§ 1 * Ртьч

^уаз

Свь л е с и ч

о ?

6

я

<

го

Я

о

Я

я я

и Я

Я Я

Додаток 4

Додаток 6

Під інженерною обстановкою при НС (ІОНС) розумі­ють сукупність наслідків дії вражаючих факторів НС, у результа­ті яких мають місце руйнування різних об'єктів (будівель, спо­руд, комунально-енергетичних мереж (КЕМ), засобів зв'язку і транспорту, мостів, гребель, аеродромів тощо), особливо важли­вих для життєдіяльності людей.

Оцінка ІОНС здійснюється за даними інженерної розвідки, проведеної у вогнищі ураження, а також методом прогнозування.

Основне завдання оцінки ІОНС за даними розвідки — вияв­лення умов, видів і обсягів робіт для урятування й евакуації лю­дей, які опинилися в зоні лиха, а також запобігання дії вторинних факторів НС (вибухів, пожеж, загазування, затоплення) на тери­торії ведення рятувальних робіт. Люди в зоні ураження можуть опинитися під завалами, у частково зруйнованих будівлях, в за­валених захисних спорудах, у вогнищі пожеж. Тому інженерні роботи повинні проводитися разом з протипожежними і медич­ними заходами, безперервно в будь-якій обстановці, до повного їх завершення, а при наявності завалених сховищ з порушеною системою вентиляції — в термін не більше 4—5 годин з моменту завалу.

Оцінка ІОНС повинна проводитися особами, які мають відпо­відну інженерну підготовку.

Завчасно слід вивчити особливості конструкції будівель і спо­руд: розташування підземних вуличних переходів, галерей і під­валів, де можуть укриватися люди, розміщення водозабірних свердловин, колодязів, ставків і водойм, місце розташування під­приємств і складів, що мають матеріали, конструкції і техніку, які можна використати в ході аварійно-рятувальних робіт.

Оцінка інженерної обстановки буде ефективною, якщо є карта району вогнища ураження, план об'єкта із вказанням розміщення захисних споруд, схеми прив'язки входів і повітрозаборів захис­них споруд до орієнтирів, що не завалюються, плани КЕМ з роз­міщенням оглядових колодязів, камер і вимикаючих пристроїв.

Для виявлення ІОНС необхідно провести такі заходи:

1. Оцінити умови входження у вогнище ураження.

1. Оцінити руйнування, умови, види і обсяги інженерних робіт у вогнищі.

2. Оцінити руйнування і обсяги робіт з локалізації аварій на КЕМ.

2. Оцінити необхідні заходи по запобіганню вибухів, пожеж, затоплень та інших наслідків у ході робіт.

Визначення за даними розвідки необхідної кількості рятувальників і техніки

На основі даних розвідки визначається ступінь ураження об'єкта

де 5_ср — площа зони сильних і повних руйнувань; 5* — площа об'єкта.

Від загальної площі вогнища ураження, обмеженої надлишко­вим тиском 10 кПа, площа зони повних руйнувань становить приблизно 15 %, площа зони сильних руйнувань — 10 %, серед­ніх руйнувань — 15 % і слабких — 60 %.

Кількість рятувальників розраховується за формулою:

п

чі

N = ^і=¹ ,

і

де <2_чі — трудові затрати в люд.-год на проведення і-ї роботи; і — час роботи змін, звичайно 24 год.; п — число змін, звичайно 3.

Рятувальні підрозділи бувають спеціальні (30—35 %) і загаль­ного призначення (65—30 %). Звичайно до спеціальних входять підрозділи медичного захисту (50 %), пожежно-аварійні рятува­льні служби (25 %), підрозділи протихімічного захисту (10 %), охорони громадського порядку (10 %), аварійно-відновлювальні формування (5 %).

Необхідна кількість техніки визначається за формулою:

1 п

^і і=1

де <2_ті — трудові затрати машин на проведення і-ї роботи, маш.-год;

і — час роботи машин, звичайно 20 год., 4 год. йде на зміну екіпажу і дозаправлення паливом.

Розрахунок необхідної кількості рятувальників і техніки здій­снюється з використанням табл. 1.

Задача 1. На об'єкті площею 5 = 54 км² працює N = 41 тис. чоловік у три зміни, в першій зміні N₁ = 13 тис. чоловік. На об'єкті розміщуються Д = 55 цехів, будівель і споруд, з яких при виникненні НС повинні продовжувати роботу Д_НС = 24. На тери­торії об'єкта С1 = 16 сховищ місткістю п1 = 7000 чоловік, С2 = = 48 укриттів на п₂ = 5500 чоловік. Ступінь ураження об'єкта при НС Сп = 0,7. Визначити необхідну кількість рятувальників і тех­ніки.

Розв 'язання:

1. Визначимо площу сильних руйнувань: 8ср = 0,7-54 = 37,8 (км²).

2. Використовуючи табл. 4.5.1, визначимо обсяг необхідних робіт.

А. Улаштування проїздів:

магістральних Ь_м = 8_ср х К_ь = 37,8-0,5 ~ 19 (км);

до ОНГ Ьо = 5*ср х Днс-Ко/Д = 37,8 х 24 х 0,3/55 = 5 (км).

Б. Відкопування і відкриття:

сховищ Сі° = Сі х С„ х Кі⁰ = 16 х 0,7 х 0,25 = 3 (сх.);

укриттів С2⁰ = С2 х Сп х К2⁰ = 48 х 0,7 х 0,5 = 1,7 (укр.).

В. Подача повітря спорудам, які:

мають фільтро-вентиляційні установки (ФВУ) (сховища):

Уі = Сі°КГ = 3-0,1 ~ 1 (сх.); не мають ФВУ (укриття):

У2 = С2⁰К2" = 17-1 ~ 17 (укр.).

Г. Витягнення уражених:

М

— ^п1 + — ^п2 ^КМ ^С1 ^С2

16

48

Ґ. Відкопування уражених із завалів:

2 = N - (п₁ + п₂)) х С_п х К₂ = (13 000 -- (7000 + 5500)) х 0,7 х 0,1 ~ 35 (чол.).

Д. Розшук уражених:

К = (М - (п₁ + п₂))-С_п х К_к = (13 000 - (7000 + + 5500))-0,7-0,15 ~ 45 (чол.).

Е. Ліквідація аварій на КЕМ:

на ОНГ Р₁ = Д_чс х Сп х = 24 х 0,7 х 2 = 34 (ав.); в місті Р_г = 8ср х Кг = 37,8-1 = 38 (ав.).

НОРМАТИВИ НА ПРОВЕДЕННЯ РОБІТ У ВОГНИЩІ УРАЖЕННЯ

3. Використовуючи табл. 4.5.2, визначимо необхідну кількість людей і техніки.

А. Улаштування проїздів:

магістральних 0,_ч¹ = Ь_м х К„^ь = 19 х 30 = 570 (люд.-год);

б/ = Ьм х К^г = 19 х 10 = 190 (люд.-год); до ОНГ бч^о = Ьм х Кч^о = 5 х 15 = 75 (люд.-год);

бт^о = Ьм х Кт^о = 5 х 5 = 25 (люд.-год).

Б. Відкопування і відкриття захисних споруд із засобами ме­ханізації:

Єч^с = (Сі^о + С2°)-Кч^с = (3 + 17)-30 = 600 (люд.год); б_т^с = (С₁^о + С₂^о)К_т^с = (3 + 17)6 = 120 (маш.-год).

В. Подача повітря в захисні споруди (ЗС): Яч" = (V + РІЖ" = (1 + 17)20 = 360 (люд.-год); бт" = (V + = (1 + 17)4 = 72 (маш.-год);

Г. Витягнення і винесення уражених із ЗС: бч^м = М х К_ч = 130 х 0,3 = 39 (люд.-год).

Ґ. Відкопування уражених із завалів: б_ч² = 2 х К_ч² = 35 х 12 = 420 (люд.-год).

НОРМАТИВИ ВИЗНАЧЕННЯ КІЛЬКОСТІ РЯТУВАЛЬНИКІВ ТА ТЕХНІКИ

Д. Розшук уражених і винесення поранених: б/ = К х К_ч^К = 45 х 0,5 = 23 (люд.-год).

Е. Ліквідація аварій на КЕМ:

бч" = ("1 + "2) х Кч" = (34 + 38) х 50 = 3600 (люд.-год); б_т" = ("₁ + "₂) х К_т" = (34 + 38) х 2,5 = 180 (маш.-год).

Загальна кількість працезатрат людей:

бч = бч + бч° + бч + бч" + бч" + бч² + бч^К + бч" =

= 570 + 75 + 600 +360 + 39 + 420 +23 + 3600 = 5687 (люд.-год).

При тризмінній роботі протягом доби потрібно рятувальників:

О_ч х п 5687 х 3 Ш_р = = = 711(чол.).

^р і 24

З них 355 рятувальників медичного захисту, 178 — пожежно-аварійної рятувальної служби, 71 — протихімічного захисту, 71 — для охорони громадського порядку, 36 — рятувальників аварійно-відновлювальних команд і груп.

Загальна кількість працезатрат машин:

бт = бт^Ь + + бт^С + бт" + бт" =

190 + 25 + 120 + 72 + 180 = 580 (маш.-год). Необхідна кількість техніки:

*т = ^,

де і звичайно 20 годин, 4 години на заправку, зміну екіпажу. И_т = 587/20 ~ 30 машин.

Оцінка умов введення сил у вогнище ураження

Інженерні формування мають важку техніку. Маршру­ти введення сил у вогнище ураження повинні забезпечувати про­ходження як колісної, так і гусеничної техніки. При рятувальних заходах на існуючих дорогах іноді необхідно проведення робіт по ремонту земляного полотна, улаштуванню проїзду через кана­ви і залізничні шляхи, розчищенню завалів, ремонту або підси­ленню мостів. Якщо обсяг роботи великий, застосовують об'їзди з улаштуванням колонних шляхів, переправ убрід через водото-ки, а взимку по льоду.

Переправи вбрід влаштовуються на ділянці водотоку з твер­дим дном, глибинами води, які не перевищуть 0,5—0,6 м для ав­томашин ГАЗ-69 і ГАЗ, 1-1,2 м — для ГАЗ-66 і ЗІЛ-131, 1,3— 1,5 м — для МАЗ-5, МАЗ-543 і КРАЗ-260 (перша цифра стосу­ється швидкості течії понад 2 м/с, друга — менше 1 м/с).

Зимові переправи по льоду повинні мати ширину 15—20 м, зі з'їздами не крутіше 6°. Необхідна товщина льоду (см) визнача­ється за формулами:

к = 9-\[<2 — для гусеничної техніки,

к = — для колісної техніки,

де б — маса машини.

При нульовій температурі повітря товщина льоду збільшуєть­ся у 1,3 раза, при плюсовій — в 1,5 раза.

Орієнтовні обсяги інженерних робіт наведені в табл. 4.5.3.

Задача 2. Скільки потрібно часу для розчищення ділянки до­роги довжиною 100 м від лісових завалів при наявності 3 бульдо­зерів, 3 мотопилок, 12 команд?

З табл. 4.5.3 визначаємо, що наявні сили і засоби в 1,5 раза пе­реважають табличні, тоді за 1 год. роботи вони розчистять 45— 60 погонних метрів, а 100 м розчистять приблизно за 2 год.

Задача 3. Скільки потрібно сил і засобів для улаштування за 2 год. підходів до мостів на маршруті, якщо обсяг робіт потрібно виконати в 500 м³?

З табл. 4.5.3 визначаємо, що за 2 год. БАТ-М (або 2 бульдозе­ри) при наявності 6 команд виконають обсяг робіт в 400 м³. Тоді для обсягу робіт в 100 м³ потрібно додатково бульдозери і 2—3 команди.

Оцінка інженерних робіт у вогнищі ураження

Основні види інженерних робіт у вогнищі ураження, улаштування проїздів для техніки в умовах завалів від зруйнова­них будівель, подача повітря в завалені сховища з порушеною вентиляцією, відкопування і відкриття завалених сховищ, ряту­вання людей, які знаходяться в завалах і в частково зруйнованих будівлях.

Значні завали від зруйнованих будівель виникають на проїз­дах при землетрусах, від руйнівної дії ударної хвилі ядерних ви­бухів або аварійних вибухів на промислових підприємствах.

Руйнування будівель з утворенням завалів спостерігаються при землетрусах силою понад 7—8 балів і надлишкових тисках ударної хвилі понад 0,2—0,3 кгс/см² (табл. 4.5.4).

Завали при землетрусах відрізняються великою висотою без­посередньо на місці зруйнованої будівлі, середина вулиці може бути не заваленою. При вибухах уламки розлітаються, висота за­валів менше, але площі завалів більші. Вулиця вважається зава­леною, якщо незавалена її частина має ширину менше 3,5 м.

Завал може складатися з цегляних брил, уламків залізобетон­них елементів, металоконструкцій об'ємною вагою 1—1,6 т/м³.

Завал висотою 0,5—0,6 м з легких елементів розчищають, завал з важких елементів планують, влаштовують проїзд зверху завалу.

При значних руйнуваннях і завалах особливо ефективне вико­ристання шляхопрокладача БАТ-М та інженерної машини розго­родження ІМР. При відсутності цієї техніки можна застосувати комплекс з автокрана (або екскаватора) і двох-трьох бульдозерів (один з них потужністю не менше 160 к. с.).

Для подачі повітря в захисні споруди з порушеною вентиляці­єю і заваленими входами здійснюється розчищення завалених повітрозабірних пристроїв, відкривання або підривання захисних

1 герметичних дверей або пробивання отвору в стіні з відкопано­го приямка.

Отвори бурять або пробивають за допомогою ручного пневмо-, електро- або мотоінструмента, бурильних і відбійних молотків і бетоноломів, після виколювання бетону перерізається гасорізами арматура.

Час буріння отвору перфоратором (бурильним молотком) від компресора в залізобетонній стіні товщиною 50 см становить 2—

^{3 год.} ₃

Повітря об'ємом не менше 1 м³ люд.-год подається перенос­ними вентиляторами або від компресорів з надійним протипило-вим фільтром.

Існують такі способи відкопування і відкриття завалених схо­вищ:

1. Відкопування аварійного виходу.

2. Відкопування входу з відкриванням або вирізанням отвору 0,4x0,6 м в захисних дверях.

3. Улаштування приямка з пробивання отвору в стіні.

4. Розбирання завалу з пробиванням отвору в перекритті схо­вища (слід мати на увазі, що товщина перекриття приблизно вдвічі більше товщини стіни).

Вибирають той спосіб, який дозволяє виконувати відкопуван­ня в найкоротші терміни з урахуванням наявних сил і засобів.

Відкопування оголів'я чи приямка виконують бульдозером або екскаватором, кожній машині надається ланка (6—8 чол.) з гасорі-зами для розрізання металевих і залізобетонних елементів завалу.

Важкі уламки відтягуються за допомогою тросів тракторами (автотягачами) або прибираються автокранами і екскаваторами (строповкою за ківш).

Відкопування оголів'я аварійного виходу при висоті завалу

2 м виконується бульдозером за 1—1,5 год., екскаватором з ємкі­стю ковша 0,5 м³ — за 1,5—2 год.

Уражених, які знаходяться під уламками біля поверхні за­валу, звільняють, розбираючи завал вручну, тих, хто знахо­диться в глибині завалу, — використовуючи і розширюючи домкратами пустоти і щілини між великими елементами. Не­обхідно уникати зсувів елементів завалу, бо це може призвести до додаткових травм постраждалих. При урятуванні уражених інженерним формуванням надаються сандружини і рятувальні групи. З-під завалів у першу чергу звільняють голову і верхню частину тулуба людини та негайно надають першу меддопо­могу.

Мінімальна тривалість роботи у вогнищі ураження визнача­ється, виходячи з умов обстановки на місцевості, і становить не менше 2—4 годин, а максимальна — не більше 10—12 год. для однієї зміни. Всі роботи по врятуванню постраждалих повинні проводитися цілодобово, безперервно, позмінно. Для забезпечен­ня безперервної роботи засобів механізації підготовлюються 2— 3 бригади механіків-водіїв і обслуговуючих команд (не менше 2—3 чоловік на кожну машину).

Задача 4. Визначити, скільки часу потрібно для розчищення завалів довжиною 200 м від зруйнованих 2-поверхових будинків і для відкриття заваленого сховища з товщиною стіни 50 см за до­помогою двох екскаваторів, 4 бульдозерів і обслуговуючих ко­манд.

Розв 'язання:

1. Для розчищення завалів довжиною 200 м від 2-поверхових будинків у відповідності з табл. 5 потрібно 0,5 машино-змін, тоб­то приблизно 4 год.

2. Відкопування приямка до захисної споруди бульдозером займе 1 год.

3. Пробивання отвору в залізобетонній стіні товщиною 450 см перфоратором (бурильним молотком) від компресора займе

2,5 год.

4. Час виконання завдання становитиме:

Твз = 4 + 1 + 2,5 = 7,5 (год).