, виникають різні пошкодження, аварії, пожежі.

У зонах ураганів у період їх виникнення за вказівками органів влади оповіщається населення і приводяться до готовності фор­мування, виділені для ліквідації наслідків стихійних лих.

Командири військових частин і формувань ЦО, одержавши завдання, виводять підлеглі їм сили до об'єктів робіт; по прибутті в потерпілі від урагану райони організовують порятунок людей, надання потерпілим медичної допомоги і їх евакуацію, локаліза­цію і гасіння пожеж, а також роботи з усунення аварій і ушко­джень на комунально-енергетичних мережах і лініях зв'язку та з розчищення завалів вулиць і доріг.

Відновлення комунально-енергетичних мереж, ліній зв'язку й інших об'єктів організовують відповідні відомства, що мають свої спеціальні ремонтні органи; при великих обсягах робіт мо­жуть використовуватися аварійно-відбудовні й аварійно-технічні формування.

3суви можуть спричиняти великі руйнування. Виникають во­ни через порушення рівноваги порід, викликаного збільшенням крутизни схилу в результаті вимивання його основи морським прибоєм, течією річки, ослаблення міцності порід від вивітрю­вання чи надмірного зволоження атмосферними опадами або під­земними водами, а також під впливом зовнішніх сил, особливо сейсмічних поштовхів. 3суви можуть бути викликані і проведен­ням будівельних робіт без належного урахування геологічних умов місцевості.

3аходи для попередження зсувів і боротьба з ними здійсню­ються в залежності від факторів, які ці зсуви викликають. До та­ких заходів відносяться: будівництво споруд, які укріплюють бе­рег проти підмивання схилів; обладнання дренажних споруд по перехопленню і відведенню підземних вод; вириття канав для поверхневого водостоку, улаштування підпірних стінок різних конструкцій; зміцнення схилів рослинністю і насамперед — лісо­посадками.

Роботи з проведення протизсувних заходів ведуться дорож­ньо-будівельними й іншими спеціалізованими організаціями, до їх виконання при необхідності можуть залучатися команди меха­нізації робіт та інші формування ЦО. Дійовим засобом у зсувних районах є встановлення постійного спостереження за обстанов­кою. Про початок переміщення порід негайно оповіщається насе­лення й організації прилеглих районів. Приводяться у готовність необхідні сили і засоби, здійснюється евакуація людей, вивозять­ся з небезпечної зони матеріальні цінності.

Для ліквідації наслідків зсувів залучаються зведені загони та команди, зведені загони і команди механізації робіт, деякі фор­мування служб. Можуть використовуватися і військові частини.

Рятувальні роботи в районах, де відбулися зсуви і обвали, по­лягають у пошуку і витягуванні людей з-під завалів, наданні їм першої медичної допомоги та евакуації в стаціонарні лікувальні установи. Одночасно влаштовуються проїзди в завалах, локалі­зуються і гасяться пожежі, ліквідуються аварії на газових і енер­гетичних мережах. Після зупинки зсуву проводиться ремонт і відновлення доріг, мостів, ліній і засобів зв'язку, розчищення ву­лиць від завалів.

Землетруси відбуваються звичайно раптово, що може пред­ставляти дуже велику небезпеку. Переважна більшість їх відно­ситься до слабких і не викликає негативних наслідків, однак чи­мало буває і сильних, руйнівних землетрусів, які заподіюють численні лиха. Землетруси можуть стати причиною гірських і сніжних обвалів, які руйнують на своєму шляху ділянки доріг, мости через водні перешкоди та населені пункти.

Щоб уникнути руйнівних наслідків у районах загрози, де мо­жливі поштовхи силою 7 і більше балів (за 12-бальною шкалою), будуються сейсмостійкі житлові будівлі, промислові будівлі й інші об'єкти та споруди. Для додання будинкам стійкості вико­ристовуються високоякісні матеріали, застосовуються особливі антисейсмічні конструкції, не допускається використання надто важких деталей, обмежується поверховість житлових будинків, ставляться підвищені вимоги до якості будівельних робіт. У міс­тобудуванні переважає просторе планування, яке забезпечує на­явність достатніх розривів між будинками, широких вулиць і проїздів. Вживаються заходи щодо підвищення сейсмостійкості підземних інженерних комунікацій, а також до посилення проти­пожежної безпеки.

При ліквідації наслідків землетрусів у постраждалих містах і на ОГ рішенням органів влади чи надзвичайних комісій для про­ведення рятувальних робіт, локалізації і ліквідації аварій на ко­мунально-енергетичних мережах і гасіння пожеж залучаються спеціалізовані формування відомств, формування ЦО міст і ра­йонів, військові частини. Найбільш складні рятувальні й інші не­відкладні роботи виконують військові частини ЦО, зведені заго­ни і зведені загони механізації робіт, а також формування служб (спеціальні формування) різного призначення і, у першу чергу, аварійно-технічні й медичні.

Склад і дії сил при ліквідації наслідків землетрусів визнача­ються характером і обсягом руйнувань. Успіх багато в чому за­лежить від повноти і своєчасності одержання розвідувальних да­них. Розвідка повинна установити характер руйнувань будівель і споруд, місцезнаходження і стан постраждалого населення, яке опинилося під завалами чи в частково зруйнованих будівлях і спорудах, ступінь пошкодження комунально-енергетичних ме­реж, визначити зони суцільних пожеж, можливість їх розвитку, а також розвідати шляхи підходу до об'єктів робіт. Ведеться вона розвідувальними підрозділами військових частин ЦО і розвідува­льними формуваннями різного призначення, при цьому викорис­товується інформація від органів МВС й інших відомств.

Для визначення санітарно-епідемічного стану району земле­трусу, виявлення кількості і стану потерпілих, установлення мо­жливості розгортання медичних формувань і визначення потріб­ної кількості медичних сил проводиться медична розвідка.

Після одержання даних про обстановку і її оцінки уточнюють­ся необхідні для ведення РІНР сили і засоби, їх завдання, ство­рюються угруповання сил.

Виходячи з характеру забудови, наявності транспортних магі­стралей та інших місцевих умов, а головне — з характеру руйну­вань, територія постраждалого міста (району) розбивається на ді­лянки й об'єкти ведення рятувальних робіт.

Швидке висування сил є одним з вирішальних факторів, що забезпечують успішність проведення рятувальних робіт. Але на шляху можуть зустрічатися різні перешкоди, завали, зруйновані мости, вогнища пожеж та інші перешкоди. Тому необхідно пе­редбачити всі засоби забезпечення руху сил ЦО у вогнищах зем­летрусів. Чимале значення має порядок уведення техніки в зону руйнувань. У першу чергу підготовляються шляхи для пропуску гусеничних машин, а потім колісного транспорту. Висування їх слід здійснювати по декількох маршрутах, щоб не знижувати мо­більність колон і не допускати розтягування. На кожен маршрут висилаються формування чи підрозділи розвідки і загони забез­печення руху, підсилені протипожежними підрозділами і саніта­рними дружинами.

В результаті землетрусу основна маса о. с. формувань загаль­ного призначення і спеціальних формувань ЦО районів, які попа­ли в зону лиха, може виявитися в зонах руйнувань і сама буде потребувати допомоги. Тому можливо, що спочатку рятувальні роботи доведеться проводити на ОГ і в жилих кварталах обмеже­ними силами і засобами. У таких умовах першочерговими робо­тами повинні бути виявлення і витягування людей із зруйнованих будинків, з-під завалів, надання їм першої медичної допомоги й евакуація тих, хто потребує лікування, в медичні установи, а та­кож улаштування людей, що залишилися без домівок. Рятування людей організовується в першу чергу з тих будинків, яким за­грожують затоплення, пожежі, обвали. Лікарська допомога поте­рпілим здійснюється в загонах першої медичної допомоги, на ме­дичних пунктах військових частин ЦО й у лікувальних установах, які збереглись. Потім їх вивозять у заміську зону або в лікарні сусідніх міст.

Здійснення інших невідкладних робіт припускає в першу чер­гу усунення тих аварій на комунально-енергетичних і технологі­

чних мережах, що створюють безпосередню загрозу для життя людей і насамперед аварій на комунікаціях зі СДОР. При лікві­дації аварій на газопроводах негайно повинна бути припинена подача газу в мережу. Аварії на водопроводі, що проходить по­близу будівель і споруд, можуть спричинити затоплення; пошко­джені ділянки якомога швидше відключаються.

В міру прибуття військових частин і формувань із сусідніх ра­йонів, міст і областей сили будуть наростати і фронт робіт збіль­шиться. Але прибуваючі з інших місць не знають особливостей ділянок і об'єктів, на яких їм потрібно буде працювати. Щоб уникнути збільшення строків виконання рятувальних робіт і ускладнень у їх організації, необхідно безперервно вести розвід­ку, дані якої дозволяли б знати обстановку, і вчасно, з достат­ньою повнотою ставити завдання прибуваючим у район земле­трусу військовим частинам і формуванням. Рятувальні роботи звичайно ведуться у важких і небезпечних умовах, тому о. с. вій­ськових частин і формувань повинен знати і суворо дотримува­тись заходів безпеки.

Для наведення і підтримки порядку серед населення, яке опи­нилося в зоні землетрусу, організовується комендантська служба (ядром її є о. с. служби охорони громадського порядку), на осно­вних маршрутах установлюються контрольно-пропускні пункти і вводиться патрулювання.